Постанова

від 07.02.2023 по справі 362/663/23

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/663/23

Провадження № 1-кс/362/141/23

У Х В А Л А

07 лютого 2023 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області клопотання слідчого СВ ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023111140000097 від 02.02.2023 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 239-1 КК України,

в с т а н о в и в:

06.02.2023року доВасильківського міськрайонногосуду Київськоїобласті поштою,яке надіслано03.02.2023року надійшло клопотанняслідчого СВВП №1Обухівського РУПГУНП вКиївській областістаршого лейтенантаполіції ОСОБА_3 про арешт майна, в якому він просив накласти арешт на тимчасово вилучене 02.02.2023 року в проміжок часу з 13:18 год. по 14:00 год. в ході огляду земельної ділянки з кадастровим номером 3221480500:05:005:0073, що розташовується за адресою: с. Велика Бугаївка Обухівського району Київської області майно, а саме: екскаватор марки «САТ», модель 320В L, с.н. НОМЕР_1 , без реєстраційного номеру, з ознаками пошкодження переднього та заднього скла кабіни та екскаватор марки «JCB», модель 4СХ (14H2WM), с.н. SB320/ НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , без видимих ознак пошкодження, які перебувають у користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації, шляхом тимчасового позбавлення їх власника права розпорядження, користування цим майном та його відчуження.

Слідчий суддя, перевіривши клопотання на предмет його відповідності вимогам кримінального процесуального закону, прийшов до висновку, що воно не відповідає вимогам, передбачених ст. 171 КПК України.

Положеннями ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбаченіст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів. Одним з таких заходів є арешт майна у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч.1 ст.171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Відповідно до вимог ч. 2ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положеньстатті 170 цього Кодексута відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Так, клопотання слідчим подано у зв`язку із необхідністю збереження речових доказів та їх відповідністю ст. 98 КПК України, а також, як стверджує слідчий, вилучені речі та документи є знаряддям кримінального правопорушення, містять його сліди та інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження.

Разом із тим, із клопотання не вбачається беззаперечних доказів того, що вказане майно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди, як і не виявлено даних, які б надали можливість неспростовно стверджувати, що таке набуто кримінально протиправним шляхом

У порушення вимог п.1 ч. 2ст. 171 КПК України, у клопотанні відсутнє обґрунтування необхідності арешту майна з огляду на те, що метою його застосування є збереження речових доказів, зокрема щодо відповідності такого майна критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу, а такожне обґрунтованона підтвердженняяких фактівта обставинвоно слугуватимеречовим доказому зазначеномукримінальному провадженніі де само зараз перебуває вказане майно.

У порушення п.3 ч. 2ст.171 КПК України, у клопотанні не зазначено відповідні документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження таким майном та не додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання в цій частині, а також не додано до клопотання ухвали слідчого судді на підставі якого надано дозвіл на проведення огляду за адресою: земельної ділянки з кадастровим номером 3221480500:05:005:0073, що розташовується за адресою: с. Велика Бугаївка Обухівського району Київської області.

У клопотанні не зазначено власника майна.

Аналізуючи вищезазначені положення КПК України, слідчий суддя встановив, що слідчим не додано до клопотання документів, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Окрім того, у клопотанні не зазначено фактичних даних щодо адрес фізичних, чи юридичних осіб, які є власниками вказаного майна, що позбавляє суд можливості виконати вимоги ч. 1ст. 172 КПК Українищодо судового виклику власників майна для розгляду даного клопотання.

Також до клопотання не додано доказів

Також, слідчий суддя звертає увагу на відсутність в матеріалах клопотанняпостанови про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні, що є обов`язковим.

Прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні відповідно до ч. 1.ст. 37 КПК Українивизначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

Відповідно до ч. 3ст.110 КПК Українипроцесуальні рішення прокурора приймаються у формі постанови. Реалізація керівником прокуратури рішення щодо призначення прокурора у конкретному кримінальному провадженні, теж має відбуватись шляхом винесення відповідної постанови.

Отже, виходячи із зазначених положень кримінального процесуального закону, постанова про призначення прокурора, якою надаються конкретному прокурору (групі прокурорів) повноваження, передбачені ст. 36 КПК України, у кримінальному провадженні, є обов`язковою, як і підписання відповідною особою, що її винесла. Така правова позиція висловлена в Постанові Верховного Суду у справі №754/7062/15 від 19.04.2018 р.

Крім того, відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної у витягу з Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, яка ураховується слідчим суддею виходячи з норм Закону України «Про судоустрій і статус суддів», слідує, що окрему проблему становить подання слідчими та прокурорами разом з клопотанням, в тому числі витягу з ЄРДР, які належним чином або взагалі не засвідчені, що позбавляє слідчого суддю можливості пересвідчитися в ідентичності цих документів, в той час, як інформація, що в них міститься, має суттєве значення під час розгляду клопотання цієї категорії та може істотно вплинути на висновки слідчого судді. Саме тому, у подібних випадках, як указує ВССУ, необхідно постановляти ухвалу про відмову у задоволенні клопотання.

Оскільки клопотання належним чином не посвідчене, що позбавляє слідчого суддю можливості пересвідчитися в ідентичності цього документа, в той час, як інформація, що в ньому міститься, має суттєве значення під час розгляду клопотання цієї категорії та може істотно вплинути на висновки слідчого судді.

Відповідно до ч. 3ст. 172 КПК Українислідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогстатті 171 цього Кодексу, повертає його слідчому, прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не відповідає вимогам, які до нього ставляться, визначеними ч. 1, 2, 3ст. 171 КПК України, а тому клопотання про арешт майна слід повернути слідчому для усунення недоліків та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 170, 171, 309 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого СВ ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023111140000097 від 02.02.2023 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 239-1 КК України - повернути слідчому та встановити строк в сімдесят дві години з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Текст ухвали виготовлено 07.02.2023 року.

Слідчий суддя ОСОБА_6