Постанова

від 10.05.2023 по справі 908/3443/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.2023 року м. Дніпро Справа № 908/3443/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач)

суддів Іванова О.Г., Дарміна М.О.

при секретарі Ковзикові В.Ю.

Учасники процесу не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравцової Олени Сергіївни

на ухвалу господарського суду Запорізької області від 16.01.2023 року за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія" на дії заступника начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні № 70217249 по справі № 908/3443/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромет Дніпро Груп"

до Приватного акціонериного товариства "Агропромислова компанія"

про стягнення коштів

орган виконання: заступник начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравцова Олена Сергіївна.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 31.01.2022 стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Агропромислова компанія», м. Мелітополь, Запорізька область на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромет Дніпро Груп», м. Дніпро заборгованість у розмірі 225 820,00 грн, 4306,44 грн інфляційних втрат, 5179,05 грн 3% річних, 30 499,55 грн пені, судовий збір у розмірі 3987,10 грн.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.08.2022 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Агропромислова компанія", залишено без задоволення, рішення Господарського суду Запорізької області від 31.01.2022 у справі № 908/3443/21, залишено без змін.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Агропромислова компанія", м. Мелітополь, Запорізька область на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромет Дніпро Груп", м. Дніпро - 1000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

08.09.2022 та 13.10.2022 видано накази на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 31.01.2022 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 15.08.2022 з урахуванням ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 26.09.2022 про виправлення описки по справі № 908/3443/21.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.01.2023 у справі № 908/3443/21 суд визнав неправомірними дії заступника начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравцової Олени Сергіївни щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 70217249 від 03.11.2022.

Суд визнав протиправною та скасував постанову про відкриття виконавчого провадження № 70217249 від 03.11.2022, винесену заступником начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Кравцовою Оленою Сергіївною.

Не погодившись з ухвалою суду, заступник начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравцова Олена Сергіївна звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.01.2023 у справі № 908/3443/21 у повному обсязі та відмовити у задоволені скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія" на дії заступника начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравцової Олени Сергіївни у виконавчому провадженні № 70217249.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження обставин справи, що мають суттєве значення для всебічного та повного розгляду.

Апелянт вважає, що судом під час прийняття оскаржуваної ухвали від 16.01.2023 у справі № 908/3443/21 не в повному обсязі проаналізовано норми Закону України «Про виконавче провадження» та інших нормативно-правових актів, які мають значення для прийняття рішення у справі.

Зокрема, апелянт зазначає, що право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Оскільки кошти, які знаходяться на рахунках боржника відносяться до майна суб`єкта господарювання, і в заяві про примусове виконання рішення стягувач зазначив відомості, що ідентифікують боржника і можуть сприяти примусовому виконанню рішення, в даному спорі - рахунок боржника у банківській установі, яка розташована у межах території, на яку поширюється компетенція даного органу державної виконавчої служби, державний виконавець мав всі законні підстави для відкриття виконавчого провадження за цим критерієм.

Також апелянт вказує на те, що вимагати від стягувача надати документи або їх копії, надання яких не передбачено Законом України "Про виконавче провадження", є прямим порушенням прав стягувача визначених у цьому Законі, оскільки законодавець надав право стягувачеві у своїй заяві зазначити відомості, які ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, такі як рахунок боржника, конкретне майно боржника та його місцезнаходження, а також надав право обирати місце відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби або до приватним виконавцем.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування ухвали Господарського суду Запорізької області від 16.01.2023 у справі № 908/3443/21 у повному обсязі та відмови у задоволені скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія» на дії заступника начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравцової Олени Сергіївни у виконавчому провадженні № 70217249.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2023 року у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Березкіна О.В. (доповідач), судді Дармін М.О., Іванов О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.04.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравцової Олени Сергіївни на ухвалу господарського суду Запорізької області від 16.01.2023 за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія" на дії заступника начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) по справі № 908/3443/21 за виконавчим провадженням № 70217249. Розгляд справи № 908/3443/21 призначено в судовому засіданні на 10.05.2023 року об 09:30 год. в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал судових засідань №207.

Відповідач - Приватне акціонерне товариство "Агропромислова компанія" надав відзив на апеляційну скаргу заступника начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравцової Олени Сергіївни, в якій заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу суду залишити без змін.

В судове засідання представники сторін не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

10.05.2023 року в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 02.11.2022 до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшла заява стягувача по справі - Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОМЕТ ДНІПРО ГРУП» про примусове виконання рішення суду про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Агропромислова компанія», м. Мелітополь Запорізька область заборгованості в розмірі 225 820,00 грн., інфляційних втрат у розмірі 4306,44 грн., 3% річних у розмірі 5179,05 грн., пені в розмірі 30 499,55 грн., судовий збір у розмірі 3987,10 грн.

