Постанова

від 02.02.2023 по справі 707/587/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/123/23Головуючий по 1 інстанціїСправа №707/587/22 Категорія: 302000000 Суходольський О.М. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2023 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:

Новікова О.М., Вініченка Б.Б., Нерушак Л.В., за участю секретаряЧуйко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 07 листопада 2022 року (повний текст судового рішення виготовлено 15 листопада 2022 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Мошнівської сільської ради, ОСОБА_2 , третя особа: державний реєстратор Виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Куліш Андрій Володимирович, про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування реєстрації земельної ділянки, скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності,

в с т а н о в и в :

У березні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на порушення своїх майнових прав на земельну ділянку.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_3 рішенням виконавчого комітету Яснозірської сільської ради народних депутатів від 26.01.1995 року №3 передано безоплатно у власність земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0,40 га по АДРЕСА_1 . Після його смерті будинковолодіння по АДРЕСА_1 успадкувала його дружина ОСОБА_4 .

Крім цього, рішенням Яснозірської сільської ради від 18.04.2003 року №12-7 останній було передано додатково за рахунок колишнього саду СТОВ «Яснозір`я» безоплатно у власність земельну ділянку для обслуговування жилого будинку та ведення особистого селянського господарства площею 0,54 га по АДРЕСА_1 .

Загальна площа земельної ділянки по АДРЕСА_1 склала 0,94 га, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Яснозірської сільської ради від 21.11.2019 року №1743.

Після смерті ОСОБА_4 будинковолодіння по АДРЕСА_1 успадкувала її дочка ОСОБА_5 , а рішенням Яснозірської сільської ради від 18.12.2007 року №12-8 за рахунок бувшого саду СТОВ «Яснозір`я» їй передано безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,54 га по АДРЕСА_1 .

В листі від 30.11.2021 року №1032/02-09 Мошнівська сільська рада повідомила, що ОСОБА_5 не знає, де знаходиться її ділянка площею 0,54 га. Однак за твердженням позивачки, це не відповідає дійсності та може бути спростовано під час допиту ОСОБА_5 в якості свідка.

На підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 18.09.2020 року позивачка купила у ОСОБА_5 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

12.10.2020 ОСОБА_1 звернулась до Яснозірської сільської ради з заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку загальною площею 0,94 га по АДРЕСА_1 . Рішенням Яснозірської сільської ради від 23.10.2020 року №16-53/VII відповідний дозвіл надано.

23.12.2020 ОСОБА_1 отримала в сільській раді викопіювання на земельну ділянку по АДРЕСА_1 .

У жовтні 2021 року позивачка звернулася з заявою до землевпорядної організації ФОП ОСОБА_6 про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,94 га по АДРЕСА_1 . Проте отримала відмову в зв`язку з тим, що частина вищевказаної земельної ділянки відведена у приватну власність ОСОБА_2 і має кадастровий номер 7124989500:01:003:0637.

В подальшому з`ясувалося, що 02.06.2021 ОСОБА_2 звернувся із заявою до Мошнівської сільської ради (правонаступник Яснозірської сільської ради на підставі рішення від 19.11.2020) про надання дозволу на виділення земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства.

Однак за твердженням позову, ОСОБА_2 порушив вимоги статті 118 ЗК України, оскільки до заяви не додавався графічний матеріал із місцем розташування земельної ділянки, в заяві не вказано адресу земельної ділянки, а тому встановити, яку саме ділянку ОСОБА_2 бажав отримати у власність не є можливим.

Рішенням Мошнівської сільської ради від 30.06.2021 №11-116/VIII ОСОБА_2 надано відповідний дозвіл на розробку проекту землеустрою та рішенням від 24.09.2021 №17-6/VIII затверджено проект землеустрою та надано у власність земельну ділянку загальною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства.

Вказане рішення позивачка вважає незаконним, оскільки воно прийнято всупереч вимогам статті 118 ЗК України. Згоди на вилучення частини земельної ділянки вона та ОСОБА_7 не надавали, рішення сільської ради щодо вилучення частини земельної ділянки не приймалися.

На підставі таких тверджень просила суд:

визнати незаконними та скасувати рішення Мошнівської сільської ради від 30.06.2021 року №11-116/VIIІ та від 24.09.2021 року №17-6/ VIIІ,

визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради від 30.09.2021 року,

скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7124989500:01:003:0637.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 07 листопада 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Суд керувався правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 17.10.2018 року в справі № 380/624/16-ц, згідно з яким рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку.

