Постанова

від 25.01.2023 по справі 917/1886/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2023 року м. Харків Справа № 917/1886/21

Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Хачатрян В.С.,

за участю секретаря судового засідання Беккер Т.М.,

за участю представника Полтавської обласної державної (військової) адміністрації,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Полтавської обласної державної (військової) адміністрації вх. №1284 П/1 на рішення Господарського суду Полтавської області від 27.10.2022 у справі № 917/1886/21

за позовною заявою Полтавської обласної державної (військової) адміністрації, вул. Соборності, 45, м.Полтава, 36000

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро", с.Піщане, Решетилівський район, Полтавська область,38410

3 особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державна екологічна інспекція Центрального округу, вул.Коцюбинського,6, м.Полтава, 36039.

про стягнення 296010,00 грн,-

ВСТАНОВИЛА:

Полтавська обласна державна адміністрація звернулась до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро" про стягнення 296010,00 грн шкоди, завданої порушенням природоохоронного законодавства, що зумовлена засміченням земельних ресурсів.

В обгрунтуванні позову позивач посилається на те, що відповідач здійснив засмічення земельної ділянки шляхом розміщення відходів без дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами. Так, позивачем зазначено, що під час натурального обстеження земельної ділянки за адресою: Полтавська обл., Решетшівський р-н., с. Піщане, вул. Федорченка, 38, де знаходиться МТС ТОВ "Бурат-Агро" виявлено засмічення земельної ділянки, а саме складування на ній зношених (некондиційних) шин сільськогосподарської техніки (код відходів згідно ДК 005-96 2511.3.1.01). Площа земельної ділянки становить 90м.кв.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 27.10.2022 у справі № 917/1886/21 відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд вказав про недоведення позивачем наявності в діях ТОВ "Бурат-Агро" складу цивільного правопорушення, а саме безпосереднього причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) особи, шкодою та виною. Зокрема суд першої інстанції наголосив:

-що умовою кваліфікації такого правопорушення, як засмічення земель, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини;

-що матеріали справи не містять доказів зношеності шин, а а відтак і розміщення ТОВ "Бурат Агро" на земельній ділянці саме відходів в розумінні вимог законодавства;

-про підписання протоколу від 21.05.2019 неналежним представником відповідача, оскільки надані позивачем матеріали про адміністративне правопорушення не містять підтвердження належності особи, що притягнута до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 до складу посадових осіб підприємства позивача;

-про відсутність належного обґрунтування застосування коефіцієнту засмічення земельної ділянки Кзз з показником "4".

Полтавська обласна державна (військова) адміністрація з відповідним рішенням суду не погодилась, звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обгрунтуванні апеляційної скарги зазначає про надання судом неналежної правової оцінки обставинам справи, оскільки:

- підставою для нарахування суми збитків за засімчення земельної ділянки, є ймовірність самого лише забруднення, що виключає необхідність встановлення факту та ступеня забруднення земельної ділянки;

-ТОВ "Бурат Агро" підписано матеріали акту проведеної перевірки без жодних заперечень та зауважень;

-Акт від 22.03.2019 07-01-04/144, складений за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб?єктом господарювання ТОВ "Бурат Агро" містить підписи посадових осіб ТОВ "Бурат Агро";

- розрахунок розміру шкоди зроблено на підставі даних Методики, яка не передбчаає в даному випадку дослідження факту та ступеня забруднення земельної ділянки.

Детально рух у справі на стадії апеляційного перегляду відображено в процесуальних документах суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.01.2023 у справі № 917/1886/21 розгляд справи відкладено на 25 січня 2023 року об 11:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань № 131, запропоновано учасникам справи свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua та телекомунікаційної мережі "Електронний суд".

У судове засідання, яке відбулось 25.01.2023, з`явився представник Полтавської обласної державної (військової) адміністрації.

Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів встановила такі обставини спору.

На підставі наказу від 20.02.2019 № 07-01-03/147 та направлення на перевірку від 20.02.2019 № 07-01- 04/144, у період з 11.03.2019 - 22.03.2019 державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища провели перевірку щодо додержання суб`єктом господарювання - ТОВ "БУРАТ-АГРО" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального відтворення і охорони природних ресурсів.

