Ухвала

від 06.02.2023 по справі 607/4593/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

06 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 607/4593/17

провадження № 61-1337ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

розглянув касаційну скаргу приватного малого підприємства «ПЕСА» на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області

від 16 серпня 2022 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року за заявою приватного малого підприємства «ПЕСА» про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення

у справі за позовом приватного малого підприємства «ПЕСА» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року приватне мале підприємство «ПЕСА» (далі - ПМП «ПЕСА») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору від 27 квітня 2016 № 12 року, укладеного між ПМП «ПЕСА» в особі директора ОСОБА_2. та ОСОБА_1 , на виготовлення, доставку та монтаж вікон у частині отримання ОСОБА_2 від імені ПМП «ПЕСА» завдатку в сумі

3 500,00 Євро.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 жовтня 2020 року у задоволенні позовних вимог ПМП «ПЕСА» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору

від 27 квітня 2016 року № 12, укладеного між ПМП «ПЕСА» в особі директора ОСОБА_2. та ОСОБА_1 , на виготовлення, доставку та монтаж вікон у частині отримання ОСОБА_2 від імені ПМП «ПЕСА» завдатку в сумі 3 500,00 Євро відмовлено.

Додатковим рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 листопада 2020 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Старости М. І. про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі № 607/4593/17-ц задоволено.

Ухвалено додаткове рішення у справі і стягнуто із ПМП «ПЕСА» на користь ОСОБА_1 79 700,00 грн понесених витрат на правничу допомогу.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 27 вересня

2021 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 жовтня 2020 року залишено без змін.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення,

а додаткове рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 листопада 2020 року залишено без змін.

У березні 2022 року ПМП «ПЕСА» звернулося до суду із заявою про перегляд рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 жовтня 2020 року, яке ухвалено в цивільній справі

№ 607/4593/17 за нововиявленими обставинами, в якій просило суд: задовольнити заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Тернопільського міськрайонного суду від 15 жовтня 2020 року

у справі № 607/4593/17, яким відмовлено в задоволенні позову ПМП «ПЕСА» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору № 12 від 27 квітня 2016 року в частині отримання

ОСОБА_2 завдатку; скасувати дане судове рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заява обґрунтована тим, що відмовляючи у позові, суди виходили з того, що 27 квітня 2016 року між ПМП «ПЕСА» в особі директора

(як Виконавцем) та ОСОБА_1 (як Замовником) була досягнута домовленість про укладення договору № 12 на виготовлення, доставку та монтаж вікон. Було обговорено істотні умови договору, у тому числі про внесення завдатку. У пункті 4.1 вказаного Договору передбачено, що замовником виплачено завдаток у еквіваленті 3 500,00 Євро.

У вказаному пункті рукописним текстом вказано, що 27 квітня 2016 року отримано 3 500,00 Євро із проставленням підпису та відтиску печатки ПМП «ПЕСА». За результатами проведеної комісійної судово-почеркознавчої експертизи (висновок експертизи від 02 січня 2020 року № 20956/20957/19-32/34391/19-32) експерти дійшли висновків про те, що і рукописний текст, і досліджуваний підпис виконаний ОСОБА_2 .

Представник ПМП «ПЕСА» - адвокат Притула О. Б. у своїй заяві вказала, що нововиявленими обставинами в даній справі є ті обставини, що підпис від імені ОСОБА_2 , що розміщений на відтиску печатки

в графі «Виплачено завдатку в еквіваленті 3 500 (Три тисячі п`ятсот) Євро» на другому аркуші договору на виготовлення, доставку та монтаж вікон № 12 від 27 квітня 2016 року, укладеного між ПМП «ПЕСА» та

ОСОБА_1 , виконаний не ОСОБА_2 , а у пункті 4.1 вказаного договору спочатку було нанесено відбиток печатки ПМП «ПЕСА», а потім виконано підпис.

