Ухвала

від 07.02.2023 по справі 140/945/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у задоволенні клопотання

07 лютого 2023 року ЛуцькСправа № 140/945/23 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мачульського В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь-зерно-продукт» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Волинь-зерно-продукт» звернулося з адміністративним позовом до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7441286/31496816 від 06.10.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №747 від 19.11.2021; зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №747 від 19.11.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «Волинь-зерно-продукт» датою її фактичного подання на реєстрацію.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 31.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

До суду надійшло клопотання представника Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, яке обґрунтовано необхідністю встановлення та належного дослідження всіх обставин даної судової справи, що може бути досягнуто лише в рамках проведення відкритих судових засідань, а також у зв`язку з віднесенням даної справи до категорії справ, які можуть бути практико утворюючими та резонансними, що пов`язані з тлумаченням та застосуванням норм законодавства.

Отже, розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників спричинить негативні процесуальні наслідки для Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, оскільки представник відповідача не зможе повною мірою доказувати суду обставини, які свідчать про правомірність прийнятого рішення, ставити питання представникам позивача.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з наступного.

Відповідно до приписів статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України).

Цей перелік є вичерпним. Спір, що є предметом розгляду у даній адміністративній справі, не підлягає розгляду виключно за правилами загального позовного провадження.

Частина друга статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Крім того, відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

З наведеного слідує, що пояснення сторін, надані в ході судових засідань не є доказами в розумінні приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, в той час як судом рішення приймається на підставі тих доказів, з якими ознайомлені усі учасники справи та відносно яких, у разі сумнівів в їх достовірності, необхідності уточнення будь-яких даних, сторони мають право подати письмові заяви по суті справи. Крім того, в силу приписів частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, саме на відповідача покладається обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення.

Водночас, суд звертає увагу, що розгляд справи в порядку спрощеного провадження не передбачає спрощеного дослідження наявних у справі доказів.

Зважаючи на наведене, суд не вбачає підстав для розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження, а відтак клопотання представника Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків не підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 12, 248, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання представника Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя В.В. Мачульський