Рішення
від 24.01.2023 по справі 910/14986/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.01.2023Справа № 910/14986/21Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М. за участю секретаря судового засідання Легкої А.С. розглянув матеріали господарської справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Акордбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПЕЙСЬКА МЕДІА ГРУПА"

про захист ділової репутації, визнання недостовірною та спростування інформації

Представники сторін:

від позивача: Деденко Д.І.,

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк"АКОРДБАНК" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейська медіа група", ОСОБА_1 , як автора інформації, про:

- визнання недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право на недоторканість ділової репутації інформацію про ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "АКОРДБАНК" поширену власником - ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЄВРОПЕЙСЬКА МЕДІА ГРУПА" та автором - ОСОБА_2 через розміщення в суботу 24 липня 2021 об 11:03 на веб-сайті https://apostrophe.ua в розділі "Економіка" із заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_1" відповідного змісту;

- зобов`язати власника веб-сайту https://apostrophe.ua ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЄВРОПЕЙСЬКА МЕДІА ГРУПА" та автора - ОСОБА_3 спростувати недостовірну інформацію про ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "АКОРДБАНК" аналогічним способом - шляхом розміщення на веб-сайті https://apostrophe.ua статті наступного змісту.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем його прав, оскільки інформація викладена у статті є недостовірною та такою, що принижує його ділову репутацію.

Ухвалою від 26.10.2021 Господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та ухвалив на підставі даної ухвали витребувати у строк до 12.11.2021 у відповідача 1: Інформацію про власника веб-сайту/доменного імені за посиланням https://apostpophe.ua; інформацію, яка підтверджує, що саме ТОВ "ЄВРОПЕЙСЬКА МЕДІА ГРУПА" є власником веб-сайту https://apostpophe.ua і замовником послуги на реєстрацію зазначеного веб-сайту;

Витребувати у редакції веб-сайту "АПОСТРОФ" https://apostrophe.ua інформацію (персональні дані) автора - журналіста ОСОБА_4 .

23.11.2021 відбулось підготовче засідання. Витребувана інформація до суду не надходила. Суд повторно витребував у необхідні відомості у Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Інвест", відклав підготовче засідання на 21.12.2021.

Станом на час проведення підготовчого засідання від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Інвест" витребувана інформація до суду не надходила.

Суд відклав підготовче засідання на 25.01.2022.

25.01.2022 представник відповідача подав клопотання про відкладення підготовчого судового засідання та надання додаткового строку для подання відзиву.

Суд оголосив перерву в судовому засіданні до 22.02.2022.

14.02.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечував, посилаючись на те, що спірні висловлювання є оціночними судженнями, які мають під собою необхідне фактичне підґрунтя, поширення вказаної інформації не призвело до порушення особистих немайнових прав позивача. Також зазначив, що позивачем не вказано які саме вислови поширені у кожній із спірних статей, необхідно визнати недостовірними та спростувати. А також вказав, що позивачем не надано доказів, що вказані висловлювання принижують ділову репутацію позивача.

22.02.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він проти викладених відповідачем у відзиві обставинах заперечував, просив позов задовольнити повністю.

22.02.2022 суд оголосив перерву до 22.03.2022.

Судове засіданні 22.03.2022 не відбулось через військові дії в Київській області.

07.04.2022 від позивача надійшло клопотання про визначення належного відповідача у справі та клопотання про відкладення судового засідання.

Ухвалою від 18.05.2022 суд призначив підготовче засідання на 21.06.2022.

Представники сторін у підготовче засідання не з`явились.

Ухвалою суду від 21.06.2022 клопотання позивача задоволено, виключено ОСОБА_3 з числа відповідачів, єдиним належним відповідачем у справі є Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПЕЙСЬКА МЕДІА ГРУПА".

У судовому засіданні 15.11.2022 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 24.01.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до положень Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги.

Позивач здійснює підприємницьку діяльність як банк та надає банківські послуги, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 343453170060.

