Ухвала

від 06.02.2023 по справі 160/19756/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

06 лютого 2023 року Справа 160/19756/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про вихід із спрощеного провадження у справі №160/19756/22 за позовною заявою Приватного підприємства «АКС-СТРОЙТЕХНОЛОГІЯ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

12 грудня 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «АКС-СТРОЙТЕХНОЛОГІЯ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідно до якої позивач просить суд:

- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 01149220705 від 04.08.2021 року.

Позовна заява обґрунтована протиправністю оскаржуваного рішення відповідача.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №160/19756/22 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року вищезазначену позовну заяву залишено без руху, позивачу запропоновано усунути недоліки у встановлений судом строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

27 грудня 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача через канцелярію надійшла заява позивача від 27 грудня 2022 року про поновлення строку звернення до адміністративного суду в порядку ч.6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року позивачу продовжено строк на усунення недоліків.

04 січня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача через канцелярію надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду в порядку ч.6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України із доказами поважності пропуску строку звернення до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/19756/22 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

01 лютого 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшло клопотання про вихід із спрощеного провадження. Вказане клопотання обґрунтовано твердженнями відповідача про те, що для повного і всебічного встановлення обставин справи необхідним є її розгляд за правилами загального позовного провадження з огляду на вид позовних вимог та необхідність детального дослідження обставин справи, необхідність заслуховування позиції сторін процесу, власних пояснень тощо, також відповідач зацікавлений у розгляді справи у порядку загального позовного провадження з огляду на принцип гласності судового процесу, а розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження фактично позбавляє відповідача права на касаційний розгляд справи. Також, зазначено, що у разі відмови у задоволенні заяви про вихід зі спрощеного провадження - справу розглядати в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін, у зв`язку з чим завчасно повідомити ГУ ДПС у Дніпропетровській області про дату та час розгляду справи, оскільки останній бажає прийняти участь у судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, при вирішенні заявленого клопотання суд виходить з наступного.

Частиною другою та третьою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

При цьому згідно ч. 4 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

В свою чергу частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Предметом даного спору є правомірність податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 01149220705 від 04.08.2021 року. За змістом вказане податкове повідомлення-рішення винесено за завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 452764,32 грн, завищення податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 410692,66 грн., що мало місто в результаті встановлення в ході перевірки безпідставного документального оформлення позивачем та ТОВ «ФОРТУНІС» (код ЄДРПОУ: 42529225) нереальної господарської операції з одержання робіт за період з 01.04.2019 року по 31.05.2019 року без їх реального виконання.

Твердження відповідача про необхідність детального дослідження обставин справи не в повній мірі відповідають ч. 4 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи; а також ч.1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому законодавством не встановлено критеріїв ретельності дослідження обставин справи в залежності від обраної форми судочинства, натомість всі обставини справи підлягають повному та об`єктивному дослідження в силу вищевказаних норм права.

Водночас, відповідач не надає жодних змістовних пояснень з приводу того, чому та які саме обставини справи не можуть бути досліджені належним чином при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а також які саме обставини справи чи докази потребують заслуховування позиції відповідача безпосередньо в судовому засіданні та чому така позиція не може бути висловлена у заявах по суті справи.

В свою чергу принцип гласності судового процесу не зобов`язує суд розглядати усі справи за участі учасників справи, натомість стосується права будь-якої особи, яка не є учасником справи, бути присутньою у відкритому судовому засіданні, можливості фіксування та трансляції судового засідання, проголошення судових рішень. Відповідно, вказаний аргумент є нерелевантним змісту заявленого клопотання.

Щодо посилання відповідача на позбавлення його права на касаційний розгляд справи суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 8 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з п. 7 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (ч. 1 ст. 13 Кодексу адміністративного судочинства України).

Пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено випадки, які дозволяють здійснення касаційного перегляду справи, розглянутої в порядку спрощеного позовного провадження. В свою чергу загальні підстави для касаційного оскарження визначені в ч. 4 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно, касаційний перегляд справи не є безумовним правом учасника справи, натомість є спеціальною та додатковою процедурою оскарження, яка передбачена для визначених законодавством випадків. Доведення існування таких виключних випадків здійснюється учасником справи при поданні касаційної скарги, в той час як суд першої інстанції наділений компетенцією здійснювати розгляд справи за формою, яка визначається ним при вирішенні питання про відкриття провадження у справі.

При цьому питання, пов`язані з можливістю касаційного оскарження, не віднесені до питань, які відповідно до ч. 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України суд враховує при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження.

Суд зазначає, що особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження визначені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, частиною 5 вказаної статті передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Водночас, суд може відмовити у задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи (частина 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України).

Так, ознайомившись із позовною заявою та матеріалами справи, поданим клопотанням та його обґрунтуванням, суд доходить висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Окрім того, не виклик сторін в засідання не позбавляє їх права надавати докази та висловлювати свою позицію письмово та спростовувати доводи опонентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи можливість виконання завдання та дотримання основних засад адміністративного судочинства при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмове провадження), суд приходить до висновку про необґрунтованість клопотання представника відповідача про вихід із спрощеного провадження, в зв`язку з чим у його задоволенні належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 48, 257, 260, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про вихід із спрощеного провадження у справі №160/19756/22 - відмовити.

Копії даної ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не може бути оскаржена.

Суддя Н.В. Боженко