Постанова

від 01.02.2023 по справі 160/7583/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 лютого 2023 року м. Дніпросправа № 160/7583/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Шлай А.В., Прокопчук Т.С.,

за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.

за участю:

представника позивача1: Підлужного В.М.

представників позивача2: Білоконь С.С., Селіна Д.В.,

представника третьої особи 1: Скосарева І.Д.,

представника відповідача: Довженко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційні скарги депутата Дніпровської районної ради Дніпропетровської області VІІІ скликання Сегеди Юлії Анатоліївни, Громадської організації «Платформа Громадський Контроль»

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2022 року, (суддя суду першої інстанції Олійник В.М.), прийняте в м. Дніпрі у відкритому судовому засіданні, за позовом позивача-1: депутата Дніпровської районної ради Дніпропетровської області VІІІ скликання Сегеди Юлії Анатоліївни, позивача-2: Громадської організації Платформа Громадський Контроль до Дніпровської районної ради Дніпропетровської області, третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Дніпровська міська рада, третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне некомерційне підприємство оздоровлення та відпочинку дітей Ювілейний Дніпровської районної ради Дніпропетровської області, третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Губиниська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

27 травня 2022 року позивач-1: депутат Дніпровської районної ради Дніпропетровської області VІІІ скликання ОСОБА_1 , позивач-2: Громадська організація Платформа Громадський Контроль звернулись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпровської районної ради Дніпропетровської області, третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Дніпровська міська рада, третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Комунальне некомерційне підприємство оздоровлення та відпочинку дітей Ювілейний Дніпровської районної ради Дніпропетровської області, в якій просили:

визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської районної ради Дніпропетровської області VIII скликання (49038, м. Дніпро, вул. Мудрого Ярослава князя, буд. 42, код ЄДРПОУ 25019325) № 121-7/VІІІ від 21.04.2022 року "Про передачу Комунального некомерційного підприємства оздоровлення та відпочинку дітей Ювілейний Дніпровської районної ради Дніпропетровської області зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпровського району у комунальну власність Дніпровської міської ради.

В обґрунтування позову позивачі зазначили, що 19 квітня 2022 року було оприлюднено рішення Дніпровської районної ради Дніпропетровської області VIII скликання № 121-7/VІІІ "Про передачу Комунального некомерційного підприємства оздоровлення та відпочинку дітей Ювілейний Дніпровської районної ради Дніпропетровської області зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпровського району у комунальну власність Дніпровської міської ради. Також позивачі вказавли, що порядок та процедура проведення пленарного засідання сесії Дніпровської районної ради VIII скликання здійснені з порушенням чинного законодавства, зокрема, щодо: оприлюднення проектів рішень; порядку повідомлення депутатів про засідання сесії; порядку проведення засідання; фіксування присутніх депутатів; кворуму учасників засідання; ідентифікації присутніх депутатів; процедури голосування та підрахунку голосів; передачі у комунальну власність Комунального некомерційного підприємства оздоровлення та відпочинку дітей Ювілейний; ведення протоколу пленарного засідання. На думку позивачів, Регламентом встановлено критерії правомірності проведення засідання. Засідання Ради може бути проведено виключно двома способами - або офлайн або онлайн (можливості комбінування Законом не передбачено). При цьому, жодним нормативно-правовим актом чинного законодавства України не передбачено можливість проведення засідання одночасно і офлайн, і онлайн. Також вказують, що порушення процедури реєстрації та фіксування депутатів, а також безпосередньо проведення пленарного засідання знаходить своє підтвердження у протоколі пленарного засідання від 19.04.2022 року, на сторінці 1 якого зазначено, що засідання є дистанційним, згідно з підрахунками на сесії було зареєстровано 52 депутати, з яких: 13 депутатів у режимі офлайн ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ); 39 депутатів у режимі онлайн (з яких 36 у веб-додатку Zoom, 3 - відеозв`язок). Жодної інформації стосовно 39 депутатів, які дистанційно брали участь у засіданні, протокол засідання не містить. Відповідно до Регламенту, у разі проведення засідання ради онлайн депутати, які приймають участь у засіданні, повинні бути ідентифікованими. Проте, ідентифікацію та реєстрацію депутатів належним чином проведено не було. Безпосередньо, голосування під час пленарного засідання сесії було проведено незрозумілим чином, всупереч вимогам чинного законодавства України та з порушенням Регламенту. Крім того, під час голосування було порушено порядок відкритого поіменного голосування. Зазначене порушення щодо порядку голосування підтверджується безпосередньо протоколом засідання. Під час голосування на пленарному засіданні жодним чином не ідентифіковано осіб, які голосували. З протоколу засідання прямо вбачається, що взагалі не зрозуміло, які саме депутати голосували, яким чином здійснювали волевиявлення та чи взагалі були такі депутати присутніми на засіданні. Також позивачі вказують, що чинним законодавством України прямо передбачено можливість передачі об`єктів права комунальної власності виключно за попередньою згодою співвласників такого майна. Однак, під час пленарного засідання Дніпровською районною радою було грубо порушено право власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Дніпровського району під час передачі Комунального некомерційного підприємства оздоровлення та відпочинку дітей Ювілейний Дніпровської районної ради Дніпропетровської області зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпровського району у комунальну власність Дніпровської міської ради. У випадку передачі зі спільної власності Комунального некомерційного підприємства оздоровлення та відпочинку дітей Ювілейний у комунальну власність Дніпровської міської ради згода співвласників є обов`язковою. Відповідно до чинного законодавства України, передачі майна у комунальну власність передує згода співвласників такого майна на його передачу та згода Дніпровської міської ради на отримання такого майна у комунальну власність. Лише після отримання такої пропозиції, де зазначено згоду всіх учасників на передачу комплексу у комунальну власність Дніпровської міської ради, Рада має розглянути це питання на сесії та прийняти рішення про передачу об`єктів спільної власності територіальних громад району до комунальної власності. Оскільки з боку Дніпровської районної ради не було дотримано вимог передбачених Законом України Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності та Законом України Про місцеве самоврядування в Україні, а також вимог для передачі і прийняття до комунальної власності Комунального некомерційного підприємства оздоровлення та відпочинку дітей Ювілейний, вбачається, що рішення про передачу зазначених об`єктів права комунальної власності не відповідають чинному законодавству.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2022 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішення суду Громадська організація «Платформа Громадський Контроль» звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована фактично доводами адміністративного позову. Також, заявник наголошує, що судом не було надано належної оцінки всім доводам позивачів, не враховано під час розгляду справи відоезапису із засідання ради, не надано оцінки порушенням регламенту, які мали місце під час голосування. Заявник зазначає, що Дніпровська районна рада Дніпропетровської області не мала повноважень на передачу комунального майна Дніпровській міській раді, оскільки станом на час прийняття відповідного рішення Президентом України створено районну військово-цивільну адміністрацію, що діє на відповідній території Дніпровському районі Дніпропетровської області, відтак повноваження ради припинені.

Депутатом Дніпровської районної ради Дніпропетровської області VІІІ скликання ОСОБА_1 також подано апеляційну скаргу, в якій остання просить суд рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на доводи адміністративного позову, вказує також на порушення порядку прийняття рішення Дніпровською районною радою Дніпропетровської області, не проведення ідентифікації депутатів під час роботи ради, неналежне повідомлення депутатів про скликання сесії.

Від Дніпровської міської ради на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій третя особа посилаючись на правомірність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить рішення суду залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення. Дніпровська міська рада зазначає, що позивачі не мають матеріально-правової передумови звернення до суду із даним позовом, адже рішенням Дніпровської районної ради Дніпропетровської області не було порушено будь-яких прав чи законних інтересів.

Також, від Дніпровської міської ради надійшли додаткові пояснення, в яких останній зазначає, що передача КНП та майнового комплексу у комінальну власність Дніпровської міської ради забезпечить фінансово як діяльність КНП так і ксплуатацію переданого майнового комплексу, а також розумно розмежує видатки між місцевими бюджетами відповідно до вимог Бюджетного кодексу.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, відзиву на апеляційні скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, наступні обставини.

Відповідно до Пояснювальної записки до проекту рішення Дніпровської районної ради Дніпропетровської області "Про передачу Комунального некомерційного підприємства оздоровлення та відпочинку дітей "Ювілейний" Дніпровської районної ради Дніпропетровської області зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпровського району у комунальну власність Дніпровської міської ради" від 02 грудня 2021 року, яку підписано начальником відділу соціально-економічного розвитку та комунальної власності, зазначено, що метою проекту рішення є передача Комунального некомерційного підприємства оздоровлення та відпочинку дітей "Ювілейний" Дніпровської районної ради Дніпропетровської області зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпровського району у комунальну власність Дніпровської міської ради - найзаможнішої територіальної громади Дніпровського району.

Обґрунтування необхідності прийняття рішення: Оздоровчий табір з 2017 року знаходиться в стадії реконструкції за кошти обласного бюджету. Відсутність коштів у районному бюджеті і можливості фінансування відповідно до ст. 91 Бюджетного кодексу України призвели до неможливості надання районною радою фінансової підтримки оздоровчому табору. Дніпровська міська рада має фінансові можливості для погашення заборгованості перед працівниками оздоровчого табору та за використану електроенергію, а також для завершення робіт з благоустрою території та налагодження роботи за напрямком протягом всього року. Загальна сума заборгованості, яка накопичується з 01.07.2021, до кінця поточного року становить 496 657,69 грн Для оздоровлення дітей, які проживають у територіальних громадах Дніпровського району, планується пропорційний продаж путівок у залежності від кількості дітей, які потребують соціального захисту. Юридична особа та майновий комплекс передаються зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпровського району у комунальну власність Дніпровської міської ради за умови збереження їх цільового призначення та зобов`язання не відчужувати у приватну власність.

Проект рішення розроблено на виконання статей 43, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та відповідно до Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності".