Відповідно до вимог ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації.

За змістом ст.ст. 91, 277 ЦК України юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Також встановлено, що 24.07.2021 відповідачем на своєму сайті в мережі Інтернет https://apostrophe.ua за посиланням https://apostrophe.ua/ua/article/economy/banks/2021-07-24/finmonitoring-ot-akkordbanka-fiktivnyie-firmyi-shemyi-vyivod-nalichnosti/40902 в розділі "Економіка" із заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_1" Банк халатно ставиться до своїх обов`язків по фінансовому моніторингу, розміщено статтю наступного змісту:

«В Україні діють досить жорсткі нормативи фінансового моніторингу, які повинні виконувати, як банківські, так і небанківські установи. При цьому далеко не всі вони дотримуються встановлених правил. "Апостроф" розбирався в ситуації на конкретних прикладах.

З 2020 року в Україні діє закон "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення". Його прийняття було обумовлено зобов`язаннями нашої країни в рамках угоди з Європейським Союзом про асоціацію.

Йдеться про процедури фінансового моніторингу, які Україна приводить у відповідність зі світовими, зокрема, європейськими нормами.

Однак це не означає, що до ухвалення цього закону в Україні фінмоніторинг взагалі не проводився. Відповідальним за нього органом в нашій країні є Державна служба фінансового моніторингу (Держфінмоніторинг), яка є підрозділом фінансової розвідки.

Крім того, повноваження зі здійснення фінмоніторингу має Національний банк України (НБУ). Регулятор встановлює для банків і небанківських установ вимоги щодо протидії відмиванню незаконно отриманих доходів та перевіряє їх дотримання.

Таким чином, самі фінустанови повинні перевіряти і аналізувати фінансові операції своїх клієнтів. І, в разі виявлення підозрілих операцій, - інформувати про них Держфінмоніторинг та правоохоронні органи.

Нацбанк же, зі свого боку, як було зазначено вище, перевіряє, наскільки сумлінно фінустанови аналізують інформацію про фінансовий стан своїх клієнтів і ризикованість здійснюваних ними фінансових операцій.

Фінмоніторинг не указ

НБУ регулярно публікує дані про порушників і порушення, які вони допускають. В "чорний" список може потрапити практично будь-який банк (свого часу в них з`являлися, наприклад, "ПриватБанк" та "Райффайзен Банк"), проте в ньому є, що називається, "ядро".

Нерідко в цьому списку з`являється ПуАТ "КБ "Акордбанк". Так, в 2018 році він став порушником відразу двох нормативів - максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента, який не повинен перевищувати 25% (у "Акордбанка" він склав 50,49%) , а також максимального розміру кредитного ризику за операціями з пов`язаними з банком особами, який також повинен бути не більше 25% (51,11%).

На початку 2020 року НБУ за результатами перевірок оштрафував "Акордбанк" на 2,3 мільйона гривень за неналежне забезпечення діяльності внутрішньобанківської системи запобігання легалізації злочинних доходів, неналежне вивчення клієнтів і аналіз їхніх фінансових операцій.

Слід також зазначити, що "Акордбанк" часто згадується серед так званих "кишенькових банків", які створюються з метою легалізації незаконних доходів і проведення фінансових угод за злочинними схемами.

Пікантність ситуації полягає в тому, що основний акціонер "Акордбанка" ОСОБА_5 (володіє 75% акцій фінустанови) - чоловік ексміністра фінансів, а нині посла України в США ОСОБА_6 .

До речі, в період, коли ОСОБА_7 очолювала Мінфін , "Акордбанк" активно скуповував облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), які випускало відомство, очолюване дружиною ОСОБА_5. Відсотки за цими цінними паперами, які і сьогодні досить високі, в той час могли досягати 20% річних.

Тоді ж спостерігалося небувало збільшення активів "Акордбанка" - тільки за перше півріччя 2019 року вони зросли на 500 мільйонів гривень - до 2,3 мільярда гривень.

