Рішення

від 06.02.2023 по справі 916/2953/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" лютого 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2953/22Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Гутниковій О.С.

розглянувши справу №916/2953/22

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Газопостачальна компанія „Нафтогаз України (04116, м. Київ, вул. Полуденка, буд. 1; код ЄДРПОУ 40121452)

До відповідача: Навчально-виховного комплексу „Балтська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3-колегіум Балтської міської ради (66101, Одеська обл., м. Балта, вул. Уварова, 96; код ЄДРПОУ 34010891)

про стягнення 107837,23 грн.

Представники:

від позивача Пронюк В.Я., адвокат

від відповідача не з`явився

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю „Газопостачальна компанія „Нафтогаз України звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Навчально-виховного комплексу „Балтська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3-колегіум Балтської міської ради про стягнення 477584,84 грн.

Позовні вимоги направлено на стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 369747,61 грн., пені у розмірі 55895,72 грн., 3% річних у розмірі 5144,07 грн. та інфляційних втрат у розмірі 46797,44 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.11.2022р. прийняти позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Газопостачальна компанія „Нафтогаз України до розгляду та відкрити провадження у справі №916/2953/22. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "12" грудня 2022 р. о 10:00. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 12.12.2022р. о 10:00.

07.12.2022р. до суду відповідачем було надано відзив на позовну заяву.

07.12.2022р. до суду позивачем було надано відповідь на відзив.

12.12.2022р. судове засідання не відбулось через відсутність електропостачання в приміщенні суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.12.2022р. призначено підготовче засідання у справі №916/2953/22 на "19" грудня 2022 р. о 14:00. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 19.12.2022р. о 14:00.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.12.2022р. закрито підготовче провадження у справі № 916/2953/22. Призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "06" лютого 2023 р. о 11:40. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 06.02.23 о 11:40.

09.01.2023р. до суду відповідачем було надано заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.02.2023р. провадження у справі №916/2953/22 в частині стягнення основного боргу 369747,61грн. закрито.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідач просить суд зменшити розмір пені на 75% до 13996,43 грн.

У судовому засіданні 06.02.2023 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 07.02.2023р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив.

Позивач відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу. Відповідно до пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу», постачальник «останньої надії» визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

26.10.2021 року набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 809 і від 9 грудня 2020 р. № 1236». Пунктом 2 Постанови КМУ № 1102 визначено зобов`язання акціонерного товариства Магістральні газопроводи України', товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України, операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 р. бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Відповідач є бюджетною установою (в значенні Бюджетного кодексу України).

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (даті - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 1 листопада 2021 року автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника «останньої надії» з наведених вище підстав підтверджується: листом Оператора ГТС від 27.09.2022 № ТОВВИХ-22-10353; інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (Форма № 10); відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача.

24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України», на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу ТОВ «Оператор газотранспортної системи України».

На виконання зазначеного пункту Оператором ГРМ було надано позивачу вказаний реєстр за Формою № 10, що погоджений листом НКРЕКП від 30.09.2020 № 10261/16.3.2/7-20 за зверненням ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» від 29.09.2020 № ТОВВИХ-20-11085. Згідно з Формою № 10, відповідач був зареєстрований в Реєстрі Споживачів постачальника «останньої надії».

Разом із цим, відповідно до пункту 4.4. Договору, Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено).

На виконання вказаного пункту позивачем направлялись на адресу відповідача відповідні рахунки на оплату поставленого природного газу, однак останнім такі рахунки були проігноровані. Крім цього, порядок здійснення оплати визначений пунктом 4.4. Договору, яким передбачено, що Споживач зобов`язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу. Позивачем було виконано в повному обсязі взяті на себе зобов`язання, відповідно до Договору, у строк та порядок передбачений Договором, належним чином та в повному обсязі. Позивач поставив відповідачу природний газ в об`ємі 11,313 тис. куб. м. на загальну суму 369747,61 грн. (з урахуванням вартості транспортування).

Таким чином у відповідача перед позивачем сформувалась заборгованість за спожитий природній газ на загальну суму 369747,61 грн.

Пунктом 4.5 Типового договору визначено, що у разі порушення відповідачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Розрахунок пені, що підлягає стягненню за цим позовом здійснено у відповідності до вимог статті 232 ГК України, та з наступного дня, від дня прострочення основного зобов`язання. З урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу відповідача перед позивачем за Договором, розмір нарахованої пені за неналежне виконання відповідачем умов Договору складає 55895,72 грн. Загальний розмір нарахованих 3% річних від основного боргу складає 5144,07 грн., згідно детального розрахунку, здійсненого у додатку до цього позову. Сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів складає 46797,44 грн, згідно детального розрахунку, здійсненого у додатку до цього позову.

У зв`язку зі сплатою відповідачем суми основного боргу позовні вимоги позивача направлено на стягнення пені у розмірі 55895,72 грн., 3% річних у розмірі 5144,07 грн. та інфляційних втрат у розмірі 46797,44 грн.

Надаючи відзив на позовну заяву, відповідачем було зазначено суду, що Навчально-виховним комплексом „Балтська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3-колегіум Балтської міської ради було сплачено на користь позивача вартість природного газу на суму 369747,61 грн. до подання позовної заяви до суду. Також було зазначено суду, що відповідач фінансується з бюджету та проведення платежів Державним казначейством України в перші дні війни здійснювалось із затримкою. Також було зазначено суду, що позивач надає доказів заподіяння збитків внаслідок прострочення сплати суми заборгованості за поставлений природний газ. Відповідач просив суд зменшити розмір пені на 75% до 13996,43 грн.

Надаючи відповідь на відзив, позивачем було зазначено суду, що він підтверджує, що сума основного боргу наразі відсутня та її було сплачено відповідачем. Також було зазначено суду, що неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом захисту забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником. Позивачем було зазначено суду, що він не вбачає виключних та достатніх обставин для зменшення пені.

Відповідно до наданих відповідачем заперечень на відповідь на відзив було зазначено суду, що відповідач наполягає на зменшенні пені на 75% до 13996,43 грн.

Суд, заслухавши представника позивача за час розгляду справи, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як з`ясовано судом, відповідачем було здійснено оплату суми основного боргу у розмірі 369747,61 грн., у зв`язку з чим судом закрито провадження у даній частині позовних вимог.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Навчально-виховним комплексом „Балтська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3-колегіум Балтської міської ради прийнятих на себе зобов`язань зі своєчасно сплати вартості спожитого природного газу, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами за час розгляду справи.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем було здійснено нарахування 3% річних у розмірі 5144,07 грн. та інфляційні втрати у розмірі 46797,44 грн.

Суд, переривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат позивача, вважає такі розрахунки вірними, а вимоги про стягнення - правомірними.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем було здійснено нарахування пені у розмірі 55895,72 грн.

Суд перевіривши розрахунок пені, вважає такі розрахунки вірними, а вимоги про стягнення - правомірними.

Вирішуючи питання про розмір пені, який має бути присуджений до стягнення із відповідача, суд вважає за необхідне надати правову оцінку заявленому відповідачем клопотанню про зменшення штрафних санкцій.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Господарський суд зауважує, що приписами чинного законодавства не встановлено переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких суд може зменшити неустойку, а, отже, вирішення вказаного питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

24.02.2022р. Указом Президента України №64/2022 „Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" було постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022р.

За переконанням суду, є достатніми підстави для зменшення заявленої позивачем до стягнення пені, оскільки, за даних обставин, присудження до стягнення із відповідача всього розміру пені матиме наслідком покладення на відповідача невиправданого тягаря, оскільки порушення відповідачем грошових зобов`язань за договором є безпосереднім наслідком неможливості відповідача виконувати власні зобов`язання у зв`язку із певними обставинами. Таким чином, зменшення заявленої позивачем до стягнення пені на 50% повною мірою відповідає принципам справедливості, добросовісності та розумності.

З викладених обставин господарський суд вважає за можливе зменшити заявлену позивачем до стягнення пеню до суми 27947,86 грн.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України, особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача пені 27947,86 грн., 3% річних 5144,07 грн. та інфляційних втрат 46979,44 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 1617,56 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Газопостачальна компанія „Нафтогаз України задовольнити частково.

2.Стягнути з Навчально-виховного комплексу „Балтська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3-колегіум Балтської міської ради (66101, Одеська обл., м. Балта, вул. Уварова, 96; код ЄДРПОУ 34010891) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Газопостачальна компанія „Нафтогаз України (04116, м. Київ, вул. Полуденка, буд. 1; код ЄДРПОУ 40121452) пеню у розмірі 27947 (двадцять сім тисяч дев`ятсот сорок сім) грн. 86 коп., 3% річних у розмірі 5144 (п`ять тисяч сто сорок чотири) грн. 07 коп., інфляційні втрати у розмірі 46797 (сорок шість тисяч сімсот дев`яносто сім) грн. 44 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1617 (одна тисяча шістсот сімнадцять) грн. 56 коп.

3.В іншій частині позову відмовити.

Повний текст рішення складено 07 лютого 2023 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко