Рішення

від 11.01.2023 по справі 911/3419/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2023 р. м. Київ Справа № 911/3419/21

Суддя: Грабець С.Ю.

Секретар судового засідання: Передрій І.В.

Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес"

до фізичної особи-підприємця Лемешко Ольги Григорівни

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій Вест";

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - фізичної особи підприємця Бібена Богдана Михайловича,

про стягнення виплаченого страхового відшкодування,

за участю представників:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

не з`явився;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

22 листопада 2021 року до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства Страхова компанія Брокбізнес (далі позивач) до фізичної особи-підприємця Лемешко Ольги Григорівни (далі відповідач) про стягнення виплаченого страхового відшкодування у сумі 115 910,55 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на відмову відповідача відшкодувати виплачене страхове відшкодування.

Ухвалою суду від 29.11.2021 року позовну заяву приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" залишено без руху, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

04 грудня 2021 року на адресу Господарського суду Київської області надійшла заява про долучення додаткових документів до позовної заяви, витребуваних ухвалою суду.

07 грудня 2021 року на адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви та долучення витребуваних ухвалою суду документів.

Ухвалою суду від 13.12.2021 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 12 січня 2022 року.

04 січня 2022 року на електронну адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, яке підлягало задоволенню судом.

У підготовче засідання представник позивача та відповідач не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 12.01.2022 року підготовче засідання відкладено на 09 лютого 2022 року.

21 січня 2022 року на адресу Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, разом із заявою про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву, яка була задоволена судом. Крім цього, надійшло клопотання про виклик свідка, у задоволенні якого судом було відмовлено.

25 січня 2022 року на електронну адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, яке підлягало задоволенню судом.

28 січня 2022 року на адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, разом із заявою про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відповіді на відзив на позовну заяву, яка була задоволена судом.

09 лютого 2022 року представники позивача та відповідача у засідання не з`явились, відповідач про причини неявки суд не повідомила, про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Ухвалою суду від 09.02.2022 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, - товариство з обмеженою відповідальністю "Меркурій Вест" (далі третя особа 1), а також третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - фізичну особу підприємця Бібена Богдана Михайловича (далі третя особа 2), підготовче засідання відкладено на 09 березня 2022 року.

24 лютого 2022 року Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 в Україні введено воєнний стан та запроваджено здійснення встановлених Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходів, у зв`язку з чим, підготовче засідання не відбулось.

22 лютого 2022 року на електронну адресу Господарського суду Київської області та 04 квітня 2022 року на адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про долучення документів на виконання вимог ухвали суду від 09.02.2022 року, а також клопотання про розгляд справи без його участі, яке підлягало задоволенню судом.

Ухвалою від 21.06.2022 року підготовче засідання призначено на 15 липня 2022 року.

У підготовчому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач у засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила.

Представники третьої особи 1, 2 у засідання не з`явились, про причини неявки суд також не повідомили.

Ухвалою суду від 15.07.2022 року підготовче засідання відкладено на 17 серпня 2022 року.

28 липня 2022 року на адресу Господарського суду Київської області від третьої особи 1 надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач, а також представники третіх осіб 1, 2 у засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 17.08.2022 року підготовче засідання відкладено на 07 вересня 2022 року.

02 вересня 2022 року на адресу Господарського суду Київської області від представника третьої особи 1 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів, витребуваних ухвалою суду від 17.08.2022 року, яке підлягало задоволенню судом.

02 вересня 2022 року на електронну адресу Господарського суду Київської області та 05 вересня 2022 року на адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про долучення документів, витребуваних ухвалою суду від 25.08.2022 року, яка підлягала задоволенню судом.

У підготовчому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач, а також представники третіх осіб 1 та 2 у засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.09.2022 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 19 жовтня 2022 року.

21 вересня 2022 року на електронну адресу Господарського суду Київської області та 28 вересня 2022 року на адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи.

У засідання представники позивача, відповідача, третіх осіб 1 та 2 не з`явились.

Судове засідання відкладено на 16 листопада 2022 року, про що постановлена ухвала суду.

Згідно з ч. 2 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

08 листопада 2022 року судом на сайті Судової влади України розміщено оголошення про виклик до суду позивача, відповідача та третіх осіб 1, 2 в справі №911/3419/21 у засідання, призначене на 16 листопада 2022 року.

07 листопада 2022 року на електронну адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи.

Судове засідання в режимі відеоконференції з технічних причин не відбулося та було відкладено на 14 грудня 2022 року, про що постановлена ухвала суду.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач, а також представники третіх осіб 1 та 2 у засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Судове засідання відкладено на 11 січня 2023 року, про що постановлена ухвала суду.

У засідання представники позивача, відповідача, третіх осіб 1 та 2 не з`явились.

Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав, як неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Так, явка в судове засідання сторін це право, а не обов`язок сторони, і, відповідно до положень ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, справа, за умови належного повідомлення сторін про дату, час і місце судового засідання, може розглядатися без їх участі, якщо їх нез`явлення не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. функціонує в межах Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі

судової влади України.

Ухвала Господарського суду Київської області від 13.12.2021 року про відкриття провадження у справі №911/3419/21 була внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень 14 грудня 2021 року; ухвала суду від 12.01.2022 року про відкладення підготовчого засідання, - 26 січня 2022 року; ухвала суду від 09.02.2022 року про відкладення підготовчого засідання, - 17 лютого 2022 року; ухвала суду від 21.06.2022 року про призначення підготовчого засідання, - 22 червня 2022 року; ухвала суду від 15.07.2022 року про відкладення підготовчого засідання, - 21 липня 2022 року; ухвала суду від 17.08.2022 року про відкладення підготовчого засідання, - 23 серпня 2022 року; ухвала суду від 07.09.2022 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, - 13 вересня 2022 року; ухвала суду від 19.10.2022 року про відкладення судового засідання, - 26 жовтня 2022 року; ухвала суду від 16.11.2022 року про відкладення судового засідання, - 23 листопада 2022 року; ухвала суду від 14.12.2022 року про відкладення судового засідання, - 20 грудня 2022 року.

Так, відповідач та треті особи 1, 2 були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, нез`явлення їх представників не перешкоджала розгляду справи по суті, тому суд вирішив справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судом враховуються при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

У зв`язку із введенням воєнного стану, з метою дотримання принципів змагальності та рівності сторін, розгляд справи по суті закінчився 11 січня 2023 року.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність, вірогідність кожного доказу окремо, а також взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

15 серпня 2019 року між Chirana T. Injecta. a.s. (далі продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Меркурій Вест" (далі покупець) був укладений генеральний договір купівлі продажу №9/2019 (далі генеральний договір), згідно з умовами якого продавець зобов`язувався передати покупцю товари медичного призначення (далі товар), а покупець зобов`язувався його прийняти та оплатити.

З метою страхування товару, що перевозився автомобільним транспортом, на виконання умов вищевказаного генерального договору, 15 грудня 2020 року між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Брокбізнес" (далі позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Меркурій Вест" (далі третя особа 1) був укладений генеральний договір №003-3964/01ВТ добровільного страхування вантажів (далі договір №003-3964/01ВТ), відповідно до умов якого третя особа 1 зобов`язувалась, зокрема, своєчасно та в повному обсязі вносити страхові платежі, повідомляти позивача в установленому договором порядку про настання страхового випадку при настанні події, що за своїми ознаками може бути визнана страховим випадком, виконувати положення Розділу 13 цього договору, а позивач зобов`язувався, зокрема, при настанні страхового випадку, здійснити виплату страхового відшкодування.

17 серпня 2021 року між третьою особою 1 та фізичною особою - підприємцем Лемешко Ольгою Григорівною (далі відповідач) був укладений договір №144 на організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом (далі договір №144), відповідно до умов якого третя особа 1 замовляла, а відповідач зобов`язувалась надати послуги з перевезення товарів автомобільним транспортом (п. 1.1 договору №144).

Відповідно до п. 2.1.1 договору №144, третя особа 1 направляє відповідачу заявку в довільній формі на перевезення вантажу з обов`язковою вказівкою адреси завантаження та розвантаження; дати та часу подачі автомобіля під завантаження; ваги, виду та загальної вартості вантажу, кількості місць та виду упаковки; адреси відправника та отримувача вантажу із зазначенням контактних телефонів та відповідальних осіб; адресів проведення митного оформлення в місцях завантаження та вивантаження, строку доставки вантажу; суми фрахту та форми оплати та, за необхідності, інших особливостей вантажу.

Пунктом 2.2.3 договору №144 встановлено, що відповідач доставляє вантаж у вказаний третьою особою 1 пункт призначення в строк, обумовлений у заявці, та передає його уповноваженій особі вантажоотримувача в цілісності та схоронності по кількості місць, вказаних в товарній та товарно транспортних накладних.

Згідно з п. 3.1 договору №144, відповідач зобов`язаний доставити вантаж в пункт призначення у строки, обумовлені сторонами в заявці.

Відповідно до п. 5.1 договору №144, відповідач несе відповідальність за втрату/нестачу/пошкодження вантажу прийнятого до перевезення, у розмірі вказаному в п. 5.2, якщо не доведе, що втрата/нестача/пошкодження вантажу сталися не з його вини.

Згідно з п.п. 2 п. 5.2 договору №144, за шкоду заподіяну при перевезенні вантажу, відповідач несе відповідальність у наступному розмірі, у випадку пошкодження вантажу у розмірі суми, на яку зменшилася його вартість та штрафних санкцій, застосованих до відповідача отримувачем вантажу, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язання з поставки.

Пунктом 5.7 договору №144 встановлено, що у разі залучення відповідачем третьої особи до виконання цього договору, відповідальність за невиконання чи неналежне виконання зобов`язання такою третьою особою несе відповідач за цим договором.

Строк дії цього договору встановлюється 1 (один) рік з моменту його підписання. Якщо по закінченні строку дії договору жодна з сторін не заявить про своє бажання розірвати даний договір, останній вважається кожен раз продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах. Дію цього договору може бути припинено в будь-який момент за взаємною згодою сторін. Будь-які зміни та/або доповнення до цього договору вважаються дійсними, якщо вони виконані в письмовій формі, скріплені печатками сторін та підписані уповноваженими представниками сторін. Такі зміни та доповнення додаються до цього договору і є його невід`ємною частиною (розділ 8 договору №144).

17 серпня 2021 року між відповідачем та третьою особою 1 була оформлена заявка №1 від 17.08.2021 року до договору №144 від 17.08.2021 року (далі заявка №1) на перевезення відповідачем вантажу із м. Стара Тура (Словацька Республіка) до м. Львів (Україна).

17 серпня 2021 року між відповідачем та фізичною особою - підприємцем Бібеном Богданом Михайловичем (далі третя особа 2) був укладений договір №Д-17082021-2 про надання транспортних послуг при організації перевезень вантажів автомобільним транспортом на митній території України та іноземних держав (далі договір №Д-17082021-2), згідно з умовами якого третя особа 2 взяла на себе зобов`язання доставити вантаж у місце призначення, відповідно до умов цього договору та поданих відповідачем заявок, а відповідач зобов`язувалась оплатити надані третьою особою 2 послуги з перевезення.

Так, відповідно до п. 2.3 договору №Д-17082021-2, на кожне окреме завантаження оформлюється транспортне замовлення (заявка), що має перелік умов та особливостей конкретного перевезення та є додатком до даного договору і являється його невід`ємною частиною. Заявка вважається прийнятою до виконання, якщо вона підтверджена підписами уповноважених осіб та скріплена печатками обох сторін. Факс-копія заявки має юридичну силу оригіналу до моменту отримання оригіналів по пошті.

