Ухвала
08 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 621/4155/21
провадження № 61-1505ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 27 липня 2022 року та постанову Харківського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,- Первинна профспілкова організація Виробничого підрозділу «Основ`янська дистанція електропостачання» регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» Вільної профспілки Південної залізниці, про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Українська залізниця», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Первинна профспілкова організація Виробничого підрозділу «Основ`янська дистанція електропостачання» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця» Вільної профспілки Південної залізниці, про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 27 липня
2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 27 липня 2022 року залишено без змін.
25 січня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Зміївського районного суду Харківської області від 27 липня 2022 року та постанову Харківського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року, ухвалити нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарженнярішення Зміївського районного суду Харківської області від 27 липня 2022 року та постанови Харківського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року, повний текст якої складено 28 листопада 2022 року, посилаючись на те, що
22 грудня 2022 рокубуло вперше подано касаційну скаргу на оскаржувані судові рішення, яку ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2022 року повернуто. Датою отримання ухвали суду касаційної інстанції є 17 січня 2023 року, а касаційна скарга повторно подана 25 січня 2023 року.
Врахувавши наведені ОСОБА_1 обставини, колегія суддів дійшла висновку, що причини пропуску процесуального строку слід визнати поважними. КлопотанняОСОБА_1 підлягає задоволенню, а строк на касаційне
оскарження - поновленню на підставі частини другої статті 390 ЦПК України.
Проте, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на таке.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Процесуальний закон покладає на заявника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або порушення норм процесуального права, яке допустили суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України, з вказівкою на відповідні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при розгляді справи.
Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам процесуального закону.
Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
Визначення підстав касаційного оскарження, встановлених процесуальним законом, має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (приписи частини першої статті 400 ЦПК України).
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), та копії скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Верховний Суд акцентує увагу на тому, що повертаючи касаційну скаргу
ОСОБА_1 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 27 липня 2022 року та постанову Харківського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року, суд касаційної інстанції в ухвалі від 27 грудня 2022 року вказав, що заявником не виконано вимог процесуального закону при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження судових рішень, а тому така скарга підлягає поверненню заявнику на підставі пункту 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України.
При повторному зверненні з касаційною скаргою 25 січня 2023 року заявником не усунуто недоліки, які стали підставою для повернення первісної касаційної скарги щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Не усунення недоліків є підставою для повернення касаційної скарги.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішеньзадовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Зміївського районного суду Харківської області від 27 липня 2022 року та постанови Харківського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 27 липня 2022 року та постанову Харківського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до
27 лютого 2023 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Синельников
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 08.02.2023 |
Оприлюднено | 09.02.2023 |
Номер документу | 108849769 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про поновлення на роботі, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Синельников Євген Володимирович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Синельников Євген Володимирович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Синельников Євген Володимирович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Синельников Євген Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні