Постанова

від 25.01.2023 по справі 756/9026/15-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2023 року м. Київ

Справа № 756/9026/15-ц

Провадження № 22-ц/824/2338/2023

Резолютивна частина постанови оголошена 25 січня 2023 року

Повний текст постанови складено 27 січня 2023 року

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.

секретаря: Карпенка В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу першого заступника керівника Київської міської прокуратури на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 23 серпня 2022 року у справі за заявою Київської міської прокуратури заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Харківська державна наукова бібліотека ім. В.Г. Короленка, Київський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові, Міністерство культури України про поворот виконання рішення суду, -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва, постановлену 23 серпня 2022 року, заяву Київської міської прокуратури, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Харківська державна наукова бібліотека ім. В.Г. Короленка, Київський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові, Міністерство культури України про поворот виконання рішення суду, повернуто заявнику без розгляду.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, перший заступник керівника Київської міської прокуратури подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати ухвалу суду, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм Закону України «Про прокуратуру», Конституції України, а також Цивільного процесуального кодексу України.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Мельник А.В. зазначає про те, що висновок суду про повернення заяви повністю відповідає вимогам діючого законодавства, а тому вимоги апеляційної скарги є безпідставними.

Також вказує про те, що відповідно до ч.1 ст. 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

У даній справі відповідачам є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Харківська державна наукова бібліотека ім. В.Г. Короленка, Київський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові, Міністерство культури України, а тому саме вищезазначені відповідачі мають право звертатися до суду із заявою про поворот виконання рішення.

В судовому засіданні прокурор Шевченко О.В. підтримала доводи апеляційної скарги.

Представник ОСОБА_1 адвокат Мельник А.В. проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що ухвалою Оболонського районного суду м. Києва заяву Київської міської прокуратури, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Харківська державна наукова бібліотека ім. В.Г. Короленка, Київський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові, Міністерство культури України про поворот виконання рішення суду, повернуто заявнику без розгляду(т. 5, а.с.88-89).

Повертаючи без розгулу заяву, суд першої інстанції виходив із того, що Частиною 1 ст. 58 ЦПК України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до п. 1.2. Наказу Генеральної прокуратури від 02.09.2020 № 402«Про порядок представництва в суді органів прокуратури, забезпечення участі в розгляді судами справ, стороною або третьою особою в яких виступають органи прокуратури, їхні посадові та службові особи (самопредставництва)» участь у розгляді справ в адміністративному, господарському, цивільному судочинстві в порядку самопредставництва органів прокуратури, посадових і службових осіб, які діють від імені органу прокуратури, що є стороною або третьою особою у справах, зокрема участь у судових засіданнях, організацію, підготовку та подання у таких справах відзивів на позовні заяви, відповідей на відзиви, пояснень, заяв, клопотань, заперечень, апеляційних, касаційних скарг, інших процесуальних документів, реалізацію інших прав і обов`язків, передбачених законодавством про адміністративне, господарське, цивільне судочинство, здійснювати працівникам підрозділів з питань представництва в суді Офісу Генерального прокурора, регіональних (обласних) прокуратур, працівникам місцевих (окружних) прокуратур за довіреністю та відповідно до положень про такі структурні підрозділи.

Всупереч вказаній нормі, першим заступником керівника Київської міської прокуратури Нагальнюком Р. не додано до заяви довіреності, а тому дійшов висновку про повернення заяви без розгляду.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Межі повноважень прокурора передбачені як процесуальним законодавством (Цивільним процесуальним кодексом України) так і Законом України «Про прокуратуру».

Відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом, зокрема, звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи; ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; брати участь у розгляді справи.

Аналогічні повноваження прокурора передбачені статтями 56-57 ЦПК України, згідно з якими у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, у позовній чи іншій заяві, скарзі обгрунтовує, у чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Органи та інші особи, які відповідно до статті 56 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду.

Із наведених правових норм убачається, що прокурор у таких випадках виконує функцію представництва інтересів держави, яка одночасно є його конституційним обов`язком.

