Постанова

від 16.02.2023 по справі 362/663/23

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/663/23

Провадження № 1-кс/362/176/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2023 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

користувача майна ОСОБА_4 ,

представника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області клопотання прокурора Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023111140000097 від 02.02.2023 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 239-1 КК України,

в с т а н о в и в:

10.02.2023 року до Васильківського міськрайонного суду Київської області на виконання ухвали слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04.02.2023 року надійшло клопотання прокурора Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_3 в якому він просить накласти арешт, на тимчасово вилучене 02.02.2023 року в проміжок часу з 13:18 год. по 14:00 год. в ході огляду земельної ділянки з кадастровим номером 3221480500:05:005:0073, що розташовується за адресою: с. Велика Бугаївка Обухівського району Київської області майно, а саме: екскаватор марки «САТ», модель 320В L, с.н. НОМЕР_1 , без реєстраційного номеру, з ознаками пошкодження переднього та заднього скла кабіни та екскаватор марки «JCB», модель 4СХ (14H2WM), с.н. НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , без видимих ознак пошкодження, які перебувають у користуванні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації, шляхом тимчасового позбавлення їх власника права - розпорядження, користування цим майном та його відчуження.

Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділенням відділу поліції №1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023111140000097 від 02.02.2023 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 239-1 КК України.

Досудовим слідством встановлено, що 02.02.2023 близько 10:10 год. за адресою: с. Велика Бугаївка Обухівського району Київської області за координатами 50.1857793,30.3966453 в межах земельної ділянки з кадастровим номером 3221480500:05:005:0073 група невстановлених осіб здійснює (зняття та перенесення) ґрунтового покриву (поверхневим шаром).

Допитана в якості свідка ОСОБА_6 у своїх показах зазначила, що на початку січня 2023 їй стало відомо, що за адресою: с. Велика Бугаївка Обухівського району Київської області в межах земельної ділянки з кадастровим номером 3221480500:05:005:0073 планується будівництво асфальтного заводу. З метою отримання інформації на предмет отримання власником земельної ділянки дозвільних документів на проведення будівельних робіт ОСОБА_6 звернулася до Васильківської міської ради. Так у відповідь на її звернення представниками органів місцевого самоврядування було повідомлено, що станом на 27.01.2023 відповідно до рішення чотирнадцятої позачергової сесії восьмого скликання від 02 грудня 2022 року № 12-14п/ч-VІІІ надано дозвіл на розробку детального плану території земельної ділянки з кадастровим номером 32214805500:05:005:0073 в с. Велика Бугаївка Васильківської територіальної громади Обухівського району Київської області. Даний детальний план знаходиться в стадії розробки з урахуванням ДБН та СЕО. Управління містобудування, архітектури та контролю за розвитком інфраструктури Васильківської міської ради повідомило, що після проходження відповідної процедури даний детальний план території забудови земельної ділянки було розглянуто на сесії Васильківської міської ради. Крім того, повідомлено, що станом на 27.01.2023 управлінням містобудування архітектури та контролю за розвитком інфраструктури Васильківської міської ради будь-які узгоджувальні матеріали розробки ДПТ забудови земельної ділянки в с. Велика Бугаївка за кадастровим номером 3221480500:05:005:0073 не надавалися, громадські слухання з врахуванням інтересів Великобугаївської територіальної громади не проводилось. Поряд з цим, повідомлено, що станом на 26.01.2023 управлінням містобудування, архітектури та контролю за розвитком інфраструктури Васильківської міської ради будь-які дозволи на проведення підготовчих та будівельних робіт, забудови земельної ділянки в с. Велика Бугаївка за кадастровим номером 3221480500-05:005:0073 не надавались.

Опитаний ОСОБА_4 під час дачі пояснень повідомив, що 02.02.2023 він здійснював розподіл ґрунту на земельній ділянці з кадастровим номером 3221480500-05:005:0073 без вивозу ґрунту за межі земельної ділянки. Дані роботи були узгоджені з власницею земельної ділянки ОСОБА_7 .

