Ухвала

від 06.09.2006 по справі а36/126

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

А36/126

 ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2006                                                                             Справа № А36/126  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крутовських В.І.     

суддів: Дмитренко А.К. (доповідач)  , Прокопенко А.Є.  

Секретар судового засідання Стрюк Н.О.

Представники сторін:

від позивача:  Завгородній О.В. представник, довіреність №б/н  від 01.03.06;

від позивача:  Курицин А.В. представник, довіреність №б/н  від 05.03.06;

від відповідача:  Зибало Н.О. ст.держподатінспеткор юр.відділу, довіреність №9760/10/100  від 31.03.06;

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Комос", м.Бердянськ, на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від  01.06.06р.  у справі № А 36/126

за позовом   приватного підприємства "Комос", м. Бердянськ, Запорізької області

до   Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську

про  визнання виїзної позапланової документальної перевірки нечинною

          Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.06 суддя Кожан М.П закрив провадження у справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.   

          Не погоджуючись з ухвалою суду, приватне підприємство "Комос" просить її скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального права.

          Державна податкова інспекція у м. Дніпродзержинську вважає ухвалу законною і просить її залишити без змін, а скаргу без задоволення.

          Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд

В С Т А Н О В И В :

          Позивач звернувся з позовом про визнання проведеної державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську виїзної позапланової документальної перевірки приватного підприємства "Комос" на предмет дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.03 по 01.10.05 незаконною.

          Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції послався на п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, де зазначено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

          Однак, з таким висновком суду не можна погодитись виходячи з наступного.

          Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

          Частиною 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій України" передбачено, що місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають у господарських правовідносинах, а також інші справи, віднесені процесуальним законодавством до їхньої підсудності.

          Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації та інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів. Державні та інші юридичні особи мають право звертатися до  господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України.

          Вказана норма кореспондується з ч. 1 ст. 21 Господарського процесуального кодексу України, якою визначені сторони в судовому процесі, та п.1 ч. 1 ст. 12 цього кодексу, відповідно до якої господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, зазначених у законодавстві.

          Таким чином, господарські суди вирішують спори в порядку позовного провадження, якщо склад учасників спору відповідає ст.1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.

          Відповідно до норм Господарського кодексу України ( ст.ст. 8, 17, 19 та ін.) правовідносини, що виникають між суб"єктами господарювання та податковими органами, відносяться до правовідносин у сфері організації господарської діяльності.

          Пунтом 6  Розділу VІІ Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

          Пунктом 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що  справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень

          В силу п. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

          Визнання протиправними дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України  віднесено до повноважень суду при вирішенні спору.

          За викладених обставин колегія суддів дійшла наступного висновку: спірні правовідносини носять господарський характер, суб"єктний склад сторін у даній справі відповідає вимогам ст.ст. 1, 2, 21 Господарського процесуального кодексу України, спір підвідомчій господарському суду; зазначена справа є справою адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

          З огляду на невідповідність висновків, викладених в ухвалі господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги позивача про скасування зазначеної ухвали обгрунтовані та підлягають задоволенню.

          Надана відповідачем постанова Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 02.06.06 у справі № 2а-152-2006 р. за позовом Рогова Р.Д. до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську стосується зовсім іншого предмету спору, а саме: визнання дій співробітників Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську протиправними; скасування акту, складеного за результатами неправомірно проведеної перевірки, та податкового повідомлення-рішення, та відрізняється за суб"єктним складом сторін,  а тому не може бути підставою для закриття провадження у даній справі.

          Керуючись ст.ст. 195, 199, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                  У Х В А Л И В:

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.06 у даній справі скасувати.

Направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складання ухвали в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.  

Головуючий                                                      В.І. Крутовських

Суддя                                                                 А.К.Дмитренко

Суддя                                                                 А.Є.Прокопенко