Постанова

від 03.04.2023 по справі 905/894/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2023 року м. Харків Справа № 905/894/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В. , суддя Геза Т.Д.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехнології" - адвоката Борозенцева С.В. (вх. №425Д/1-18)

на рішення господарського суду Донецької області від 07.02.2023 року у справі №905/894/22, ухвалене в приміщенні господарського суду Донецької області (суддя Левшина Г.В.), повний текст якого складено 07.02.2023 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз", м.Київдо відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехнології", м.Краматорськ про стягнення заборгованості в сумі 101018,08 грн., у тому числі основна заборгованість у сумі 83008,32 грн., інфляційне збільшення у сумі 5598,75 грн. та штрафні санкції у сумі 12411,01 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 07.02.2023 року у справі № 905/894/22 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз", м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехнології", м.Краматорськ про стягнення заборгованості в сумі 101018,08 грн., у тому числі основна заборгованість у сумі 83008,32 грн., інфляційне збільшення у сумі 5598,75 грн. та штрафні санкції у сумі 12411,01 грн., задоволено повністю; стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехнології" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" основний борг в сумі 83008,32 грн., інфляцію в сумі 5598,75 грн. та пеню в сумі 12411,01 грн., всього заборгованість в сумі 101018,08 грн., судовий збір в сумі 2481,00 грн.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехнології" - адвокат Борозенцев С.В. з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 07.02.2023 року та ухвалити нове рішення, яким в частині стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехнології" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" основного боргу в сумі 83008,32 грн. справу закрити; в частині стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехнології" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю. Комодітіз" інфляції в сумі 5598,75 грн. та пені в сумі 12411,01 грн. відмовити у позові.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на таке.

Акти за лютий та березень 2022 року апелянт отримав лише в грудні 2022 року і після цього сплатив позивачу вартість спожитої електроенергії; сторонами підписано Акт звірки взаємних розрахунків № 111 від 18 січня 2023 року за період: 01.01.2022 року - 17.01.2023 року, згідно якого між ТОВ "Ю. Комодітіз" і ТОВ "Енерготехнології" станом на 17 січня 2023 року заборгованість відсутня; після підписання акту звірки представник позивача усно вказав, що всі необхідні відомості про відсутність боргу ним буде надано господарському суду, втім цього не зробив, тому відповідач не подавав раніше ці відомості до суду, хоча вони мають вирішальне значення для розгляду справи і тому подаються до апеляційного суду.

Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 року № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс- мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

ТОВ "Енерготехнології" здійснює деяку (обмежену) господарську діяльність пов`язану з охороною майна, його утриманню у задовільному стані в умовах воєнного стану та, у тому числі, має окремі руйнування у наслідок ракетних обстрілів агресора. На час звернення з позовом до суду, і на час прийняття рішення судом відповідальних осіб відповідача не було у м. Краматорську, у зв`язку з вимогами евакуації.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення боржником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого він має грошове зобов`язання перед кредитором, боржник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитора неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення; неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитором.

Можливість подати господарському суду докази і пояснення була обмежена для апелянта об`єктивними обставинами, пов`язаними з подіями воєнного стану, тому вважає що докази (копії документів), які підтверджують обставини, викладені у апеляційний скарзі мають бути прийняти апеляційним судом (платіжне доручення, акт звірки, витяг з ЄДРПОУ, накази по підприємству, тощо) на підставі ст. 269 ГПК України.

