Ухвала

від 06.02.2023 по справі 440/7858/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 лютого 2023 року

м. Київ

справа №440/7858/21

адміністративне провадження № К/990/3315/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу Головного управління у Полтавській області на додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2023 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА ЕКОПРОД" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Зі змісту касаційної скарги та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА ЕКОПРОД" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.11.2020 №2155796/39667524 про відмову в реєстрації податкової накладної, визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.11.2020 №2150644/39667524 про відмову в реєстрації податкової накладної, зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ «АГРОФІРМА «ЕКОПРОД» №2 від 28.08.2020 на суму 179214,00 грн., №2 від 16.10.2020 на суму 242843,33 грн. датою їх подання.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.01.2022, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2022, позов задоволено.

В подальшому, Другий апеляційний адміністративний суд ухвалив додаткову постанову від 18.01.2023, якою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Екопрод" про ухвалення додаткового рішення задовольнив частково та стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Екопрод" судові витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

27.02.2023 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга, в якій скаржник, як на підставу для касаційного оскарження додаткової постанови, посилається на неврахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц та Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 02.09.2020 у справі №826/4959/16, від 01.09.2020 у справі №640/6209/19, від 19.11.2020 у справі №520/7431/19, від 15.04.2020 у справі №199/3939/18-ц, від 09.06.2020 у справі №466/9758/16-ц, від 30.09.2020 у справі №379/1418/18, від 23.04.2019 у справі №826/9047/16, від 22.04.2019 у справі №806/2143/18, від 04.02.2020 у справі №280/1765/19 (пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

Також підставою для оскарження судового рішення відповідач визначає пункт 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

При вирішенні питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Стаття 330 Кодексу адміністративного судочинства України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

При цьому згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Отже зміст наведених положень процесуального закону свідчить про те, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, в касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Водночас частина третя статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Згідно з приписами статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Наведені положення процесуального закону дають підстави вважати, що суд касаційної інстанції може відкрити касаційне провадження виключно у випадках, передбачених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначених скаржником у касаційній скарзі. При цьому мотиви особи, що подає касаційну скаргу, щодо незгоди з судовим рішенням мають бути викладені з урахуванням передбачених Кодексу адміністративного судочинства України підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при формуванні відповідного висновку. Скаржнику слід чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанції було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Вказівка ж на недослідження судами зібраних у справі доказів, як порушення норм процесуального права і умова для скасування судових рішень, може бути визнана прийнятною при касаційному оскарженні судового рішення (пункт 4 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України) у разі обґрунтованості заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, про що прямо зазначено в пункті 1 частини другої статті 353 цього Кодексу.

Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що скаржник посилається на неврахування апеляційним судом правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, які стосуються здебільшого оцінки обґрунтованості заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу та досліджених доказів щодо розрахунку таких витрат.

Разом з тим, зі змісту касаційної скарги слідує, що її доводи зводяться до цитування норм законодавства й незгоди із сумою витрат на правничу допомогу, присуджену апеляційним судом на користь позивача за рахунок відповідача, що не може бути розцінене як підстава для касаційного оскарження додаткової постанови у даній справі відповідно до вимог норми пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтак касаційна скарга Головного управління у Полтавській області підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Повернути касаційну скаргу Головного управління у Полтавській області на додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2023 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА ЕКОПРОД" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

2. Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

...........................

С.С. Пасічник,

Суддя Верховного Суду