Рішення

від 25.01.2023 по справі 910/9548/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.01.2023Справа № 910/9548/22

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Спичака О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Дема» про стягнення витрат на правову допомогу адвоката у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Дема»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Квант»

про стягнення 975366,49 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21.09.2022 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Дема» надійшла позовна заява з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Квант» про стягнення 975366,49 грн, з яких 800000,00 грн основного боргу, 17868,49 грн 3% річних та 157498,00 грн інфляційних втрат.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладених між сторонами Договору №6 від 10.08.2021 та Договору №7 від 10.09.2021 не повернув у встановлені строки отриману позику, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 800000,00 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 17868,49 грн та інфляційні втрати у розмірі 157498,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Дема» задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Квант» суму основного боргу у розмірі 800000 грн 00 коп., 3% річних у розмірі 4389 грн 04 коп., інфляційні втрати у розмірі 24429 грн 95 коп. та судовий збір у розмірі 12432 грн 29 коп.

02.01.2023 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16000,00 грн.

У зв`язку з перебуванням судді Спичака О.М. у відпустці, розгляд клопотання здійснювався після виходу судді на роботу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2023 судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат у справі №910/9548/22 призначено на 25.01.2023.

Представник позивача у судове засідання 25.01.2023 не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином з адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (03061, м. Київ, проспект Відрадний, буд. 95Г, офіс 312), що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, відповідно до якої ухвала суду була отримана позивачем 24.01.2023 (за ідентифікатором пошуку 0105493283614).

Представник відповідача у судове засідання 25.01.2023 не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином з адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 41 В літера А, офіс 309), що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, відповідно до якої ухвала суду була отримана відповідачем 18.01.2023 (за ідентифікатором пошуку 0105493283606).

Розглянувши подану позивачем заяву та додані до неї документи і матеріали, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №904/66/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

До позовної заяви позивачем долучено попередній розрахунок витрат на правову допомогу адвоката на суму 16000,00 грн: 1) зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції - 1000,00 грн, 2) ознайомлення з матеріалами справи - 1000,00 грн, 3) написання, підготовка та подання позовної заяви - 5000,00 грн, 4) написання, підготовка та подання інших документів у справі - 5500,00 грн, 5) участь в одному судовому засіданні - 3500,00 грн.

У судовому засіданні 21.12.2022 позивачем було подано заяву про те, що відповідні докази понесення позивачем витрат на правову допомогу адвоката будуть подані ним протягом 5-ти днів після ухвалення рішення суду.

Такі докази були подані позивачем у строк, встановлений у ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

06.09.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Дема» (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Лаккі Лойерс» (об`єднання) укладено Договір №06/09-1 про надання правничої (правової) допомоги, відповідно до умов якого клієнт доручає, а об`єднання відповідно до чинного законодавства України приймає на себе зобов`язання в якості правничої (правової) допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси клієнта в обсязі та на умовах, встановлених цим договором та за домовленістю сторін.

Відповідно до п. 4.1 Договору розмір гонорару за надання правової допомоги встановлюється у розмірі, що визначається за домовленістю сторін.

Згідно з п. 4.3 Договору об`єднання зобов`язується складати акти про надання правової допомоги.

На підставі виставленого об`єднанням рахунку-фактури №06/09-1 від 06.09.2022 на суму 16000,00 грн позивач 30.09.2022 сплатив на користь об`єднання грошові кошти у розмірі 10000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №3013 від 30.09.2022.

26.12.2022 між сторонами було складено Акт №1 про надання правничої допомоги на суму 16000,00 грн:

1) ознайомлення з матеріалами справи - 2000,00 грн;

2) підготовка та подання позовної заяви до Господарського суду міста Києва - 5000,00 грн;

3) судове засідання 19.10.2022 та 23.11.2022 (не відбулось із-за повітряної тривоги) - 2000,00 грн;

4) судове засідання 07.12.2022 - 3500,00 грн;

5) судове засідання 21.12.2022 - 3500,00 грн.

Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується понесення позивачем витрат на правову допомогу адвокат у справі №910/9548/22 на суму 16000,00 грн.

Відповідачем не було надано суду заяви про зменшення розміру витрат на правову допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на викладені обставини, беручи до уваги, що відповідачем не було подано заперечень щодо розміру витрат на правову допомогу адвоката, враховуючи часткове задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Дема», суд дійшов висновку стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Квант» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Дема» витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 13596, 02 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Дема» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Квант» (01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 41 В літера А, офіс 309; ідентифікаційний код: 25117789) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Дема» (03061, м. Київ, проспект Відрадний, буд. 95Г, офіс 312; ідентифікаційний код: 38989668) витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 13596 (тринадцять тисяч п`ятсот дев`яносто шість) 02 коп.

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текс складено та підписано 07.02.2023.

Суддя О.М. Спичак