Металіст - чемпіон

Як бачимо, "Акордбанк" досить легковажно ставиться до ризикових операцій своїх клієнтів. А це, в свою чергу, сприяє тому, що деякі клієнти фінустанови використовують його для відмивання злочинних доходів.

Але про які "темні" справи йдеться? Про це, швидше за все, знають правоохоронні органи.

Втім, інформовані джерела "Апострофа" розповіли про деякі з них.

Велика частина порушень, про які стало відомо виданню, відноситься до 2017-2019 років.

Одна з найбільш кричущих схем пов`язана з торгівлею металобрухтом. Клієнти "Акордбанка" - як правило якісь компанії з сумнівною репутацією, знімали в касах фінустанови гроші для покупки товару.

За словами одного зі співрозмовників видання, знайомого з ситуацією, в багатьох випадках фінансові операції мали всі ознаки фіктивності, та навіть рутинна перевірка з боку банку дозволила б, як мінімум, віднести такі угоди до розряду ризикованих.

Більш того, сам банк оцінював фінансовий стан багатьох таких клієнтів як "слабкий" (згідно з програмою ідентифікації, такий статус має на увазі підвищену ймовірність нездатності клієнта здійснювати фінансові операції за власний рахунок). Проте, фінансові операції, включаючи зняття великих сум готівки у відділеннях фінустанови, не були заблоковані.

З того, що не могло не впасти в око - одразу у кількох компаній-клієнтів банку, які брали участь у схемі, були однакові номери телефонів або адреси електронної пошти, а також IP-адреси.

У цих компаній також не було найманих працівників і основних засобів. Деякі взагалі не вели ніякої господарської діяльності. У більшості клієнтів була одна довірена особа, яка мала право знімати готівку з їхніх рахунків.

Уже на етапі здійснення фінансових операцій можна було звернути увагу на те, що компанії, які були клієнтами "Акордбанка", закуповували металобрухт у одних і тих же фізичних осіб, оплата проводилася шляхом "дроблення" сум, але при цьому у однієї особи закуповувалися абсолютно нереальні обсяги продукції.

Наприклад, п`ять фізичних осіб примудрилися за десять днів продати 269 тонн металобрухту, що могло б розміститися у 27 КАМАЗах. При цьому клієнти "Акордбанка" повідомили фінустанову, що металобрухт перевозиться на особистому транспорті цих фізосіб.

До речі, про "продавців" металобрухту. Як з`ясувалося, 16 з них були фігурантами кримінальних проваджень за різними статтями Кримінального кодексу - крадіжка (№185), грабіж (№186), незаконне виготовлення, переробка вогнепальної зброї/вибухових пристроїв (№263), створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань (№260), хуліганство (№296), незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту (№309).

Крім того, вісьмох "продавців" взагалі не вдалося ідентифікувати, за даними однієї людини значилася зовсім інша особа, паспорти двох фізосіб, зазначених в якості продавців товару, були загублені, одна людина на той час уже померла.

Також досить підозріло було те, що "готівка" знімалася в відділенні "Акордбанка" в Києві, хоча закупівля металобрухту проводилася в Дніпропетровській і Донецькій областях.

Так, десять фірм, що мали однакові IP-адреси, для покупки металобрухту зняли в касі банку 861,5 мільйони гривень.

До цього "букету" порушень можна ще додати те, що компанії надали банку недостовірну інформацію і звітність, не подали необхідні документи в податкову, ухилялися від сплати податків, зокрема, військового збору з обсягів купленого металобрухту.

Аграрне лобі

За схожою схемою здійснювалися операції з придбання клієнтами "Акордбанка" сільськогосподарської продукції.

Тут серед виявлених порушень також зафіксована відсутність подання фінансової звітності до Державної фіскальної служби (ДФС).

Крім того, товарно-транспортні накладні мали явні ознаки підробки. Що не дивно, оскільки в деяких випадках, як з`ясувалося, в періоди проведення так званих "закупівель" накладні на вказаний товар реально не оформлялися.

