Рішення

від 07.02.2023 по справі 905/894/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.02.2023р. Справа №905/894/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз", м.Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехнології", м.Краматорськ

про стягнення заборгованості в сумі 101018,08 грн., у тому числі основна заборгованість у сумі 83008,32 грн., інфляційне збільшення у сумі 5598,75 грн. та штрафні санкції у сумі 12411,01 грн.

Суддя Левшина Г.В.

при секретарі судового засідання Чекан Ю.І.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз", м.Київ, позивач, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехнології", м.Краматорськ, про стягнення заборгованості в сумі 101018,08 грн., у тому числі основна заборгованість у сумі 83008,32 грн., інфляційне збільшення у сумі 5598,75 грн. та штрафні санкції у сумі 12411,01 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу (укладений шляхом підписання заяви-приєднання від 26.07.2021р.) та комерційної пропозиції №ЮК/21/07/24С від 26.07.2021р.

Ухвалою суду від 15.11.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі №905/894/22; ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 20.12.2022 року об 11:00 год.; встановлено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 15 днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі; запропоновано відповідачу надати відповідно до ст.165 ГПК України відзив на позовну заяву і всі письмові докази (які можливо доставити до суду), протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду до початку судового засідання; запропоновано позивачу надати суду пояснення щодо ціни позову та змісту позовних вимог, зазначених у резолютивній частині позовної заяви; клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз", м.Київ про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

12.12.2022р. до суду позивачем надано пояснення по справі щодо ціни позову та змісту позовних вимог.

20.12.2022р. позивачем надано суду заяву про проведення судового засідання за його відсутності.

В засідання суду 20.12.2022р. сторони не з`явилися.

Згідно з ухвалою від 20.12.2022р. відкладено розгляд справи на 17.01.2023р. о 10.40 год.

Позивачем суду надано заяву про розгляд справи за його відсутності, відповідач в засідання суду не з`явився.

Згідно з ухвалою від 17.01.2023р. оголошено перерву у розгляді справи до 07.02.2022р. об 11.00 год.

30.01.2023р. позивачем на адресу суду надіслано пояснення по справі, за змістом яких заявлено до стягнення основний борг в сумі 83008,32 грн., інфляція в сумі 5598,75 грн. та штрафні санкції в сумі 12411,01 грн.

В засідання суду 07.02.2023р. сторони не з`явилися.

Відзив на позовну заяву, будь-яких заяв та/або клопотань щодо спору відповідач не надав. Одночасно, за висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерготехнології" було належним чином повідомлено про розгляд справи, враховуючи наступні обставини.

Відповідно до ч.5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Частиною 11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно опису вкладення позовна заява позивача у цій справі була направлена 02.11.2022р. на адресу відповідача, зазначену у реєстрі: 84331 м.Краматорськ, вул.Паркова, 74.

При цьому, з метою економії знаків поштової оплати, ухвалу суду від 15.11.2022р. про відкриття провадження у справі №905/894/22 було направлено на електронні адреси сторін, зазначені в позовній заяві, що підтверджується журналом обліку вихідної електронної пошти №01-36/1549 від 16.11.2022р. Електронну адресу відповідача, зазначену у позові, відповідачем було вказано у заяві-приєднанні до договору постачання електричної енергії споживачу, на підставі якого заявлені позовні вимоги.

Крім того, судом було встановлено зв`язок з відповідачем за номером телефону, який зазначений у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у розділі Інформація про здійснення зв`язку з юридичною особою, а також у тексті позовної заяви. За номером телефону 0954487561 директором ТОВ «Енерготехнології» Яшиним Д.В. прийнято телефонограму суду, згідно якої повідомлено про відкриття провадження у даній справі та призначення судового засідання.

В подальшому, з метою повідомлення сторін про розгляд справи, судом були розміщені оголошення на офіційній сторінці господарського суду Донецької області веб-порталу «Судова влада України», що підтверджується відповідними роздруківками, які містяться в матеріалах справи.

Одночасно, за результатами застосування пошукової системи "Google" відсутні відомості щодо будь-яких інших можливих способів зв`язку з ТОВ "Енерготехнології".

У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду від 15.11.2022р., 20.12.2022р., 17.01.2023р. у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно із ст.2 Господарського процесуального кодексу України однією із засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи.