Підстава - лист директора оздоровчого табору В. Коноха від 09.11.2021 № 28.

Основні положення проекту рішення.

- передати зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпровського району у комунальну власність Дніпровської міської ради Комунальне некомерційне підприємство оздоровлення та відпочинку дітей "Ювілейний" Дніпровської районної ради Дніпропетровської області (юридична особа, код ЄДРПОУ 26369211) та майновий комплекс, розташований за адресою: вул. Овчаренка, 31 а, с. Хащове, Новомосковський район, Дніпропетровська область без зміни цільового призначення;

- затвердити склад комісії з передачі Комунального некомерційного підприємства оздоровлення та відпочинку дітей "Ювілейний" Дніпровської районної ради Дніпропетровської області (юридична особа) та майнового комплексу зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпровського району у комунальну власність Дніпровської міської влади, до якої включити представників районної та міської ради, директора оздоровчого табору;

- директору Комунального некомерційного підприємства оздоровлення та відпочинку дітей "Ювілейний" Дніпровської районної ради Дніпропетровської області забезпечити проведення інвентаризації майнового комплексу, що передається, та складання акту приймання-передачі, з подальшим підписанням членами комісії.

Правові аспекти. Основними актами законодавства у даній сфері правовідносин є Закони України "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності".

Фінансово-економічне обґрунтування. Реалізація положень проекту рішення не потребує видатків з районного бюджету.

Позиція заінтересованих сторін. Проект рішення розміщено на офіційних веб-сайтах Дніпровської районної ради (http://dnipr.dp.gov.ua/, ://dniprorairada.dp.gov.ua/) для громадського обговорення.

Проект рішення стосується питань погашення заборгованості за використану електроенергію та з виплати заробітної плати працівникам, а також подальшого функціонування оздоровчого табору за призначенням, надання послуг з оздоровлення дітям з соціально незахищених сімей, які проживають в територіальних громадах Дніпровського району.

Прогноз результатів. Реалізація положень проекту рішення забезпечить захист прав та інтересів працівників оздоровчого табору, покращить рівень надання послуг з оздоровлення дитячого населення Дніпровського району, розширить мережу працюючих закладів оздоровлення та відпочинку. Відповідно до аркушу погодження матеріалів, які винесені на розгляд засідання Постійної комісії з питань будівництва, комунальної власності, житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою Дніпровської районної ради Дніпропетровської області VІІІ скликання від 16 грудня 2021 року "Про передачу Комунального некомерційного підприємства оздоровлення та відпочинку дітей "Ювілейний" Дніпровської районної ради Дніпропетровської області зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпровського району у комунальну власність Дніпровської міської ради", який підписаний 5 членами комісії, комісія вирішила: Погодити та винести на розгляд сесії, без зміни цільового призначення.

Відповідно до Розпорядження голови Дніпровської районної ради Дніпропетровської області від 14 квітня 2022 року "Про скликання позачергової сьомої сесії Дніпровської районної ради Дніпропетровської області VІІІ скликання", визначено, керуючись статтями 43 та 55, частинами 4, 10 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", на підставі п. 18.2 Регламенту Дніпровської районної ради Дніпропетровської області VІІІ скликання, в умовах воєнного стану, враховуючи нагальну необхідність:

1. Скликати позачергову 7 сесію Дніпровської районної ради Дніпропетровської області VІІІ скликання, пленарне засідання якої провести 19 квітня 2022 року дистанційно о 10.00.

2. На розгляд сесії винести питання: 1). Організаційні питання; 2). Питання комунальної власності; 3). Різне.

Відповідно до інформації з офіційного сайту Дніпровського району Дніпропетровської області оголошення про скликання сьомої сесії Дніпровської районної Ради VІІІ скликання було розміщено на сайті 18 квітня 2022 року 12:41.

Згідно з протоколом пленарного засідання сьомої (позачергової) сесії від 19 квітня 2022 року засідання визначено як дистанційне. Зазначено, що усього обрано 64 депутати. Взяли участь у пленарному засіданні 52 депутати, з них офлайн 13 депутатів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Ємець В., Жижко К., Змієнко А., Клешня А., Клименко Д., Коваленко А., Лещенко М., Літвінов І., Лобаченко І., Маринкевич І., Щербатов О.; онлайн НОМЕР_1 депутатів, з яких 36 в zoom, 3 - відеозв`язок. Відсутні: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 ,

ОСОБА_26 засідання вів голова районної ради ОСОБА_27 .

У роботі сесії приймала участь в.о. начальника Дніпровської районної військової адміністрації Тетяна Чивіт.

Відповідно до затвердженого порядку денного (пункт 2.2) визначено питання "Про передачу Комунального некомерційного підприємства оздоровлення та відпочинку дітей "Ювілейний" Дніпровської районної ради Дніпропетровської області зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпровського району у комунальну власність Дніпровської міської ради". Питання виносить: постійна комісія з питань будівництва, комунальної власності, житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою. Доповідач: Лещенко Максим Олександрович - голова Дніпровської районної ради.

