Постанова

від 31.01.2023 по справі 420/5002/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/5002/19Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,

секретар Цибульська Ю.М.,

за участю: представника позивача Антонової Л.Г.,

представника відповідача Кривоносової І.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2022 по справі № 420/5002/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, 3-тя особа ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування реєстрації декларації,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулась з вищевказаним адміністративним позовом , у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт серії ОД №082170951864 від 05.04.2017;

- визнати протиправним та скасувати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації, який належить до І-ІІІ категорії складності серії ОД №142171041587 від 14.04.2017 .

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що співвласниками об`єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 є вона та ОСОБА_2 , яким було здійснено самочинне будівництво на вказаному об`єкті нерухомого майна.

Київський районний суд міста Одеси рішенням від 15.11.2013 у справі № 1512/2-830/11зобов`язав ОСОБА_2 власними силами і за рахунок власних коштів привести у попередній стан триповерховий житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , який складає 2/6 частини та належить йому на праві власності, загальною площею 248,50 кв.м відповідно до технічного паспорту КП ОМБТІ та РОН №299587,95 від 11.09.2008 року шляхом здійснення відповідної перебудови. Також вказаним рішенням суду встановлений порядок користування земельною ділянкою.

Рішенням суду від 15.11.2013 було встановлено, що ОСОБА_2 самовільно без затвердженої у встановленому порядку проектною документації проводяться будівельні роботи по реконструкції частини будинку АДРЕСА_1 зі збільшенням площі забудови та облаштуванням прибудови.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 17.12.2014, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.04.2015, рішення Київського районного суду міста Одеси від 15.11.2013 у справі № 1512/2-830/11 в частині встановлення порядку користування земельною ділянкою скасоване і в цій частині ухвалене нове рішення. В іншій частині рішення залишено без змін.

Проте ОСОБА_2 добровільно рішення суду виконано не було. На час звернення до суду з даним позовом примусове виконання рішення здійснюється Київським відділом ДВС Одеського міського управління юстиції.

Позивачка зазначила, що ознайомившись із матеріалами виконавчого провадження вона дізналась з Інформаційної довідки від 26.08.2016 № 66700880, що Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області здійснило державну реєстрацію права власності самочинного будівництва за ОСОБА_2 , незважаючи на те, що були наявні арешти нерухомого майна та були відсутні підстави для реєстрації права власності за ОСОБА_2 , який не виконав рішення суду в частині приведення у попередній стан триповерхового житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 .

За її позовом Одеський окружний адміністративний суд постановою від 06.03.2017 у справі № 815/4618/16, залишеною без змін судом апеляційної інстанції, визнав протиправним та скасував рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

В процесі розгляду вказаної справи № 815/4618/16 їй також стало відомо, що УДАБК ОМР здійснило реєстрацію наданою ОСОБА_2 декларації про початок виконання будівельних робіт з реконструкції частини житлового будинку без зміни зовнішніх параметрів з виділенням в одиницю частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , Серія ОД № 082170951864 від 05.04.2017, та здійснив реєстрацію наданою ОСОБА_2 . Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії та Серія ОД № 142171041587 від 14.04.2017.

Позивачка вважає, що реєстрація відповідачем вказаних декларації є протиправною та підлягає скасуванню.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що відповідно до Додатку 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Порядок №466), кожна сторінка декларації про початок виконання будівельних робіт підписується замовником. Також відповідно до Додатку 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів затвердженого постановою від 13 квітня 2011р № 461 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Порядок №461), кожна сторінка декларації підписується керівником замовника та засвідчується за наявності печаткою замовника (для юридичної особи) або підписується замовником (для фізичної особи).

Позивачка звертає увагу на те, що декларація про початок виконання будівельних робіт та декларація про готовність до експлуатації об`єкта підписані з боку Замовника різними особами, оскільки підписи настільки відрізняються, що це є очевидним та не потребує спеціальних знань.

Крім того, в зазначених в Деклараціях технічні характеристики об`єкта будівництва не відповідають даним технічного паспорту КП ОМБТІ та РОН №299587.95 від 11.09.2008 відповідно до якого ОСОБА_2 зобов`язаний здійснити перебудову (привести у попередній стан триповерховий житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , який складає 2/6 частини та належить йому на праві власності) за рішенням Київського районного суду м. Одеси від 15.11.2013 року у справі № 1512/2-830/11.

Вказана невідповідність підтверджується також ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 03.12.2018 по справі №1512/2-830/11 про відмову у визнанні виконавчого листа такими, що не підлягає виконанню.

В Деклараціях не зазначена підстава використання земельної ділянки, оскільки проектом не передбачалась зміна зовнішніх геометричних розмірів. В той же час в проекті реконструкції та експертному звіті площа земельної ділянки визначена як 487,00кв.м., але рішенням апеляційного суду Одеської області від 17.12.2014 року ОСОБА_2 залишено земельну ділянку площею 447,4кв.м. Отже, проектом реконструкції та Деклараціями передбачено виконання робіт на земельній ділянці, власником або користувачем якої ОСОБА_2 не є, та відповідно він подав недостовірні данні при реєстрації Декларацій.

Недостовірними є також відомості зазначені у п.4 Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, в якому вказано, що інженер з технагляду ОСОБА_3 діє на підставі договору б/н від 29.03.2017 року, проте до декларації був доданий договір про технічний нагляд №01/20-03/17 від 20.03.2017 року.

Позивачка звертає увагу на те, що відповідно до вказаних Декларацій реконструкцію було проведено всього за вісім днів, що також підтверджує відсутність факту проведення самої реконструкції в період з 05.04.2017 по 13.04.2017, та свідчить, про те, що ОСОБА_2 шляхом подання Декларацій фактично здійснює легалізацію раніше зробленого самочинного будівництва без дотримання встановлених вимог та виконання рішення суду.

Позивачка зауважила, що так звана Реконструкція, а по факту самочинне будівництво, порушує її права та за завдає їй шкоди, оскільки фактично ОСОБА_2 пристроїв будівлю до її будинку. Побудувавши стіну ОСОБА_2 позбавив її природнього освітлення, а для обслуговування самочинного будівництва пересувається по покрівлі її будинку, що призводить до її руйнування.

Позивачка зазначила, що згідно із ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт. Згідно із ст. 39-1 цього Закону у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

Позивачка посилаючись на ст.9 Закону України Про архітектурну діяльність, ст.ст. 34,39,39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, норми Порядку №466,та Порядку №461, просила задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що згідно з Положенням про Управління, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 21.03.2018 року № 3043-VІІ (далі Положення № 3043-VІІ), основними завданнями Управління є здійснення на території м. Одеси державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з п.2.2. пп. 2.2.1., 2.2.2. Положення №3043-VІІ, Управління відповідно до покладених на нього завдань: надає, отримує документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, відмовляє у видачі таких документів, анулює їх, скасовує їх реєстрацію, приймає в експлуатацію закінчені будівництвом об`єкти (видає сертифікати, реєструє декларації про готовність об`єкта до експлуатації та повертає такі декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків). Таким чином, Управління має повноваження щодо реєстрації дозвільних документів.

Відтак, Управлінням зареєстрована декларація про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності № ОД 142171041587 від 14.04.2017 Реконструкція житлового будинку без зміни зовнішніх параметрів з виділенням в одиницю частини домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1 та декларація про початок виконання будівельних робіт № ОД 082170951864 від 05.04.2017 року Реконструкція житлового будинку без зміни зовнішніх параметрів з виділенням в одиницю частини домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте представник просив звернути увагу на те, що відповідно до ч.1 ст.36, ст.39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, абз.1 та абз. 2 п. 16 Порядку №466, п.16 Порядку №461 до Управління надається два примірника декларації, а документи, які є підставою для реєстрації до органу державного архітектурно-будівельного контролю не надаються.

Особа несе відповідальність за повноту та достовірність даних наведених у декларації. Нормами чинного законодавства, встановлено декларативний принцип на початок будівельних робіт та на прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до І - III категорій складності.

Також представник відповідача додатково зазначив у відзиві, що Управління направило лист-вимогу щодо повідомлення про проведення позапланової перевірки ОСОБА_2 .

