Постанова

від 06.02.2023 по справі 320/5339/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 320/5339/20

адміністративне провадження № К/990/13225/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників у касаційній інстанції справу №320/5339/20

за позовом ОСОБА_1 до Баришівської селищної виборчої комісії, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Баришівської селищної ради, про стягнення коштів

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року, постановлену колегією суддів у складі головуючого судді Аліменка В.О., суддів Кучми А.Ю., Лічевецького І.О.

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Баришівської селищної виборчої комісії (далі - відповідач, Баришівська СВК), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Баришівської селищної ради, де просив стягнути кошти у розмірі 282812,52 грн.

2. В обґрунтування позову позивач указує, що у період з 15.10.2015 по 11.11.2018 включно перебував у трудових відносинах з відповідачем на посаді голови цієї ТВК, що підтверджується записами у трудовій книжці. Позивач зазначає, що факт існування між ним та відповідачем трудових відносин підтверджується судовим рішенням у справі № 355/824/19, є преюдиційним та не потребує повторного доказування.

2.1. Позивач стверджує, що на момент його звільнення з цієї посади відповідач не здійснив з ним повного розрахунку, а саме не виплатив заборгованість із заробітної плати та компенсації за невикористані дні щорічної відпустки (за три роки).

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

3. Баришівською районною виборчою комісією Київської області 15.10.2015 було прийнято постанову №30 про призначення позивача головою територіальної Баришівської СВК.

4. Відповідні повноваження позивач виконував по 11.11.2018, про що зроблено записи у трудовій книжці серії НОМЕР_1 .

5. Згідно довідки територіальної Баришівської СВК від 11.11.2018 №11/4-з, підписаної позивачем як головою цієї ТВК, заробітна плата за період з листопада 2015 року по 11.11.2018 останньому не виплачувалася.

6. ОСОБА_1 звернувся до Баришівської селищної ради із заявою-претензією від 01.10.2018 №10/3-з, в якій просив виплатити йому заробітну плату згідно платіжної відомості за період з листопада 2015 року по вересень 2018 року (включно).

7. Далі 22.10.2018 позивач звернувся до Баришівської селищної ради із заявою-претензією №10/4-з=к, у якій просив виплатити йому заробітну плату згідно платіжної відомості за період з листопада 2015 року по жовтень 2018 року (включно).

8. До вказаної заяви-претензії додано платіжну відомість на виплату заробітної плати за період з листопада 2015 року по жовтень 2018 року, якою визначено загальну суму заробітної плати за вказаний період у розмірі 96730,00 грн, з яких:

- листопад - грудень 2015 року - 1500,00 грн щомісячно;

- січень - листопад 2016 року - 1500,00 грн щомісячно, грудень 2016 року - 1600,00 грн;

- січень - грудень 2017 року - 3200,00 грн щомісячно;

- січень - жовтень 2018 року - 3723,00 грн щомісячно.

9. Відповідно до протоколу постійної планово-бюджетної комісії Баришівської селищної ради від 04.11.2018 № 7 за результатами розгляду вказаної заяви позивача комісією було вирішено включити вказане питання до порядку денного наступної сесії селищної ради.

10. Невиплата позивачу заробітної плати за період виконання ним обов`язків голови ТВК стала підставою для звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості у примусовому порядку.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

11. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 у задоволенні позовних вимог у цій справі відмовлено.

12. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що платна основа виконання членом ТВК своїх повноважень передбачала обов`язкову наявність укладеного цивільно-правового договору між таким членом та комісією. Оплата праці у такому випадку здійснюється на підставі цього договору, акта виконаних робіт (наданих послуг) та табеля обліку робочого часу. Водночас, матеріалами справи не підтверджується наявність таких документів, які є необхідною передумовою для стягнення заборгованості з невиплаченої плати за роботу у виборчій комісії.

12.1. Суд першої інстанції зазначив про відсутність доказів наявності вищевказаних документів, а у письмових поясненнях по справі позивач підтвердив, що договору цивільно-правового характеру укладено не було.Також матеріали справи не містіли доказів укладання між сторонами трудового договору та, відповідно, виникнення трудових відносин. А прийнята 15.10.2015 Баришівською районною виборчою комісією Київської області постанова № 30 про призначення ОСОБА_1 головою виборчої комісії, за висновком суду, не може бути розцінена в якості розпорядчого акта роботодавця про прийняття на роботу.

12.2. За доводами суду першої інстанції вищевказана постанова, яка була прийнята вищестоящою виборчою комісією, є документом організаційного характеру, яким оформлюється визначення керівної особи сформованого складу виборчої комісії нижчого рівня, а тому цей документ не є розпорядчим актом роботодавця про прийняття на роботу.

12.3. При цьому, під час розгляду цієї справи суду не було надано доказів прийняття Баришівською СВК, як особою, до якої звернуті позовні вимоги, розпорядчих актів про прийняття позивача на роботу. Суд зауважив, що лише запис у трудовій книжці позивача не є достатнім та допустимим доказом виникнення між сторонами трудових відносин.

13. Не погодившись із вищевказаним рішенням суду першої інстанції позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

14. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2022 клопотання Баришівської селищної ради про закриття провадження у справі № 320/5339/20 задоволено, скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.08.2021, а провадження у справі № 320/5339/20 закрито.

14.1. Вказану ухвалу прийнято за наслідками розгляду клопотання Баришівської селищної ради про закриття провадження у справі № 320/5339/20, де остання зазначила, що юридична особа Баришівська СВК Баришівського району Київської області припинила своє існування з 28.07.2021 згідно запису № 1003271110013000343.