За результатами голосування з вказаного питання зафіксовано "За" - 34, "Проти" - 4 ( ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 ), "Утрималось" - 5 ( ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 ), "Не голосували" - 9 ( ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 ). Рішення прийнято, так як за нього проголосувало більшість депутатів ради.

Відповідно до "Результатів поіменного голосування 7 позачергової сесії Дніпровської районної ради Дніпропетровської області VІІІ скликання", Розділ ІІ. Питання комунальної власності. 2.2. Про передачу Комунального некомерційного підприємства оздоровлення та відпочинку дітей "Ювілейний" Дніпровської районної ради Дніпропетровської області зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпровського району у комунальну власність Дніпровської міської ради, який підписано 3 членами лічильної комісії, за вказане рішення віддали свої голоси 34 депутата, проти 4, утримались 5, не голосували 9, відсутні 12. Рішення прийнято.

Відповідно до прийнятого рішення сьомої позачергової сесії VІІІ скликання Дніпровської районної ради Дніпропетровської області № 121-7/VІІІ "Про передачу Комунального некомерційного підприємства оздоровлення та відпочинку дітей «Ювілейний» Дніпровської районної ради Дніпропетровської області зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпровського району у комунальну власність Дніпровської міської ради, керуючись статтями 43, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", відповідно до Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності", враховуючи висновки постійної комісії з питань будівництва, комунальної власності, житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою, районна рада вирішила:

Передати зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпровського району у комунальну власність Дніпровської міської ради Комунальне некомерційне підприємство оздоровлення та відпочинку дітей «Ювілейний» Дніпровської районної ради Дніпропетровської області (юридична особа, код ЄДРПОУ 26369211) та майновий комплекс, розташований за адресою: вул. Овчаренка, 31 а, с. Хащове, Новомосковський район, Дніпропетровська область, згідно з додатком 1, без зміни цільового призначення.

Юридична особа та майновий комплекс, згідно з додатком 1 до цього рішення передаються зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпровського району у комунальну власність Дніпровської міської ради за умови збереження їх цільового призначення та зобов`язання не відчужувати у приватну власність.

Затвердити склад комісії з передачі Комунального некомерційного підприємства оздоровлення та відпочинку дітей «Ювілейний» Дніпровської районної ради Дніпропетровської області (юридична особа) та майнового комплексу зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпровського району у комунальну власність Дніпровської міської ради (далі - комісія) згідно з додатком 2.

Директору Комунального некомерційного підприємства оздоровлення та відпочинку дітей «Ювілейний» Дніпровської районної ради Дніпропетровської області Віталію Коноху забезпечити проведення інвентаризації майнового комплексу, що передається, та складання акту приймання-передачі, з подальшим підписанням членами комісії.

Головному спеціалісту з питань комунальної власності виконавчого апарату районної ради Наталії Тверітниковій після проведення передачі юридичної особи та майнового комплексу внести зміни до Переліку комунальних установ, підприємств та об`єктів, які знаходяться у спільній власності територіальних громад Дніпровського району.

контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію з питань будівництва, комунальної власності, житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою (Руденко).

Вважаючи, що при прийнятті рішення Дніпровською районною радою Дніпропетровської області було порушено вимоги чинного законодавства, позивачі звернулись до суду з адміністративним позовом у даній справі.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що питання щодо передачі зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпровського району у комунальну власність Дніпровської міської ради Комунальне некомерційне підприємство оздоровлення та відпочинку дітей «Ювілейний» Дніпровської районної ради Дніпропетровської області» згідно з Регламентом Ради обговорювалось депутатами та ставилось на голосування. В результаті голосування 34 особи проголосували «За», за більшості рішення було прийнято. Рішення є правомірним та підстави для його скасування відсутні.

Суд апеляційної інстанції вирішуючи спір між сторонами виходить із наступного.

Надаючи оцінку позовним вимогам депутата Дніпровської районної ради Дніпропетровської області VІІІ скликання ОСОБА_1 суд виходить із такого.

Як видно з матеріалів справи депутат Дніпровської районної ради Дніпропетровської області VІІІ скликання ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення ради з підстав порушення процедури прийняття такого рішення, також позивач вказує, що її не було зазделегідь (за 24 години) повідомлено про скликання сесії ради.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами..

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключно на пленарних засіданнях обласної, районної ради вирішуються питання щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Приписами ч. 2 ст. 2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» передбачено, що депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов`язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» у виборчому окрузі депутат місцевої ради має право: 1) офіційно представляти виборців свого виборчого округу та інтереси територіальної громади в місцевих органах виконавчої влади, відповідних органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності з питань, що належать до відання органів місцевого самоврядування відповідного рівня; 2) брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях інших місцевих рад та їх органів, загальних зборах громадян за місцем проживання, засіданнях органів самоорганізації населення, що проводяться в межах території його виборчого округу; 3) порушувати перед органами і організаціями, передбаченими пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадовими особами, а також керівниками правоохоронних та контролюючих органів питання, що зачіпають інтереси виборців, та вимагати їх вирішення; 4) доступу до засобів масової інформації комунальної форми власності з метою оприлюднення результатів власної депутатської діяльності та інформування про роботу ради в порядку, встановленому відповідною радою; 5) вносити на розгляд органів і організацій, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадових осіб пропозиції з питань, пов`язаних з його депутатськими повноваженнями у виборчому окрузі відповідно до закону, брати участь у їх розгляді.

При здійсненні депутатських повноважень депутат місцевої ради має також право: 1) на депутатське звернення, депутатський запит, депутатське запитання; 2) на невідкладний прийом; 3) вимагати усунення порушень законності і встановлення правового порядку.

Депутат місцевої ради є відповідальним перед виборцями свого виборчого округу і їм підзвітним. У своїй роботі у виборчому окрузі взаємодіє з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами самоорганізації населення, трудовими колективами, об`єднаннями громадян.

Статтею 15 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» визначено, що депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу у разі виявлення порушення прав та законних інтересів громадян або інших порушень законності має право вимагати припинення порушень, а в необхідних випадках звернутися до відповідних місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також до правоохоронних і контролюючих органів та їх керівників з вимогою вжити заходів щодо припинення порушень законності.

У разі виявлення порушення законності депутат місцевої ради має право на депутатське звернення до керівників відповідних правоохоронних чи контролюючих органів.

Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, об`єднання громадян, керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, до яких звернувся депутат місцевої ради, зобов`язані негайно вжити заходів до усунення порушення, а в разі необхідності - до притягнення винних до відповідальності з наступним інформуванням про це депутата місцевої ради.

У разі невжиття відповідних заходів посадові особи місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та керівники правоохоронних і контролюючих органів, до яких звернувся депутат місцевої ради, несуть адміністративну або кримінальну відповідальність, встановлену законом.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що депутат місцевої ради має право реалізувати свої права щодо внесення пропозицій для розгляду їх радою та її органами, пропозицій і зауважень до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті, на розгляд ради та її органів пропозицій з питань, пов`язаних з його депутатською діяльністю.

Саме у такий спосіб депутат місцевої ради реалізує своє право на участь у діяльності ради та у прийнятті радою відповідних рішень.

Водночас депутат місцевої ради законодавчо не наділений правом здійснювати представництво інтересів ради та територіальної громади в судах. Нормами чинного законодавства для депутата встановлений особливий спосіб впливу як на прийняття рішень органом місцевого самоврядування, так і на життя мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Саме відповідні ради, а не окремі депутати, згідно із статтею 10 Закон №280/97-ВР, є тими представницькими органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні ради і територіальні громади та здійснюють від їхнього імені та в їхніх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законом №280/97-ВР та іншими законами, а отже, й наділені в силу закону на звернення до суду з метою захисту порушених прав територіальної громади.

Право захищати інтереси територіальної громади (або її окремих представників) у суді може бути реалізоване шляхом представництва. Водночас депутат місцевої ради не уповноважений представляти в судах інтереси такої ради або інтереси утворених нею комісій, або інтереси виборців інакше, ніж поза відносинами представництва.

Необхідно зазначити, що у розумінні КАС України, захист прав, свобод та інтересів осіб завжди передбачає наявність встановленого судом факту їхнього порушення. Таким чином, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд установлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-владних правовідносинах, що виникли між ним і позивачем.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного суду від 30.01.2019 року в справі №803/413/18 та постанові Верховного Суду, викладеній в постанові від 26.02.2020 року по справі № 320/740/16-а, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Отже, враховуючи той факт, що позивач як депутат Дніпровської районної ради Дніпропетровської області наділена правом 1) на депутатське звернення, депутатський запит, депутатське запитання; 2) на невідкладний прийом; 3) вимагати усунення порушень законності і встановлення правового порядку, адже саме у такий спосіб депутат місцевої ради реалізує своє право на участь у діяльності ради та у прийнятті радою відповідних рішень, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що звернення до суду з даним адміністративним позовом про скасування рішення з підстав порушення порядку його прийняття, зокрема, скликання депутатів на сесію, підрахуноку голосів, не є належним способом реалізації права на захист інтересів громади.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що самі по собі посилання позивача на неналежне її повідомлення про скликання сесії ради, неналежну роботу ради як таку, не можуть бути підставою для скасувння спріного рішення. Неналежне повідомлення про скликання сесії ради може вказувати лише на окремі недоліки роботи співробитників ради та наявність підстав для притягнення останніх до дисциплінарної чи іншої юридичної відповідальності, в свою чергу, питання щодо притягнення до відповідальності винних осіб, може бути вирішено за зверненням самого депутата про усунення порушень, або за зверненням до правоохоронних органів із заявою про вчинення правопорушення, однак не шляхом подання позову про скасування рішення ради.

Суд апеляційної інстанції, з урахуванням вищевикладеного, приходить до висновку, що позивачем не визначено її права, свободи чи інтереси, які мають бути захищені (поновлені) у судовому порядку, що фактично вказує на безпредметність заявленого позову, адже метою судового захисту є порушене право, а не відновлення правопорядку в державі.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Депутата Дніпровської районної ради Дніпропетровської області VІІІ скликання ОСОБА_1 .