Окрім того, апелянт посилаючись на положення ст. 256 ГПК України, просив поновити строк на подання апеляційної скарги, у зв`язку з тим, що про прийняття оскаржуваного рішення керівник (директор), який є єдиним працівником, який залишився на підприємстві (формально) постійно, але не у м. Краматорську, дізнався від представника позивача у телефонній розмові 15.02.2023 року; за час розгляду справи від суду не надходило (не отримано) повідомлень про дату та час розгляду справи.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2023 року, суддею - доповідачем у справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Геза Т.Д.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14.03.2022 року, №573/2022 від 15.08.2022 року, №757/2022 від 07.11.2022 року, №58/2023 від 06.02.2023 року, відповідно продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Наказом Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 року № 03 "Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану" встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 року та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема: рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені ГПК України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 року клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехнології" - адвоката Борозенцева С.В. про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехнології" - адвоката Борозенцева С.В; призначено розгляд справи №905/894/22 за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехнології" - адвоката Борозенцева С.В. на рішення господарського суду Донецької області від 07.02.2023 року у справі у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; учасникам справи встановлено строк - не пізніше 15 днів з моменту вручення даної ухвали, протягом якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, з доказами надсилання його апелянту; запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua. Реєстрація в електронному кабінеті можлива за посиланням https://id.court.gov.ua/rt.gov.ua/sud4875/; учасникам судового процесу необхідно повідомити суд про їх номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або інші засоби зв`язку, зокрема, мобільного (за їх наявності), які можуть бути використані для викликів або повідомлень; витребувано з господарського суду Донецької області матеріали справи №905/894/22; зупинено дію рішення господарського суду Донецької області від 07.02.2023 року у справі №905/894/22 до розгляду апеляційної скарги.

13.03.2023 року на електронну адресу суду та 23.03.2023 року до відділу документального забезпечення та контролю суду (вх.№3290) від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№2709), в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, який долучено до матеріалів справи, в обґрунтування якого вказує на те, що лише посилання на вказаний лист ТПП не може вважатись безумовним підтвердженням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та для доведення їх наявності, в якості доказу; апелянт ототожнює порядок стягнення штрафних санкцій та пені у договорі купівлі-продажу, з забороною такого стягнення у кредитних договорах.

13.03.2023 року на адресу суду з господарського суду Донецької області надійшли матеріали справи №905/894/22 (вх..№2753).

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Згідно заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, 26.07.2021 року відповідач приєднався до умов договору на умовах комерційної пропозиції постачальника №ЮК/21/07/24/С від 26.07.2021 року, який розміщено на сайті електропостачальника "Ю.Комодітіз" з наступними персоніфікованими даними споживача:

найменування споживача - ТОВ "Енерготехнології"; код ЄДРПОУ - 31386523; вид об?єкта - офіс, цех; юридична адреса - 84331 м.Краматорськ, вул.Паркова, 74; адреса листування - 84331 м.Краматорськ, вул.Паркова, 74; ЕІС-код точки комерційного обліку - 62Z4643888942159; найменування оператора, з яким споживачем укладено договір розподілу електроенергії - АТ "ДТЕК Донецькі електромережі"; найменування діючого електропостачальника - ТОВ "Донецькі енергетичні послуги"; початок постачання - з 20.08.2021року.

Відповідно до п.1.1 договору за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної купованої електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Постачання електроенергії споживачу здійснюється постачальником виключно після надання споживачем заяви на постачання електричної енергії за формою відповідно до додатку №1 відповідної комерційної пропозиції, яка є додатком №2 договору (п.2.2 договору).

Разом із заявою-приєднанням до договору та не пізніше ніж за 30 календарних днів до початку періоду споживання споживач надає постачальнику на погодження відомості про розмір очікуваного помісячного споживання електроенергії на відповідні розрахункові періоди наступного року, а також погодинні обсяги споживання електричної енергії на перший місяць постачання.

Щомісячно до 10 числа місяця, що передує розрахунковому, споживач надає постачальнику заявку на заплановані обсяги постачання електроенергії у розрахунковому періоді.

Згідно розділу 4 договору споживач розраховується з постачальником за електроенергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електроенергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією. Розрахунковим періодом за договором є календарний місяць. Розрахунок споживача за договором здійснюється на поточний рахунок постачальника зі спеціальним режимом використання. Оплата вартості електроенергії здійснюється виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника зі спеціальним режимом використання. При цьому, у призначенні платежу за купівлю електроенергії має бути зазначено номер комерційної пропозиції та розрахунковий період або номер рахунку, за яким здійснюється оплата.

Згідно п.4.7 договору оплата рахунка постачальника має бути здійснена споживачем у строк визначений у рахунку, протягом 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем, якщо інші строки не встановлені у комерційній пропозиції.

За змістом наявної у справі комерційної пропозиції встановлено формулу визначення ціни електричної енергії, спосіб та порядок оплати, порядок коригування лімітів, розмір пені, штрафу та компенсації.

Так, розрахунок споживача за електроенергію за розрахунковий період здійснюється до 17 числа місяця наступного за розрахунковим (місяцем поставки), відповідно до фактичного обсягу електроенергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку на підставі отриманого споживачем від постачальника рахунка, в якому зазначаються суми до сплати за використану електроенергію.

Строк дії договору з дня підписання заяви-приєднання до 31.12.2021 року. Договір вважається автоматично продовженим на один календарний рік, якщо жодна із сторін не направила другій стороні письмове повідомлення про розірвання договору за 21 день до дня його закінчення.

Сторонами також підписано додатки до договору №4 "Технічні характеристики обліку електричної енергії", №3 "Заявлені обсяги постачання електричної енергії у розрахункових періодах 2022 року на відповідних класах напруги для потреб".

Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу (укладений шляхом підписання заяви-приєднання від 26.07.2021 року) та комерційної пропозиції №ЮК/21/07/24С від 26.07.2021року.

Вказані вище обставини стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Донецької області, в якому останній просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 101018,08 грн., у тому числі основна заборгованість у сумі 83008,32 грн., інфляційні втрати у сумі 5598,75 грн. та штрафні санкції у сумі 12411,01 грн.

07.02.2023 року господарським судом Донецької області ухвалено оскаржуване рішення, з підстав викладених вище.

Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов`язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlanav. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позов в частині стягнення з відповідача основної заборгованості виходив з того, що відповідачем свої зобов`язання щодо повної та своєчасної сплати вартості отриманої електроенергії всупереч вимог закону не виконані.

Колегія суддів вважає вказані висновки місцевого господарського суду передчасними, з огляду на таке.

Так, апелянт у прохальній частині апеляційної скарги просить прийняти у якості доказів у справі наступні документи: платіжну інструкцію №68 від 15.12.2022 року про сплату ТОВ "Енерготехнології" на користь ТОВ "Ю. Комодітіз" 83 008,32 грн. за ел.енергію рах.ЕЕ/22-02/847Д від 14.12.2022 року; акт звірки взаємних розрахунків №111 від 18.01.2023 року, за період: 01.01.2022 року - 17.01.2023 року, складений між ТОВ "Ю. Комодітіз" і ТОВ "Енерготехнології", наказ ТОВ "Енерготехнології" від 01.04.2022 року "Про призупинення трудових договорів у зв`язку з воєнним станом".

Апелянт посилається на те, що його можливість подати господарському суду першої інстанції докази і пояснення була обмежена об`єктивними обставинами, пов`язаними з подіями воєнного стану, тому докази (копії документів), які підтверджують обставини, викладені у апеляційний скарзі мають бути прийняти апеляційним судом (платіжне доручення, акт звірки, витяг з ЄДРПОУ, накази по підприємству, тощо) на підставі ст. 269 ГПК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою Господарського процесуального кодексу України покладається саме на заявника, а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов`язаний самостійно з`ясовувати відповідні причини.

Частинами 1, 4 ст. 80 ГПК України встановлено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до ст. 124, пунктів 2, 3, 4 ч. 2 ст.129 Конституції України, ст.ст. 7, 13 ГПК України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В обгрунтування неможливості подання доказів місцевому господарському суду апелянт вказує таке.

Акти за лютий та березень 2022 року він отримав лише в грудні 2022 року і після цього сплатив позивачу вартість спожитої електроенергії, сторонами підписано Акт звірки взаємних розрахунків № 111 від 18 січня 2023 року за період: 01.01.2022 року - 17.01.2023 року, згідно якого між ТОВ "Ю. Комодітіз" і ТОВ "Енерготехнології" станом на 17 січня 2023 року заборгованість відсутня; після підписання акту звірки представник позивача усно вказав, що всі необхідні відомості про відсутність боргу ним буде надано господарському суду, втім цього не зробив, тому відповідач не подавав раніше ці відомості до суду, хоча вони мають вирішальне значення для розгляду справи та подав ці докази до апеляційного суду.

Згідно Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні, Краматорська міська територіальна громада знаходиться в районі проведення воєнних (бойових) дій з 24.02.2022 року; ТОВ "Енерготехнології" здійснює деяку (обмежену) господарську діяльність пов`язану з охороною майна, його утриманню у задовільному стані в умовах воєнного стану та, у тому числі, має окремі руйнування у наслідок ракетних обстрілів агресора. На час звернення з позовом до суду, і на час прийняття рішення судом відповідальних осіб відповідача не було у м. Краматорську, у зв`язку з вимогами евакуації; позовну заяву до моменту прийняття рішення судом відповідачем не отримано, внаслідок знаходження відповідача у зоні воєнних дій, відсутності можливості користуватися поштовими послугами, інтернетом і зв`язку у повному обсязі, небезпекою фактичного перебування у м. Краматорську і у м. Харкові, позивач не зміг прийняти участь при розгляді судом справи, надати суду відповідні відомості і докази.

Не є обгрунтованим посилання місцевого господарського суду на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерготехнології" було належним чином повідомлено про розгляд справи та ухвалу суду від 15.11.2022 року про відкриття провадження у справі №905/894/22 було направлено на електронні адреси сторін, зазначені в позовній заяві, що підтверджується журналом обліку вихідної електронної пошти №01-36/1549 від 16.11.2022 року, оскільки матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем копії ухвали суду від 15.11.2022 року, яку було надіслано місцевим господарським судом на електронну адресу - ira1261@ukr.net.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 07.12.2022 року у справі №552/7002/17, де, зокрема, зазначено:

"Перевірка та підтвердження кваліфікованого електронного підпису може бути проведена з використанням електронного інформаційного ресурсу центрального засвідчувального органу, доступ до якого забезпечується через телекомунікаційні мережі загального користування цілодобово (офіційний вебсайт ЦЗО): www.czo.gov.ua (пункт 5 Регламенту роботи центрального засвідчувального центру, затвердженого Наказом № 115

від 27 серпня 2021 року Міністерства цифрової трансформації України та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2021 року за № 1313/36935).Порядок використання для обміну документами електронної пошти встановлено Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", в якому зазначено, що порядок електронного документообігу визначається державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності згідно з законодавством. За загальним правилом, визначеним частиною першою статті 11 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора."

Таким чином, вказані вище належним чином засвідчені додаткові докази, а саме: платіжну інструкцію №68 від 15.12.2022 року про сплату ТОВ "Енерготехнології" на користь ТОВ "Ю. Комодітіз" 83 008,32 грн. за ел.енергію рах.ЕЕ/22-02/847Д ВІД 14.12.2022 року; акт звірки взаємних розрахунків №111 від 18.01.2023 року, за період: 01.01.2022 року - 17.01.2023 року, складений між ТОВ "Ю. Комодітіз" і ТОВ "Енерготехнології", наказ ТОВ "Енерготехнології" від 01.04.2022 року "Про призупинення трудових договорів у зв`язку з воєнним станом", слід прийняти на підставі положень ст. 269 ГПК України, як такі, що не були подані ТОВ "Енерготехнології", з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду справи без прийняття судового рішення, у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Предмет спору це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють, як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту прав та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З огляду на викладене, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або спірні питання врегульовано самими сторонами.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 12.06.2019 року у справі № 916/542/18, від 01.08.2019 року у справі № 916/1743/18, де, зокрема, вказано на те, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносини, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Вище вказано, що до матеріалів апеляційної скарги апелянтом надано: платіжну інструкцію №68 від 15.12.2022 року про сплату ТОВ "Енерготехнології" на користь ТОВ "Ю. Комодітіз" 83 008,32 грн. за ел.енергію рах.ЕЕ/22-02/847Д ВІД 14.12.2022 року; акт звірки взаємних розрахунків №111 від 18.01.2023 року, за період: 01.01.2022 року - 17.01.2023 року, складений між ТОВ "Ю. Комодітіз" і ТОВ "Енерготехнології", наказ ТОВ "Енерготехнології" від 01.04.2022 року "Про призупинення трудових договорів у зв`язку з воєнним станом".

За вказаним актом звірки взаємних розрахунків №111 від 18.01.2023 року, за період: 01.01.2022 року - 17.01.2023 року, складеним між ТОВ "Ю. Комодітіз" і ТОВ "Енерготехнології", підписаним сторонами у справі та скріпленим їх печатками, слідує, що заборгованість у розмірі 83 008,32 грн. була сплачена відповідачем 15.12.2022 року за платіжною інструкцією №68 від 15.12.2022 року.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт сплати відповідачем за платіжною інструкцією №68 від 15.12.2022 року суми заборгованості у розмірі 83 008,32 грн., яка є предметом позову, отже у даній частині позовних вимог відсутній предмет спору, а провадження у справі в частині стягнення з відповідача 83008,32 грн. заборгованості за договором підлягає закриттю.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 5598,75 грн. за період з квітня 2022року по серпень 2022року, слід зазначити на таке.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Колегія суддів, перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат за допомогою калькулятору ЛІГА.ЗАКОН, зазначає, що місцевий господарський суд вірно вказав на те, що розрахунок позивача є арифметично вірним та задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 5598,75 грн. за період з квітня по серпень 2022 року.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача 12411,01 грн. пені за період з 01.04.2022 року по 19.09.2022 року, слід зазначити на таке.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

У відповідності до ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно розділу 8 комерційної пропозиції за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією пропозицією, споживач сплачує постачальнику суму боргу з урахування 3% річних, індексу інфляції, а також сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, протягом 5 робочих днів з дня отримання рахунку.

Факт наявності прострочення відповідача щодо вчасної оплати використаної електроенергії підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Колегія суддів, перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені за допомогою калькулятору ЛІГА.ЗАКОН, зазначає, що місцевий господарський суд вірно вказав на те, що розрахунок позивача є арифметично вірним та задовольнив позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 12411,01 грн. за період з 01.04.2022 року по 19.09.2022 року.

Аргументи апелянта на те, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення боржником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого він має грошове зобов`язання перед кредитором, боржник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитора неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, отже неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитором, не приймаються, з огляду на таке.

Так, п. 18 Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення; неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

В даному випадку відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між ними договір є договором поставки електричної енергії, що виключає застосування вказаної норми, яка регулює відносини між позичальником та кредитором у разі прострочення грошового зобов`язання.

Так само, не приймаються аргументи апелянта на те, що Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 року № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс- мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили); Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерготехнології" здійснює деяку (обмежену) господарську діяльність пов`язану з охороною майна, його утриманню у задовільному стані в умовах воєнного стану та, у тому числі, має окремі руйнування у наслідок ракетних обстрілів агресора. На час звернення з позовом до суду, і на час прийняття рішення судом відповідальних осіб відповідача не було у м. Краматорську, у зв`язку з вимогами евакуації, з огляду на таке.

Так, на офіційному сайті ТПП України розміщено таку інформацію: ТПП України враховуючи надзвичайно складну ситуацію, з якою зіткнулась наша країна, ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили); з метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України розміщено 28.02.2022 року загальний офіційний лист ТПП України від 28.02.2022 року №2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Наведене надасть можливість за необхідністю роздруковувати відповідне підтвердження всім, кого це стосується; даний лист особа, яка порушує свої зобов`язання, у зв`язку із обставинами, пов`язаними із військовою агресією Російської Федерації проти України, в період дії введеного воєнного стану, має право долучати до свого повідомлення про форс-мажорні обставини, які унеможливили виконання зобов`язань за умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів у встановлений термін для можливості обґрунтованого перенесення строків виконання зобов`язань та вирішення спірних питань мирним шляхом; при цьому, у разі необхідності, сторона, яка порушила свої зобов`язання в період дії форс-мажорних обставин, також має право звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) дотримуючись порядку, встановленого Регламентом, https://ucci.org.ua/dokumienti-dlia-zavantazhiennia за кожним зобов`язанням окремо.

Колегія суддів враховує правові висновки, у постановах Верховного Суду від від 25.01.2022 року у справі №904/3886/21, від 09.11.2021 року у справі №913/20/21, де, зокрема, вказано на те, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання сторонами свого обов`язку.

Відтак, одне лише передбачене законом віднесення введеного воєнного стану до форс-мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе, що конкретний обмежувальний захід, запроваджений в рамках воєнного стану унеможливлює виконання конкретного договору.