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнов проти України", відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Ухвалюючи судове рішення 07.02.2023р. суд виходить з тих обставин, що боржник здійснивши свою реєстрацію за певною адресою, зазначивши певний номер телефону у Єдиному державному реєстрі бажав та не заперечував, щоб ці засоби комунікації використовувалися іншими особами, у тому числі й судом. Це, в свою чергу, покладає на відповідача обов`язок отримувати повідомлення та відповідати на них. Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести "ризик незнання" учасника, який надав необмеженому колу осіб свої номери, адресу, але не користується чи не стежить за ними. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008р., сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, враховуючи направлення позивачем на поштову адресу відповідача позовної заяви, вжиті судом заходи щодо повідомлення відповідача з наявним судовим провадженням, суд виходить з принципу "презумпції обізнаності" відповідача з наявним провадженням та згідно із ст.165 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе розглянути справу по суті заявлених вимог.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд встановив.

Згідно заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, 26.07.2021р. відповідач приєднався до умов договору на умовах комерційної пропозиції постачальника №ЮК/21/07/24/С від 26.07.2021р., який розміщено на сайті електропостачальника «Ю.Комодітіз» з наступними персоніфікованими даними споживача:

найменування споживача - ТОВ «Енерготехнології»

код ЄДРПОУ - 31386523

вид об?єкта - офіс, цех

юридична адреса - 84331 м.Краматорськ, вул.Паркова, 74

адреса листування - 84331 м.Краматорськ, вул.Паркова, 74

ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z4643888942159

найменування оператора, з яким споживачем укладено договір розподілу електроенергії - АТ «ДТЕК Донецькі електромережі»

найменування діючого електропостачальника - ТОВ «Донецькі енергетичні послуги»

початок постачання - з 20.08.2021р.

Відповідно до п.1.1 договору за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної купованої електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами даного договору.

Постачання електроенергії споживачу здійснюється постачальником виключно після надання споживачем заяви на постачання електричної енергії за формою відповідно до додатку №1 відповідної комерційної пропозиції, яка є додатком №2 цього договору (п.2.2).

Разом із заявою-приєднанням до договору та не пізніше ніж за 30 календарних днів до початку періоду споживання споживач надає постачальнику на погодження відомості про розмір очікуваного помісячного споживання електроенергії на відповідні розрахункові періоди наступного року, а також погодинні обсяги споживання електричної енергії на перший місяць постачання.

Щомісячно до 10 числа місяця, що передує розрахунковому, споживач надає постачальнику заявку на заплановані обсяги постачання електроенергії у розрахунковому періоді.

Згідно розділу 4 договору споживач розраховується з постачальником за електроенергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електроенергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Розрахунок споживача за цим договором здійснюється на поточний рахунок постачальника зі спеціальним режимом використання. Оплата вартості електроенергії здійснюється виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника зі спеціальним режимом використання. При цьому, у призначенні платежу за купівлю електроенергії має бути зазначено номер комерційної пропозиції та розрахунковий період або номер рахунку, за яким здійснюється оплата.

Згідно п.4.7 договору оплата рахунка постачальника має бути здійснена споживачем у строк визначений у рахунку, протягом 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем, якщо інші строки не встановлені у комерційній пропозиції.

За змістом наявної у справі комерційної пропозиції встановлено формулу визначення ціни електричної енергії, спосіб та порядок оплати, порядок коригування лімітів, розмір пені, штрафу та компенсації.

Так, розрахунок споживача за електроенергію за розрахунковий період здійснюється до 17 числа місяця наступного за розрахунковим (місяцем поставки), відповідно до фактичного обсягу електроенергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку на підставі отриманого споживачем від постачальника рахунка, в якому зазначаються суми до сплати за використану електроенергію.

Строк дії договору з дня підписання заяви-приєднання до 31.12.2021р. Договір вважається автоматично продовженим на один календарний рік, якщо жодна із сторін не направила другій стороні письмове повідомлення про розірвання договору за 21 день до дня його закінчення.

Сторонами також підписано додатки до договору №4 «Технічні характеристики обліку електричної енергії», №3 «Заявлені обсяги постачання електричної енергії у розрахункових періодах 2022 року на відповідних класах напруги для потреб».

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст.626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено, надані до справи копії заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії, відповідні додатки містять підписи представників сторін у графі «Реквізити сторін», які засвідчені фірмовими печатками підприємств.

Відповідачем факт підписання та укладання договору на постачання електричної енергії шляхом підписання заяви-приєднання, додатків нього не спростовано, доказів оспорювання, визнання недійсними даних угод до матеріалів справи не надано.

При цьому, у договорі та додаткових угодах до нього, комерційній пропозиції сторонами узгоджено такі істотні умови договору, як його предмет, ціна, строк дії.

Суд встановив, що в даному випадку відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між ними договір є договором поставки електричної енергії.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору про постачання електричної енергії позивачем складено та підписано:

- акт №UC00001171, згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Ю.Комодітіз» передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерготехнології» прийняло у лютому 2022 року електричну енергію в обсязі 14422,00 кВт год., загальною вартістю 43918,44 грн. з ПДВ.