Управлінням відповідно до ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та згідно з Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553), на підставі наказу Управління №01-13/251 ДАБК від 29.06.2017 та звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства у сфері містобудівної діяльності (звернення Київської районної адміністрації від 30.10.2017 №Л-377/п (вх. № 01-8/887-вх від 31.10.2017) на підставі направлення для проведення планового (позапланового) заходу № 001187 від 01.11.2017 була здійснена позапланова перевірка на дотримання вимог містобудівного законодавства за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час проведення позапланового заходу посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю не допущені на об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушив положення п.1 ч.3 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пп.1 п.11 Порядку №553, згідно з якими посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню. У зв`язку з порушенням вказаних норм законодавства був складений відповідний акт, протокол про адміністративне правопорушення від 21.11.2017 року та припис про усунення порушень вимог законодавств у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 21.11.2017 № 688/17, які надіслані суб`єкту містобудування поштою та отриманні ним відповідно до рекомендованого повідомлення 27.11.2017.

За результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №621/17 від 05.12.2017.

Третя особа ОСОБА_2 пояснень до суду першої інстанції не надав.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 07 листопада 2022 року позов задовольнив.

Визнав протиправною та скасував реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт серії ОД №082170951864 від 05.04.2017 .

Визнав протиправною та скасував реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації, який належить до І-ІІІ категорії складності серії ОД №142171041587 від 14.04.2017 .

Стягнув з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- суд першої інстанції не врахував доводи Управління та обґрунтував своє рішення лише наявністю вищезазначених рішень Київського районного суду міста Одеси, Одеського апеляційного суду, Одеського адміністративного суду та їх обов`язковість для виконання на всій території України усіма підприємствами, установами та організаціями, їхніми посадовими та службовими особами, щ о на думку суду першої інстанції є безумовною підставою для скасування реєстрації декларацій про початок будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації;

- інші доводи апеляційної скарги відтворюють зміст відзиву до позову.

Позивачка проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, надала до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, у якому підтримала свої позовні вимоги та зазначила , що апеляційна скарга не містить обґрунтувань неправильності рішення суду першої інстанції.

Третя особа ОСОБА_2 надав до апеляційного суду пояснення щодо апеляційної скарги, у яких просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Обставини справи.

Суд першої інстанції встановив, що позивачка ОСОБА_1 та третя сторона по справі ОСОБА_2 є співвласниками об`єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , спірні правовідносини між якими були предметом розгляду судів з 2009 року, у тому числі щодо самочинно збудованого ОСОБА_2 триповерхового житлового будинку, який визнаний таким (самочинно збудованим) рішенням Київського районного суду міста Одеси від 15.11.2013 у справі № 1512/2-830/11.

Вказаним рішенням Київського районного суду міста Одеси від 15.11.2013 у справі №1512/2-830/11 задоволені позовні вимоги Київської районної адміністрації Одеської міської ради та зобов`язано ОСОБА_2 власними силами і за рахунок власних коштів привести у попередній стан триповерховий житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який складає 2/6 частини та належить йому на праві власності, загальною площею 248,50кв.м відповідно до технічного паспорту КП ОМБТІ та РОН №299587,95 від 11.09.2008 шляхом здійснення відповідної перебудови. Також вказаним рішенням суду встановлений порядок користування земельною ділянкою (а.с.28-22, т.1).

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 17.12.2014 у справі №1512/2-830/11 рішення Київського районного суду міста Одеси від 15.11.2013 року в частині встановлення порядку користування земельною ділянкою скасовано та в цієї частині ухвалене нове рішення, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін (а.с.23-26, т.1).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.04.2015 року рішення апеляційного суду від 17.12.2015 залишено без змін (а.с.27-28, т.1).

Проте ОСОБА_2 рішення суду не виконав.

Київський районний суд міста Одеси ухвалою від 13.06.2016 у справі № 1512/2-830/11 задовольнив заяву Другого Київського відділу ДВС про встановлення способу і порядку виконання рішення по цивільній справі №1512/2-830/11. Встановлений порядок виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 15.11.2013 по праві N 2-830/11, яке набрало законної сили 17.12.2014, шляхом зобов`язання ОСОБА_2 привести у попередній стан триповерховий житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який складає 2/6 частини та належить йому на праві власності, загальною площею 248, 5 кв. м, відповідно до технічного паспорту КП ОМБТІ та РОН №299587.95 від 11.09.2008 року шляхом здійснення відповідної перебудови.