Як і у випадку з металобрухтом, закупівлі сільгосппродукції здійснювалися за "готівку" у одних і тих фізосіб з використанням методу "дроблення" сум. При цьому постачальники надавали покупцям однакові обсяги товару з точністю до 1 кілограма.

Кількість проданого товару суттєво перевищує показники врожайності земельних ділянок, на яких відповідна продукція була, нібито, вироблена. При цьому, за інформацією, яку надали "Акордбанку" його клієнти, вся продукція до моменту її продажу зберігалася насипом у фізичних осіб-продавців на їхніх особистих майданчиках або складах-ангарах.

Також дві фізособи, у яких, нібито, купувалася сільгосппродукція, повідомили, що не продавали її в таких значних обсягах.

Деякі фірми, задіяні в схемі, мали явні ознаки фіктивності, та й самі операції були вельми підозрілими. Так, директор одного з підприємств в один і той же день здійснював закупівлю продукції в двох областях - Одеській і Миколаївській, при тому, що відстані між населеними пунктами і Одесою, де знімалися готівкові кошти, досягали порядку 200 кілометрів.

Зрозуміло, в схемі "аграрників" також використовувалися компанії з однаковою IP-адресою, а також фізичними адресами - наприклад, по одному з них було зареєстровано понад 100 юридичних осіб. Крім того, у цих компаній - клієнтів "Акордбанка" була одна довірена особа, уповноважена знімати готівку з їхніх рахунків.

В результаті, за півроку (2017-2018 роки) в рамках цієї схеми з каси банку було взято понад 300 мільйонів гривень.

Кредитна спілка

Ну і, звичайно, не обійшлося без улюбленої схеми з оформлення кредитів.

Характерними ознаками того, що це - саме "схема", було наступне: одна фізособа відкривала відразу кілька рахунків у кількох відділеннях банку, а іноді і в одному відділенні; клієнт отримував новий кредит до того, як був погашений попередній, при цьому позики видавалися без застави або поручительства; одержувачі кредитів, згідно з кредитною угодою, зобов`язувалися погашати позики з власних коштів, однак у банку була інформація про те, що такі клієнти не мали достатньої для цього кількості грошей.

Нерідко клієнти банку отримували відразу кілька кредитів, їх загальна сума могла становити від 1,2 до 17,1 мільйона гривень.

В результаті, за неповні два роки (січень 2017 року - січень 2019 року) близько 100 фізичних осіб взяли в "Акордбанку" кредити на суму, що перевищує півмільярда гривень.

Зрозуміло, що ці факти повинні вивчити компетентні органи, і тільки після цього можна буде говорити про наявність чи відсутність складу злочину. Однак викладені вище факти красномовно говорять про те, що "Акордбанк" не здійснив перевірку своїх клієнтів або, скоріше, провів її чисто формально. І вже, тим більше, банк не проаналізував належним чином навіть ту інформацію, яка у нього про цих клієнтів була. В результаті, банк допустив проведення ризикованих фінансових операцій, що мають, до того ж, всі ознаки правопорушень.

ОСОБА_3»

Указані обставини підтверджуються роздруківкою із сайту в мережі Інтернет за посиланням https://apostrophe.ua/ua/article/economy/banks/2021-07-24/finmonitoring-ot-akkordbanka-fiktivnyie-firmyi-shemyi-vyivod-nalichnosti/40902, поясненнями сторін.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про інформацію" інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Частиною четвертою статті 32 Конституції України визначено, що кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе.

Відповідно до частини першої статті 91 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

За приписом частини першої статті 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя, честь, гідність і ділова репутація, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

За визначенням, наведеним у статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ділова репутація - це сукупність підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про професійні та управлінські здібності такої особи, її порядність та відповідність її діяльності вимогам закону.

Згідно з частиною другою статті 34 Господарського кодексу України дискредитацією суб`єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов`язаних з особою чи діяльністю суб`єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб`єкта господарювання.

За змістом статті 277 ЦК України позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації та довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Відповідно до пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Відповідачем у випадку поширення інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, зокрема при підписанні характеристики тощо, є юридична особа, в якій вона працює (пункт 11 постанови Пленуму). У разі поширення такої інформації посадовою чи службовою особою для визначення належного відповідача судам необхідно з`ясовувати, від імені кого ця особа виступає. Якщо посадова чи службова особа виступає не від імені юридичної особи і не при виконанні посадових (службових) обов`язків, то належним відповідачем є саме вона.

У пункті 12 постанови пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" зазначено, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Факт того, що автором вказаного інформаційного матеріалу та власником Інтернет сайту https://apostrophe.ua є відповідач ним визнано та не заперечується.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються сторонами, не підлягають доказуванню.

Зі змісту вищевказаного тексту вбачається, що поширена інформація стосується твердження відповідача про те, що Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Акордбанк" халатно ставиться до своїх обов`язків по фінансовому моніторингу, створений з метою легалізації незаконних доходів і проведення фінансових угод за злочинними схемами, сприяє деяким клієнтам фінустанови використовувати його для відмивання злочинних доходів, допустив проведення ризикованих фінансових операцій, що мають всі ознаки правопоршень.

Таким чином, інформація у текстовому матеріалі «Новий банківський скандал: як відмивалися гроші з «Акордбанка» не є оціночним судженням, а є фактичною інформацією, правдивість якої може бути підтверджена або спростована.

Посилання відповідача на те, вказана стаття має оціночні судження, які мають під собою необхідне фактичне підґрунтя є безпідставними з огляду на таке.

У пункті 19 постанови Пленуму зазначено, що відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Згідно з частиною другою статті 30 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Попри це, у статті міститься інформація, що носить стверджувальний характер, в ній йдеться про встановлені факти, така інформація є негативною і завдає шкоди діловій репутації позивача.

Обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, про те позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації.

Враховуючи, що за вчинення злочинних дій, про які йдеться в спірній статті, встановлена адміністративна та кримінальна відповідальність, то належними доказами вчинення таких дій мають бути постанова або вирок суду, або постанова органу досудового розслідування про закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав.

Всупереч вимог ст. 74 ГПК України суду не надано відповідних доказів та відповідачем не доведено стверджуваних ним у спірній публікації фактів того, що позивач халатно ставиться до своїх обов`язків по фінансовому моніторингу, створений з метою легалізації незаконних доходів і проведення фінансових угод за злочинними схемами, сприяє деяким клієнтам фінустанови використовувати його для відмивання злочинних доходів, допустив проведення ризикованих фінансових операцій, що мають всі ознаки правопорушень.

Таким чином, поширена відповідачем інформація не відповідає дійсності та є недостовірною.

Тому і посилання відповідача на те, що поширення вказаної інформації не призвело до порушення особистих немайнових прав позивача та вказані висловлювання не принижують ділову репутацію позивача є безпідставними.

Доказів спростування вказаної інформації відповідачем суду не надано.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про визнання недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право на недоторканість ділової репутації інформацію про ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "АКОРДБАНК" поширену власником -ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЄВРОПЕЙСЬКА МЕДІА ГРУПА" через розміщення в суботу 24 липня 2021 об 11:03 на веб-сайті https://apostrophe.ua в розділі "Економіка" із заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_1" та зобов`язання відповідача спростувати недостовірну інформацію про позивача аналогічним способом - шляхом розміщення на веб-сайті https://apostrophe.ua спростування підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право на недоторканість ділової репутації інформацію про ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "АКОРДБАНК" (04136, м. Київ, вул. Стеценко, 6, код 35960913) поширену власником - ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЄВРОПЕЙСЬКА МЕДІА ГРУПА" (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, буд. 4, офіс 3, код 39396997) через розміщення в суботу 24 липня 2021 об 11:03 на веб-сайті https://apostrophe.ua в розділі "Економіка" із заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_1" наступного змісту: