Ухвала

від 27.01.2023 по справі 753/829/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/829/23

провадження № 2/753/2691/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2023 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Гусак О.С., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , поданої в його інтересах адвокатом Кокаревою Євгенією Олександрівною, до громадської організації садівницьке товариство "Експрес", про визнання дій протиправними, захист прав споживача та зобов`язання винити дії,

в с т а н о в и в:

Кокарева Є.О. , в інтересах ОСОБА_1 , звернулася в Дарницький районний суд міста Києва з позовом до громадської організації садівницьке товариство "Експрес", про визнання дій протиправними, захист прав споживача та зобов`язання винити дії.

Вивчивши матеріали позовної заяви суд дійшов до наступних висновків.

Звертаючись до Дарницького районного суду м. Києва позивач посилався на ч. 5 ст. 28 ЦПК України, за змістом якої позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача.

Частиною першою статті 30 ЦПК України встановлено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, альтернативної або підсудність пов`язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.

Вимоги щодо виключної підсудності унеможливлюють застосування інших правил підсудності, крім тих, які встановлені процесуальним законом для відповідної категорії справ.

У постанові від 7 липня 2020 року у справа № 910/10647/18 Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Із матеріалів позовної заяви вбачається, що предметом спору є визнання протиправними дій садівницького товариства "Експрес" по відключенню від електричної енергії буднику, що знаходиться на земельній ділянці АДРЕСА_1 , та зобов`язання відповідача відновити члену садівницького товариства "Експрес" ОСОБА_1 подачу електричної енергії за вказаною адресою.

Як вбачається із позову послуги щодо постачання електричної енергії надаються у будинку що розташований у Баришівському районі, що територіально відноситься до Баришівського району Київської області.

На підставі зазначеного, відсутні підстави для підсудності даної справи Дарницькому районному суду міста Києва за правилами альтернативної підсудності, передбаченими частиною п`ятою статті 28 ЦПК України, оскільки до спірних правовідносин підлягають застосування правила виключної підсудності, передбачені частиною першою статті 30 ЦПК України.

Частиною першою статті 32 ЦПК України передбачено, що спори між судами про підсудність не допускаються. У той же час, в силу вимог частини першої статті 378 ЦПК України порушення правил підсудності є підставою для скасування судового рішення.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття «суду, встановленого законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.На виконання вимог пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України, вважаю за необхідне передати матеріали цивільної справи № 753/829/23 на розгляд за підсудністю до Баришівського районного суду Київської області.

Керуючись статями 30, 31, 353-356 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до громадської організації садівницьке товариство "Експрес", про визнання дій протиправними, захист прав споживача та зобов`язання винити дії, передати на розгляд за підсудністю до Баришівського районного суду Київської області.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Гусак О.С.