У заяві зазначено про те, що стягувачу відомо, що боржник володіє майном, що знаходиться на території міста Києва, а саме грошовими коштами на поточному рахунку НОМЕР_1 , відкритому в АТ «ПУМБ» (юридична адреса банку - вул. Андріївська 4, м. Київ, 04070, МФО 334851, ЄДРПОУ 14282829).

03.11.2022 заступником начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравцовою Оленою Сергіївною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 09.09.2022 № 908/3443/21.

03.11.2022 надіслано запит до Державної фіскальної служби України про наявні рахунки у боржників юридичних осіб та/або фізичних осіб підприємців, а також рахунки, відкриті боржником юридичною особою через свої відокремлені підрозділи.

03.11.2022 надано відповідь на запит та повідомлено про те, що боржник має відкритий рахунок НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ» (юридична адреса банку: 04070, м. Київ, вул. Андріївська 4, МФО 334851, ідентифікаційний код юридичної особи 14282829).

23.12.2022 АТ «ПУМБ» надано відповідь про те, що постанова ВП № 70217249 від 12.12.2022 про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках прийнято до виконання.

Станом на день прийняття постанови до виконання на арештованих рахунках недостатньо коштів для виконання арешту.

Звертаючись із скаргою на дії заступника начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) по справі № 908/3443/21 за виконавчим провадженням № 70217249, в якій просив визнати неправомірними дії заступника начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравцової Олени Сергіївни щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 70217249 від 03.11.2022; визнати протиправною та скасував постанову про відкриття виконавчого провадження № 70217249 від 03.11.2022, винесену заступником начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Кравцовою Оленою Сергіївною, відповідач по справі ( боржник у виконавчому провадженні) - Приватне акціонерне товариство «Агропромислова компанія» посилався на те, що виконавче провадження відкрито з порушенням норм ст. 24 Закону України « Про виконавче провадження», оскільки місцезнаходженням відповідача є Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України буд. 175, що не відноситься до території, на яку розповсюджується компетенція Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Наявність рахунку у банку, місцезнаходження якого зареєстровано в м. Києві не є тотожним місцезнаходженням майна боржника.

Задовольняючи скаргу Приватного акціонерного товариства «Агропромислова компанія», господарський суд першої інстанції виходив з того, що виконавче провадження відкрито з порушенням норм ст. 24 Закону України « Про виконавче провадження», оскільки до заяви про примусове виконання рішення суду стягувачем не були додані докази існування у межах території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця, майна боржника, зокрема рахунків боржника у банківських, фінансових установах; докази, з яких стягувачу стало відомо про таке майно ( про існуючі рахунки боржника), та чи підтверджують ці докази обставини знаходження майна боржника на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частині 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

У статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", яка кореспондується з нормами статті 5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.

Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").

Згідно з частинами 1 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Прийняття державним виконавцем виконавчих документів до виконання здійснюється за територіальним принципом, суть якого полягає у тому, що державний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться на території, на яку поширюються його функції. При цьому місце виконання виконавчого документу визначається за критеріями, зазначеними у частині 1 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", до яких законодавець відносить: 1) за місцем проживання, 2) перебування, 3) роботи боржника або 4) за місцезнаходженням його майна.

Отже, зі змісту наведених норм закону, зокрема частин 1 та 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" та статті 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" вбачається, що виконавець (державний/приватний) має право прийняти до виконання подані йому виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання у разі, якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи або місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташоване:

- для державного виконавця у межах території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За змістом норм чинного законодавства, що регулюють питання, пов`язані з виконанням судових рішень і рішень інших органів, що підлягають примусовому виконанню, виконавчий документ, прийнятий виконавцем до виконання, є підставою для початку здійснення виконавцем примусового виконання рішення. Оригінал (дублікат) виконавчого документа подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця разом із заявою про примусове виконання рішення.

Вимоги до форми і змісту заяви про примусове виконання рішення визначені у частинах 2 - 4 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", а також у пункті 3 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженій наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 (Інструкція).

Зокрема, в абзаці 12 пункту 3 розділу ІІІ Інструкції (у редакції, чинній станом на 02.11.2022 - дату подання Товариством з обмеженою відповідальністю «Агромет Дніпро Груп» як стягувачем до державної виконавчої служби заяви про відкриття виконавчого провадження за наказом від 08.09.2022 у справі № 908/3443/21) визначені вимоги до форми і змісту заяви про примусове виконання рішення, що подається до державного виконавця за таким критерієм як місцезнаходження майна боржника.

Відповідно до абзацу 12 пункту 3 розділу ІІІ Інструкції (у редакції, чинній станом на 02.11.2022) у разі пред`явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документ/копія документу, який підтверджує, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.

