Постанова

від 06.02.2023 по справі 560/6957/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/6957/22

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

06 лютого 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Матохнюка Д.Б. Гонтарука В. М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства фінансів України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "ГОРОДОЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР СУФФЛЕ" до Голови Комісії з питань простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, Комісії з питань простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, треті особи, які не заявляють вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Голови Комісії з питань простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою та до Комісії з питань простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Міністерства фінансів України, Кабінету Міністрів України, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Голови Комісії з питань простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою щодо не скликання засідання Комісії у зв`язку із набранням законної сили судовими рішеннями щодо стягнення простроченої заборгованості, прийнятого не на користь держави відносно наступних рішень суду: постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року у справі 2-а-7428/10/2270; постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2011 року у справі № 2а-8104/10/2270/1; рішення господарського суду Хмельницької області від 15.10.2013р. у справі № 924/1048/13; рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.12.2019 року у справі № 560/2668/19;

- зобов`язати Голову Комісії з питань простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою скликати засідання Комісії у зв`язку із набранням законної сили судовими рішеннями щодо стягнення простроченої заборгованості, прийнятого не на користь держави відносно наступних рішень суду: постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року у справі 2-а-7428/10/2270; постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2011 року у справі № 2а-8104/10/2270/1; рішення господарського суду Хмельницької області від 15.10.2013 р. у справі № 924/1048/13 оформлене Протоколом №30.;

- зобов`язати Комісію з питань простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою провести засідання Комісії у зв`язку із набранням законної сили судовими рішеннями щодо стягнення простроченої заборгованості, прийнятого не на користь держави відносно наступних рішень суду: постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року у справі 2-а-7428/10/2270; постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2011 року у справі № 2а-8104/10/2270/1; рішення господарського суду Хмельницької області від 15.10.2013р. у справі № 924/1048/13; рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.12.2019 року у справі № 560/2668/19, результати якого оформити протоколом засідання та за результатами такого засідання скласти акт.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, третя особа - Міністерство фінансів України, звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Серед іншого, на переконання апелянта, позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом та заявлено останній до неналежних відповідачів, оскільки Комісія не є окремою юридичною особою, а її Голова законодавчо не наділений повноваженнями представляти Комісію перед третіми особами, у тому числі в суді.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив проти доводів апелянта та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження у відповідності до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно інформації Державної казначейської служби України та її територіальних підрозділів за позивачем числиться заборгованість перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками, наданими Міністерством фінансів України у 1993 - 1998 роках, яка складає 2409973,01 грн.

03 квітня 2008 року Городоцька МДПІ Хмельницької області звернулася з адміністративним позовом до Вікторійського ХПП (після перейменування - ПрАТ "ГОРОДОЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР СУФФЛЕ") про стягнення заборгованості за бюджетними позичками на суму 631800,00 грн. Постановою Господарського суду Хмельницької області від 23.06.2008 року у справі № 22а-11270/08/9104 позов задоволено повністю. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2009 року у справі № 22а-11270/08/9104 зазначену постанову Господарського суду Хмельницької області скасовано, а провадження у справі закрито через те, що вона не підсудна адміністративним судам, а є справою господарської підсудності. Вказана ухвала була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 липня 2011 року у справі № 9/2358-А.

Городоцькою МДПІ Хмельницької області було прийнято першу податкову вимогу № 1/112 про сплату Вікторійським ХПП податкового боргу за бюджетними позичками, виданими на закупівлю сільгосппродукції у 1994-1997 на загальну суму 2388837,11 грн, в тому числі основний борг - 667400,00 грн. та пеня - 1721437,11 грн. Законодавчою підставою для таких дій з боку податкового органу стала стаття 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік". Вікторійське ХПП оскаржило вказану податкову вимогу до Хмельницького окружного адміністративного суду, який своєю постановою від 16 листопада 2010 року у справі № 2-а- 7428/10/2270 в позові відмовив. Вказана постанова була скасована Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року у справі 2-а-7428/10/2270, якою позов задоволено, а податкову вимогу - скасовано.