Згідно з п. 4.1.2 договору №Д-17082021-2, відповідач повинен надати заявку на перевезення вантажу. Заявка містить в собі інформацію, вказану в пункті 3.1 даного договору.

Пунктом 4.1.3 договору №Д-17082021-2 встановлено, що відповідач зобов`язана сплатити вартість перевезення вантажів на території України та інших країн.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 серпня 2021 року відповідачем була оформлена заявка №З-17082021-2 на перевезення вантажів автомобільним транспортом, за маршрутом: Стара Тура Ужгород Львів та визначений водій: Юришинець Іван.

19 серпня 2021 року третьою особою 2 позивачу був поданий сертифікат заява на страхування вантажів №8 про прийняття на страхування товарів медичного призначення, що перевозяться відповідачем з 19 серпня 2021 року до 26 серпня 2021 року, за маршрутом Стара Тура Ужгород Львів.

26 серпня 2021 року на адресу позивача від третьої особи 1 надійшло повідомлення про подію, що має ознаки страхового випадку за договором страхування вантажів №98860, в якій третя особа 1 повідомила позивача про те, що 25 серпня 2021 року в м. Львів, вул. Чигиринська, 42, під час вивантаження товару, доставленого на виконання умов договору №144 від 17.08.2021 року, було виявлено його пошкодження.

До матеріалів справи представником позивача долучена копія письмових пояснень водія ОСОБА_1 , в яких він послався на те, що під час перевезення ним товару з м. Стара Тура до м. Львова, 24 серпня 2021 року, під час руху по с. Нижні Ворота розпочався дощ. У зв`язку із несприятливими погодними умовами, водій зупинився, орієнтовно на 15 хвилин, після чого продовжив рух у напрямку м. Львова. Після прибуття 25 серпня 2021 року до м. Львів, під час вивантаження товару, було виявлено його часткове пошкодження.

25 серпня 2021 року третьою особою 1 складений детальний перелік пошкодженого майна, копія якого долучена до матеріалів справи, а також комісією в складі: директора третьої особи 1, - Шевкиса В.В., представника третьої особи 1, - Чичкевича Р.С., в присутності водія, - Юришинця І.І., був підписаний акт №25-08/21-08-1, копія якого також долучена до матеріалів справи, з якого вбачається, що комісією у вищевказаному складі був оформлений акт про пошкодження товару замоканням під час його транспортування.

До матеріалів справи представником позивача також долучена копія звіту про результати огляду майна/обладнання/ТЗ/вантаж/інше від 25.08.2021 року, складеного аварійним комісаром Ярошем Р.В., з якого вбачається, що аварійним комісаром був оглянутий товар, власником якого є третя особа 1, за викликом позивача, та встановлено, що під час транспортування, внаслідок потрапляння дощової води до причіпу, відбулось намокання товару, який у ньому перевозився.

До матеріалів справи також долучені копії актів огляду майна від 15.09.2021 року та 16.09.2021 року, з яких вбачається, що представником позивача Захарчуком Ю.В. був оглянутий товар позивача, після чого ним зроблений висновок про пошкодження товару, та вказано, що ящики з товаром вологі, деформовані, зі слідами грибку.

Представником позивача до матеріалів справи також долучена копія звіту СПД Голего М.В. про страхове розслідування події: пошкодження вантажу (товари медичного призначення) під час транспортування за маршрутом: м. Стара Тура (Словацька Республіка) Україна, Закарпатська обл., Ужгородський р-н., с. Великі лази, вул. Східна, 3- м. Львів, вул. Чигирінська, 42, від 04.10.2021 року, з якого вбачається, що, на думку спеціаліста Голеги М.В., подія, яку він перевірив, є страховим випадком, а сума майнового страхового відшкодування, - 115 910,55 грн.

27 серпня 2021 року третя особа 1 звернулась до позивача із заявою щодо напрямку виплати та/або доплати страхового відшкодування.