Заява Другого Київського відділу ДВС була обґрунтована тим, що обставини того, що боржник повинен провести всі дії, вказані у виконавчому документі, за власний рахунок, оскільки особу неможливо знайти, утруднюють подальше примусове виконання вимог виконавчого документу.

Також ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 13.06.2016 у справі №1512/2-830/11 задоволено подання головного державного виконавця Київського відділу ДВС та наданий дозвіл на примусове проникнення до будинку АДРЕСА_1 для проведення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа №2-830/11 Київського районного суду м. Одеси від 19.02.2015 року (а.с.29-30, т.1).

Київський районний суд міста Одеси ухвалою від 26.07.2018 у справі № 1512/2-830/11 задовольнив скаргу Київської РА ОМР та визнано неправомірними дії державного виконавця Другого Київського відділу ДВС про повернення виконавчого документу від 26.12.2017 (ВП №46729058), скасував постанову державного виконавця Другого Київського відділу ДВС про повернення виконавчого документу від 26.12.2017 (ВП №46729058).

Київський районний су міста Одеси ухвалою від 03.12.2018 у справі № 1512/2-830/11 відмовив у задоволенні заяви боржника ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі №1512/2-830/11.

Заявник (боржник) посилався на те, що відпала правова підстава для виконання виконавчого листа №2-830/11 від 19.02.2015, оскільки ним зареєстровано право власності на майно та 05.04.2017 зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт серії ОД № 082170951864 з реконструкції частини житлового будинку без змін зовнішніх параметрів з виділенням в одиницю частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , а також 14.04.2017 року зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, який належить до І-ІІІ категорії складності серії ОД №142171041587.

Суд не прийняв до уваги доводи позивача та зазначив, що згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 143934626 від 05.11.2018 у на підставі технічного паспорта, серія та номер: б/н, виданий 25.04.2016, видавник: ПП ОДЕСЬКЕ БТІ, договору дарування, серія та номер: 1400 виданий 19.03.2002 видавник: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Юрченко І.П., 27 квітня 2016 року державним реєстратором Овідіопольського районного управління юстиції в Одеській області Колесніченко Іриною Сергіївною було проведено державну реєстрацію права власності та 29 квітня 2016 року державним реєстратором Іскровим Олегом Вікторовичем прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та внесено запис 14388147 про право власності ОСОБА_2 на 2/6 часток будинку АДРЕСА_1 .

З матеріалів цивільної справи встановлено, що 19 березня 2002 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Юрченко І.П. було посвідчено Договір дарування частини домоволодіння, відповідно до умов якого ОСОБА_4 подарувала, а ОСОБА_2 прийняв у дар дві шостих частини домоволодіння з господарчими спорудами під номером восьмим, що знаходиться в АДРЕСА_1 , взагалі складеного з: А,Б двох житлових кам`яних будинків житловою площею 131,8 кв.м., В, Д, Е, Ж, Л, Л1, Н, Х, Я1 сараї, К,С уборна, О- веранда, Л2 садовий дім, І, ІУ, У,УІ мостіння, Ш шахта, № 1-8, 10,11 огорожа, розташованого на земельній ділянці розміром 1813,0 кв.м.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №21-01/11 від 26.01.2011 приміщення, отримані в результаті реконструкції прибудови за адресою Львівська 8, не співпадають з приміщеннями, отриманими у власність ОСОБА_2 не по одному з параметрів.

Отже зареєстровані за ОСОБА_2 2/6 часток будинку АДРЕСА_1 по факту є іншими майном ніж те, що було зобов`язанно ОСОБА_2 привести у попередній стан триповерховий житловий будинок, на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси.

Також Київський районний суд міста Одеси в ухвалі від 03.12.2018 зазначив, що не бере до уваги наявність Декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої 05.04.2017, так як вказана Декларація лише свідчить про початок відповідачем реконструкції частини житлового будинку та жодним чином не може стосуватись будівництва, яке було проведено ще у 2009 році.