02 листопада 2010 року Городоцькою МДПІ Хмельницької області було прийнято другу податкову вимогу № 2/141 про сплату боргу по бюджетній позичці в сумі 2391037,11 грн., включаючи штрафні санкції, податку на додану вартість в сумі 23796,90 грн. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2011 року у справі № 2а- 8104/10/2270/1 було частково задоволено позов ВАТ "Вікторійське ХПП" до Городоцької МДПІ Хмельницької області про скасування другої податкової вимоги в частині бюджетних позичок. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.08.2011 року у справі № 2а- 8104/10/2270/1 вищезазначена постанова була залишена в силі.

10 лютого 2012 року Городоцькою МДПІ Хмельницької області було подано позовну заяву до Господарського суду Хмельницької області в порядку господарського судочинства про стягнення бюджетних позичок на загальну суму 2360337,11 грн. Ухвалою господарського суду Хмельницької області від "03" квітня 2012 року у справі № 22/5025/177/12 провадження по справі було припинене на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України. Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від "28" квітня 2012 року у справі № 22/5025/177/12 апеляційна скарга була повернута скаржнику.

17 липня 2013 року Городоцькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Хмельницькій області було подано позовну заяву до Господарського суду Хмельницької області в порядку господарського судочинства про стягнення бюджетних позичок на загальну суму 2409973,01 грн. в т.ч.: 53600,00 грн. простроченої заборгованості за бюджетною позичкою та 25403,04 грн. пені за 1995 рік; 491700,00 грн. простроченої заборгованості за бюджетною позичкою та 1444743,45 грн. пені за 1996 рік; 142 600,00 грн. простроченої заборгованості за бюджетною позичкою та 251926,52 грн. пені за 1997 рік (з урахуванням заяви від 16.09.2013 про уточнення позовних вимог). Рішенням господарського суду Хмельницької області від 15.10.2013р. у справі № 924/1048/13, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 (головуючий суддя Грязнов В.В., судді Мельник О.В., Сініцина Л.М.) та постановою ВГСУ від 03 березня 2014 року, у позові відмовлено повністю.

16 липня 2019 року Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області було прийнято податкову вимогу форми "Ю" № 2-50 (П) на загальну суму 2409973,01 грн. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.12.2019 року у справі № 560/2668/19 було повністю задоволено позов ПрАТ "Городоцький елеватор Суффле" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, оскільки попередніми рішеннями встановлено недоведеність факту отримання бюджетних позичок, тобто фактично встановлено відсутність податкового боргу, враховуючи , що сума податкового боргу є неузгодженою, то податкова вимога має бути визнана протиправною та скасована. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2020 року у справі № 560/2668/19 рішення суду першої інстанції було залишено в силі.

Представник Позивача 01.10.2020 року направив адвокатський запит до Міністерства фінансів України, в якому висловлено прохання: - Надати інформацію щодо створення постійно діючої Комісії з питань простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою та зазначити заступника Міністра фінансів чи директора департаменту Мінфіну, якого призначено головою Комісії; - Зазначити ідентифікаційний код Комісії, якщо створена Комісія є окремою юридичною особою чи вказати до складу якої юридичної особи вона віднесена; - Надати інформацію щодо скликання головою Комісії з питань простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою засідання протягом двох тижнів з моменту набрання законної сили рішенням Господарського суду Хмельницької області від 15 жовтня 2013 року по справі № 924/1048/13 або вказати причини не скликання засідання Комісії; - Надати інформацію щодо результатів засідання Комісії, в тому числі копію Протоколу засідання та Акта; -Надати інформацію щодо створення проекту рішення відносно списання безнадійної заборгованості, щодо стягнення якої судом прийнято рішення не на користь держави, яке набрало законної сили та щодо внесення даного проекту рішення Міністерством фінансів України Кабінету Міністрів України.