Передбачена цією нормою необхідність стягувача додати до заяви докази місцезнаходження майна боржника обумовлена необхідністю обґрунтування та доведення стягувачем виконавцю такого критерію як місцезнаходження майна боржника та лише в ракурсі того, що майно боржника знаходиться на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця. Зазначена норма передбачає надання стягувачем лише доказів місцезнаходження майна боржника на цій території, а не доказів фактичної наявності майна боржника у місцезнаходженні такого майна.

Зазначена норма Інструкції (у разі, якщо стягувач в якості майна боржника зазначає грошові кошти) не може тлумачитися як така, що передбачає обов`язок стягувача додавати до заяви про примусове виконання рішення докази фактичної наявності грошових коштів на банківських рахунках боржника, оскільки у разі такого її тлумачення (застосування) ця норма суперечила б статті 60 та пункту 1 частини 1 статті 61 Закону України "Про банки і банківську діяльність", за змістом яких відомості про банківські рахунки клієнтів, фінансово-економічний стан клієнтів є банківською таємницею, забезпечення збереження якої є обов`язком банку, зокрема шляхом обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю. Аналіз наведених норм Закону України "Про банки і банківську діяльність" свідчить про те, що стягувач, який не входить до кола осіб, які мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю, та не є особою, якій відповідно до частини 1 статті 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк може розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, обмежений у можливостях надати органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю відомості про стан рахунків боржника у банках. Таке тлумачення цієї норми Інструкції також суперечить частині 1 статті 19 Конституції України, за змістом якої ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

З огляду на викладене стягувач, звертаючись до виконавця із заявою про примусове виконання рішення має довести саме обставини знаходження майна боржника на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця, надати (додати до заяви) докази місцезнаходження майна боржника на цій території, а не докази фактичної наявності майна боржника у місцезнаходженні такого майна.

Наприклад, у разі посилання стягувача на наявність у боржника грошових коштів на рахунках у банківських установах, стягувач, який обмежений в отриманні інформації, що є банківською таємницею, має надати наявні у нього докази існування таких рахунків боржника, докази, з яких йому стало відомо про такі існуючі рахунки боржника (ділова переписка, правочини, первинні, розрахункові документи тощо).

Крім того, відповідно до частини 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За змістом пункту 21 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець саме під час здійснення виконавчого провадження (тобто після його відкриття) має право отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника.

Згідно з частиною 2 статті 36 Закону України "Про виконавче провадження" розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

З аналізу цих норм Закону України "Про виконавче провадження", а також зокрема в цілому статей 13, 18, 26, 36, 48 Закону України "Про виконавче провадження", вбачається, що виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення під час здійснення виконавчого провадження, тобто після прийняття виконавчого документу до виконання та після відкриття виконавчого провадження. Перевірка майнового стану боржника (стану рахунків боржника у банках), розшук боржника та/або його майна, зокрема грошових коштів боржника, здійснюється у вже відкритому виконавчому провадженні.

Чинне спеціальне законодавство, що визначає порядок пред`явлення виконавчих документів до виконання, порядок примусового виконання рішень, не містить прямої норми, яка б передбачала повноваження виконавця вчиняти на стадії вирішення питання про прийняття виконавчого документа до виконання та відкриття виконавчого провадження дії, направлені на перевірку майнового стану боржника (стану рахунків боржника у банках), розшук боржника та/або його майна.

З огляду на викладене до прийняття виконавчого документа до виконання та відкриття виконавчого провадження виконавець не має права вчиняти дії, направлені на перевірку майнового стану боржника (стану рахунків боржника у банках), розшук боржника та/або його майна, зокрема грошових коштів боржника. На етапі вирішення питання про відкриття виконавчого провадження або повернення виконавчого документа у виконавця відсутній будь-який механізм, передбачений чинним законодавством, спрямований на перевірку відомостей щодо стану банківських рахунків боржника.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" на стадії вирішення питання про відкриття виконавчого провадження за таким критерієм як місцезнаходження майна боржника виконавець має дослідити цей критерій не в ракурсі фактичного знаходження майна у його (зазначеному стягувачем) місцезнаходженні, а саме для встановлення обставини наявності майна боржника на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця, за формальними ознаками: по доданим стягувачем до заяви про примусове виконання рішення доказам місцезнаходження майна боржника на такій території. Встановлення обставин фактичної наявності майна боржника у його місцезнаходженні (зазначеному стягувачем) (у тому числі і грошових коштів) відноситься до дій виконавця з розшуку майна боржника, які вчиняються у процесі здійснення виконавчого провадження після прийняття виконавчого документу до виконання та відкриття виконавчого провадження.