Ґрунти земельних ділянок є об`єктом особливої охорони.

Відповідно до статті 168 Земельного кодексу України власники земельних ділянок та землекористувачі мають право здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок виключно на підставі розробленого у встановленому законом порядку робочого проекту землеустрою.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_8 , який являється місцевим мешканцем с. Велика Бугаївка у своїх показах зазначив, що з початку січня 2023 група невідомих осіб за допомогою вантажного транспортного засобу марки «Мап» в невідомому напрямку, вивозять з земельної ділянки з кадастровим номером 3221480500-05:005:0073 чорнозем. Вказані дії вчиняються систематично.

Вказане дає підстави вважати, що група невстановлених осіб, нехтуючи положеннями Земельного кодексу України, здійснюють зняття та подальше перенесення (перевезення) поверхневого шару грунту у невідомому напрямку, з метою особистого збагачення, таким чином завдається майнова шкоду Державі.

За наявності підстав, передбачених ч. 3 ст. 233 КПК України 02.02.2023 у період часу з 13:18 год. по 14:00 год. проведено огляд на території земельної ділянки за адресою: с. Велика Бугаївка Обухівського району Київської області в межах земельної ділянки з кадастровим номером 3221480500:05:005:0073 за координатами 50.1857793,30.3966453 в ході якого було виявлено зняття поверхневого шару ґрунту на частині земельної ділянки, розміром близько 20x15 см., глибиною, близько від 1 м. до 1 м. 20 см. Крім того було виявлено насип ґрунтового покриву з місця його зняття. Поряд з цим в ході огляду було виявлено: п. 1 - Екскаватор марки «САТ», модель 320В L, с.н. НОМЕР_1 , без реєстраційного номеру, з ознаками пошкодження переднього та заднього скла кабіни; п. 2 - Екскаватор марки «JCB», модель 4СХ (14H2WM), с.н. НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_3 , без видимих ознак пошкодження.

В подальшому зазначені у п.1, п.2 екскаватори були опечатані паперовою биркою та вилучені. У зв`язку із значними габаритами, зазначені в п.1, п. 2 екскаватори були залишені на місці їх вилучення до вирішення питання щодо їх арешту.

На даний час існують достатні підставі вважати, що вилучені транспортні засоби використовувалися як знаряддя вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди, а тому, у відповідності до положень п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України є майном, яке може бути тимчасово вилучене. Отже зазначені об єкти відповідають критеріям речових доказів, передбачених у ст. 98 КПК України.

У зв`язку з цим, постановою слідчого від 03.02.2023 зазначені екскаватори були визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Таким чином з метою збереження від знищення чи спотворення речових доказів на даному етапі досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на тимчасово вилучене майно.

Прокурор в судовому засіданні, просив клопотання задовольнити.

Фактичний користувач майна та його представник в судовому засіданні просили у задоволенні клопотання відмовити, оскільки клопотання не відповідає вимогам, передбачених ст. 171 КПК України. У клопотанні не зазначено відповідні документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, адже ескаватори мають реєстраційні дані, на підставі яких можливо було встановити власника майна. Ескаватори перебували на вищевказаній земельній ділянці лише на підставі договору оренди (тимчасового користування), який наразі припинив дію, але досудовим слідством не встановлено дійсного власника майна. Також у клопотанні відсутнє обгрунтування необхідності арешту майна з огляду на те, що метою його застосуванні є збереження речових доказів, зокрема щодо відповідності такого майна критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а також не обгрунтовано на підтвердження яких фактів та обставин воно слугуватиме речовим доказом у зазначеному кримінальному провадженні і де само зараз перебуває вказане майно. Адже для зняття такого невеличкого розміру поверхневого шару грунту на частині земельної ділянки, розміром близько 20х15 см, глибиною, близько 1 м. до 1 м. 20 см., тобто невеликої ямки, є неможливим застосування такої техніки, як ескаватора, такі роботи виконуються вручну за допомогою лопати. Не відповідають дійсності і твердження про начебто опечатування та вилучення майна. На бірки, які були покладені на техніку, не містили підписів, прізвищ слідчого, понятих та інших осіб, які брали участь у огляді, дати, тощо. Майно було залишено та території, що не закривається суцільною огорожею та не охороняється, майно не передавалось будь-кому на відповідальне зберігання (а.с.67-78).

Вивчивши матеріали клопотання, заслухавши прокурора, фактичного користувача та його представника, слідчий суддя вважає, що клопотання задоволенню не підлягає виходячи з наступних підстав.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні 12023111140000097 від 02.02.2023 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 239-1 КК України.

Ухвалою слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07.02.2023 року клопотання слідчого СВ ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 , погодженого прокурором Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023111140000097 від 02.02.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 239-1 КК України - повернуто слідчому та встановлено строк в сімдесят дві години з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків (а.с.50-52).

10.02.2023 року прокурором Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_3 подано на виконання ухвали слідчого судді нове клопотання.

Відповідно до якого, 02.02.2023 року у період часу з 13:18 год. по 14:00 год. проведено огляд на території земельної ділянки за адресою: с. Велика Бугаївка Обухівського району Київської області в межах земельної ділянки з кадастровим номером 3221480500:05:005:0073 за координатами 50.1857793,30.3966453 в ході якого було виявлено зняття поверхневого шару ґрунту на частині земельної ділянки, розміром близько 20x15 см., глибиною, близько від 1 м. до 1 м. 20 см. Крім того було виявлено насип ґрунтового покриву з місця його зняття. Поряд з цим в ході огляду було виявлено: п. 1 - Екскаватор марки «САТ», модель 320В L, с.н. НОМЕР_1 , без реєстраційного номеру, з ознаками пошкодження переднього та заднього скла кабіни; п. 2 - Екскаватор марки «JCB», модель 4СХ (14H2WM), с.н. НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_3 , без видимих ознак пошкодження (а.с.29-31).

Постановою слідчого СВ ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_9 від 03.01.2023 року, хоча огляд було проведено 02.02.2023 року, Екскаватор марки «САТ», модель 320В L, с.н. НОМЕР_1 , без реєстраційного номеру, з ознаками пошкодження переднього та заднього скла кабіни; Екскаватор марки «JCB», модель 4СХ (14H2WM), с.н. НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , без видимих ознак пошкодження, визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні (а.с.45-49).

Ухвалою слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08.02.2023 року надано дозвіл на проведення огляду земельної ділянки з кадастровим номером 3221480500:05:005:0073, що розташована за адресою: с. Велика Бугаївка Обухівського району Київської області та на праві власності належить ОСОБА_7 , що мав місце 02.02.2023 року (а.с.55-58).

У відповідності до положень ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

За змістом статті 98, пункту 1 частини 2 та частини 3 статті 170 КПК України, арешт майна, метою якого є збереження речових доказів, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що це майно є матеріальними об`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Положення ч. 2 ст. 173 КПК України передбачають, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Крім того, у відповідності до п. 2 розділу 2.6 узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 07.02.2014 року про Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. При цьому, таке майно може перебувати як у згаданих осіб, так і в інших фізичних або юридичних осіб.

Щодо осіб, які не є підозрюваними або обвинуваченими, або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Відповідно до п. 6 розділу 2.6 Узагальнення, метою застосування арешту майна є забезпечення можливості конфіскації майна або цивільного позову. При цьому слід пам`ятати, що сторона кримінального провадження, яка подає клопотання про арешт майна зобов`язана навести підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна (правову кваліфікацію правопорушення, яке передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди). У свою чергу, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, зобов`язаний навести ці підстави у рішенні.

У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Положенням ч. 2 ст. 239-1 КК України передбачено відповідальність за незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель, якщо це створило небезпеку для життя, здоров`я людей чи для довкілля. Якщо вона вчинена повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або заподіяла матеріальну шкоду у великому розміріКарається обмеженням волі на строк від двох до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

При цьому, конфіскація, як додатковий вид покарання, санкцією даної статті не передбачена.