Міністерством фінансів України 30.11.2020 року направлено представнику Позивача відповідь на адвокатський запит, в якому зазначено, що відповідно до постанови КМУ від 02.03.2011 № 174 наказом Міністерства фінансів головою Комісії з питань простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою призначено заступника Міністра фінансів України. Комісія не є окремою юридичною особою. При цьому зазначено, що голова Комісії зобов`язаний скликати засідання, у разі набрання законної сили судовим рішенням щодо стягнення простроченої заборгованості, прийнятого не на користь держави, не пізніше, ніж у двотижневий строк з дня набрання цим рішенням законної сили. До Міністерства фінансів України не надходило інформаційних матеріалів щодо списання заборгованості ПрАТ "Городоцький елеватор Суффле", згідно з рішенням Господарського суду Хмельницької області від 15.10.2013 року.

Позивач, надіслав голові Комісії та Міністерству фінансів України клопотання про вчинення дій, спрямованих на списання заборгованості № 1-к від 09.11.2020 року, в якому просив визнати безнадійною всю обліковувану заборгованість ПрАТ "Городоцький елеватор Суффле" перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками, наданими Міністерством фінансів України у 1993 - 1998 роках, як таку, щодо стягнення якої судом прийнято рішення не на користь держави, яке набрало законної сили та вчинити встановлені нормативно-правовими актами України дії, необхідні для подальшого списання Кабінетом Міністрів України всієї обліковуваної заборгованості ПрАТ "Городоцький елеватор Суффле".

Однак відповідачем не було вчинено жодних дій направлених на його розгляд та задоволення.

Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідачі діяли без дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України, а тому позовні вимоги є законними, обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх передчасними, з огляду на наступне.

У відповідності до приписів ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до п. п. 2, 9 ст. 4 КАС України, публічно-правовий спір це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

Відповідач це суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Як видно з матеріалів справи, позивач звернувся до суду із позовом про визнання протиправною бездіяльність Голови Комісії з питань простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою та зобов`язання Комісію з питань простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою вчинити дії.

Між тим, Положення про Комісію з питань простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 року № 174 "Про питання обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості".

Відповідно до п. 1 Положення Комісія з питань простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою (далі - Комісія) є постійно діючим робочим органом, що утворюється з метою сприяння координації діяльності центральних органів виконавчої влади щодо стягнення в установленому порядку простроченої заборгованості перед державою за такими кредитами та бюджетними позичками/фінансовою допомогою і пені (далі - прострочена заборгованість), розроблення пропозицій щодо обліку простроченої заборгованості, здійснення заходів з її погашення, а також визнання заборгованості безнадійною чи такою, що підлягає списанню.

Комісія у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами та цим Положенням.

Основними завданнями Комісії є: сприяння координації діяльності центральних органів виконавчої влади щодо стягнення, зокрема у судовому порядку, простроченої заборгованості; аналіз матеріалів судових справ щодо стягнення простроченої заборгованості і підготовка за його результатами пропозицій щодо можливості/неможливості та доцільності/недоцільності її стягнення; розроблення пропозицій щодо: визнання/невизнання безнадійною простроченої заборгованості; прийняття рішень щодо коригування обліку простроченої заборгованості; вирішення питання стосовно погашення простроченої заборгованості, зокрема шляхом залучення відповідно до законодавства юридичних осіб для представництва інтересів держави в судах у справах про стягнення простроченої заборгованості, в тому числі в процесі банкрутства, у стягненні якої органам державної податкової служби відмовлено; списання безнадійної заборгованості, щодо стягнення якої судом прийнято рішення не на користь держави, яке набрало законної сили, та/або стягнення якої в судовому порядку є неможливим або недоцільним.

Пунктом 5 Положення визначено склад Комісії, до якого входять:

голова Комісії (визначається Міністром фінансів з числа його заступників чи директорів департаментів Мінфіну);

заступник голови Комісії (представник Мінфіну з числа директорів департаментів);

секретар Комісії (представник Мінфіну);

члени Комісії (представники Мінфіну, Державної податкової служби, Державної казначейської служби, Мін`юсту, Державної фінансової інспекції, СБУ, а також за згодою представники банку-агента (банку, який на підставі агентського договору від імені Кабінету Міністрів України або за дорученням органів державної влади від свого імені надав боржнику кредит, бюджетну позичку/фінансову допомогу, здійснює їх обслуговування та/або веде облік заборгованості за ними), Генеральної прокуратури України).

Кількісний та персональний склад Комісії затверджується її головою в установленому порядку.