Надаючи оцінку вимогам Громадської організації «Платформа громадський контроль» суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, Громадська організація «Платформа громадський контроль» звернулась до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення Дніпровської районної ради з підстав: 1) неналежного проведення ідентифікації депутатів ради при проведення пленарного засідання, проведення засідання в режимі «онлайн» та «офлайн» одночасно; проведення засідання ради із використанням депутатами різних застосунків (Zoom та коференцзв`язку); неналежного підрахунку голосів депутатів після голосування; 2) проведення засідання та прийняття рішення неповноважною сесію радою, через відсутність достатньої кількості депутатів; 3) відсутності повноважень у районної ради станом на час воєнного стану; 4) відсутності права ради розпоряджатися майном громади самостійно; 5) незабезпечення участі громадськості на засіданні ради.

Щодо доводів позивача про відсутність у Дніпровської районної ради права на розпорядження майном громади суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частинами 1-6, 8 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об`єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Як вже зазначалось, згідно з п. 20 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання: вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно з пунктом 10 розділу V Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування» з набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст.

Майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу.

Основним нормативним документом, який регламентує механізм передачі-приймання державного і комунального майна між суб`єктами управління є Закон України Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності та Постанова Кабінету Міністрів України Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності від 21.09.1998 р. № 1482.

Згідно з ч. 3 ст. 1 Закону Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності передача у державну або комунальну власність об`єктів права інших форм власності може регулюватися положеннями цього Закону, якщо інше не передбачено законом або рішеннями відповідних місцевих рад.

Пунктом 3 Постанови № 1482 передбачено, що ініціатива щодо передачі об`єктів права державної власності може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном.

Тобто відповідач, як орган місцевого самоврядування уповноважений управляти спільним майном територіальної громади, він може виступати і ініціатором передачі такого майна, зокрема у комунальну власність Дніпровської міської ради.

В свою чергу, чинне законодавство не вимагає отримання органом місцевого самоврядування обов`язкової згоди територіальної громади при передачі майна в комунальну власності Дніпровської міської ради. Натомість, відповідна районна рада наділена повноваженнями вирішувати питання про передачу майна на пленарному засіданні діючи від імені та в інтересах територіальної громади, адже об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідач наділений правом приймати рішення "Про передачу Комунального некомерційного підприємства оздоровлення та відпочинку дітей Ювілейний Дніпровської районної ради Дніпропетровської області зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпровського району у комунальну власність Дніпровської міської ради, може він і виступати ініціатором такого рішення.

Стосовно доводів позивача про відсутність у Дніпровської районної ради Дніпропетровської області повноважень у зв`язку зі створенням на території району військово-цивільної адміністрації, суд зазначає таке.

Так, позивач вважає факт створення на території Дніпровського району військово-цивільної адміністрації свідчить про автоматичне дострокове припинення повноважень районною радою, відтак на думку позивача рада не мала права на прийняття рішення, що оскаржується у даній справі.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 78 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради можуть бути достроково припинені у випадках: 1) якщо рада прийняла рішення з порушенням Конституції України, цього та інших законів, прав і свобод громадян, ігноруючи при цьому вимоги компетентних органів про приведення цих рішень у відповідність із законом; 2) якщо сесії ради не проводяться без поважних причин у строки, встановлені цим Законом, або рада не вирішує питань, віднесених до її відання; 3) передбачених законами України "Про військово-цивільні адміністрації", "Про правовий режим воєнного стану".

Відповідно до ч. 5 ст. 78 ЗУ «Про місцеве самоврядування Україні», повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради за наявності підстав, передбачених пунктом 3 частини першої цієї статті, достроково припиняються з дня набрання чинності актом Президента України про утворення відповідної військово-цивільної, військової адміністрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», у районі, області військові адміністрації утворюються у разі нескликання сесії відповідно районної, обласної ради у встановлені Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" строки або припинення їх повноважень згідно із законом, або для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку. У разі прийняття рішення про утворення районних, обласних військових адміністрацій їх статусу набувають відповідно районні, обласні державні адміністрації, а голови районних, обласних державних адміністрацій набувають статусу начальників відповідних військових адміністрацій.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №68/2022 «Про утворення військових адміністрацій», на виконання Закону України "Про правовий режим воєнного стану" для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку постановлено утворити на базі існуючих районних державних адміністрацій відповідні районні військові адміністрації. У зв`язку з утворенням районних військових адміністрацій відповідні районні державні адміністрації та голови таких адміністрацій набувають статусу відповідних районних військових адміністрацій та начальників таких військових адміністрацій.

Тобто, чинне законодавство передбачає можливість створення військових адміністрацій, зокрема для умов забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку, на базі місцевих державних адміністрацій, саме по собі створення військових адміністрацій не має наслідком припинення повноважень органами місцевого самоврядування за умови продовження ними функціонування, скликання та проведення чергових засідань, прийняття рішень, тощо.