У п. 63 вказаного акту зазначено, що під час натурального обстеження земельної ділянки за адресою: Полтавська обл., Решетилівський р-н., с. Піщане, вул. Федорченка, 38, де знаходиться МТС ТОВ БУРАТ-АГРО виявлено засмічення земельної ділянки, а саме складування на ній зношених (некондиційних) шин сільськогосподарської техніки (код відходів згідно ДК 005-96 2511.3.1.01). Площа земельної ділянки становить 90 м. кв. Документи, що посвідчують право власності чи користування вказаною земельною ділянкою ТОВ БУРАТ-АГРО під час перевірки не надано.

Згідно п. 71 припису Державної екологічної інспекції центрального округу від 29.03.2019 ТОВ "Бурат-Агро" приписано не допускати засмічення земельної ділянки за адресою Полтавська обл., Решетилівський район с. Піщане, вул. Федорченка, 38.

Позивач вважає, що порушення відповідачем вимог законодавства зафіксовано уповноваженими особами Державної екологічної інспекції центрального округу в акті перевірки від 22.03.2019, яким встановлено факт засмічення відкритої земельної ділянки зношеними шинами сільськогосподарської техніки (код відходів згідно ДК 005-96 2511.3.1.01), пункт 63 Акту. Також зазначене порушення відображене в детальному описі засміченої земельної ділянки від 18.03.2019.

Зазначає, що акт, а також припис Державної екологічної інспекції Центрального округу та розрахунок шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, зумовленої засміченням земель відходами відповідачем не оскаржувалися та не були визнані незаконними чи скасовані, тому вони є чинними, а відтак слугують належним доказом порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства.

На підставі акта за результатами проведеної перевірки посадові особи Держекоінспекції України можуть скласти припис.

Пунктом 71 вказаного припису підприємство зобов`язано з 15.04.2019 не допускати засмічення земельної ділянки за адресою Полтавська обл., Решетилівський район с. Піщане, вул. Федорченка, 38.

23.04.2019 Державна екологічна інспекція Центрального округу направила ТОВ "Бурат-Агро" претензію № 31/08-17 щодо відшкодування збитків , заподіяних державі в результаті порушення природоохоронного законодавства на суму 296010,00 грн з відповідним розрахунком.

У звґязку з неоплатою відповідної суми у добровільному порядку позивач звернувся з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає про таке.

Відповідно до преамбули Закону України "Про відходи" цей Закон визначає правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов`язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я людини на території України.

Відповідно до п. "з" ч.1 ст.17 ЗУ "Про відходи" суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах.

Згідно із ч.ч.1,4,7 ст.33 ЗУ "Про відходи" зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення). Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, в якому визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відходів відповідно до встановлених умов їх зберігання. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у тому числі побутових у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.

Згідно із пунктами 1,10 ч.1 ст.35 ЗУ "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.

Відповідно до ст.56 ЗУ "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

За змістом п. "з" ч.2, ч.4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у, зокрема: самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст.69 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення, елементами якого є: а) протиправна поведінка особи, б) настання шкоди, в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, г) вина заподіювача шкоди. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

За відсутності хоча б одного із зазначених елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

З огляду на наведене, предметом доказування у справі про стягнення шкоди є наявність усіх складових елементів правопорушення.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення). Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений у формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження). Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Проаналізувавши спірні правовідносини суд першої інстанції дійшов висновку про недоведення позивачем наявності складу цивільного правопорушення, а саме безпосереднього причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) відповідача, шкодою та виною.

Однак, колегія суддів не погоджується з відповідною правовою оцінкою суду та зазначає про таке.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази на предмет протиправності поведінки відповідача суд апеляційної інстанції визначає наступне.

Нормою статті 46 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких повязана з накопиченням відходів, зобовязані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні обєкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.

Відповідно до ч. 2 статті 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людей.

З наведених норм вбачається, що підприємство в ході проведення господарської діяльності зобовязано забезпечувати своєчасне вивезення відходів на спеціальні обєкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення. При цьому їх розміщення дозволяється лише за наявності спеціального дозволу.

У п. 63 акту зазначено, що під час натурального обстеження земельної ділянки за адресою: Полтавська обл., Решетилівський р-н., с. Піщане, вул. Федорченка, 38, де знаходиться МТС ТОВ БУРАТ-АГРО виявлено засмічення земельної ділянки, а саме складування на ній зношених (некондиційних) шин сільськогосподарської техніки (код відходів згідно ДК 005-96 2511.3.1.01). Площа земельної ділянки становить 90 м. кв. Документи, що посвідчують право власності чи користування вказаною земельною ділянкою ТОВ "БУРАТ-АГРО" під час перевірки не надано. Зазначене порушення відображене в детальному описі засміченої земельної ділянки від 18.03.2019 року.