За рішенням голови Комісії до участі в її засіданнях без права вирішального голосу можуть бути запрошені представники інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.

Відповідно до п. 6 Положення Голова Комісії затверджує порядки денні, регламенти, протоколи її засідань і акти.

Формою роботи Комісії є засідання, періодичність проведення яких визначається головою Комісії. Голова Комісії зобов`язаний скликати засідання у разі набрання законної сили судовим рішенням щодо стягнення простроченої заборгованості, прийнятого не на користь держави, не пізніше, ніж у двотижневий строк з дня набрання цим рішенням законної сили.

Відповідно до п. 11 Положення матеріально-технічне забезпечення роботи Комісії здійснюється Мінфіном.

Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що Комісія є постійно діючим робочим органом, що утворюється при Міністерстві фінансів України, який і здійснює матеріально-технічне забезпечення роботи Комісії, а голова Комісії жодними повноваженнями стосовно представлення інтересів Комісії не наділений.

До того ж, судом встановлено, що Комісія створена без статусу окремої юридичної особи, і в силу приписів чинного законодавства не має адміністративної процесуальної правоздатності. Тобто належним відповідачем у справі має виступати той орган, який її створив.

Вказана обставина у відзиві на апеляційну скаргу позивачем не спростовується.

Таким чином, позивачем фактично заявлено позов до неналежних відповідачів у справі - Голови Комісії з питань простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою та Комісії з питань простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою.

У відповідності до ст. 49 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Вищенаведене залишилось поза увагою суду першої інстанції. Судом не було вирішено питання щодо можливості заміни неналежного відповідача у справі, внаслідок чого прийнято судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, яке підлягає скасуванню.

Водночас, суд апеляційної інстанції у відповідності до приписів ст. 49 КАС України, позбавлений процесуальної можливості здійснити заміну неналежної сторони у справі, або залучити співвідповідача.

У контексті наведеного судова колегія вважає за необхідне звернути увагу, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.

Однак, під час розгляду справи суд першої інстанції, не врахував, що у цій справі позивач звернувся до неналежних відповідачів та не допустив їх заміни, що мало своїм наслідком порушення норм процесуального законодавства.

Наведена позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 28.11.2019 року у справі № 826/12172/18.

Згідно з ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

За привалами ч. 7 ст. 48 КАС України заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Викладене, у свою чергу, свідчить, що заміна первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем належить до повноважень суду першої інстанції. Іншого процесуальним законодавством не передбачено.

Відтак, суд апеляційної інстанції на стадії апеляційного перегляду оскаржуваного рішення, як було підкреслено вище, позбавлений можливості виправити наведену помилку, а тому приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову з підстав, що він заявлений до неналежного відповідача.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне наголосити на тому, що відмова у задоволенні адміністративного позову, заявленого до неналежного відповідача, враховуючи неможливість його заміни на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку, не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з тим самим позовом, проте, вже до належного відповідача.

Аналогічний за змістом правовий висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 року у справі №336/2138/17 (2-а/336/223/2017), від 26.06.2019 року у справі №303/3794/17, від 09.08.2019 року у справі №821/2089/17, від 09.10.2019 року у справі №456/2935/15-а, від 30.09.2019 року у справі №819/940/18 та від 31.10.2019 року у справі №826/17241/16.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо інших доводів апеляційної скарги, то колегія суддів вважає, що вони не можуть вплинути на висновки суду апеляційної інстанції з огляду на те, що відповідачі, до яких позивач звернувся до суду з даним позовом, не є належним особами, до яких може бути пред`явлено позов у спірних правовідносинах.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, зважаючи на встановлені вище обставини звернення ПАТ "Городоцький елеватор Суффле" до суду із позовом до неналежних відповідачів, що було залишено поза увагою суду першої інстанції та мало своїм наслідком розгляд справи по суті без урахування належного суб`єктного складу сторін, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, порушення норм процесуального права.

Відтак, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Міністерства фінансів України задовольнити повністю.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року скасувати.

Прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "ГОРОДОЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР СУФФЛЕ".

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Біла Л.М. Судді Матохнюк Д.Б. Гонтарук В. М.