Постанова

від 02.02.2023 по справі 5013/458/11

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2023 року

м. Київ

cправа № 5013/458/11

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,

представників учасників справи:

позивача: не з`явився,

відповідача-1: не з`явився,

відповідача-2: не з`явився,

відповідача-3: Захарченко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Онлайн-Буд Кіровоград" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АБ-ЮГ"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.10.2022 (колегія суддів у складі: Мороз В.Ф. - головуючий, Вечірко І.О., Чередко А.Є.)

та додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 17.01.2022 (суддя Глушков М.С.)

у справі №5013/458/11

за позовом Закритого акціонерного товариства "Кіровоградасфальтобетон" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Кардаша В.С.

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Добре Слово"; 2) Приватного підприємства "Онлайн-Буд Кіровоград"; 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "АБ-ЮГ"

про витребування майна,

у межах справи №5013/458/11

про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Кіровоградасфальтобетон",

ВСТАНОВИВ:

Хід розгляду справи

1. Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 20.04.2011 визнано банкрутом Закрите акціонерне товариство "Кіровоградасфальтобетон" (далі - Боржник), відкрито ліквідаційну процедуру щодо банкрута.

2. У межах зазначеної справи Боржник в особі ліквідатора подав позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Добре Слово" (далі - Відповідач-1), Приватного підприємства "Онлайн-Буд Кіровоград" (далі - Відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю "АБ-ЮГ" (далі - Відповідач-3) про витребування з незаконного володіння та повернення Боржнику:

- Відповідача-1 - 1/1 частки комплексу будівель загальною площею 2090 м2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1303379235101) за адресою: Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Слободянюка Руслана, 213-а;

- Відповідача-2 - 13/100 частки комплексу будівель загальною площею 56,7 м2 (реєстраційний номер 867375535101) за адресою: Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Слободянюка Руслана, 213г;

- Відповідача-3 - 87/100 частки комплексу будівель загальною площею 56,7 м2 (реєстраційний номер 867375535101) за адресою: Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Слободянюка Руслана, 213г.

3. Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 11.07.2019, яка залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2019, у задоволенні позову відмовлено повністю.

4. Постановою Верховного Суду зазначені ухвала та постанова скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

5. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 02.07.2021 позовні вимоги задоволені повністю, а також стягнуто солідарно з відповідачів на користь Боржника 6075,00 грн судового збору.

6. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2021 рішення суду першої інстанції змінено в частині розподілу судових витрат, стягнуто з Відповідача-1, Відповідача-2 і Відповідача-3 судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі по 2025,00 грн з кожного, а в решті рішення залишено без змін.

7. Постановою Верховного Суду від 26.05.2022 рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції змінено, викладено абзаци 2, 4, 6 резолютивної частини рішення суду першої інстанції в новій редакції, якою передбачено витребувати на користь Боржника з незаконного володіння Відповідача-1, Відповідача-2 і Відповідача-3 відповідне спірне майно, а в іншій частині постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Стислий зміст додаткового рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

8. Додатковим рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 17.01.2022, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 31.10.2022, стягнуто з Відповідача-1, Відповідача-2 і Відповідача-3 на користь Боржника судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги в розмірі по 4482,33 грн з кожного.

9. Судові рішення мотивовані встановленням обставин сплати Боржником судового збору в сумі 5763,00 грн за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 11.07.2019 та 7684,00 грн за подання касаційної скарги та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2019, питання про розподіл яких не вирішувалося під час нового розгляду справи та ухвалення рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.07.2021.

Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

10. Відповідач-2 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

11. Касаційна скарга мотивована наявністю підстави касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

12. Відповідач-2 вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не дотрималися вимог частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у цій справі апеляційний господарський суд, не передаючи справу на новий розгляд, змінив рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат зі плати судового збору.

13. Відповідач-3 приєднався до касаційної скарги Відповідача-2, вважаючи оскаржувані судові рішення незаконними.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

14. Інші учасники справи у встановлений судом термін відзиви на касаційну скаргу не надали.

Позиція Верховного Суду

15. Керуючись вимогами статей 14, 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги.

16. За приписами пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

17. Зокрема, пункт 2 частини 5 статті 238, підпункт (в) пункту 4 частини 1 статті 282 та підпункт (в) пункту 4 частини 1 статті 315 Господарського процесуального кодексу України передбачають зазначення у резолютивних частинах, відповідно, рішення та постанови суду апеляційної інстанції розподілу судових витрат, зокрема, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної чи касаційної інстанції.

18. Також у резолютивних частинах постанов судів апеляційної та касаційної інстанцій зазначається новий розподіл судових витрат, відповідно, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді першої та апеляційної інстанцій, - у разі скасування або зміни судового рішення, ухвалення нового рішення (пп (б) п. 4 ч. 1 ст. 282, пп (б) п. 4 ч. 1 ст. 315 ГПК України).