Відтак, посилання позивача на те, що Дніпровська районна рада Дніпропетровської області втратила свої повноваження є необґрунтованими.

Стосовно доводів позивача про процедурні порушення прийняття рішення, зокрема, щодо участі в засіданні ради депутатів «онлайн» та «офлайн», із використанням різних платформ відеоконференції, порушення порядку реєстрації депутатів, неповноважності сесії ради, неповідомлення співпозивача про скликання ради за 24 години, неоприлюднення проекту рішення, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указами Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, останній від 17.05.2022 р. №341/2022, строк дії воєнного стану було продовжено до серпня 2022 серпня, тобто з 24.02.2022 по теперішній час на території України запроваджений та діє воєнний стан.

Відповідно статті 1 Закону України Про правовий режим воєнного стану воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Військова агресія російської федерації проти України також визнана надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами, зокрема, Торгово-промислова палата України Сертифікатом від 28.02.2022 р. № 2024/02.0-7.1. засвідчила вказані обставини як форс-мажорні (обставини непереборної сили).

Вищевказаним Сертифікатом Торгово-промислова палата України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб зокрема і з виконання законодавчих та інших нормативних актів, оскільки виконання вимог цих актів стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Разом з тим, відповідно до пункту 6.4 Регламенту Дніпровської районної ради Дніпропетровської області VIII скликання, затвердженого рішенням районної ради від 23.12.2020 р. № 19-2/VІІІ, зі змінами, внесеними рішеннями районної ради від 11.06.2021 р. № 80-3/VІІІ та від 22.12.2021 р. № 110-5/VІІІ (надалі - Регламент), в період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), щодо обмежень в кількості учасників зустрічей, нарад тощо: пленарні засідання районної ради, а також засідання постійних комісій та депутатських фракцій можуть проводитись в режимі відеоконференції або аудіоконференції (дистанційне засідання), крім питань, що потребують таємного голосування.

Абзацом 2 пункту 18.2 Регламенту передбачено, що за згодою голови Ради депутат Ради може бути зареєстрований і приймати участь у пленарному засіданні дистанційно за допомогою засобів відеозв`язку, що дозволяє ідентифікувати особу.

Отже, враховуючи наявність одразу двох надзвичайних виняткових обставин - дію воєнного стану та запроваджених обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19 -засідання сесії за згодою голови Ради було відповідачем вирішено проводити саме у дистанційному режимі.

Відповідно до п. 14.4 Регламенту розпорядження про скликання сесії Ради доводиться до відома депутатів Ради і населення не пізніше як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках не пізніше як за день до сесії, із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається винести на розгляд Ради.

Так, розпорядження про скликання сесії Ради було доведено до відома депутатів Ради за день до сесії, із зазначенням часу скликання, дистанційної форми проведення та питань, які передбачається винести на розгляд Ради.

Зазначене підтверджується публікацією за посиланням: https://www.dnipr.dp.gov.ua/ (дата та час публікації - 18.04.2022 р. о 12:41:36).

Судом встановлено, що у пленарному засіданні сьомої позачергової сесії Дніпровської районної ради VIII скликання 19.04.2022 року взяли участь 52 депутата, з яких офлайн - 13, онлайн - 39.

Як правильно звернув увагу суд першої інстанції чинним законодавством не заборонено проводити пленарні засіданні районної ради з урахуванням участі у них частини депутатів в режимі відеоконференції, а частини в залі засідань.

Як зазначено у п. 6.4 Регламенту Ради, пленарні засідання районної ради, а також засідання постійних комісій та депутатських фракцій можуть проводитись в режимі відеоконференції або аудіоконференції (дистанційне засідання).

Згідно з ч. 12 ст. 46 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, за участі більше половини депутатів від загального складу сесія ради є повноважною.

У протоколі засідання зазначені поіменно особи, які присутні офлайн, онлайн та поіменно відсутні особи.

Ідентифікація депутатів проводилася візуально, а не за підписами цих осіб у їх телефонах, ноутбуках, планшетах тощо.

Разом з цим, лічильною комісією були складені й підписані результати поіменного голосування 7 сесії Дніпровської районної ради VIII скликання, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією результатів поіменного голосування 7 сесії Дніпровської районної ради VIII скликання від 19 квітня 2022 року.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що неналежне скликання сесії ради, проведення засідання як в залі так і за допомогою відеоконференцзв`язку, неналежна ідентифікація депутатів, безпосередньо вказує на неправомірність рішення відповідача.

Натомість, суд апеляційної інстанції зазначає, що доводи позивача в даній частині є абстрактними, вони наведені безвідносно до порушення прав та законних інтересів громади, або позивача особисто.

Згідно з ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

З огляду на п.8 ч.1 ст.4 КАС України позивач особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Разом з тим, відповідно до п.9 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві повинно бути обґрунтовано порушення оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю прав, свобод або інтересів позивача.

