УХВАЛА
28 березня 2023 року
м. Київ
cправа № 917/1886/21
Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Картере В.І.
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро" з доданими до неї матеріалами
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2023
у справі № 917/1886/21
за позовною заявою Полтавської обласної державної (військової) адміністрації
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро"
3 особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державна екологічна інспекція Центрального округу
про стягнення 296 010,00 грн,-
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 27.10.2022 відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2023 апеляційну скаргу Полтавської обласної державної (військової) адміністрації, задоволено. Рішення Господарського суду Полтавської області від 27.10.2022 у справі №917/1886/21, скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Полтавської обласної державної (військової) адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро" про стягнення 296010,00 грн шкоди, завданої порушенням природоохоронного законодавства, що зумовлена засміченням земельних ресурсів, задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро" шкоду, завдану порушенням природоохоронного законодавства, що зумовлена засміченням земельних ресурсів, у розмірі 296010,00 грн до місцевого бюджету на 21 p/p UA318999980333139331000016587 ГУК y Полтавській області с. Піщане/24062100, код ЄДРПОУ 37959255 - для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", символ звітності 331 в установі банку Головне управління Державної казначейської служби у Полтавській області. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро" на користь Полтавської обласної державної (військової) адміністрації витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 4440,15 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро" на користь Полтавської обласної державної (військової) адміністрації витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної заяви в розмірі 6660, 22 грн.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2023 у справі № 917/1886/21, в якій просить суд поновити строк на касаційне оскарження; скасувати судове рішення апеляційної інстанції; рішення Господарського суду Полтавської області від 27.10.2022 залишити без змін; зупинити виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2023 до закінчення касаційного перегляду справи.
Здійснивши перевірку касаційної скарги з доданими до неї матеріалами на відповідність вимогам Господарського процесуального кодексу України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на наступне.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з частини п`ятої ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У п. 1 частини першої ст. 163 ГПК України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у справі є вимога про стягнення 296 010 грн, що є менше 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 135 000 грн. станом на 01.01.2021 року ) та (1 240 500,00 грн. станом на 01.01.2022 року ).
Колегія суддів звертає увагу скаржника, що в силу зазначеної вище вимоги пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку справи з ціною позову, що не перевищує п?ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у справах з ціною позову, що не перевищує п?ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Однак, касаційна скарга не містить обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, за яких суд міг би визнати справу №917/1886/21 такою, судове рішення у якій може бути переглянуто у касаційному порядку.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23.10.1996; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19.12.1997).
Таким чином законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у пункті 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».
Верховним Судом аналізуючи доводи та аргументи касаційної скарги взято до уваги: предмет позову, правову природу спірних правовідносин, складність справи, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство, факт розгляду даної справи судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, та сталу судову практику щодо застосування норм права.
Відповідно до ч. 1 ст. 300 ГПК України суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції згідно з ч. 2 ст. 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до заперечення встановлених судом обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного викладення обставин справи, до переоцінки доказів, які були здійсненні судом під час розгляду справи по суті і в цілому до заперечення результату розгляду справи.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»).
За приписами пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2023 у справі № 917/1886/21, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
На підставі викладеного та керуючись статтями 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2023 у справі № 917/1886/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя Огороднік К.М.
Судді Жуков С.В.
Картере В.І.
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 28.03.2023 |
Оприлюднено | 29.03.2023 |
Номер документу | 109854406 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Огороднік К.М.
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Россолов Вячеслав Володимирович
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Россолов Вячеслав Володимирович
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Россолов Вячеслав Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні