Постанова

від 30.10.2007 по справі 8/154-07-6406

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/154-07-6406

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"30" жовтня 2007 р. Справа № 8/154-07-6406

          Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                    Картере В.І.

суддів:                              Пироговського В.Т., Жекова В.І.

при секретарі судового засідання –Буравльовій О.М.,

за участю представників:

від позивача -Уставицька В.М.,

від відповідача -Багачук Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Омбілік-Агро”

на рішення господарського суду Одеської області від 29.08.2007р.

по справі № 8/154-07-6406

за позовом ТОВ “Омбілік-Агро”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Система підприємств Содружество”

про стягнення 21531,21 грн.

ВСТАНОВИВ:

          ТОВ “Омбілік-Агро” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом, в якому просило стягнути з ТОВ “Система підприємств Содружество” неустойку за договором поставки №10/02 від 09.02.2007р., а саме пеню у сумі 7281,21грн. та штраф у сумі 14250,00 грн.

          Позовні вимоги обґрунтовані із посиланням на те, що ТОВ “Система підприємств Содружество” не виконало умови договору №10/02 від 09.02.2007р. щодо своєчасності поставки продукції.

Рішенням господарського суду Одеської області від 29.08.2007р. (суддя Атанова Т.О.) позов задоволено частково, на користь позивача стягнуто пеню у сумі 677,38 грн., штраф у сумі 4250 грн., державне мито у сумі 215,31грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 грн. В решті позову відмовлено.

          Часткове задоволення позовних вимог вмотивовано з посиланням на те, що розмір пені в даному випадку обмежений відповідно до приписів Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, а розмір штрафу слід зменшити на підставі ст.83 ГПК України та ст.233 ГК України, з огляду на те, що порушення строку виконання зобов'язання не завдало збитків позивачу, а відповідач знаходиться у скрутному фінансовому становищі.

          Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, просить скасувати рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 6603,83грн. та штрафу у розмірі 10000,00грн. та прийняти нове рішення, позовні вимоги задовольнити повністю.

          Обґрунтовуючи апеляційну скаргу ТОВ “Омбілік-Агро” стверджує про неправомірне застосування до спірних правовідносин приписів Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, а також відсутність правових підстав для зменшення розміру штрафу у зв'язку з недоведеністю факту відсутності у нього збитків пов'язаних з неналежним виконанням зобов'язань за договором поставки та необґрунтованістю висновку суду першої інстанції про знаходження відповідача у скрутному становищі.

          Відповідач надав заперечення на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на правильність оцінки місцевим господарським судом дій ТОВ “Система підприємств Содружество” по виконанню грошових зобов'язань, просить залишити рішення господарського суду Одеської області від 29.08.2007р. без змін. при цьому відповідачем надані додаткові докази: копії договорів та видаткових накладних за якими він придбав сільськогосподарську техніку для подальшої поставки за договором поставки №10/02 від 09.02.2007р., а також копію декларації з податку на прибуток за перше півріччя 2007р.

          Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених в ній фактичних обставин правильність застосування господарським судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне:

          9 лютого 2007р. сторони уклали договір поставки №10/02, за умовами якого ТОВ “Система підприємств Содружество” зобов'язалося на умовах СРТ Інкотермс 2000, поставити ТОВ “Омбілік-Агро” нову сільськогосподарську техніку загальною вартістю 467741,49грн. (з урахуванням ПДВ) за адресою: Харківська область, Валковський район, с. Сидоренково, вул. 1 Травня, буд.5, протягом 5 робочих днів з моменту 100% оплати вартості техніки.

          Відповідно до вимог п.2.1 вказаного договору поставки, ТОВ “Омбілік-Агро” зобов'язалося оплатити 100% суми договору в строк до 12.03.2007р. згідно виставленого рахунку - фактури.

          На виконання умов зазначеного договору поставки ТОВ “Омбілік-Агро” 05.03.2007р. на підставі виставленого рахунку-фактури перерахувало ТОВ “Система підприємств Содружество” 467741,49грн., тобто повністю і в строк передбачений договором виконало свої зобов'язання, у зв'язку з чим, у ТОВ “Система підприємств Содружество”, відповідно до умов договору поставки (п.2.3) виникло зобов'язання поставити сільськогосподарську техніку в строк до 15.03.2007р.

          Однак, ТОВ “Система підприємств Содружество” свої зобов'язання за договором поставки №10/02 від 09.02.2007р. виконало із порушенням зазначеного строку. Зокрема, за вказаним договором поставки ТОВ “Система підприємств Содружество” поставило ТОВ “Омбілік-Агро”:

          - 16.03.2007р. сільськогосподарську техніку на загальну суму 367241,49грн. (з урахуванням ПДВ);

          - 23.03.2007р. сільськогосподарську техніку на загальну суму 29250,00грн. (з урахуванням ПДВ);

          - 27.03.2007р. сільськогосподарську техніку на загальну суму 71250,00грн. (з урахуванням ПДВ).

