Ухвала

від 16.01.2023 по справі 908/3443/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/175/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16.01.2023 Справа № 908/3443/21

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С, розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія» на дії заступника начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) по справі № 908/3443/21 за виконавчим провадженням № 70217249

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромет Дніпро Груп», 49000, м. Дніпро, вул. Титова, б. 19-А

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Агропромислова компанія», 72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, б. 175

про стягнення коштів

орган виконання: заступник начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравцова Олена Сергіївна, 04208 м. Київ, пр. Георгія Гонгадзе, 5-б

за участю секретаря судового засідання Кабак І.Ю.

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Мартиненко К.І., адвокат ордер АР № 1108415 від 23.12.2022;

від виконавця: не з`явився;

установив

27.12.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія» на дії заступника начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) по справі № 908/3443/21 за виконавчим провадженням № 70217249, в якій просить суд:

- поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія» строк для звернення до суду із цією скаргою, як такий що пропущено з поважних причин та прийняти скаргу до розгляду;

- визнання неправомірними дії заступника начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравцової Олени Сергіївни щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 70217249 від 03.11.2022;

- визнання протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 70217249 від 03.11.2022, винесену заступником начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравцовою Оленою Сергіївною.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду заяву передано на розгляд судді Топчій О.А.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області № П-588/22 від 27.12.2022, враховуючи відрахування судді Топчій О.А. із складу суду, для розгляду скарги, справу № 908/3443/21 призначено до повторного автоматизованого розподілу.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2022, вказану заяву передано на розгляд судді Проскурякову К.В.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області № П-593/22 від 28.12.2022, враховуючи встановлений десятиденний строк розгляду відповідних скарг, перебування судді Проскурякова К.В. у відпустці з 02.01.2023 по 06.01.2022 та з метою не допущення порушення процесуального строку розгляду скарги, справу № 908/3443/21 призначено до повторного автоматизованого розподілу.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2022, вказану заяву передано на розгляд судді Горохову І.С.

06.01.2023 ухвалою суду прийнято скаргу до розгляду, судове засідання призначено на 16.01.2022.

Судом перевірені повноваження присутніх в судовому засіданні представника відповідача. Відводів складу суду не заявлено.

Скаргу обґрунтовано тим, що місцезнаходженням відповідача є Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України буд. 175. Місцезнаходження відповідача не відноситься до території ВДВС. Наявність рахунку у банку, місцезнаходження якого зареєстровано в м. Києві не є тотожним місцезнаходженням майна боржника. Станом на 27.10.2022 на рахунку боржника у АТ «ПУМБ» грошові кошти були відсутні. Вважає, що виконавче провадження відкрито з порушенням вимог закону. Також просить поновити строк для звернення до суду зі скаргою, оскільки заявник звернувся зі скаргою 10.12.2022 до господарського суду, однак її було повернуто без розгляду з підстав неможливості встановити, які саме документи були надіслані державному виконавцю та позивачу по справі. В ухвалі про повернення скарги без розгляду судом зазначено про те, що заявник не позбавлений права на повторне звернення до суду з заявою, оформленою відповідно до вимог ст. 170 ГПК України.

Від державного виконавця до суду надішли пояснення на скаргу. В обґрунтування заперечень на скаргу зазначено, що оскільки стягував у заяві про примусове виконання рішення суду зазначено про відкритий рахунок в АТ «ПУМБ», юридичною та фактичною адресою якого є: 04070, м. Київ, вул. Андріївська 4, яка відноситься до Подільського району міста Києва підстави для повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання були відсутні. Після відкриття виконавчого провадження були надіслані запити про наявні рахунки у боржника, рахунки відкриті боржником через свої відокремлені підрозділи. З відповіді на запит було встановлено, що у боржника дійсно відкрито рахунок в АТ «ПУМБ». В подальшому винесено постанову про арешт коштів боржника. Таким чином, державний виконавець діяла в межах та у спосіб визначений чинним законодавством. Просить залишити скаргу без задоволення.