Згідно з ухвалою від 03.12.2018 судом встановлено, що рішення Київського районного суду м. Одеси від 15.11.2013 в частині зобов`язання ОСОБА_2 власними силами і за рахунок власних коштів привести у попередній стан триповерховий житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , який складає 2/6 частини та належить йому на праві власності, загальною площею 248, 5 кв. м, відповідно до технічного паспорту КП ОМБТІ та РОН N 299587.95 від 11.09.2008 року шляхом здійснення відповідної перебудови, не виконано та не втратило законної сили.

В провадженні судів також знаходилась справа № 815/4618/16 провадження по якій відкрито за позовом (вх. від 13.09.2016) ОСОБА_5 до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Юридичного департаменту Одеської міської ради, державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області Іскрова Олега Вікторовича, треті особи ОСОБА_2 , Київська РА ОМР про визнання протиправними дії та рішення державного реєстратора щодо прийняття рішення (індексний номер рішення: 29485005) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.04.2016 про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 06.03.2017 по справі № 815/4618/16 визнав протиправним та скасував рішення державного реєстратора Іскрова О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29485005, від 29.04.2016 року про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12.09.2017 провадження по справі №815/4618/16 закрив на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України у редакції, чинній на момент постановлення вказаної ухвали, з підстав, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства (а.с.14-19, т.1).

Велика Палата Верховного Суду постановою від 23.05.2018 ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017 скасувала. Справу № 815/4618/16 направив для продовження розгляду до Одеського апеляційного адміністративного суду.

П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 10.07.2017 по справі №815/4618/16 апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишив без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06.03.2017 без змін (а.с.108-115, т.1).

Суд апеляційної інстанції у постанові від 10.07.2019 зазначив, що державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29485005 від 29.04.2016, за ОСОБА_2 зареєстровано 2/6 спільної частки об`єкта нерухомого майна домоволодіння житловою площею 259,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте судом першої інстанції було встановлено, з чим погодилась колегія суддів, що між технічним паспортом від 25.04.2016 та договором дарування № 1400 від 19.03.2002 є розбіжності щодо розміру житлової площі.

Крім того, рішенням Київського районного суду міста Одеси від 15.11.2013 у справі № 1512/2-830/11 зобов`язано ОСОБА_2 власними силами і за рахунок власних коштів привести у попередній стан триповерховий житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , який складає 2/6 частини та належить йому на праві власності, загальною площею 248,50 кв.м., відповідно до технічного паспорту КП ОМБТІ та РОН № 29958795 від 11.09.2008 шляхом здійснення відповідної перебудови. Київським районним судом було встановлено, що ОСОБА_2 самовільно без затвердженої у встановленому порядку проектної документації провів будівельні роботи по реконструкції частини будинку АДРЕСА_1 зі збільшенням площі забудови та облаштуванням прибудови, що підтверджується актом від 03.08.2009.

З огляду на такі обставини, колегія суддів зазначила, що державний реєстратор не мав законних підстав для прийняття рішення індексний №29485005 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.04.2016 про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 2/6 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки державному реєстратору було відомо про вищезазначені розбіжності, та також, через відсутність затвердженої у встановленому порядку проектної документації щодо прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

Суд встановив, що до прийняття вищезазначеного рішення - постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2017 по справі № 815/4618/16 ОСОБА_2 подав до УДАБК декларацію про початок виконання будівельних робіт з реконструкції частини житлового будинку без змін зовнішніх параметрів з виділенням в одиницю частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована 05.04.2017 за серією ОД №082170951864, а також подав декларації про готовність об`єкта до експлуатації, який належить до І-ІІІ категорії складності (а.с.36-40, т.1).

Листом від 30.10.2017 Київська РА ОМР звернулась до УДАБК, в якому повідомила, що до Київської РА надійшло звернення співвласників будинку АДРЕСА_1 , з якого стало відомо про реєстрацію Управлінням ДАБК декларації про початок виконання будівельних робіт серії ОД №082170951864 від 05.04.2017 та декларації про готовність об`єкта до експлуатації серії ОД №142171041587 від 14.04.2017.