Як убачається з матеріалів справи, у січні 2016 року Прокуратурою міста Києва здійснено вступ у справу № 756/9026/15-ц, подавалися заяви, апеляційна та касаційна скарги тощо, тобто реалізовувалися процесуальні повноваження прокурора як представника державних інтересів, передбачені чинним законодавством.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про прокуратуру» функції прокуратури України здійснюються виключно прокурорами. Делегування функцій прокуратури, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається, перелік посад яких вказано у статті 15 цього Закону.

При цьому прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає в прокуратурі (стаття 15 Закону України «Про прокуратуру»).

Статтею 15 Закону України «Про прокуратуру» визначено статус прокурора.

Так, прокурором органу прокуратури є, зокрема, керівник обласної прокуратури, перший заступник керівника обласної прокуратури, заступник керівника обласної прокуратури, прокурор обласної прокуратури.

При цьому прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає в прокуратурі (стаття 15 Закону України «Про прокуратуру»).

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про прокуратуру» прокурором органу прокуратури є, зокрема, керівник обласної прокуратури, перший заступник керівника обласної прокуратури, заступник керівника обласної прокуратури, прокурор обласної прокуратури.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що прокурор, у тому числі перший заступник керівника обласної прокуратури в силу Закону уповноважений на підписання заяви про поворот виконання рішення суду.

Зокрема, районний суд в порушення норм процесуального права (ст.ст. 56- 64 ЦП К України) безпідставно ототожнив статус прокурора, що здійснює представництво інтересів держави в суді, зі статусами прокурора, який представляє органи прокуратури, її посадових осіб (самопредставництво), та представника особи в суді, що призвело до помилкового висновку про те, що заява про поворот виконання рішення суду підписана представником, повноваження якого не підтверджені у встановленому законом порядку.

Водночас судом не враховано, що види представництва сторін в суді, які врегульовані нормами статей 58 - 64 ЦПК України, передбачають обов`язковий порядок правових відносин між представником і особою, яку він представляє.

Відповідно до вимог статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

За змістом статті 238 ЦК України, статті 64 ЦПК України, представник для виконання своїх обов`язків наділяється довірителем відповідними повноваженнями і не може виходити за їх межі, якщо не одержить на це спеціального дозволу.

У зв`язку з цим не можна ототожнювати статус прокурора, що здійснює представництво інтересів держави в суді, зі статусом представника в цивільному процесі, оскільки відносини між представником і довірителем грунтуються на договорі доручення, виходячи з наступного.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у постанові від 08.04.1999 у справі № 3-рп/99, представництво прокурором інтересів держави в суді відрізняється від інших видів представництва рядом специфічних ознак: складом представників та колом суб`єктів, інтереси яких вони представляють, обсягом повноважень, формами їх реалізації.

Повноваження прокурора при здійсненні представництва інтересів держави визначені статтею 56 ЦПК України.

Здійснюючи представництво інтересів держави, прокурор не обмежений волею суб`єкта, від імені якого він представляє інтереси держави, і діє автономно, незалежно від нього.

При цьому відповідно до частини 3 статті 61 ЦПК України прокурори не можуть бути представниками в суді, крім випадків, коли вони діють від імені відповідних органів, що є стороною або третьою особою у справі, чи як законні представники сторони чи третьої особи.

До прокурора ці правила застосовуються у разі оскарження дій чи бездіяльності органів прокуратури та їх посадових осіб, коли прокурор набуває статусу відповідача як суб`єкт владних повноважень.

Проте в таких випадках прокурор не здійснює представництво інтересів держави

Саме у справах такої категорії повноваження представників органів прокуратури, крім керівника прокуратури, мають підтверджуватися документами, визначеними статтею 62 ЦПК України.

Разом з тим процесуальне становище прокурора при здійсненні конституційної функції представництва в суді інтересів держави визначається його компетенцією. Прокурор є службовою особою державного органу - прокуратури - і діє без його спеціальних доручень, на підставі закону та свого службового становища, оскільки виконує покладені на органи прокуратури завдання і функції щодо представництва в суді державних інтересів.

Отже, законодавством чітко розмежовано повноваження прокурора на представництво інтересів держави в суді та прокурора, як представника органу прокуратури (її посадової особи).

Таким чином, при поданні заяви про поворот виконання рішення суду прокурор - перший заступник керівника Київської міської прокуратури діє як представник інтересів держави у межах повноважень, визначених вимогами Закону України «Про прокуратуру», ст. 56 ЦПК України, якими надання довіреностей не передбачено.