Також, матеріали клопотання не містять достатніх доказів, які вказують на вчинення ОСОБА_4 , який, як зазначено в клопотанні здійснював розподіл ґрунту на земельній ділянці з кадастровим номером 3221480500-05:005:0073 без вивозу ґрунту за межі земельної ділянки. Дані роботи були узгоджені з власницею земельної ділянки ОСОБА_7 , оскільки судом достовірно встановлено, що йому підозра у вчиненні кримінального правопорушення за фактом ч. 2 ст. 239-1 КК України не повідомлялася та не вручалася, а, відповідно, і відсутній обвинувальний акт щодо обвинувачення такої особи .

Крім того, слідчим та прокурором не встановлено, хто дійсно є власником Екскаватор марки «САТ», модель 320В L, с.н. НОМЕР_1 , без реєстраційного номеру, з ознаками пошкодження переднього та заднього скла кабіни; Екскаватор марки «JCB», модель 4СХ (14H2WM), с.н. НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , без видимих ознак пошкодження, на які прокурор просить накласти арешт.

Стороною обвинувачення у клопотанні про накладення арешту на майно зазначено, що метою застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна - є збереження речових доказів.

Слідчим суддею, встановлено, що об`єктивних даних, які б підтверджували, що вилучене під час огляду майно зберегло на собі сліди вчинення кримінальних правопорушень або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 239-1 КК України з наданих матеріалів не вбачається.

Крім того, прокурором не доведено, що вилучене майно має безпосереднє відношення до незаконного заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель, оскільки доказів такому до матеріалів клопотання не долучено.

Слід також звернути увагу, що майно у встановленому порядку хоча і визнане органом досудового розслідування речовим доказом у кримінальному провадженні, однак така постанова на думку слідчого судді є формальною.

Отже, слідчий суддя вважає, у даному кримінальному провадженні відсутні визначені законом правові підстави для накладення арешту на майно, оскільки прокурором у клопотанні не надано доказів на підтвердження вказаних обставин, а за наявних матеріалів дане твердження є передчасним та таким, що ґрунтується на припущеннях.

Відповідно до ч.2 ст.92 КПК України обов`язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.

Враховуючи викладене, оскільки ОСОБА_4 , який нібито є власником екскаватор марки «САТ», модель 320В L, с.н. НОМЕР_1 , без реєстраційного номеру, з ознаками пошкодження переднього та заднього скла кабіни; екскаватор марки «JCB», модель 4СХ (14H2WM), с.н. НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , без видимих ознак пошкодження, на які просять накласти арешт, не є ані підозрюваним ані обвинуваченим за кримінальним провадження внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023111140000097 від 02.02.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 239-1 КК України, санкція якої не містить посилань на додаткове покарання - конфіскацію майна, клопотання слід визнати передчасним та відмовити у його задоволенні, так-як на момент розгляду, особу, якій належить екскаватор марки «САТ», модель 320В L, с.н. НОМЕР_1 , без реєстраційного номеру, з ознаками пошкодження переднього та заднього скла кабіни; екскаватор марки «JCB», модель 4СХ (14H2WM), с.н. НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , достовірно не встановлено, у кримінальному правопорушенні (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 239-1 КК Українинікому не повідомлено про підозру та прокурором виходячи зі змісту поданого до слідчого судді клопотання про арешт майна, в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні.

Вказане свідчить про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно з метою забезпечення кримінального провадження у вигляді збереження речового доказу, на які посилається орган досудового розслідування, оскільки прокурором не надано доказів на підтвердження вказаних обставин, а за наявних матеріалів дане твердження є передчасним та таким, що ґрунтується на припущеннях.

На підставі наведеного та керуючись статтями 22, 167, 170, 171, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання прокурора Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023111140000097 від 02.02.2023 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 239-1 КК України - відмовити.

У відповідності до ч. 3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня отримання її копії.

Повний текст ухвали оголошено 21.02.2023 року.

Слідчий суддя ОСОБА_10