В листі також зазначено, що до повноважень Київської РА належить вирішення питань щодо знесення самочинно побудованих об`єктів або приведення самочинно реконструйованих об`єктів у первинний стан. Київська РА повідомила УДАБК про наявність рішення Київського районного суду міста Одеси від 15.11.2013 року, яким зобов`язано ОСОБА_2 самочинно проведеною реконструкцію домоволодіння по АДРЕСА_1 привести до попереднього стану.

Відповідно до Порядку № 461 та Порядку № 466 у разі виявлення недостовірних даних, наявності розбіжностей, наведених в зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню.

Враховуючи наявність рішення Київського районного суду міста Одеси від 15.11.2013 Київська РА просила провести перевірку щодо законності реєстрації зазначених декларацій та у разі наявності підстав, скасувати їх реєстрацію (а.с.190-192, т.1).

01.11.2017 було видано направлення головному спеціалісту УДАБК для здійснення позапланової перевірки реконструкції частини житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 щодо дотримання ОСОБА_2 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (а.с.198, т.1).

21.11.2017 складені: акт про недопущення ОСОБА_2 посадових осіб органу ДАБК на об`єкт будівництва; протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.188-42 КУпАП; припис (а.с.199-205, т.1).

Постановою від 05.12.2017 ОСОБА_2 притянутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.188-42 КУпАП та на нього накладений штраф у розмірі 6800,00грн (а.с.209-210, т.1).

Інших дій щодо перевірки правомірності реєстрації декларацій декларації про початок виконання будівельних робіт серії ОД № 082170951864 від 05.04.2017 та декларації про готовність об`єкта до експлуатації серії ОД № 142171041587 від 14.04.2017 року УДАБК не здійснювало.

Реєстрації декларацій не були скасовані, у зв`язку з чим, позивачка вважаючи протиправними реєстрації вказаних декларацій звернулась до суду з даним позовом до УДАБК ОМР, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт серії ОД № 082170951864 від 05.04.2017 року та декларації про готовність об`єкта до експлуатації серії ОД №142171041587 від 14.04.2017.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наявність рішень Київського районного суду міста Одеси, Одеського апеляційного суду, Одеського адміністративного суду та їх обов`язковість для виконання на всій території України усіма підприємствами, установами та організаціями, їхніми посадовими та службовими особами є безумовною підставою для скасування реєстрації Декларацій про початок будівельних робіт серії ОД №082170951864 від 05.04.2017 та про готовність об`єкта до експлуатації, який належить до І-ІІІ категорії складності серії ОД №142171041587 від 14.04.2017 .

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Закону України від 17.02.2011 № 3038-VІ Про регулювання містобудівної діяльності.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини між позивачем та відповідачем виникли з приводу правомірності реєстрації поданих третьою особою ОСОБА_2 декларацій про початок виконання будівельних робіт серії ОД №082170951864 від 05.04.2017, про готовність об`єкта до експлуатації, який належить до І-ІІІ категорії складності серії ОД №142171041587 від 14.04.2017, а також наявності підстав для їх скасування.

Вказані правовідносини, які виникли між сторонами регламентуються Законом України від 17.02.2011 № 3038-VІ Про регулювання містобудівної діяльності (далі Закон України № 3038-VІ), відповідно до преамбули якого цей Закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, Порядком № 466, Порядком Кабінета Міністрів України №461 на час виникнення спірних правовідносин, оскільки вказані норми зазнали суттєвих змін.

Відповідно до статті 34 Закону України № 3038-VІ та пунктів 1,2 Порядку № 466 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту, право на виконання яких набувається при наявності одного з документів в залежності від категорії складності об`єкта будівництва:

- повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державній архітектурно-будівельній інспекції або її територіальному органу за місцезнаходженням об`єкта будівництва - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт, відповідно до переліку об`єктів, будівництво яких здійснюється після надіслання повідомлення про початок виконання будівельних робіт;

- декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованою відповідною Інспекцією щодо об`єктів будівництва, що належать до I - III категорії складності;

- дозволу на виконання будівельних робіт, виданому Інспекцією щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорії складності.

Статтею 36 Закону України № 3038-VІ, пунктів 7-13 Порядку № 466 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) унормовано, що право на виконання будівельних робіт на об`єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п`яти робочих днів з дня надходження декларації. Виконувати будівельні роботи, підключати об`єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.

Декларація приймається в дозвільному центрі за місцезнаходженням об`єкта. Замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві до Інспекції два примірники декларації за формою, яка затверджена Порядком № 466. Один примірник декларації після проведення реєстрації повертається замовнику, другий - залишається в Інспекції, яка її зареєструвала.

Інспекція протягом п`яти робочих днів з дня надходження до неї декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та вносить їх до єдиного реєстру. У разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її замовнику з обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації. Після усунення недоліків, що спричинили повернення декларації, замовник може повторно звернутися до Інспекції для реєстрації декларації.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт.

Отже, згідно вимог Закону України № 3038-VІ, Порядку № 466 було спрощено дозвільні процедури у будівництві, щодо об`єктів І-ІІІ категорій складності, зокрема, запроваджено декларативний принцип шляхом реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. До повноважень Інспекції ДАБК відноситься лише перевірка повноти даних, зазначених у декларації, та лише у разі неповного або неправильного її заповнення вона повертається декларанту. За достовірність даних декларації несе відповідальність особа, яка її заповнювала, тобто декларація про початок виконання будівельних робіт є документ, яким особа повідомляє відповідний дозвільний орган про початок виконання будівельних робіт.

Також у пункті 10 статті 39 Закону № 3038-VІ зазначено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повному та достовірність даних зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Частиною 2 статті 39-1 Закону (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) у разі виявлення інспекцією ДАБК факту недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він будується або збудований на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, якій дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорту, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією ДАБК у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України .

Відповідно до абзацу шостого пункту 15 Порядку № 466 у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Також абзацом сьомим пункту 15 цього ж Порядку визначено, що право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, також може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі, зокрема, встановлення під час проведення перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Аналогічні повноваження органів ДАБК встановлені стосовно скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Так, згідно абзацу дев`ятого пункту 22 Порядку № 461 у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у зареєстрованій декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без затвердженого в установленому порядку проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що на момент виникнення спірних правовідносин законодавством були передбачені такі самостійні підстави скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт та/або декларації про готовність об`єкта до експлуатації:

1) виявлення органом ДАБК факту подання наведених у надісланому повідомленні та у зареєстрованій декларації недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема: а) якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; б) якщо він збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; в) якщо він збудований або будується без затвердженого в установленому порядку проекту або будівельного паспорта; г) у разі скасування містобудівних умов та обмежень;

2) встановлення під час проведення перевірки інших порушень містобудівного законодавства, зокрема: а) порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень; б) невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил; в) порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів.

Отже, факт подання наведених у надісланому повідомленні та у зареєстрованій декларації недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, може бути виявлений органом ДАБК не лише за результатом проведеної перевірки. При цьому достатньою та необхідної правовою підставою для скасування органом архітектурно-будівельного контролю реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації є встановлення факту наведення у них замовником недостовірних даних щодо правових підстав виконання будівельних робіт без належних документів чи відхилення від проектної документації, що дає підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом; закон не зобов`язує органи ДАБК проводити перевірку, якщо недостовірність зазначених у декларації даних є очевидною.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що міститься у постанові від 19 серпня 2020 року у справі № 826/6660/16.

До того ж, як підтверджено матеріалами справи та не заперечується строронами Листом від 30.10.2017 Київська РА ОМР звернулась до УДАБК, в якому повідомила, що до Київської РА надійшло звернення співвласників будинку АДРЕСА_1 , з якого стало відомо про реєстрацію Управлінням ДАБК декларації про початок виконання будівельних робіт серії ОД №082170951864 від 05.04.2017 та декларації про готовність об`єкта до експлуатації серії ОД №142171041587 від 14.04.2017.

В листі також зазначено, що до повноважень Київської РА належить вирішення питань щодо знесення самочинно побудованих об`єктів або приведення самочинно реконструйованих об`єктів у первинний стан. Київська РА повідомила УДАБК про наявність рішення Київського районного суду міста Одеси від 15.11.2013, яким зобов`язано ОСОБА_2 самочинно проведеною реконструкцію домоволодіння по АДРЕСА_1 привести до попереднього стану.