Вказане засвідчує порушення відповідачем вимог законодавства у вигляді засмічення відкритої земельної ділянки зношеними шинами сільськогосподарської техніки (код відходів згідно ДК 005-96 2511.3.1.01).

За позицією місцевого господарського суду умовою кваліфікації такого правопорушення, як засмічення земель, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини.

Судом першої інстанції наголошено, сам факт наявності певних предметів, навіть самого сміття, не є достатнім для того, щоб вважати землю засміченою і як наслідок виникнення обов`язку відшкодувати шкоду. Обов`язковою ознакою засмічення є таке засмічення земель, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Відтак, для наявності підстав щодо покладення на відповідача відповідальності за засмічення земель, позивачу необхідно встановити факт того, що таке засмічення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Втім суд апеляційної інстанції зазначає, що Господарським судом Полтавської області надано неналежне тлумачення поняттю забруднення та засмічення земельних ресурсів при кваліфікації обставини протиправності діяння відповідача.

Відповідно до термінів, які вживаються у Методиці зазначено, що забруднення земель це накопичення в грунтах і грунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін.

Засмічення земель це наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів.

Відповідно до пункту 3.1 Методики встановлено, що землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників.

При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого грунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).

Із цього слідує, що в разі забруднення земель необхідно довести факт такого забруднення шляхом надання доказів, які підтверджуються наявність шкідливих забруднюючих речовин в концентраціях, які шкодять грунту і навколишньому природному середовищу.

Між тим, згідно з пунктом 3.2 Методики, землі вважаються засміченими, якщо на відкритому грунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Колегія суддів погоджується з позицією апелянта, що сам факт наявності відходів на земельній ділянці, які можуть призвести до забруднення навколишнього природного середовища є достатнім для визнання цих земель засміченими. При цьому в уповноваженого органу або особи не виникає обов?язку доводити факт забруднення, оскільки ця норма містить альтернативних характер, тобто допускає як забруднення так можливість такого забруднення, якого наразі немає.

Зміст даної Методики для притягнення особи до відповідальності за засмічення земельної ділянки не потребує дослідження хімічного складу грунту та доведення факту забруднення земель.

Ознакою засмічення в розумінні даної Методики, як підстави для нарахування суми збитків, є ймовірність самого лише забруднення, що виключає необхідність встановлення факту та ступеня забруднення земельної ділянки.

Відтак, місцевим господарським судом неправильно застосовано норми Методики, та безпідставно зазначено про ненадання позивачем доказів дослідження хімічного складу грунту та факту забруднення земельної ділянки.

Одночасно місцевий господарський суд встановив відсутність протиправної поведінки особи з підстав недоведеності позивачем розміщення ТОВ "Бурат Агро" на земельній ділянці саме відходів з огляду на відсутність доказів зношеності відповідних шин.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов?язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

У даному випадку матеріалами справи підтверджується, що державними інспекторами Державної екології інспекції Центрального округу Хмарою К.О., Дігтярем Є.С., встановлено у пункті 63 Акту від 22.03.2019 №07-01-04/144, складеного за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб?єктом господарювання ТОВ "Бурат Агро" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, що ці шини відносяться до категорії зношених та є відходами.

Після складення посадовими особами Державної екологічної інспекції Центрального округу матеріалів адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_1 , ці адміністративні матеріали не оскаржувалися.

Слід зазначити, що представниками ТОВ "Бурат Агро" підписано матеріали акту проведеної перевірки без жодних заперечень та зауважень.

При цьому відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження обставини незношеності відповідних шин.

У звязку з чим колегія суддів визнає обгрунтованими твердження апелянта про доведення факту розміщення ТОВ "Бурат Агро" на земельній ділянці саме зношених шин, а відтак і відходів в розумінні вимог законодавства.

Зазначаючи про недоведення позивачем протиправності діяння відповідача суд першої інстанції вказав про підписання протоколу від 21.05.2019 неналежним представником відповідача.

Суд першої інстанції зазначив, що надані позивачем матеріали про адміністративне правопорушення не містять підтвердження належності особи, що притягнута до адміністративної відповідальності до складу посадових осіб підприємства позивача.

Вказане аргументовано тим, що 27.07.2014 Державна інспекція України з питань праці надала роз`яснення, що посадовими особами товариства визнаються голова та члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії (ревізор), а у разі створення ради товариства (спостережної ради) - голова і члени цієї ради.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 26.04.2002 № 5 організаційно - розпорядчими обов`язками (наявність яких є характерними для поняття "посадова особа") є обов`язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами) їх заступники, особи які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири, тощо).

Посадовими особами товариства визнаються голова та члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії (ревізор), а у разі створення ради товариства (спостережної ради) - голова і члени цієї ради. Обмеження щодо поєднання однією особою зазначених посад встановлюються законом.

У зв`язку з наведеним суд дійшов висновку, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодного підтвердження наявності у громадянина ОСОБА_1 статусу посадової особи ТОВ "Бурат-Агро" та будь-яких адміністративно-розпорядчих функцій і повноважень у вказаного громадянина.

Втім суд апеляційної інстанції не погоджується з такою правовою кваліфікацією Господарського суду Полтавської області враховуючи таке.

Відповідно до матеріалів справи державним інспектором складено протокол про адміністративне правопорушення No 001180 від 21.05. 2019, у якому встановлено, що: " ОСОБА_1 будучи посадовою особою ТОВ "Бурат-Агро" допустив псування сільськогосподарських та інших земель шляхом засмічення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , де знаходиться МТС ТОВ "Бурат-Агро", складуванням відходів - зношених (некондиційних) шин сільськогосподарської техніки (код відходів за ДК 005-96 2511.3.1.01)...".

Постановою про накладення адміністративного стягнення N 206/2/4-24 від 22.05.2019, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнено до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 52 КУпАП України.

Колегія суддів зауважує, що відповідна постанова набрала законної сили, не оскаржувалась, отримана безпосередньо ОСОБА_1 , яким оплачено суму штрафу у добровільному порядку (квитанція від 30.05.2019 0.0.13668643944.1).

При цьому, як грунтовно зазначив апелянт, Акт від 22.03.2019 07-01-04/144, складений за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб?єктом господарювання ТОВ "Бурат Агро" містить підписи посадових осіб ТОВ "Бурат Агро", а саме: генерального директора ТОВ "Бурат Агро" Уткіна М.О., який є керівником підприємства, та інженера з ОПІ та НС ТОВ "Бурат Агро" Гетьманом В.М.

Таким чином, генеральний директор ТОВ "Бурат Агро" Уткін М.О. був обізнаний із результатами перевірки, проведеної посадовими особами Державної екологічної інспекції Центрального округу щодо діяльності ТОВ "Бурат Агро" та мав можливість їх оскарження.

З матеріалів справи вбачається, що саме Інженер з ОП та НС ТОВ "Бурат Агро" Гетьман В.М. був визнаний винним в порушенні статті 52 КУпАП, так як є відповідальною особою за визначеним напрямком діяльності підприємства. Факт того, що до відповідальності за засмічення було притягнуто не керівника підприємства, а інженера з ОП та НС ТОВ "Бурат Агро" не спростовує наявність в діях саме відповідача складу правопорушення щодо засмічення земельної ділянки.

Таким чином, протиправна поведінка відповідача полягає у засміченні відкритої земельної ділянки зношеними шинами сільськогосподарської техніки (код відходів згідно ДК 005-96 2511.3.1.01).

З приводу наявності шкоди, спричиненої протиправною поведінкою відповідача, суд зазначає наступне.

У даному випадку, шкода полягає у зменшенні (потенційній можливості зменшення) якісних показників земельного об`єкту, унаслідок чого можуть погіршуватися екологічні умови життєдіяльності людини та стан інших об`єктів природи.

Порядок розрахунку шкоди, яка підлягає відшкодуванню, передбачений у Методиці визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення вимог природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 149 від 04 квітня 2007 року (зі змінами та доповненнями, внесеними наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 04.04.2007р. №149).

З аналізу пункту 1.3 Методики вбачається, що вона встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб`єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.

Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища (п.3.2 Методики).

Пунктом 3.3 Методики визначено, що факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

При цьому, вказана методика встановлює самостійні та окремі підстави для відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок порушень природоохоронного законодавства, зокрема, самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.

Відповідно до п. 5.5 Методики, розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою 6:

Ршз = А x Б x Гоз x Пдз xКзз x Кег,(6)деРшз-розмір шкоди від засмічення земель, грн; А-питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5; Б-коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки відходами дорівнює 15, а небезпечними відходами - 300. Гоз-нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн/кв. м; Пдз-площа засміченої земельної ділянки кв. м; Кзз-коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 5; Кег-коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.Суд першої інстанції зазначив про відсутність належного обгрунтування застосування коефіцієнту засмічення земельної ділянки Кзз з показником "4".