Вказані обставини відображені у висновку експерта від 10 листопада 2021 року № СЕ-19/120-21/11182-ПЧ за результатами судової почеркознавчої експертизи, а також у висновку експерта від 26 січня 2022 року № СЕ-19/120-22/84-ДД за результатами судової технічної експертизи, що проведені у кримінальному провадженні № 12020215010000462.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 серпня 2022 року, залишеною без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року,

у задоволенні заяви ПМП «ПЕСА» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 жовтня 2020 року у справі № 607/4593/17, яким відмолено в задоволенні позову ПМП «ПЕСА» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору від 27 квітня 2016 року № 12 у частині отримання ОСОБА_2 завдатку, відмовлено.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 жовтня 2020 року у справі № 607/4593/17, яким відмовлено

у задоволенні позову ПМП «ПЕСА» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору від 27 квітня 2016 року № 12 у частині отримання ОСОБА_2 завдатку залишено в силі.

23 січня 2023 року представник ПМП «ПЕСА» - адвокат Притула О. Б. засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 серпня 2022 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року (надійшла до суду 26 січня 2023 року), в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення, задовольнити заяву про перегляд справи за нововиявленими обставинами, скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області

від 15 жовтня 2020 року, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

За змістом наведених норм процесуального права необхідними умовами визнання обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, нововиявленими є те, що зазначені обставини є істотними та існували

на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові

на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки учасників справи. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Перший критерій для віднесення обставин до категорій нововиявлених для суду становить істотність цих обставин для вирішення справи.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби така обставина була відома особам, які беруть участь

у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Другим критерієм для віднесення обставин до категорії нововиявлених для суду є доведеність того, що такі обставини не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення,

є нововиявленими обставинами. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.

Пункт 1 частини першої стаття 424 ЦПК України зазначає, що строк подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, визначається для учасників справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 423 ЦПК України при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Згідно з пунктом 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що, ухвалюючи 15 жовтня

2020 року рішення у даній справі про відмову у задоволенні позовних вимог ПМП «ПЕСА», Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області виходив з того, що згідно з висновком проведеної у справі комісійної судово-почеркознавчої експертизи від 02 січня 2020 року

№ 20956/20957/19-32/34391/19-32 спірний договір у частині отримання ОСОБА_2 від імені ПМП «ПЕСА» завдатку в сумі 3 500,00 Євро підписано ОСОБА_2

Верховний Суд погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що докази, які не оцінювались судом, не можуть слугувати законною підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами відповідно до частини четвертої статті 423 ЦПК України.

Суд апеляційної інстанції правильно вказав про те, що наведені у заяві обставини, зокрема те, що ПМП «ПЕСА» дізналося про наявність експертних висновків: № СЕ-19/120-21/11182-ПЧ від 10 листопада

2021 року та № СЕ-19/120-22/84-ДД від 26 січня 2022 року, у яких заначено, що підпис у спірному договорі виконаний не ОСОБА_2 ,

а іншою особою, не можуть вважатись нововиявленими обставинами, оскільки є новими доказами, а тому не можуть слугувати законною підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції стосовно того, що вказані висновки експертиз від 10 листопада

2021 року та від 26 січня 2022 року жодним чином не відносяться до нововиявлених обставин, які мають істотне значення для справи і не були (не могли бути) відомі заявнику під час розгляду справи.

При цьому, Верховний Суд зазначає, що у абзацах 1 і 3 пункту 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» вказано, що процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку. Неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Суди не уповноважені здійснювати повторну оцінку фактичних даних,

на які посилається заявник як на підставу для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, які вже були предметом розгляду судів першої, апеляційної перевірені та оцінені ними.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, «Устименко проти України» від 29 січня 2016 року, «Рябих проти Російської Федерації» від 03 грудня 2003 року, «Нелюбін проти Російської Федерації» від 02 листопада 2006 року) повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до вимог абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених

у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити

у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо

її застосування чи тлумачення.

Оскільки правильне застосування судом апеляційної інстанції норм статей 423, 429 ЦПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, розгляд зазначеної скарги не має значення для формування єдиної правозастосовної практики,

а наведені у ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності судового рішення, то колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 серпня 2022 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року

є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою

приватного малого підприємства «ПЕСА» на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 серпня 2022 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року за заявою приватного малого підприємства «ПЕСА» про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі за позовом приватного малого підприємства «ПЕСА» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Г. В. Коломієць

Б. І. Гулько

Д. Д. Луспеник