За результатом дослідження цих доказів виконавець приймає одне з рішень: про відкриття виконавчого провадження відповідно до статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" або про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання відповідно до пункту 10 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".

За відсутності доданих стягувачем до заяви доказів знаходження майна боржника на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця, у виконавця, який не має повноважень до відкриття виконавчого провадження вчиняти виконавчі дії, пов`язані з розшуком майна боржника, відсутні підстави приймати до виконання виконавчий документ за місцезнаходженням майна боржника.

Отже, у виконавця є підстави для відкриття виконавчого провадження за таким критерієм як місцезнаходження майна боржника лише за наявності документального підтвердження відомостей про наявність такого майна у межах території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця. Зокрема, відомостей про відкриті на ім`я боржника рахунки в банках або інших фінансових установах, розташованих в межах території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби або у межах виконавчого округу приватного виконавця. Сама лише констатація стягувачем у заяві про примусове виконання рішення про наявність у боржника певних рахунків у банківських та / або фінансових установах, розташованих в межах території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або у межах виконавчого округу приватного виконавця, за відсутності доданих до заяви доказів у підтвердження цих обставин, не є достатньою підставою для відкриття виконавчого провадження за таким критерієм як місцезнаходження майна боржника.

Така правова позиція викладена у постанові ОП КГС ВС від 21.05.2021 по справі № 905/64/15.

Як вбачається з матеріалів справи, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромет Дніпро Груп», м. Дніпро від 28.10.2022 про примусове виконання рішення суду подана стягувачем не за місцезнаходженням боржника - Приватного акціонерного товариства «Агропромислова компанія», а за місцем знаходження майна боржника, що знаходиться на території міста Києва, а саме: грошових коштів на поточному рахунку, відкритому в АТ «ПУМБ» (юридична адреса банку- вул. Андріївська, 4 м. Київ).

При цьому, до заяви стягувачем надані додатки: оригінал наказу від 08.09.2022 у справі № 908/3443/21; оригінал ордеру на надання правової допомоги стягувану; копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; витяг з договору про надання правової допомоги.

Проте, до заяви про примусове виконання рішення суду стягувачем не були додані докази існування у межах території, на яку поширюється компетенція даного органу державної виконавчої служби, майна боржника, зокрема рахунків боржника у банківських, фінансових установах; докази, з яких стягувачу стало відомо про таке майно (про існуючі рахунки боржника), та чи підтверджують ці докази обставини знаходження майна боржника на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби.

Доводи апелянта про те, що ним після відкриття виконавчого провадження направлено запит до Державної фіскальної служби України про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, а також рахунки, відкриті боржником - юридичною особою через свої відокремлені підрозділи, не спростовують висновок суду, з огляду на наступне.

Як вбачається з отриманої відповіді № 150544293 від 03.11.2022, боржник дійсно має певний перелік відкритих рахунків у банківських установах, у тому числі, АБ « Укргазбанк», Зап.РУ АТ КБ «Приватбанк», АТ « Метабанк», АТ «Райффайзен банк», та рахунки в АТ "ПУМБ" (юридична адреса банку: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, МФО 334851, ЄДРПОУ 14282829), зокрема, рахунок НОМЕР_2 .

Разом з цим, відкриття державним виконавцем виконавчого провадження за таким критерієм як місцезнаходження майна боржника за відсутності доказів знаходження майна боржника у межах території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби саме у момент вирішення питання щодо відкриття виконавчого провадження, є порушенням порядку відкриття виконавчого провадження та правил територіальної юрисдикції та призводить до порушення права боржника та його інтересу на відкриття виконавчого провадження за його місцезнаходженням чи за належним місцезнаходженням його майна. Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.05.2021 у справі № 905/64/15.

Таким чином, у межах справи № 908/3443/21 судом не встановлено обставин наявності у місті Києві зареєстрованого за боржником майна.

Відповідно до частини 4 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" допущене приватним виконавцем порушення норми закону зумовлює право боржника на подання скарги на відповідні дії/рішення виконавця.

Таким чином, оскільки стягувач, звертаючись до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про примусове виконання судового рішення не додав до заяви жодних документів в підтвердження наявності майна боржника у межах виконавчого округу цього державного виконавця, тобто не довів обставини місцезнаходження майна боржника у місті Києві, господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 09.09.2022 № 908/3443/21, винесена заступником начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравцовою Оленою Сергіївною 03.11.2022 року є протиправною та підлягає скасуванню.

З огляду на вищезазначене, господарський суд Запорізької області всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без зміни.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравцової Олени Сергіївни) - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.01.2023 року у справі №908/3443/21 - залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги на ухвалу суду покласти на апелянта.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 15.05.2023року.

Головуючий суддя О.В.Березкіна

Суддя О.Г.Іванов

Суддя М.О.Дармін