Прямої заборони у розгляді заяви ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою судом не було встановлено, станом на момент подання ним заяви спірна земельна ділянка у праві власності чи користування ні в кого не перебувала, була вільною, тому реєстрація спірної земельної ділянки за ОСОБА_2 , за висновком суду, є законною.

Не встановлено наявність у ОСОБА_1 переважного права на оформлення у власність земельної ділянки чи її частини, що оформлена за ОСОБА_2 .

У справі не проводилась земельно-технічна експертиза на підтвердження обставини накладення земельних ділянок, оформлення частини земельної ділянки одним землекористувачем за рахунок земельної ділянки іншого землекористувача. Суд констатував про об`єктивну неможливість встановити належним чином місце розташування земельних ділянок лише за наявними у справі викопіюваннями, що надані позивачкою. Тому позивачка не обґрунтувала свої позовні вимоги.

Адреси земельної ділянки відповідача та земельної ділянки, на яку претендувала позивачка, є різними.

Дозвіл на розробку проекту землеустрою був наданий ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2,0 га в адмінмежах Мошнівської сільської ради за межами села Яснозір`я, а дозвіл ОСОБА_1 був наданий зокрема на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку площею 0,69 га за адресою АДРЕСА_2 згідно із заявою ОСОБА_1 .

Оскаржувані позивачкою рішення відповідають вимогам земельного законодавства, суд не встановив підстав для їх скасування.

З вказаним рішенням суду не погодилась ОСОБА_1 та оскаржила його в апеляційному порядку.

За позицією апелянтки рішення ухвалено за неповного з`ясування обставин справи, суд неправильно застосував норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що чинним законодавством не вимагається проведення саме земельно-технічної експертизи. В суді першої інстанції скаржниця надала лист ФОП ОСОБА_6 (сертифікований землевпорядник) від 30.10.2021 №2 про неможливість виготовлення технічної документації у зв`язку з тим, що частина земельної ділянки по АДРЕСА_1 відведена у приватну власність ОСОБА_2 . Вказаний лист вважає належним допустимим доказом.

Суд ототожнив поняття «надання дозволу на розробку документації із землеустрою» та «затвердження документації із землеустрою і передача земельної ділянки у власність (користування)». Колишніми власниками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 раніше виготовлявся проект відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,54 га, такий проект затверджувався і земельна ділянка була передана у приватну власність. Висновок суду першої інстанції про те, що спірна ділянка площею 0,54 га по АДРЕСА_1 у праві власності чи користуванні не перебувала та була вільна, є неправильним.

Звертає увагу на те, що позивачці надавався сільською радою дозвіл на розробку саме технічної документації із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 0,94 га (в порядку частин 1-2 статті 118 ЗК України), тобто як на ділянку, що перебувала у фактичному користуванні, а не дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки (ч. 6 ст. 118 ЗК України) як на новостворену ділянку.

Суд першої інстанції порушив норми процесуального права. Серед іншого, суд без жодного обґрунтування відмовив у задоволенні клопотання про витребування у ОСОБА_2 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адмінмежах Мошнівської сільської ради за межами села Яснозір`я (кадастровий номер 7124989500:01:003:0637) для ознайомлення в судовому засіданні та перевірки на відповідність закону. Позивачка просила визнати відсутність графічних матеріалів в проекті відведення, яка теж не була задоволена.

Під час виготовлення проекту землеустрою ОСОБА_2 позивачка не погоджувала йому межі земельної ділянки, а тому проект землеустрою виготовлений всупереч вимогам закону.

На підставі таких доводів, апелянтка просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про задоволення позову. Судові витрати, понесені в судах першої та апеляційної інстанціях просить стягнути з відповідачів на свою користь.

Від сільського голови Мошнівської сільської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення суду законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим просить його залишити в силі.

Зокрема, зазначає, що 12.10.2020 року до Яснозірської сільської ради звернулася ОСОБА_1 із заявою про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою на земельну ділянку площею 0,94 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідний дозвіл їй було надано. У заяві була вказана площа земельної ділянки 0,94 га за адресою: АДРЕСА_2 , а не АДРЕСА_1 , де розташований будинок та прилегла до нього територія.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

З матеріалів справи встановлено, що рішенням Яснозірської сільської ради від 18.04.2003 №12-7 з додатком і план-схемою ОСОБА_4 передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку по АДРЕСА_1 , для обслуговування жилих будинків та ведення особистого селянського господарства в кількості 0,54 га із земель запасу (а.с. 12-14).