- акт №UC00001321, згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Ю.Комодітіз» передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерготехнології» прийняло у березні 2022 року електричну енергію в обсязі 11896,00 кВт год., загальною вартістю 39091,67 грн. з ПДВ.

Як встановлено, акти підписані позивачем, підпис уповноваженого представника відповідача на даних актах відсутній.

Дані акти та відповідні рахунки до них з вимогою про сплату позивачем направлені 22.03.2022р. на електронну адресу відповідача на ім`я уповноваженої особи останнього ІНФОРМАЦІЯ_1 (яка була зазначена відповідачем у додатках до договору та заявці-приєднанні), що підтверджується наявними у справі роздруківками.

Крім цього, повторно акти та рахунки направлені позивачем 28.10.2022р. поштою на адресу відповідача, що підтверджується наданим до справи описом вкладення.

Додатково, доводячи суду факт передачі відповідачу у лютому-березні 2022р. електроенергії у загальному обсязі 26318,00 кВт позивач також посилається на відомості АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», згідно яких визначено обсяги використаної відповідачем електроенергії у спірному періоді.

Вказані відомості відповідачем не спростовані, доказів, які б містили інші відомості, ніж зазначені позивачем, відповідачем до справи не додано.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними згідно із ст.76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст.86 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінивши надані позивачем до справи докази в їх сукупності, суд приймає їх в якості належних, таких, якими підтверджено, зокрема, постачання позивачем відповідачу електроенергії у обсязі 26318,00 кВт загальною вартістю 83008,32 грн. протягом лютого-березня 2022р.

З урахуванням викладеного, а також приймаючи до уваги надані до матеріалів справи відомості, відсутність вмотивованої відмови відповідача від підписання актів, за висновками суду, на виконання договору постачання протягом лютого-березня 2022 року позивачем передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Енреготехнології» електроенергії у кількості 26318 кВт на суму 83008,32 грн. з урахуванням ПДВ.

Частина 1 ст.193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч.2 ст.193 Господарського кодексу України).

Положеннями ст.526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Як було зазначено вище, розрахунок споживача за електроенергію за розрахунковий період здійснюється до 17 числа місяця наступного за розрахунковим (місяцем поставки), відповідно до фактичного обсягу електроенергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку на підставі отриманого споживачем від постачальника рахунка, в якому зазначаються суми до сплати за використану електроенергію.

За висновками суду, відповідачем свої зобов??язання щодо повної та своєчасної сплати вартості отриманої електроенергії всупереч вимог закону не виконані, внаслідок чого позов в частині вимог про стягнення основного боргу підлягає задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред?явлено до стягнення інфляцію в сумі 5598,75 грн. за період з квітня 2022р. по серпень 20022р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд здійснив перерахунок інфляційних втрат за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга. Закон", в межах визначеного позивачем періоду прострочення та встановив, що розрахунок позивача є арифметично вірним, з огляду на що суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 5598,75 грн. за період з квітня по серпень 2022 року.

Крім цього, позивачем заявлено про стягнення з відповідача 12411,01 грн. пені за період з 01.04.2022р. по 19.09.2022р.

Так, стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

У відповідності до ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно розділу 8 комерційної пропозиції за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією пропозицією, споживач сплачує постачальнику суму боргу з урахування 3% річних, індексу інфляції, а також сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, протягом 5 робочих днів з дня отримання рахунку.

Факт наявності прострочення відповідача щодо вчасної оплати використаної електроенергії підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Після здійснення судом перерахунку пені за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій «Ліга. Закон» в межах визначеного позивачем періоду прострочення, судом встановлено, що розрахунок позивача є арифметично вірним, а тому суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 12411,01 грн. за період з 01.04.2022р. по 19.09.2022р.

Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.129, 165, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз", м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехнології", м.Краматорськ про стягнення заборгованості в сумі 101018,08 грн., у тому числі основна заборгованість у сумі 83008,32 грн., інфляційне збільшення у сумі 5598,75 грн. та штрафні санкції у сумі 12411,01 грн., задовольнити повністю.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехнології" (84331 м.Краматорськ, Донецька область, вул.Паркова, 74, НОМЕР_1 в ПАТ «ПУМБ» м.Краматорськ, ЄДРПОУ 31386523) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" (01015 м.Київ, вул.Лейпцизька, 3А, НОМЕР_2 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478, ЄДРПОУ 42601505) основний борг в сумі 83008,32 грн., інфляцію в сумі 5598,75 грн. та пеню в сумі 12411,01 грн., всього заборгованість в сумі 101018,08 грн., судовий збір в сумі 2481,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Повний текст рішення підписано 07.02.2023р.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Г.В. Левшина