Постанова

від 06.02.2023 по справі 915/206/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2023 рокум. ОдесаСправа № 915/206/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.

секретар судового засідання: Кияшко Р.О,

за участю представників учасників справи:

від Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп», м.Київ не з`явився;

від Відділу освіти, культури, молоді та спорту Широківської сільської ради Миколаївської області, Миколаївська область, Баштанський р-н, селище Широке не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп», м.Київ

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 10.10.2022 року про відмову у видачі судового наказу в частині стягнення пені, м. Миколаїв, суддя Семенчук Н.О.

у справі №915/206/22

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп», м.Київ

до боржника Відділу освіти, культури, молоді та спорту Широківської сільської ради Миколаївської області, Миколаївська область, Баштанський р-н, селище Широке

про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу №90 від 13.11.2020 року у розмірі 1 844 грн. 86 коп., 3% річних в розмірі 54 грн. 28 коп., пені у розмірі 288 грн. 30 коп. та судового збору у розмірі 248 грн. 10 коп.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви та ухвали суду першої інстанції.

У лютому 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп», м. Миколаїв звернулось до Господарського суду Миколаївської області із заявою про видачу судового наказу, у якій просила суд стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Широківської сільської ради Миколаївської області заборгованість за договором про постачання електричної енергії споживачу №90 від 13.11.2020 року у розмірі 1 844 грн. 86 коп., 3% річних в розмірі 54 грн. 28 коп., пені у розмірі 288 грн. 30 коп., а також вирішити питання щодо стягнення з боржника на користь заявника судових витрат у справі.

Зокрема, вимоги, викладені в заяві, обґрунтовані тим, що боржник неналежно виконував свої господарські зобов`язання за договором про постачання електричної енергії споживачу №90 від 13.11.2020 року в частині своєчасної оплати за надану заявником електричну енергію.

10.10.2022 року Господарським судом Миколаївської області видано судовий наказ про стягнення з Відділу освіти, культури, молоді та спору Широківської сільської ради Миколаївської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп» заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу №90 від 13.11.2020 року у розмірі 1 844 грн. 86 коп., 3% річних у розмірі 54 грн. 28 коп. та 248 грн. 10 коп. судового збору.

Проте, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.10.2022 року у справі №915/206/22 Товариству з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп», м. Київ у видачі судового наказу за вимогами про стягнення з Відділу освіти, культури, молоді та спору Широківської сільської ради Миколаївської області пені у розмірі 288 грн. 30 коп. відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки вимога про стягнення пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором має розглядатись у позовному провадженні, з дослідженням та перевіркою судом нарахованих сум, підстав та періодів таких нарахувань, відсутні правові підстави у видачі судового наказу згідно поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп», м. Київ заяви в частині стягнення з Відділу освіти, культури, молоді та спору Широківської сільської ради Миколаївської області пені у нарахованому розмірі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп», м. Київ з ухвалою суду першої інстанції не погодилось, тому звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд ухвалу Господарського суду Миколаївської області про відмову у видачі судового наказу в частині стягнення пені від 10.10.2022 року у справі №915/206/22 скасувати, та прийняти нове рішення, яким стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Широківської сільської ради Миколаївської області, Баштанський район, Миколаївська область на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі трейд груп", м. Київ пеню в розмірі 288 грн. 30 коп. та 2 481 грн. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права і неповним з`ясуванням всіх обставин справи.

Зокрема скаржник, посилаючись на обставини справи, встановлені судом першої інстанції та низку правових норм Цивільного законодавства у сфері господарських зобов`язань, зазначив, що як вимогу, за якою може бути видано наказ про стягнення грошової заборгованості за письмовим договором відповідно до ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України, слід розуміти будь-яку вимогу про стягнення грошової суми заборгованості за договором, яка охоплює не тільки основний борг і проценти, але й неустойку, проценти річних та інфляційні втрати, за умови, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на вказане, апелянт вважає, що висновок Господарського суду Миколаївської області, викладений в оскаржуваній ухвалі про те, що заявлена до стягнення пеня є штрафною санкцією в розумінні приписів ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, а тому за своєю правовою природою не є основним зобов`язанням та не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, є помилковим.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.12.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп», м. Київ на ухвалу Господарського суду Миколаївської області про відмову у видачі судового наказу в частині стягнення пені від 10.10.2022 року у справі №915/206/22, справу призначено до судового розгляду.