Таким чином, в адміністративному судочинстві захисту підлягають саме порушені права особи у публічно-правових відносинах, що звернулася до суду з позовом, а не відновлення правопорядку в державі.

У рішенні Конституційного Суду України від 14.12.2011 р. №19-рп/2011 у справі №1-29/2011 зазначено, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Отже, підставою для звернення особи до суду з адміністративним позовом є переконання позивача у порушенні своїх прав чи свобод, однак обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушеного права чи законного інтересу. При цьому порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, однак заявлене порушення має бути обґрунтованим. При цьому обов`язковою умовою судового захисту є наявність порушених прав та охоронюваних законом інтересів безпосередньо позивача з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов. Натомість, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Суд зауважує, що з`ясування питання порушених прав, свобод чи інтересів позивачів передує розгляду питання щодо правомірності (законності) рішення, дії чи бездіяльності, що оскаржуються. Відсутність порушення прав, свобод чи інтересів позивачів є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності таких рішень, дій чи бездіяльності.

У випадку недоведеності порушення прав, свобод чи інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, відсутніми є й підстави для задоволення позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 р. у справі №826/4406/16 (провадження №К/9901/454/17), від 15.08.2019 р. у справі №1340/4630/18 (провадження №К/9901/16194/19; №К/9901/16864/19).

Самі по собі процедурні недоліки в роботі ради не можуть свідчити про наявність порушених прав та інтересів позивача як підстави для скасування прийнятого радою рішення, адже завданням адміністративного судочинства є саме захист порушених прав та свобод особи, а не відновлення правопорядку в державі.

Таким чином, позивачем не доведено факту порушення його прав та інтересів або порушення прав інших обсіб при прийнятті цього рішення.

В свою чергу, за наслідком розгляду даної справи, судом не встановлено грубих порушень відповідачем вимог закономдавства, які б вказували про протиправність прийняття оскаржуваного рішення, його невідповідність Конституції та Законом України, та як наслідок допущення порушень прав та інтересів громади, що мали б наслідком обов`язкове скасування рішення ради.

Стовоно доводів позивача про невчасне оприлюдення проекту рішення та не забезпечення права громадськості на участь у вирішенні питання щодо передачі майна суд зазначає наступне.

Приписами ст. 5 Закону України «Про інформацію» визначено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Основними видами інформаційної діяльності є створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорона та захист інформації (ст. 9 Закону України «Про інформацію»).

У той же час, нормативно-правовим актом, який визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, є Закон України «Про доступ до публічної інформації»

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації (ст. 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

В силу ст. 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації», суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Натомість, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; 4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них (ч. 1ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

Відповідно до ч. 17 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування» сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до Закону. Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування» секретар сільської, селищної, міської ради: забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавцем і населення, організує контроль за їх виконанням, забезпечує оприлюднення рішень ради відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», забезпечує офіційне оприлюднення рішень ради, які відповідне до закону є регуляторними актами, а також документів, підготовлених у процесі здійснення радою регуляторної діяльності, та інформації про здійснення радою регуляторної діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати, зокрема, нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньо організаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності;

Як зазначалося судом вище, проекти актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Проект рішення 4.3. був висвітлений на офіційному веб-сайті відповідача 22 листопада 2021 року, що підтверджується наступним посиланням: https://dniprorairada.dp.gov.ua/rishennya-gromadi/proekti-rishen-5-sesiyi-dniprovskoyi-rajonnoyi-radi.

Тобто, публікування проекту рішення відбулось у строки встановлені чинним законодавством.

Відповідно до ч. 17 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування» сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до Закону. Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Зазначаючи про порушення відповідачем права територіальної громади на доступ до вирішення питання про передачу у комінальну валність майна територіальної громади позивач не зазначає, що в чому конкретно таке порушення виразилось, зокрема, позивач не надав суду доказів того, що у громадськості був запит (бажання) на участь в вирішенні даного питання, в матеріалах справи не міститься доказів того, що представників територіальної громади не допущено до участі в засіданні, або їм не надано повну та належну інформацію стосовно даного питання на їх вимогу.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що права заявника в цій частині не порушено.

Доводи позивачів з приводу того, що депутат Дніпровської районної ради Дніпропетровської області VIII скликання ОСОБА_1 є членом лічільної комісії, у зв`язку з чим, у відсутність останньої лічільна комісія є неповноважною, суд апеляційної інстанції не прйимає, адже зазначені доводи не були покладені в основу позовної заяви, не слугували підставою звернення до суду, а вітак не були розглянуті судом першої інстанції та не підлягають розгляду судом апеляційної інстанції в силу ч. 5 ст. 308 КАС України.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог є законним та обгрунтованим, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни або скасуванн рішення суду відсутні.

Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Депутата Дніпровської районної ради Дніпропетровської області VIII скликання Сегеди Юлії Анатоліївни залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2022 року в адміністративній справі №160/7583/22 залилити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Постанова в повному обсязі складена 06.02.2023 року.

Головуючий - суддяО.О. Круговий

суддяА.В. Шлай

суддяТ.С. Прокопчук