Отже, на час подання вказаних декларацій рішеннями судів було встановлено, що об`єкт зазначений в деклараціях, які зареєстровані відповідачем, є об`єктом самочинного будівництва.

Важливо також зазначити, що рішення у цій справі впливає на захист суспільного інтересу, який виражається у забезпеченні дотримання забудовником всіх правил здійснення будівництва (реконструкції/капітального ремонту) та введення в експлуатацію об`єкта, що є необхідною умовою для забезпечення права на безпечне навколишнє середовище, комфортні умови проживання, збереження життя та здоров`я людей.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 810/2763/17, суспільний (публічний) інтерес є важливі для значної кількості фізичних і юридичних осіб потреби, які відповідно до законодавчо встановленої компетенції забезпечуються суб`єктами публічної адміністрації. Тобто суспільний (публічний) інтерес є не чим іншим, як певною сукупністю приватних інтересів.

Колегія суддів констатує, що з обсягу встановлених судом першої інстанції обставин випливає, що наявність вищезазначених рішень Київського районного суду міста Одеси, Одеського апеляційного суду, Одеського адміністративного суду та їх обов`язковість для виконання на всій території України усіма підприємствами, установами та організаціями, їхніми посадовими та службовими особами є безумовною підставою для скасування реєстрації Декларацій про початок будівельних робіт серії ОД №082170951864 від 05.04.2017 року та про готовність об`єкта до експлуатації, який належить до І-ІІІ категорії складності серії ОД №142171041587 від 14.04.2017.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Доводи апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги відтворюють зміст відзиву до позову та не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.

На спростування доводів апелянта про те, що суд першої інстанції обґрунтував своє рішення лише наявністю вищезазначених рішень Київського районного суду міста Одеси, Одеського апеляційного суду, Одеського адміністративного суду, колегія суддів зазначає про таке.

Згідно із правовою позицією Верховного Суду, що міститься у постанові від 19 серпня 2020 року у справі № 826/6660/16 достатньою та необхідною правовою підставою для скасування органом архітектурно-будівельного контролю реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації є встановлення факту наведення у них замовником недостовірних даних щодо правових підстав виконання будівельних робіт без належних документів чи відхилення від проектної документації, що дає підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом; при цьому закон не зобов`язує Інспекцію проводити перевірку, якщо недостовірність зазначених у декларації даних є очевидною.

Для визначення характеру зазначеного в декларації про початок виконання будівельних робіт з реконструкції об`єкта виду будівництва визначальними є дані свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а не технічного паспорта на об`єкт нерухомого майна.

Принагідно колегія суддів наголошує, що відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 08.09.2021 по справі № № 280/5204/18 (№ К/9901/27746/19 , К/9901/29004/19) за своєю правовою суттю технічний паспорт не є правовстановлюючим документом на об`єкт нерухомості, а тільки інформаційним і необхідним у випадку, зокрема, оформлення права власності після проведення капітального ремонту будівлі, реконструкції чи перепланування.

Отже, для визначення характеру, зазначеного в декларації про початок виконання будівельних робіт спірного об`єкта нерухомості, визначальним є подання даних про усіх власників нерухомого майна та надання їх згоди на здійснення реконструкції, проте , як свідчать матеріали справи, ОСОБА_6 таких даних відповідачу не надав.

Натомість, як вже зазначалось Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 06.03.2017 по справі № 815/4618/16 визнав протиправним та скасував рішення державного реєстратора Іскрова О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29485005, від 29.04.2016 про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку з цим колегія суддів вважає, що у відповідача були відсутні підстави для реєстрації оскаржуваних декларацій лише на підставі поданих третьою особою документів та не можливості проведення перевірки, оскільки виявлені порушення судами Київського районного суду міста Одеси, Одеського апеляційного суду, Одеського адміністративного суду мають очевидний характер.

Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Отже, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2022 по справі № 420/5002/19 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Дата складення та підписання повного тексту судового рішення 06 лютого 2023 року.

Головуючий суддя Шляхтицький О.І.Судді Домусчі С.Д. Семенюк Г.В.