Ухвала

від 07.02.2023 по справі 804/955/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 804/955/17

адміністративне провадження № К/990/37119/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М.,

перевіривши касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2022 року у справі №804/955/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільногірське скло» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

у с т а н о в и в :

Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2022 у справі №804/955/17.

У касаційній скарзі Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, Верховний Суд ухвалою від 29 грудня 2022 року визнав їх неповажними та надав скаржнику час надати суду касаційної інстанції обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, вказавши інші підстави для поновлення строку та надавши належні докази на підтвердження поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження.

На виконання вимог цієї ухвали, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подало до суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

У вказаному клопотанні податковий орган описує обставини попереднього звернення з касаційною скаргою, які були визнані неповажними Верховним Судом в ухвалі від 29 грудня 2022 року.

Крім того, податковий орган описує обставини пов`язані з запровадженням карантинну на території України у зв`язку з коронавірусною хворобою (COVID-19). Звертає увагу на запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року та простою в роботі Державної податкової служби України з метою збереження життя та здоров`я працівників ДПС України та її територіальних органів, надалі запровадження дистанційної роботи на період воєнного стану.

Також, скаржник цитує частину п`яту статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України та зазначає, що приписами Кодексу адміністративного судочинства України не визначено строки повторного звернення до адміністративного суду після повернення касаційної скарги, крім випадку, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складання повного тексту судового рішення.

Інших доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків не наводить.

Наведені скаржником у повторному клопотанні підстави для поновлення строку касаційного оскарження не можуть бути визнані судом поважними з огляду на таке.

Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою) дозволяє дійти висновку, що учасники справи у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Учасники справи мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов`язків.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Суд повторно наголошує, що підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено, лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання касаційної скарги.

При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою тощо.

Верховний Суд звертає увагу скаржника на вимоги абзацу другого пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» №731-IX від 18 червня 2020 року, який запровадив механізм поновлення строку виключно за умови, якщо особа, яка оскаржує судове рішення, доведе, що неможливість вчинення процесуальної дії пов`язаної з обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Більш того, з огляду на постанову Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» наступні постанови, якими до цієї постанови внесені зміни, запроваджені заходи не стосуються діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування.

Колегія суддів враховує, що у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану продовжено Указами Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року №259/2022, від 17 травня 2022 року №341/2022 з 25 травня 2022 року на 90 днів (23 серпня 2022 року), від 12 серпня 2022 року №573/2022 з 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, від 07 листопада 2022 року №757/2022 з 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Колегія суддів зазначає, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо пропуск строку відбувся до введення воєнного стану.

Скаржник у касаційній скарзі не зазначає, яким чином введення воєнного стану, а так само видача Державною податковою службою України наказу про встановлення простою в роботі, вплинуло на пропуск строку на касаційне оскарження судового рішення у цій справі. Крім того, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків не зазначає як зазначені обставини вплинули на можливість врахування роз`яснень, наданих Верховним Судом в ухвалі від 22 серпня 2022 року задля повторного звернення до суду з належним чином оформленою касаційною скаргою.

Суд враховує, що запровадження простою та дистанційної роботи може дещо ускладнити організацію трудового процесу в органах державної влади та призвести до незначних порушень процесуальних строків. Водночас, у цьому випадку скаржник пропустив строк касаційного оскарження майже на шість місяців з дня складення повного тексту оскаржуваного рішення та більш ніж через чотири місяці з дня повернення попередньо поданої касаційної скарги, що не можна вважати розумним та оптимальним строком (без зайвих зволікань) для реалізації права на звернення до суду з касаційною скаргою.

Таким чином, для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами Кодексу адміністративного судочинства України у скаржника було достатньо часу, тоді як у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень скаржник не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України в межах строку на касаційне оскарження судових рішень. При цьому, Верховний Суд вже надавав скаржнику вичерпні роз`яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав.

Сукупність цих обставин свідчить про допущення скаржником необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог Кодексу адміністративного судочинства України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Також Суд акцентує увагу на тому, що податковий орган, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Колегія суддів вважає, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень, яка спричинила значне пропущення строку на касаційне оскарження є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, що настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Більш того, відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, що склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження обставин пропуску такого строку поважними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

За таких обставин, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2022 року у справі №804/955/17 необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 329, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Відмовити в задоволенні клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені в ньому причини пропуску строку неповажними.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2022 року у справі №804/955/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільногірське скло» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О. О. Шишов

М. М. Яковенко