Додатком до п. 2 рішення сільської ради від 18.12.2007 №12-8 ОСОБА_8 передано у приватну власність земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 0,54 га із земель бувшого саду СТОВ «Яснозір`я» (а.с. 15).

Згідно з довідкою виконавчого комітету Яснозірської сільської ради від 21.11.2019 року №1743, за ОСОБА_8 обліковується житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , в якому ніхто не проживає, зареєстровано 0 осіб, земельна ділянка розміром 0,94 га не приватизована, державний акт на право власності не видано, заборона на будинок та земельну ділянку відсутня (а.с. 21).

На підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 18.09.2020 ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_5 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 (а.с. 16).

У договорі зазначено, що нерухоме майно розташоване на земельній ділянці, площею 0,0991га, кадастровий №7124989500:04:009:0011, що не приватизована.

12.10.2020 ОСОБА_1 звернулася доЯснозірської сільськоїради ззаявою пронадання дозволуна виготовленнятехнічної документаціїіз землеустроющодо встановленнямеж земельноїділянки внатурі (намісцевості)загальною площею0,94га,з них:в АДРЕСА_2 для будівництваі обслуговуванняжитлового будинку,господарських будівельі споруд(присадибнаділянка) 0,25га,та в АДРЕСА_2 для ведення особистого селянського господарства 0,69 га, за рахунок земель комунальної власності, яка знаходиться в адмінмежах Яснозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області (за межами населеного пункту) (а.с. 18).

На підставі рішення Мошнівської сільської ради від 19.11.2020 року №1-13/VIII Мошнівська сільська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Яснозірської сільської ради (а.с. 31-33).

Рішенням Яснозірської сільської ради від 23.10.2020 №16-53/VII ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,94 га (а.с. 19):

0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_2 ;

0,69 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_2 .

Листом від 30.10.2021 року №2 ФОП ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_1 , що виготовити технічну документацію із землеустрою, а також внести відомості до даних Державного земельного кадастру неможливо у зв`язку з тим, що частина вищевказаної земельної ділянки по АДРЕСА_1 відведена у приватну власність ОСОБА_2 і має кадастровий номер 7124989500:01:003:0637, дата державної реєстрації права власності 28.09.2021 року, номер запису про право власності 44259459 (а.с. 22).

02.06.2021 року ОСОБА_2 звернувся до Мошнівської сільської ради з заявою про отримання дозволу на виділення земельної ділянки в розмірі 2,0 га для ведення особистого селянського господарства (а.с. 24).

Рішенням Мошнівської сільської ради від 30.06.2021 року №11-116/VIII ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адмінмежах Мошнівської сільської ради за межами села Яснозір`я (а.с. 25).

Рішенням Мошнівської сільської ради від 24.09.2021 року №17-6/VIII ОСОБА_2 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, надано у приватну власність вказану земельну ділянку (кадастровий номер 7124989500:01:003:0637) (а.с. 45).

Крім того, право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с.26-27).

Виходячи із таких встановлених обставин, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів керується такими нормами закону, які регулюють правовідносини, що виникли між сторонами.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

За змістом статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Статтею 120 ЗК України визначено особливий правовий механізм переходу прав на земельну ділянку, який також пов`язаний з переходом права на будівлю і споруду, які розміщені на цій земельній ділянці.

Також, стаття 120 ЗК України закріплює загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований (принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди). За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість. Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, слід зробити висновок, що земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу прав на земельну ділянку не визначено умовами договору чи приписами законодавства.

У позовізаявлено вимогипро визнаннянезаконними таскасування рішення Мошнівської сільської ради 30.06.2021 року №11-116/VIIІ, яким ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою, а також рішення Мошнівської сільської ради від 24.09.2021 №17-6/VIII, яким йому затверджено проект землеустрою та надано у власність земельну ділянку загальною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства. Також просила суд скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7124989500:01:003:0637.

Підставою позовувказується те,що позивачкавідповідно додоговору купівлі-продажу житлового будинку від 18.09.2020 придбала у ОСОБА_5 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

У договорі не вказано про купівлю-продаж земельної ділянки, а лише зазначено, що нерухоме майно розташоване на земельній ділянці, площею 0,0991га, кадастровий №7124989500:04:009:0011, що не приватизована.