Також, при постановленні оскаржуваної ухвали судом безпідставно застосовано вимоги п. 1.2 Наказу Генеральної прокуратури від 02.09.2020 № 402 «Про порядок представництва в суді органів прокуратури, забезпечення участі в розгляді судами справ, стороною або третьою особою в яких виступають органи прокуратури, їхні посадові та службові особи (самопредставництва)» (далі - наказ № 402) та не враховано, що останнім визначено порядок представництва в суді органів прокуратури (самопредставництва), а не організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді, яка регулюється окремим наказом Генеральної прокуратури від 21.08.2020 До 389 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді» (далі - наказ № 389).

Зі змісту наказу №402 вбачається, що метою його прийняття є підвищення ефективності та удосконалення організації діяльності щодо представництва в суді органів прокуратури, забезпечення участі в розгляді судами справ, стороною або третьою особою в яких виступають органи прокуратури, їхні посадові та службові особи (самопредставництва).

Положеннями п. 1.2 зазначеного наказу передбачено, що участь у розгляді справ в адміністративному, господарському, цивільному судочинстві в порядку самопредставництва органів прокуратури, посадових і службових осіб, які діють від імені органу прокуратури, що є стороною або третьою особою у справах, зокрема участь у судових засіданнях, організацію, підготовку та подання у таких справах відзивів на позовні заяви, відповідей на відзиви, пояснень, заяв, клопотань, заперечень, апеляційних, касаційних скарг, інших процесуальних документів, реалізацію інших прав і обов`язків, передбачених законодавством про адміністративне, господарське, цивільне судочинство, здійснювати працівникам підрозділів з питань представництва в суді Офісу Генерального прокурора, регіональних (обласних) прокуратур, працівникам місцевих (окружних) прокуратур за довіреністю та відповідно до положень про такі структурні підрозділи.

В той же час, подаючи заяву про поворот виконання рішення суду, перший заступник керівника Київської міської прокуратури здійснює конституційну функцію - представництво інтересів держави в суді в інтересах держави, а не діє в порядку самопредставництва органів прокуратури.

Пунктом 6.1 наказу № 389 передбачено, що позови (заяви) надсилати до суду за підписом Генерального прокурора, його перших заступників та заступників, керівників обласних, окружних прокуратур, їхніх перших заступників та заступників.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що прокурор, у тому числі перший заступник керівника обласної прокуратури в силу Закону уповноважений на підписання заяви про поворот виконання рішення суду.

Таким чином, поза увагою суду залишилось те, що при поданні заяви про поворот виконання рішення суду у справі першим заступником керівника Київської міської прокуратури дотримано вимоги ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» та наказу Генеральної прокуратури від 21.08.2020 № 389 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді», а тому оскаржувана ухвала про повернення без розгляду заяви прокурора про поворот виконання рішення суду у справі №756/9026/15-ц є незаконною.

З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку, що постановляючи оскаржувану ухвалу про повернення заяви прокурора без розгляду, суд першої інстанції не врахував вимоги ст.ст. 5, 15, 23, 24 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 56, 57 ЦПК України та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення заяви прокурора без розгляду у зв`язку з не наданням до заяви довіреності.

Посилання представника ОСОБА_1 - адвокат Мельник А.В. у відзиві на апеляційну скаргу на те, що Київська міська прокуратура не є відповідачем у справі, а тому не має права звертатися до суду із заявою про поворот виконання рішення, то воно не заслуговує на увагу, оскільки, підставою для повернення заяви про поворот виконання рішення було не надання прокурором довіреності на підписання заяви саме першим заступником прокурора.

Крім того, відзив на апеляційну скаргу не містить заперечень по суті доводів апеляційної скарги, а наведені у ньому твердження не стосуються мотивів з яких виходив суд при постановлені оскаржуваної ухвали, а тому не враховуюється судом.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню а ухвалу суду скасуванню.

Керуючись ст.ст.259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу першого заступника керівника Київської міської прокуратури - задовольнити.

Ухвалу Оболонського районного м. Києва від 23 серпня 2022 року - скасувати справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус

Судді: Л.Д. Поливач

О.І. Шкоріна