07 жовтня 2021 року комісія позивача в складі: заступника голови Правління з врег. збит., - Завертень О.В.; провідного юриста юр. деп., - Голяра І.С.; начальника служби безпеки, - Іванцова І.А.; начальника відділу експертиз, - Коваля А.Л., визнала заявлену подію страховим випадком.

Наказами голови Правління позивача №97860/1/1 та №97860/1/2 від 07.10.2021 року "Про виплату (перерахування) страхового відшкодування" бухгалтерії позивача доручено здійснити виплату страхового відшкодування третій особі 1.

Позивач перерахував третій особі 1 страхове відшкодування у сумі 115 910,55 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №241940 від 08.10.2021 року, на суму 60 000,00 грн., та №242194 від 19.10.2021 року, на суму 55 910,55 грн., копії яких долучені до матеріалів справи.

Після виплати позивачем третій особі 1 страхового відшкодування, третя особа 1 звернулась із претензією про відшкодування збитків №1133 від 25.08.2021 року до відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Господарського процесуального кодексу України, сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Господарського процесуального кодексу України, особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову.

Відповідач відповіді на вищевказану претензію не надала, збитки не оплатила, тому позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 115 910,55 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Згідно з ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі "Мала проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що рівність сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом.

21 січня 2022 року на адресу Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона проти задоволення позову заперечувала, послалась на те, що перевезення товарів, які зазнали пошкодження, здійснювалось третьою особою 2. Крім цього, за твердженнями відповідача, претензію відповідач не отримувала, акт №25-08/21-08-1 від 25.08.2021 року не містить підписів відповідача та третьої особи 2, а також відповідач не погоджується із розміром збитків, які позивач просить стягнути з відповідача.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (ст. 1 Закону України "Про страхування").

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (ст. 993 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що, відповідно до п. 5.1 договору №144, відповідач несе відповідальність за втрату/нестачу/пошкодження вантажу прийнятого до перевезення, у розмірі вказаному в п. 5.2, якщо не доведе, що втрата/нестача/пошкодження вантажу сталися не з його вини.

Згідно з п.п. 2 п. 5.2 договору №144, за шкоду заподіяну при перевезенні вантажу, відповідач несе відповідальність у наступному розмірі, у випадку пошкодження вантажу у розмірі суми, на яку зменшилася його вартість та штрафних санкцій, застосованих до відповідача отримувачем вантажу, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язання з поставки.

Відповідно до п. 5.7 договору №144, у разі залучення відповідачем третьої особи до виконання цього договору, відповідальність за невиконання чи неналежне виконання зобов`язання такою третьою особою несе відповідач за цим договором.

За твердженнями представника позивача, з метою досудового врегулювання спору, представник третьої особи 1 направив на адресу відповідача претензією про відшкодування збитків №1133 від 25.08.2021 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як вбачається з матеріалів справи, третьою особою 1 на підтвердження направлення відповідачу вищевказаної претензії №1133 від 25.08.2021 року до матеріалів справи долучений опис вкладення до цінного листа від 27.08.2021 року, в якому адреса та особа, якій направлялась претензія та акт, не вказані.

Інших документів, що підтверджували б направлення відповідачу претензії третьою особою 1, суду надано не було.

Крім цього, в обґрунтування заявлених вимог представником позивача до матеріалів справи долучені копії письмових пояснень водія ОСОБА_1 від 25.08.2021 року, акту №25-08/21-08-1 від 25 серпня 2021 року, звіту про результати огляду майна/обладнання/ТЗ/вантаж/інше від 25.08.2021 року, складеного аварійним комісаром ОСОБА_2 , актів огляду майна від 15.09.2021 року та 16.09.2021 року, а також звіту СПД ОСОБА_3 про страхове розслідування події.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (далі Конвенція), ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.

Відповідно до ст. 4 Конвенції, зокрема, договір перевезення встановлюється накладною.

Отже, підтвердженням дорожнього перевезення вантажів у відповідності до норм та правил Конвенції є укладення відповідної угоди на спеціальному бланку міжнародній товарно-транспортній накладній CMR, заповнення якого сторонами договору перевезення є доказом узятих ними на себе зобов`язань щодо виконання умов перевезення вантажів та підтверджує прийняття перевізником товару для доставки його до місця знаходження отримувача даного вантажу.

Згідно з п. b) ч. 1 ст. 8 Конвенції, приймаючи вантаж, перевізник перевіряє зовнішній стан вантажу і його упаковки.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Конвенції, перевізник несе відповідальність за повну чи часткову

втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки.

Однак, перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути (ч. 2 ст. 17 Конвенції).

Згідно з ч. 1 ст. 186 Митного кодексу України, зокрема, переміщення товарів через митний кордон України здійснюється засобами авіаційного, водного, автомобільного, залізничного, трубопровідного транспорту та лініями електропередачі, а також змішаними перевезеннями.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 Митного кодексу України, транспортні засоби комерційного призначення, якими переміщуються пасажири та/або товари через митний кордон України, підлягають митному контролю та митному оформленню.

Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України).

Митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і митними органами, а також автоматизованою системою митного оформлення з метою дотримання вимог законодавства України з питань митної справи (п. 29 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 Митного кодексу України, товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 321 Митного кодексу України встановлено, що у разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 321 Митного кодексу України, перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем закінчується у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування; клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору; перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов`язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником;

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", транспортно-експедиторські послуги надаються клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи іншими державами, внутрішніх перевезеннях територією України.

Частиною 1 ч. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" встановлено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", зокрема, міжнародні перевезення пасажирів і вантажів - перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом з перетином державного кордону.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Закону України "Про автомобільний транспорт", організацію міжнародних перевезень пасажирів і вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень.

Судом встановлено, що у міжнародному перевезенні на виконання умов генерального договору купівлі продажу №9/2019 від 15.08.2019 року взяли участь: вантажовідправник товару, - CHIRANA T. Injecta; вантажоодержувач, - товариство з обмеженою відповідальністю "Меркурій Вест"; транспортер, - фізична особа-підприємець Бібен Богдан Михайлович, що підтверджується митною декларацією та міжнародною товарно-транспортною накладною СMR211220, копії яких долучені до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи, під час завантаження товарів у місці відправлення (м. Стара Тура (Словацька Республіка)) представники вантажоодержувача присутні не були, акт сюрвейєрного огляду або інші документи, що підтверджували б завантаження товару до перевезення у належному стані, оформлені не були.

25 серпня 2021 року, під час вивантаження товарів у місці призначення (м. Львів), були виявлені пошкодження, а саме їх замокання.

Встановлення причин пошкодження товарів здійснювалось самими працівниками третьої особи 1, в присутності водія ОСОБА_1 , який надав третій особі 1 письмові пояснення, в яких зазначив, що під час перевезення ним товару з м. Стара Тура до м. Львова, 24 серпня 2021 року, під час руху по с. Нижні Ворота розпочався дощ, у зв`язку з чим, він зупинився, орієнтовно на 15 хвилин, після чого продовжив рух у напрямку м. Львова. Після прибуття 25 серпня 2021 року до м. Львів, під час вивантаження товару, було виявлено його часткове пошкодження.

На підставі вищевказаних пояснень, 25 серпня 2021 року був складений акт №25-08/21-08-1, підписаний директором третьої особи 1, - Шевкисом В.В., його представником, - Чичкевичем Р.С., та водієм, - Юришинцем І.І.

Іншим представником третьої особи 1, - Захарчуком Ю.В., був проведений огляд пошкоджених товарів, про що ним складені акти огляду майна від 15.09.2021 року та 16.09.2021 року, копії яких долучені до матеріалів справи, з яких вбачається, що представником третьої особи 1 встановлено, що ящики з товаром вологі, деформовані, зі слідами грибку.

На підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, представником позивача також до матеріалів справи долучена копія звіту СПД Голего М.В. про страхове розслідування події: пошкодження вантажу (товари медичного призначення) під час транспортування за маршрутом: м. Стара Тура (Словацька Республіка) Україна, Закарпатська обл., Ужгородський р-н., с. Великі лази, вул. Східна, 3- м. Львів, вул. Чигирінська, 42 від 04.10.2021 року, з метою надання відповідей на запитання щодо кваліфікації випадку та розміру можливого страхового відшкодування.

Так, як вбачається з вищевказаного звіту, спеціалістом Голегою М.В. встановлено, що випадок може бути визнаний страховим, а сума майнового страхового відшкодування, - 115 910,55 грн.

При цьому, всі висновки, що містяться у вищевказаному звіті, зроблені виключно на підставі наданої позивачем інформації, про що зазначено Голегою М.В. на сторінці 4 звіту.

Цей звіт був складений без проведення ОСОБА_3 огляду пошкодженого майна, що оцінювалось. Висновки щодо ідентифікації пошкодженого майна, що оцінюється та характеру і ступеня його пошкодження були зроблені виключно на підставі наданих позивачем документів (стор. 34-35 звіту).

07 жовтня 2021 року голова Правління позивача затвердив страховий акт №97860/1, з якого вбачається, що комісія в складі: заступника голови правління з врег. збит., - Завертень О.В.; провідного юриста юр. деп., - Голяра І.С.; начальника служби безпеки, - Іванцова І.А.; начальника відділу експертиз, - Коваля А.Л., дійшла висновку про те, що заявлена третьою особою 1 подія є страховим випадком. При цьому, в графі 3 Розділу ІІІ цього страхового акту зазначено: пошкоджено вантаж, замокання, внаслідок погодних умов, на думку клієнта.

На підставі вищевказаного страхового акту, наказами голови Правління позивача №97860/1/1 та №97860/1/2 від 07.10.2021 року "Про виплату (перерахування) страхового відшкодування" бухгалтерії позивача було доручено здійснити виплату страхового відшкодування третій особі 1.

Позивач перерахував третій особі 1 страхове відшкодування у сумі 115 910,55 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №241940 від 08.10.2021 року, на суму 60 000,00 грн. та №242194 від 19.10.2021 року, на суму 55 910,55 грн., копії яких долучені до матеріалів справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що вина перевізника у пошкодженні товару, який перевозився на виконання умов генерального договору №003-3964/01ВТ, позивачем не доведена, оскільки суду не надані документи, що підтверджували б факт пошкодження вантажу саме під час його перевезення, доводи позивача ґрунтуються виключно на твердженнях водія про несприятливі погодні умови під час здійснення ним перевезення товарів, тому вимога позивача про стягнення з відповідача виплаченого страхового відшкодування у сумі 115 910,55 грн. є недоведеною, необґрунтованою та такою, що задоволенню судом не підлягає.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. ч. 1, 2 ст. 3, ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", ч. 1 ст. 16, ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. 1, ст. 4, п. b) ч. 1 ст. 8, ч. ч. 1, 2 ст. 17 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. 1, ч. 2 ст. 53 Закону України "Про автомобільний транспорт", ст. 1, ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", п. п. 24, 29 ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 186, ч. 1 ст. 187, ч. 1 ст. 318, ч. ч. 1, 2, п. 1 ч. 6 ст. 321 Митного кодексу України, ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 11, ст. 12, ч. ч. 3, 4 ст. 13, ст. ст. 14 - 15, ст. 18, ст. 19, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ст. 86, ч. 1 ст. 123, п. 2 ч. 4 ст. 129, ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 202, ч. ч. 1, 2 ст. 222, ст. 223, ч. 3 ст. 232, ст. 233, ст. 236, ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити повністю у позові приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" до фізичної особи-підприємця Лемешко Ольги Григорівни про стягнення виплаченого страхового відшкодування у сумі 115 910,55 грн.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 06.02.2023 року.

Суддя С. Грабець