          Отже, матеріалами справи підтверджується факт прострочення виконання ТОВ “Система підприємств Содружество” зобов'язань з поставки сільськогосподарської техніки вартістю 367241,49грн. на 1 день, вартістю 29250,00грн. на 8 днів та вартістю 71250,00грн. на 12 днів.

          Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, згідно із положеннями Господарського процесуального кодексу України є предметом регулювання Господарського кодексу України.

          Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Згідно із ч.2 ст.218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

          Частина 1 статті 230 Господарського кодексу України визначає, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          Відповідальність продавця за порушення строків поставки техніки визначена у п.5.2 договору поставки №10/02 від 09.02.2007р. згідно з яким у випадку порушення продавцем строків поставки техніки, передбачених вказаним договором, останній виплачує покупцю пеню в розмірі 0,5% за кожний день прострочення поставки техніки. У випадку прострочення поставки техніки більш ніж на 10 днів, продавець також виплачує покупцю штраф у розмірі 20% від вартості не поставленої (несвоєчасно поставленої) техніки.

          Враховуючи наведене апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді неустойки за неналежне виконання зобов'язання.

          Також, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо розміру неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача в даному випадку, виходячи з наступного:

          Відповідно до ч.1 ст.233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

          Виходячи з наведених положень законодавства, враховуючи ствердження відповідача щодо надмірного розміру штрафних санкцій, для повного та всебічного з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи, апеляційним господарським судом було запропоновано позивачу надати докази щодо наявності у нього збитків, пов'язаних із несвоєчасною поставкою сільськогосподарської техніки за договором поставки.

          Позивач надав довідки, які підтверджують, що ТОВ “Омбілік-Агро” є сільськогосподарським підприємством.

          30.10.2007р. позивач надав письмові пояснення щодо наявності у нього збитків, пов'язаних із несвоєчасною поставкою сільськогосподарської техніки за договором купівлі-продажу №10/02 від 09.02.2007р. і додаткові докази: договір підряду від 12.03.07р., з якого вбачається що ТОВ «Омбілік-Агро»зобов'язалося у строк з 15.03.07р. по 30.03.07р. виконати за замовленням ТОВ Агрофірма «Подолівська»роботи з боронування 1000 га. земельних ділянок, а також угоду від 21.03.07р. про розірвання вказаного вище договору підряду через відсутність у підрядника необхідної техніки для боронування.

          Наведені документи за ствердженням позивача свідчать про наявність у нього збитків, оскільки саме несвоєчасна поставка сцепок для борони зумовила розірвання договору підряду за яким вартість робіт складала 22000,00грн.

          Втім, оцінюючи наведені вище обставини справи, з урахуванням додаткових доказів наданих позивачем, апеляційний господарський суд вважає, що належні до сплати в даному випадку за договором поставки штрафні санкції є надмірно великими, оскільки прострочення відповідачем виконання майже 80 відсотків зобов'язань за договором поставки тривало лише один день, а решта зобов'язань була виконана протягом наступних 11 днів, тобто прострочення боржника було незначним. При цьому, слід врахувати, що прибуток відповідача за перше півріччя 2007 року, який підлягає оподаткуванню склав 12800,00грн., тобто штрафні санкції за договором поставки №10/02 від 09.02.2007р. майже вдвічі перевищують прибуток отриманий відповідачем за 6 місяців поточного року, що підтверджує висновок місцевого господарського суду стосовно скрутного фінансового становища відповідача.

          Враховуючи викладене апеляційний господарський суд вважає зваженим і таким, що не порушує баланс інтересів сторін висновок місцевого господарського суду щодо зниження розміру неустойки за неналежне виконання зобов'язань за договором поставки №10/02 від 09.02.2007р., а саме пені до 677,38грн. та штрафу до 4250,00грн.

          Помилкове застосування судом першої інстанції до правовідносин щодо стягнення пені за несвоєчасну поставку сільськогосподарської техніки положень Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” в даному випадку не призвело до прийняття неправильного рішення, оскільки у справі наявні підстави для зменшення пені відповідно до приписів ст.233 ГК України, у зв'язку з чим посилання апелянта на зазначене неправильне застосування норм матеріального права не зумовлює зміну оскарженого рішення.

          Керуючись ст. ст. 77, 85, 99, 101-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          Рішення господарського суду Одеської області від 29.08.2007р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

          Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

          Головуючий суддя:                                                            В.І. Картере

          Судді:                                                                                В.Т. Пироговський

                                                                                                    В.І. Жеков

          Повний текст постанови підписаний 31.10.2007р.