Боржник своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на апеляційну скаргу не надав, що згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.

В судове засідання представники учасників справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи звіти про відправку ухвали про відкриття апеляційного провадження та призначення апеляційної скарги до розгляду на електронні поштові скриньки сторін. Про причини неявки сторони апеляційний суд належним чином не повідомили.

Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників учасників справи.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційних скарг, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп», м. Київ потребує задоволення, а ухвала Господарського суду Миколаївської області про відмову у видачі судового наказу в частині стягнення пені від 10.10.2022 року у справі №915/206/22 потребує скасування, з ухваленням нового рішення у відповідній частині.

Господарським судом Миколаївська області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

У лютому 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп», м. Миколаїв звернулось до Господарського суду Миколаївської області із заявою про видачу судового наказу, у якій просила суд стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Широківської сільської ради Миколаївської області заборгованість за договором про постачання електричної енергії споживачу №90 від 13.11.2020 року у розмірі 1 844 грн. 86 коп., 3% річних в розмірі 54 грн. 28 коп., пені у розмірі 288 грн. 30 коп., а також вирішити питання щодо стягнення з боржника на користь заявника судових витрат у справі.

Вимоги вказаної заяви, обґрунтовані тим, що боржник неналежно виконував свої господарські зобов`язання за договором про постачання електричної енергії споживачу №90 від 13.11.2020 року в частині своєчасної оплати за надану заявником електричну енергію, з огляду на що, постачальником боржнику була нарахована відповідна заборгованість.

Так, як встановлено умовами зазначеного договору, зокрема п. 2.1., постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно пункту 3.1 договору початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору.

Відповідно до пп. 1 п. 6.2 договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Пунктом 9.1. договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену договором та чинним законодавством.

Згідно п. 5.7 договору передбачено, що оплата поставленої електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту його отримання споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.

Додатковою угодою №1 до договору на постачання електричної енергії від 13.11.2020 року сторони погодили умови про продовження строку дії такого договору до 31.01.2021 року.

Також з п. 10 наявної у матеріалах справи комерційної пропозиції, як додатка №2 до договору про постачання електричної енергії вбачається, що за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання та 3% річних від суми боргу.

Так, на виконання умов договору та додаткової угоди до нього, постачальник поставив, а відповідач прийняв електричну енергію у січні 2021 року на суму 1844 грн. 86 коп., що підтверджується Актом приймання - передачі електричної енергії № 00000001367 від 31.01.2021 року.

На підтвердження своєї правової позиції, заявником до заяви про видачу судового наказу було додано договір про постачання електричної енергії споживачу від 13.11.2020 року №90; акт приймання-передачі електричної енергії від 31.01.2021 року №00000001367; додаткову угоду від 10.12.2020 року №01; додаткову угоду від 31.12.2020 року №1; розрахунок штрафних санкцій; Витяг з ЄДР.

Інших письмових доказів, зокрема доказів щодо спірності вимог заявника або доказів виконання божником своїх господарських зобов`язань за договором про постачання електричної енергії, матеріали справи не містять.

10.10.2022 року Господарським судом Миколаївської області видано судовий наказ про стягнення з Відділу освіти, культури, молоді та спору Широківської сільської ради Миколаївської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп» заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу №90 від 13.11.2020 року у розмірі 1 844 грн. 86 коп., 3% річних у розмірі 54 грн. 28 коп. та 248 грн. 10 коп. судового збору.

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.10.2022 року у справі №915/206/22 Товариству з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп», м. Київ у видачі судового наказу за вимогами про стягнення з Відділу освіти, культури, молоді та спору Широківської сільської ради Миколаївської області пені у розмірі 288 грн. 30 коп. відмовлено, незгода з якою стала підставою для звернення скаржника з апеляційною скаргою до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Предметом апеляційного перегляду у даному випадку є встановлення обставин на підтвердження наявності або відсутності підстав для стягнення з боржника на користь заявника у порядку наказного провадження суми нарахованої заявником пені, як відповідальності боржника за неналежне виконання ним договірних господарських зобов`язань.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви прийняття аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції.

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Завдання неустойки - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки.

Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер. Вона не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за неналежне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп», м. Миколаїв звернулось до Господарського суду Миколаївської області із заявою про видачу судового наказу, у якій просила суд стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Широківської сільської ради Миколаївської області заборгованість за договором про постачання електричної енергії споживачу №90 від 13.11.2020 року у розмірі 1 844 грн. 86 коп., 3% річних в розмірі 54 грн. 28 коп., пені у розмірі 288 грн. 30 коп.

При цьому, заява про видачу судового наказу обґрунтована неналежним виконанням боржником зобов`язань за договором поставки про постачання електричної енергії споживачу №90 від 13.11.2020 року в частині своєчасної оплати за електричну енергію, поставлену заявником та наявністю підстав для нарахування пені та 3% річних, відповідно до умов договору.

За змістом статей 524, 533 Цивільного кодексу України, грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті).

Наказне провадження відповідно до ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Частиною 1 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 148 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно п. 3 ч.1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст. 148 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Водночас, у даній справі, жодних доказів, які б свідчили про наявність спору між сторонами щодо заявленої до стягнення суми пені, матеріали справи не містять, з огляду на що, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у видачі судового наказу в частині стягнення нарахованої заявником пені, оскільки саме наявність спору є визначальною підставою для такої відмови.

Колегія суддів наголошує, що законодавець не обмежує поняття грошової заборгованості, визначеної ст. 148 Господарського процесуального кодексу України, певним її видом, а лише обмежує сумою такої заборгованості - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, положення ч. 2 ст. 12, ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України не містять таких категорій як «основне зобов`язання» чи «не основне зобов`язання» або такої категорії як «неоспорювана заборгованість», що свідчить про помилковість та хибність висновків суду першої інстанції, що вимоги про сплату штрафних санкцій (пені) за порушення договірних зобов`язань не можуть вважатись основним зобов`язанням за письмовими договором та така вимога має розглядатися виключно у позовному провадженні.

З огляду на зазначене, судова колегія зазначає, що як вимогу, за якою може бути видано наказ про стягнення грошової заборгованості за письмовим договором відповідно до ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України, слід розуміти будь-яку вимогу про стягнення грошової суми заборгованості за договором, яка охоплює не тільки основний борг і проценти, але й неустойку, проценти річних та інфляційні втрати, за умови, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таку правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 24.07.2018 року у справі №903/125/18.

Відтак, враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів констатує, що доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі знайшли своє відображення під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, з огляду на що, ухвала Господарського суду Миколаївської області про відмову у видачі судового наказу в частині стягнення пені від 10.10.2022 року у справі №915/206/22 потребує скасування, з ухваленням нового рішення про задоволення вимог заявника у зазначеній вище частині.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до ст. 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп», м. Київ потребує задоволення, а ухвала Господарського суду Миколаївської області про відмову у видачі судового наказу в частині стягнення пені від 10.10.2022 року у справі №915/206/22 є такою, що прийнята судом першої інстанції при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому потребує скасування, з ухваленням нового рішення про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп», м. Київ в частині стягнення з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Широківської сільської ради Миколаївської області пені у розмірі 288 грн. 30 коп. за неналежне виконання ним господарських зобов`язань, визначених договором про постачання електричної енергії.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на боржника.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп», м. Київ на ухвалу Господарського суду Миколаївської області про відмову у видачі судового наказу в частині стягнення пені від 10.10.2022 року у справі №915/206/22 задовольнити.

Скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області про відмову у видачі судового наказу в частині стягнення пені від 10.10.2022 року у справі №915/206/22.

Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп», м. Київ про видачу судового наказу за вимогами про стягнення з Відділу освіти, культури, молоді та спору Широківської сільської ради Миколаївської області пені у розмірі 288 грн. 30 коп.

Стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спору Широківської сільської ради Миколаївської області (57324, Миколаївська область, Баштанський район, селище Широке, вул. Шкільна, буд. 1, код ЄДРПОУ 42035575) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп» (01010, м. Київ, вул. І. Мазепи, буд. 6, код ЄДРПОУ 36716332) пеню у розмірі 288 грн. 30 коп., судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2481 грн.

Доручити Господарському суду Миколаївської області видати наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.1 ч.3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 06.02.2023 року.

Головуючий суддя Г.І. ДіброваСудді Н.М. Принцевська А.І. Ярош