14.2. Задовольняючи вказане клопотання та закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, відповідач як юридична особа припинив діяльність 28.07.2021, номер запису №1003271110013000343.

14.3. А тому, враховуючи вищенаведене та те, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, колегія суддів із посиланням на пункт 5 частини першої статті 238 КАС України дійшла висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у цій справі.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

15. Від ОСОБА_2 до Верховного Суду (далі - Суд) 31.05.2022 надійшла касаційна скарга, де скаржник просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2022 у справі № 320/5339/20, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

15.1. Ця касаційна скарга подана на підставі частини третьої, четвертої статті 328 КАС України із посиланням у касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

15.2. В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник зазначає, що клопотання Баришівської селищної ради про закриття провадження у справі позивач не отримував, про зміст вказаного клопотання останньому не було відомо.

15.3. Скаржник звертає увагу, що рішенням Баришівського районного суду від 25.02.2019 та постановою Київського апеляційного суду від 23.05.2019 у справі № 355/1650/18, які набрали законної сили, встановлено, що позивач ( ОСОБА_1 ), відповідно до вимог Закону України "Про місцеві вибори" в період з 15.10.2015 по 11.11.2018 виконував посадові обов`язки голови Територіальної Баришівської селищної виборчої комісії до закінчення строку своїх повноважень і оплата його праці в період між виборами повинна здійснюватися цією виборчою комісією за рахунок коштів місцевого бюджету, тобто, бюджету Баришівської селищної ради.

15.4. Як зазначає ОСОБА_1 вказані факти не потребують додаткового доказування, і на цьому було наголошено в Баришівському районному суді при розгляді його позову. Так, рішенням Баришівського районного суду від 18.07.2019 у справі №355/824/19 задоволено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заробітної плати в повному обсязі.

16. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.06.2022 відкрито касаційне провадження № К/990/13225/22 за вищевказаною касаційною скаргою.

17. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 27.01.2023 закінчено підготовчі дії за касаційним провадженням № К/990/13225/22 та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження без виклику учасників за наявними у справі матеріалами.

Позиція інших учасників справи

18. Ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.06.2022 про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 отримано Баришивіською селещною радою 29.06.2022, що підтверджується наявними у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ПАТ "Укрпошта", ідентифікатор внутрішнього поштового відправлення 0102936502625 відповідно. Від відповідача поштовий конверт із ухвалою від 21.06.2022 повернувся на адресу Суду із відміткою установи поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання», «адресат відсутній за вказаною адресою». Від відповідача та третьої особи відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_1 , що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку.

Позиція Верховного Суду

Джерела права, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

19. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

20. Перевіривши доводи касаційої скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів виходить із такого.

21. Відповідно до частини четвертої статті 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

22. Відповідно до визначення, закріпленого у пункті 7 частини першої статті 4 КАС України, суб`єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

23. Згідно зі статтею 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

24. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, відповідач як юридична особа припинив діяльність, а спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

25. Пунктом 5 частини першої статті 238 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі, зокрема, у разі припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

26. Водночас суд апеляційної інстанції констатуючи, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва цього питання не досліджував та не встановив наявності/відсутності публічного правонаступництва в розумінні статті 52 КАС України.

27. Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

28. У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

29. Так, під публічним правонаступництвом слід розуміти повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції; це вступ у чинні адміністративно - правові відносини нового суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) на місце суб`єкта, що або припинив своє існування або повністю чи частково позбувся адміністративної компетенції.

30. У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другого відповідача суд залучає іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

31. Підсумовуючи викладене, Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції не врахував приписів статті 52 КАС України, не досліджував питання процесуального правонаступництва, який саме обсяг компетенції суб`єкта владних повноважень перейшов і до кого, оскільки від цього залежить застосування відповідних норм матеріального права, умови та підстави їх застосування.

32. Поряд із цим відповідно до частини 25 статті 27 Закону України «Про місцеві вибори» від 14.07.2015 № 595-VIII (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) у період після закінчення виборчого процесу забезпечення діяльності територіальної виборчої комісії щодо виконання її повноважень здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету.

33. Згідно із частиною 16 статті 28 цього Закону у період поза виборчим процесом забезпечення діяльності територіальної виборчої комісії щодо виконання її повноважень здійснюється за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.

34. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов передчасних висновків щодо наявності підстав для застосування положень пункту 5 частини першої статті 238 КАС України до спірних правовідносин, а також не встановив наявності публічного правонаступництва в розумінні статті 52 КАС України.

35. З огляду на встановлені обставини, Верховний Суд вважає, що ухвалу про закриття провадження судом апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права.

36. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

37. За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

38. Враховуючи зазначене, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню у цій частині, а ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2022 - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

39. Стосовно вимог касаційної скарги ухвалити нове рішення у цій справі, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, то предметом касаційної скарги скаржник визначив процесуальну ухвалу суду апеляційної інстанції і судом касаційної інстанції відповідно до статті 341 КАС України при її перегляді надається оцінка дотримання апеляційним судом процесуальних норм. Водночас рішення суду першої інстанції не було переглянуто в апеляційному порядку, а тому суд касаційної інстанції не має повноважень надавати оцінку правильності застосування при вирішенні спірних правовідносин норм матеріального права та висновкам суду по суті цього спору.

40. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року у справі №320/5339/20 скасувати, а справу направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов А.Г.Загороднюк