19. Положення вказаних норм кореспондуються з вимогами частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

20. Водночас за приписами пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.

21. Судові витрати складаються, зокрема, з судового збору, який у спорах, що виникають при виконані договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 123, ч. 1 ст. 129 ГПК України).

22. Як вбачається зі змісту судових рішень, ухвалених за наслідками вирішення спору в цій справі по суті заявлених позовних вимог, такі вимоги задоволені в повному обсязі, у зв`язку з чим судові витрати повністю покладені на відповідачів у рівних частках (з урахуванням неможливості визначення вартості окремих частин комплексу будівель та споруд, що були витребувані з відповідачів на користь Позивача).

23. При цьому Господарський суд Кіровоградської області в рішенні від 02.07.2021 вирішував питання щодо розподілу судового збору лише в частині 6075 грн, сплачених при поданні позовної заяви. Відповідно, Центральний апеляційний господарський суд під час апеляційного перегляду вказаного судового рішення перевірив правильність розподілу судового збору лише в зазначеній частині, змінивши його постановою від 25.11.2021.

24. У касаційному порядку постанова суду апеляційної інстанції в цій частині не оскаржувалася та не переглядалася. Натомість суд касаційної інстанції переглянув судові рішення по суті вирішення спору та погодився з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, зауваживши на неправильному викладенні резолютивної частини рішення у зв`язку з тим, що вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом витребування на користь Позивача з незаконного володіння відповідачеві оспорюваного майна, а не шляхом зобов`язання повернути це майно власникові.

25. Однак під час ухвалення вказаних судових рішень судами як першої, так і вищих інстанцій не вирішувалось питання про судові витрати Позивача у вигляді судового збору, сплаченого при поданні апеляційної та касаційної скарги під час попереднього розгляду цієї справи згідно з квитанціями №13/1_12 від 11.09.2019 на суму 5763,00 грн та №3_12 від 14.12.2019 на суму 7684,00 грн.

26. Отже, на виконання вимог пункту 12 частини 3 статті 2 та пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд Кіровоградської області як суд, що ухвалив рішення по суті вирішення спору в цій справі, правомірно ухвалив додаткове рішення стосовно вирішення питання вказаних судових витрат. Зважаючи на те, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, а судові витрати підлягали покладенню на відповідачів у рівних частинах, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку щодо стягнення на користь Позивача по 4482,33 грн з кожного із відповідачів.

27. Верховний Суд відхиляє доводи Відповідача-2 про порушення судами першої та апеляційної інстанцій положень частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України з посиланням на зміну судами рішення суду першої інстанції.

28. Верховний Суд зауважує, що внесені судом апеляційної інстанції до рішення місцевого господарського суду зміни стосувалися правильності викладення резолютивної частини цього рішення щодо покладення відповідачів судового збору саме в частині суми, сплаченої Позивачем при поданні позову, яка була розподілена судом першої інстанції. Водночас розподіл чи перерозподіл (зокрема, покладення на Позивача тощо) судових витрат в іншій частині апеляційний господарський суд при ухваленні постанови від 25.11.2021 не здійснював.

29. Оскільки внаслідок зміни рішення місцевого господарського суду за результатами касаційного перегляду не відбулася зміна розміру задоволених позовних вимог, зміна розподілу судових витрат судом касаційної інстанції також не здійснювалася.

30. Стосовно ж посилання Відповідача-2 на те, що положення вказаної норми не передбачають виключень щодо обов`язку суду апеляційної інстанції змінити розподіл судових витрат у разі, якщо він, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення, Верховний Суд наголошує, що відсутність вирішення питання щодо розподілу судових витрат (зокрема в певній частині) судами як першої, так і апеляційної чи касаційної інстанцій не є підставою для висновку про автоматичну відмову в їх відшкодуванні стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, адже такий висновок суперечив би принципам господарського судочинства.

31. Усунення вказаної прогалини відбувається в порядку, передбаченому статтею 244 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, з власної ініціативи суду, що обґрунтовано зробив суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного додаткового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

32. Звертаючись із касаційною скаргою, Відповідач-2 не спростував висновки судів першої та апеляційної інстанцій, не довів неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права до встановлених ними обставин як необхідної передумови для скасування оскаржуваних додаткового рішення суду першої інстанції та ухваленої за наслідками його перегляду постанови суду апеляційної інстанції.

33. Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Онлайн-Буд Кіровоград" залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.10.2022 та додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 17.01.2022 у справі №5013/458/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді К. Огороднік

В. Пєсков