У судовому засіданні 16.01.2022 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши матеріали справи та скарги, суд установив наступне.

31.01.2022 рішенням Господарського суду Запорізької області позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромет Дніпро Груп», м. Дніпро до відповідача Приватного акціонерного товариства «Агропромислова компанія», м. Мелітополь, Запорізька область про стягнення коштів, задовольнити частково.

Присуджено до стягнути з Приватного акціонерного товариства «Агропромислова компанія», м. Мелітополь, Запорізька область на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромет Дніпро Груп», м. Дніпро заборгованість у розмірі 225 820,00 грн, 4306,44 грн інфляційних втрат, 5179,05 грн 3% річних, 30 499,55 грн пені, судовий збір у розмірі 3987,10 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

15.08.2022 постановою Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Агропромислова компанія", залишено без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 31.01.2022 у справі № 908/3443/21, залишено без змін.

Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Агропромислова компанія", м. Мелітополь, Запорізька область на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромет Дніпро Груп", м. Дніпро - 1000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

08.09.2022 та 13.10.2022 видано накази на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 31.01.2022 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 15.08.2022 по справі № 908/3443/21.

02.11.2022 до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшла заява про примусове виконання рішення суду про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Агропромислова компанія», м. Мелітополь Запорізька область заборгованості в розмірі 225 820,00 грн інфляційних втрат у розмірі 4306,44 грн, 3% річних у розмірі 5179,05 грн, пені в розмірі 30 499,55 грн, судовий збір у розмірі 3987,10 грн.

У заяві зазначено про те, що стягувану відмово, що боржник володіє майном, що знаходиться на території міста Києва, а саме грошовими коштами на поточному рахунку НОМЕР_1 , відкритому в АТ «ПУМБ» (юридична адреса банку - вул. Андріївська 4, м. Київ, 04070, МФО 334851, ЄДРПОУ 14282829).

03.11.2022 заступником начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравцовою Оленою Сергіївною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 09.09.2022 № 908/3443/21.

03.11.2022 надіслано запит до Державної фіскальної служби України про наявні рахунки у боржників юридичних осіб та/або фізичних осіб підприємців, а також рахунки, відкриті боржником юридичною особою через свої відокремлені підрозділи.

03.11.2022 надано відповідь на запит та повідомлено про те, що боржник має відкритий рахунок НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ» (юридична адреса банку: 04070, м. Київ, вул. Андріївська 4, МФО 334851, ідентифікаційний код юридичної особи 14282829).

23.12.2022 АТ «ПУМБ» надано відповідь про те, що постанова ВП № 70217249 від 12.12.2022 про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках прийнято до виконання.

Станом на день прийняття постанови до виконання на арештованих рахунках недостатньо коштів для виконання арешту.

З урахуванням наведених обставин, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частині 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

У статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно із статтею 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", яка кореспондується з нормами статті 5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.

Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").

Згідно з частинами 1 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Прийняття державним виконавцем виконавчих документів до виконання здійснюється за територіальним принципом, суть якого полягає у тому, що державний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться на території, на яку поширюються його функції. При цьому місце виконання виконавчого документу визначається за критеріями, зазначеними у частині 1 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", до яких законодавець відносить: 1) за місцем проживання, 2) перебування, 3) роботи боржника або 4) за місцезнаходженням його майна.

Отже, зі змісту наведених норм закону, зокрема частин 1 та 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" та статті 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" вбачається, що виконавець (державний/приватний) має право прийняти до виконання подані йому виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання у разі, якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи або місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташоване:

- для державного виконавця у межах території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби;

- для приватного виконавця - у межах виконавчого округу, в якому приватний виконавець здійснює свою діяльність та відповідно на яку розповсюджується відповідна компетенція цього приватного виконавця.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За змістом норм чинного законодавства, що регулюють питання, пов`язані з виконанням судових рішень і рішень інших органів, що підлягають примусовому виконанню, виконавчий документ, прийнятий виконавцем до виконання, є підставою для початку здійснення виконавцем примусового виконання рішення. Оригінал (дублікат) виконавчого документа подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця разом із заявою про примусове виконання рішення.

Вимоги до форми і змісту заяви про примусове виконання рішення визначені у частинах 2 - 4 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", а також у пункті 3 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженій наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 (Інструкція).

Зокрема, в абзаці 12 пункту 3 розділу ІІІ Інструкції (у редакції, чинній станом на 02.11.2022 - дату подання Товариством з обмеженою відповідальністю «Агромет Дніпро Груп» як стягувачем до державної виконавчої служби заяви про відкриття виконавчого провадження за наказом від 08.09.2022 у справі № 908/3443/21) визначені вимоги до форми і змісту заяви про примусове виконання рішення, що подається до державного виконавця за таким критерієм як місцезнаходження майна боржника.

Відповідно до абзацу 12 пункту 3 розділу ІІІ Інструкції (у редакції, чинній станом на 02.11.2022) у разі пред`явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документ/копія документу, який підтверджує, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.

Передбачена цією нормою необхідність стягувача додати до заяви докази місцезнаходження майна боржника обумовлена необхідністю обґрунтування та доведення стягувачем виконавцю такого критерію як місцезнаходження майна боржника та лише в ракурсі того, що майно боржника знаходиться на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця. Зазначена норма передбачає надання стягувачем лише доказів місцезнаходження майна боржника на цій території, а не доказів фактичної наявності майна боржника у місцезнаходженні такого майна.

Зазначена норма Інструкції (у разі, якщо стягувач в якості майна боржника зазначає грошові кошти) не може тлумачитися як така, що передбачає обов`язок стягувача додавати до заяви про примусове виконання рішення докази фактичної наявності грошових коштів на банківських рахунках боржника, оскільки у разі такого її тлумачення (застосування) ця норма суперечила б статті 60 та пункту 1 частини 1 статті 61 Закону України "Про банки і банківську діяльність", за змістом яких відомості про банківські рахунки клієнтів, фінансово-економічний стан клієнтів є банківською таємницею, забезпечення збереження якої є обов`язком банку, зокрема шляхом обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю. Аналіз наведених норм Закону України "Про банки і банківську діяльність" свідчить про те, що стягувач, який не входить до кола осіб, які мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю, та не є особою, якій відповідно до частини 1 статті 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк може розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, обмежений у можливостях надати органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю відомості про стан рахунків боржника у банках. Таке тлумачення цієї норми Інструкції також суперечить частині 1 статті 19 Конституції України, за змістом якої ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

З огляду на викладене стягувач, звертаючись до виконавця із заявою про примусове виконання рішення має довести саме обставини знаходження майна боржника на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця, надати (додати до заяви) докази місцезнаходження майна боржника на цій території, а не докази фактичної наявності майна боржника у місцезнаходженні такого майна.

Наприклад, у разі посилання стягувача на наявність у боржника грошових коштів на рахунках у банківських установах, стягувач, який обмежений в отриманні інформації, що є банківською таємницею, має надати наявні у нього докази існування таких рахунків боржника, докази, з яких йому стало відомо про такі існуючі рахунки боржника (ділова переписка, правочини, первинні, розрахункові документи тощо).

Крім того, відповідно до частини 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За змістом пункту 21 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець саме під час здійснення виконавчого провадження (тобто після його відкриття) має право отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника.

Згідно з частиною 2 статті 36 Закону України "Про виконавче провадження" розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

З аналізу цих норм Закону України "Про виконавче провадження", а також зокрема в цілому статей 13, 18, 26, 36, 48 Закону України "Про виконавче провадження", вбачається, що виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення під час здійснення виконавчого провадження, тобто після прийняття виконавчого документу до виконання та після відкриття виконавчого провадження. Перевірка майнового стану боржника (стану рахунків боржника у банках), розшук боржника та/або його майна, зокрема грошових коштів боржника, здійснюється у вже відкритому виконавчому провадженні.

Чинне спеціальне законодавство, що визначає порядок пред`явлення виконавчих документів до виконання, порядок примусового виконання рішень, не містить прямої норми, яка б передбачала повноваження виконавця вчиняти на стадії вирішення питання про прийняття виконавчого документа до виконання та відкриття виконавчого провадження дії, направлені на перевірку майнового стану боржника (стану рахунків боржника у банках), розшук боржника та/або його майна.

З огляду на викладене до прийняття виконавчого документа до виконання та відкриття виконавчого провадження виконавець не має права вчиняти дії, направлені на перевірку майнового стану боржника (стану рахунків боржника у банках), розшук боржника та/або його майна, зокрема грошових коштів боржника. На етапі вирішення питання про відкриття виконавчого провадження або повернення виконавчого документа у виконавця відсутній будь-який механізм, передбачений чинним законодавством, спрямований на перевірку відомостей щодо стану банківських рахунків боржника.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" на стадії вирішення питання про відкриття виконавчого провадження за таким критерієм як місцезнаходження майна боржника виконавець має дослідити цей критерій не в ракурсі фактичного знаходження майна у його (зазначеному стягувачем) місцезнаходженні, а саме для встановлення обставини наявності майна боржника на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця, за формальними ознаками: по доданим стягувачем до заяви про примусове виконання рішення доказам місцезнаходження майна боржника на такій території. Встановлення обставин фактичної наявності майна боржника у його місцезнаходженні (зазначеному стягувачем) (у тому числі і грошових коштів) відноситься до дій виконавця з розшуку майна боржника, які вчиняються у процесі здійснення виконавчого провадження після прийняття виконавчого документу до виконання та відкриття виконавчого провадження.

За результатом дослідження цих доказів виконавець приймає одне з рішень: про відкриття виконавчого провадження відповідно до статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" або про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання відповідно до пункту 10 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".

За відсутності доданих стягувачем до заяви доказів знаходження майна боржника на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця, у виконавця, який не має повноважень до відкриття виконавчого провадження вчиняти виконавчі дії, пов`язані з розшуком майна боржника, відсутні підстави приймати до виконання виконавчий документ за місцезнаходженням майна боржника.

Отже, у виконавця є підстави для відкриття виконавчого провадження за таким критерієм як місцезнаходження майна боржника лише за наявності документального підтвердження відомостей про наявність такого майна у межах території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця. Зокрема відомостей про відкриті на ім`я боржника рахунки в банках або інших фінансових установах, розташованих в межах території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби або у межах виконавчого округу приватного виконавця. Сама лише констатація стягувачем у заяві про примусове виконання рішення про наявність у боржника певних рахунків у банківських та / або фінансових установах, розташованих в межах території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або у межах виконавчого округу приватного виконавця, за відсутності доданих до заяви доказів у підтвердження цих обставин, не є достатньою підставою для відкриття виконавчого провадження за таким критерієм як місцезнаходження майна боржника. Позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду викладена у постанові від 25.06.2021 по справі № 905/2214/14-908/5734/14.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромет Дніпро Груп», м. Дніпро від 28.10.2022 про примусове виконання рішення суду містить посилання на додатки: оригінал наказу від 08.09.2022 у справі № 908/3443/21; оригінал ордеру на надання правової допомоги стягувану; копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; витяг з договору про надання правової допомоги.

До заяви про примусове виконання рішення суду стягувачем не були додані докази існування у межах території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця, майна боржника, зокрема рахунків боржника у банківських, фінансових установах, докази, з яких стягувачу стало відомо про таке майно (про існуючі рахунки боржника), та чи підтверджують ці докази обставини знаходження майна боржника на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.

Відкриття державним виконавцем виконавчого провадження за таким критерієм як місцезнаходження майна боржника за відсутності доказів знаходження майна боржника у межах території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, порушення державним виконавцем при відкритті виконавчого провадження норм закону (у спірних правовідносинах - частини 1 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", порушення порядку відкриття виконавчого провадження та правил територіальної юрисдикції призвело до порушення права боржника та його інтересу на відкриття виконавчого провадження за його місцезнаходженням чи за належним місцезнаходженням його майна. Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.05.2021 у справі № 905/64/15.

Крім того, відповідно до частини 4 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" допущене приватним виконавцем порушення норми закону зумовлює право боржника на подання скарги на відповідні дії/рішення виконавця.

Відповідно до статті 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до положень наведеної норми процесуального права за результатами розгляду скарги господарський суд постановляє ухвалу, в якій або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність виконавця неправомірними, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З урахуванням наведеного, суд вважає скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Заперечення заступника начальника відділу державної виконавчої служби Олени Кравцової щодо скарги на дії державного виконавця не спростовують правомірності скарги та є безпідставними.

ПрАТ «Агропромислова компанія» просить поновити строк для звернення зі скаргою до суду.

Згідно з ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

За приписами ст. 341 ГПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

З лютого 2022 року та на час звернення скаржника до суду м. Мелітополь, де знаходиться боржник та його майно окуповано військами Російської Федерації.

Вся територія Мелітопольського району, у т.ч. місто Мелітополь відноситься до тимчасово окупованих територій Російською Федерацію територій України з 25.02.2022, що підтверджується наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».

У зв`язку із окупацією м. Мелітополя, відділення АТ «Укрпошта» (відповідне повідомлення розміщене за посиланням https://www.ukrposhta.ua/news/57016-robota-ukrposhti-v-doneckij-luganskij-oblastjah), а також відділення інших операторів поштового зв`язку не працюють на відправку пошти на/або з окупованої території, в зв`язку з чим Державний виконавець не міг виконати вимоги ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» та надіслати рекомендованим поштовим відправленням на адресу боржника постанову, у зв`язку з чим до 02.12.2022 боржнику не було відомо про вчинення виконавчих дій.

10.12.2022 ПрАТ «Агропромислова компанія» поштою звернулося зі скаргою від 09.12.2022 до Господарського суду Запорізької області.

22.12.2022 адвокатом Мартиненко К.І. через «Електронний суд» отримано ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.12.2022 по справі № 908/3443/21, якою скаргу Боржнику повернуто без розгляду з тих підстав, що відповідно до наданих описів на державному виконавцю та позивачу по справі заявником (відповідачем по справі) надіслано: скаргу від 09 грудня 2022 року по справі № 908/3443/21 з додатками, кількість предметів - 1.

З наданих описів не можливо встановити, які саме документи були надіслані державному виконавцю та позивачу по справі, до скарги поданої до суду заявником додано 9 додатків.

Скаржнику необхідно було надати описи вкладення у цінний лист на ім`я старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві (далі - ВДВС) Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравцової Олени Сергіївни та Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОМЕТ ДНІПРО ГРУП», які свідчать про надіслання на їх адреси скарги в редакції, яка надіслана на адресу Господарського суду Запорізької області з докладним поіменним переліком направлених документів, які також надіслані на адресу суду та які зазначені у додатках до скарги».

В ухвалі суд зазначив, що заявник не позбавлений права на повторне звернення до господарського суду з заявою, оформленою відповідно до вимог ст. 170 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З урахуванням наведеного, суд визнає причини пропуску строку для звернення до суду зі скаргою поважними та поновлює строк для звернення до суду з даною скаргою.

Керуючись ст. ст. 119, 233-235, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив

Поновити Приватному акціонерному товариству «Агропромислова компанія», м. Мелітополь Запорізька область строк для звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця.

Визнати неправомірними дії заступника начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравцової Олени Сергіївни щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 70217249 від 03.11.202.

Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 70217249 від 03.11.2022, винесену заступником начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Кравцовою Оленою Сергіївною.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили (ст. ст. 235, 255, 256 ГПК України). Згідно з ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено та підписано 07.02.2023.

СуддяІ. С. Горохов