Отже, ОСОБА_1 вважає,що вонана підставідоговору купівлі-продажужитлового будинкувід 18.09.2020придбала у ОСОБА_5 не тількижитловий будинок,а щей земельніділянки,які ОСОБА_5 успадкувала від своєї матері ОСОБА_4 загальною площею 0,94 га. При цьому такий довід аргументує статтею 120 ЗК України (правило слідування земельної ділянки за будівлею, на якій вона розташована).

Такий розмір земельної ділянки позивачка обґрунтовує колишніми рішеннями Яснозірської сільської ради про виділення земельних ділянок попереднім власникам.

Водночас з аналізу договору купівлі-продажу житлового будинку від 18.09.2020 вбачається, що нерухоме майно розташоване на земельній ділянці, площею 0,0991га, кадастровий №7124989500:04:009:0011, що не приватизована.

Інших вказівок щодо земельних ділянок у договорі немає.

Крім того, позивачка сама визнає, що придбані нею земельні ділянки разом із житловим будинком не сформовані, межі не визначені, їх точне розташування ОСОБА_8 не знає.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження доводів позову про прийняття та оформлення ОСОБА_8 спадщини, а саме земельної ділянки розміром 0,94 га.

Довідка виконавчого комітету Яснозірської сільської ради від 21.11.2019 року №1743, згідно з якою за ОСОБА_8 обліковується неприватизована земельна ділянка розміром 0,94 га, не є правовстановлюючим документом та не може бути беззаперечним доказом у цій справі.

Крім того, Мошнівська сільська рада у листі від 30.11.2021 року №1032/02-09 повідомила, що відповідно до земельно-кадастрової книги за домоволодінням по АДРЕСА_1 , до 2020 року обліковувалися земельні ділянки загальною площею 0,94 га. Будинок розташований на земельній ділянці площею 0,0991 га, друга земельна ділянка площею 0,30 га знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , та третя земельна ділянка площею 0,54 га наділялася ОСОБА_5 у 2004 році із земель колишнього саду СТОВ «Яснозір`я», за межами населеного пункту. ОСОБА_5 , яка продала будинок ОСОБА_1 , не змогла вказати, де саме розташована ця земельна ділянка, оскільки вона її не використовувала. При цьому, вказана земельна ділянка по АДРЕСА_1 не приватизована.

Отже, відповідач Мошнівська сільська рада зазначила, що земельна ділянка, що обліковувалась за ОСОБА_8 в розмірі 0,94 га, була не єдиним масивом, а складалась із трьох частин. Жодна з яких не приватизована.

В матеріалах справи відсутні докази про те, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , який придбала позивачка у ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 18.09.2020, розташований на належній продавцю земельній ділянці площею 0,94 га.

Тому, доводи позивачки про те, що земельна ділянка площею 0,94 га, яка обліковувалась за попередніми власниками домоволодіння, за договором купівлі-продажу будинку, перейшла до неї як до нового власника є необґрунтованими.

Відповідно до частини першої статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Статтею 123 ЗК України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Позивачка не надала суду будь-яких правовстановлюючих документів на земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,94 га.

Таким чином із наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що ОСОБА_1 отримала дозвіл на виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: АДРЕСА_2 .

Натомість зверталась до землевпорядника з метою виготовити технічну документацію на земельну ділянку за іншою адресою: АДРЕСА_1 , яка, як виявилось, накладається з вже сформованою земельною ділянкою ОСОБА_2 , що і стало підставою для звернення з цим позовом.

Оскільки рішенням сільської ради не надавався позивачці дозвіл на виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) щодо земельної ділянки площею 0,94 га по АДРЕСА_1 , тому твердження про те, що виділення у власність земельної ділянки ОСОБА_2 порушує права позивачки, є хибним.

При зверненнііз цимпозовом ОСОБА_1 зобов`язана довести,яким чиномпорушують правата законніінтереси позивачкиоспорювані нею рішення Мошнівської сільської ради від 30.06.2021 року №11-116/VIIІ (яким ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою) та рішення Мошнівської сільської ради від 24.09.2021 року №17-6/ VIIІ (яким йому затверджено проект землеустрою та надано у власність земельну ділянку загальною площею 2,0000 га), а також оспорюване рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради від 30.09.2021 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_2 .

Суд, в свою чергу, має перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. У постанові Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18 також зазначено, що відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 не довела, що оспорювані нею рішення сільської ради та державного реєстратора порушують її законні права та інтереси.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 07 листопада 2022 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 07 лютого 2023 року.

Судді