Само по собі введення воєнного стану в країні не свідчить про принципову неможливість оплати поставленого позивачем товару.

Існування листа Торгово - промислової палати України від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1 не є підставою для звільнення від виконання зобов`язань за договором (сплати штрафних санкцій) під час воєнного стану. Втім, це може бути підставою для звільнення, якщо сторона за договором доведе, що внаслідок агресії сусідньої держави неможливо було виконати свої зобов`язання.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 17.08.2022 року у справі № 922/854/21, де, між іншим, вказано на те, що не є достатнім формальне посилання на лист ТПП, оскільки суд має досліджувати докази в сукупності та від 25.01.2022 року у справі № 904/3886/21, де визначено, що належним підтвердженням існування форс-мажорних обставин (доказом існування обставин непереборної сили, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання умов договору) є відповідний сертифікат.

В матеріалах справи відсутні докази засвідчення Торгово-промисловою палатою України для відповідача за його зверненням введення воєнного стану, як форс-мажорної обставини, що об`єктивно унеможливлює виконання зобов`язань за договором, шляхом видачі відповідного сертифіката.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Разом з тим, колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду 16.07.2019 року у справі №917/1053/18 та від 09.11.2021 року у справі №913/20/21, де, зокрема, вказано на те, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Також, колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 року у справі №911/1805/21, де, між іншим вказано на те, що саме лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання відповідних доказів в підтвердження своїх доводів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду, оскільки саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку; дослідження таких обставин повинно відбуватись із дотриманням вимог частини першої ст. 86 ГПК України, відповідно до якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та положень ст. 236 ГПК України, відповідно до яких обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи; при цьому не можна визнати належним чином та повністю дослідженими обставини, в розумінні ст. 236 ГПК України, саму лише констатацію судами факту про підтвердженість сертифікатом у відповідача обставин непереборної сили, які звільняють його від відповідальності за порушення зобов`язання, без дослідження наявності у таких обставин ознак надзвичайності та невідворотності.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності у відповідача обставин непереборної сили, які звільняють його від відповідальності за порушення зобов`язання, або ж наявності у таких обставин ознак надзвичайності та невідворотності.

Отже, висновок місцевого господарського суду про задоволення позову в частині стягнення з відповідача основного боргу не відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Таким чином, доводи викладені в апеляційній скарзі знайшли своє часткове підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Отже, місцевий господарський суд не з`ясував обставини, що мають значення для справи, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а тому рішення господарського суду першої інстанції слід скасувати частково в частині задоволення позову про стягнення основної заборгованості у сумі 83008,32 грн. та судового збору в сумі 2481,00 грн. та закрити провадження у справі в цій частині, залишивши в решті рішення господарського суду першої інстанції без змін, поклавши судові витрати на обидві сторони, відповідно до ст.129 ГПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 269, 270, п.2 ч.1 ст. 231, ч. 4 ст. 275, п.п.1, 2 ст. 277, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехнології" - адвоката Борозенцева С.В. задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 07.02.2023 року у справі №905/894/22 скасувати частково в частині задоволення позову про стягнення основної заборгованості у сумі 83008,32 грн. та судового збору в сумі 2481,00 грн.

Закрити провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у сумі 83 008,32 грн.

В решті рішення господарського суду Донецької області від 07.02.2023 року у справі №905/894/22 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехнології" (84331 м.Краматорськ, Донецька область, вул.Паркова, 74, НОМЕР_1 в ПАТ "ПУМБ" м.Краматорськ, ЄДРПОУ 31386523) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" (01015 м.Київ, вул.Лейпцизька, 3А, НОМЕР_2 в АБ "Укргазбанк", МФО 320478, ЄДРПОУ 42601505) 270,14 грн. судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" (01015 м.Київ, вул.Лейпцизька, 3А, НОМЕР_2 в АБ "Укргазбанк", МФО 320478, ЄДРПОУ 42601505) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехнології" (84331 м.Краматорськ, Донецька область, вул.Паркова, 74, НОМЕР_1 в ПАТ "ПУМБ" м.Краматорськ, ЄДРПОУ 31386523) 1867,68 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків визначених ч. 3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуюча суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий

Суддя Т.Д. Геза