Втім відповідний висновок зроблений судом без повного дослідження матеріалів справи та вищезазначеної Методики.

У Додатку 5 до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства зазначено, що у випадку коли об`єм відходів (Ов), куб.м перевищує 100 куб.м, застосовується показник "4".

З матеріалів справи вбачається, що об`єм розміщених відповідачем відходів (Ов), перевищує 100 куб.м, у звязку з чим правомірно застосовано при розрахунку розміру шкоди показник "4".

Проаналізувавши розрахунок розміру шкоди суд апеляційної інстанції зазначає про його належність та складення на підставі даних Методики.

На підставі зазначеного колегія суддів встановлює доведеність позивачем наявності шкоди у вигляді забрудненні земельної ділянки, а також розміру даної шкоди в сумі 296010,00 грн.

У пункті 1.6 Роз`яснень Вищого Господарського суду України № 02-5/744 від 27 червня 2001 року "Про деякі питання вирішення спорів, пов`язаних з застосуванням законодавства про охорону навколишнього середовища" визначено, що вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже, саме відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Втім відповідачем у належний спосіб не було доведено існування жодних обєктивних обставин, які спричинили розміщення відходів без спеціального дозволу, що свідчить про наявність саме його вини у відповідному засміченні.

За таких обставин доведено з боку позивача і наявність причинного зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, оскільки саме у звязку з недотриманням вимог в частині належного поводження з відходами, було спричинено шкоду земельній ділянці, у вигляді її засмічення, грошовий вираз якої складає 296010,00 грн.

На підставі викладеного, колегія суддів встановила наявність в діях відповідача усіх елементів складу делікту, а саме:

-протиправна поведінка відповідача полягає у засміченні відкритої земельної ділянки зношеними шинами сільськогосподарської техніки (код відходів згідно ДК 005-96 2511.3.1.01);

-шкідливий результат такої поведінки (шкода) полягає у засміченні земельної ділянки, що спричиняє зниження її якості та стає загрозою її придатності;

-причинний зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою зумовлений тим, що у звязку з недотриманням вимог щодо поводження з відходами, було спричинено шкоду земельному об`єкту, у вигляді його засмічення;

-вина особи, яка заподіяла шкоду презюмується, оскільки відповідачем не було доведено існування жодних обставин які спричинили розміщення відходів без спеціального дозволу,

у звґязку з чим позовні вимоги є правомірними в частині стягнення 296010,00 грн.

Ураховуючи викладене, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, неповністю дослідив обставини, які мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, а тому вказане рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Щодо судових витрат, які складаються з судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги, то колегія суддів дійшла висновку про їх розподіл відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, п.2, ч.1 статті 275, п.1 п.3 статті 277, статтями 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Полтавської обласної державної (військової) адміністрації задовольнити.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 27.10.2022 у справі № 917/1886/21 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Полтавської обласної державної (військової) адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро" про стягнення 296010,00 грн шкоди, завданої порушенням природоохоронного законодавства, що зумовлена засміченням земельних ресурсів, задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро"( код ЄДРПОУ 30152327, с.Піщане, Решетилівський район, Полтавська область,38410) шкоду, завдану порушенням природоохоронного законодавства, що зумовлена засміченням земельних ресурсів, у розмірі 296010,00 грн (двісті дев?яносто шість тисяч десять гривень 00 копійок) до місцевого бюджету на 21 p/p UA318999980333139331000016587 ГУК y Полтавській області с. Піщане/24062100, код ЄДРПОУ 37959255 - для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", символ звітності 331 в установі банку Головне управління Державної казначейської служби у Полтавській області.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро"( код ЄДРПОУ 30152327, с.Піщане, Решетилівський район, Полтавська область,38410) на користь Полтавської обласної державної (військової) адміністрації (код ЄДРПОУ 43421817, вул. Соборності, 45, м.Полтава, 36000) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 4440,15 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро"( код ЄДРПОУ 30152327, с.Піщане, Решетилівський район, Полтавська область,38410) на користь Полтавської обласної державної (військової) адміністрації (код ЄДРПОУ 43421817, вул. Соборності, 45, м.Полтава, 36000) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної заяви в розмірі 6660, 22 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 06.02.2023.

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя В.С. Хачатрян