Рішення

від 07.02.2023 по справі 683/1742/22

СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 683/1742/22

2/683/87/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2023 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Лугового О.М.,

з участю секретаря судового засідання Градомської Д.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Старокостянтинові цивільну справу №683/1742/22, 2/683/87/2023 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енселко Агро» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

встановив:

11 липня 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТОВ «Енселко-Агро» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що він є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення для товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,00 га, кадастровий номер 6824285600:06:031:0027, яка розташована в АДРЕСА_1 . 26 грудня 2010 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Енселко Агро» було укладено договір оренди землі, за умовами якого він передав відповідачу в оренду належну йому земельну ділянку з кадастровим номером 6824285600:06:031:0027 на строк 10 років, а отже строк дії вказаного договору оренди землі закінчився 26 грудня 2020 року. У зв`язку із тим, що даний термін дії договору оренди закінчився, ОСОБА_1 своїм листом - повідомлення від 16 грудня 2021 року повідомив орендаря про необхідність повернення йому земельної ділянки, так як він не мав намір продовжувати строк дії договору оренди. Проте, відповідач своїм листом №22 від 24.01.2022 року повідомив ОСОБА_1 про відмову в поверненні земельної ділянки по тій причині, що у 2015 році ним була укладена додаткова угода про продовження строку договору оренди ще на 10 років. Однак як зазначає позивач в своїй позовній заяві, що ніяких додаткових угод щодо продовження строку дії договору оренди земельної ділянки він не підписував.

У зв`язку з чим ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав та інтересів.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 13 липня 2022 року відкрито провадження по справі з правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.

19 жовтня 2022 року ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області призначено справі судово-почеркознавча експертиза, провадження у справі зупинено.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 20 грудня 2022 року поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання.

26 січня 2023 року ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином у порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України, причин неявки не повідомив.

Представник позивача - адвокат Віхерко Н.О. в судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заяву якою просила розгляд справи здійснювати без її участі, позов підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «Енселко Агро» за довіреністю Хвостанцева А.Ф. в судове засідання не з`явилася, про день та час слухання справи повідомлена належним чином у порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України, однак 07.02.2023 року до судового засідання подала заяву згідно якої просить судове засідання проводити без участі представника ТОВ «Енселко Агро» за наявними документами, що містяться в матеріалах справи. Разом із заявою додала до матеріалів справи письмові пояснення по справі, згідно який зазначає, що умови Додаткової угоди від 30.08.2015 року виконувалися обома сторонами договору, а саме: з моменту укладення Додаткової угоди від 30 серпня 2015 року (зареєстрована 12 вересня 2015 року) і до тепер, відповідач фактично користувався земельною ділянкою та здійснював сплату орендної плати, а позивач отримував орендну плату за землю, згідно до умов Додаткової угоди від 30.08.2015 року, та позивач жодного разу не звертався до ТОВ «Енселко Агро» з вимогою повернути йому земельну ділянку, так як він додаткову угоду не підписував. Тому вважає, що дану додаткову угоду не можна вважати неукладеною, у зв`язку з чим заперечує проти позову в повному обсязі.

Також, в матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву поданий відповідачем 28.07.2022 року, згідно якого відповідач зазначає, що з позовними вимогами позивача не погоджується в повному обсязі та вважає їх необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки умови Додаткової угоди фактично сторонами виконуються, тобто ТОВ «Енселко Агро» належним чином користується земельною ділянкою за кадастровим номером 6824285600:06:031:0027, площею 2,00 га, яка розташована на території Миролюбненської сільської ради, а ОСОБА_1 отримує за це орендну плату. Додаткова угода з ОСОБА_1 відповідає нормам законодавства України, укладалась на законних підставах за його присутності, про що свідчить його підпис у Додатковій угоді. Тому, зважаючи на фактичні обставини не існує порушень прав позивача на підставі яких можна витребувати земельну ділянку з законного володіння ТОВ «Енселко Агро». Зазначає, що поведінка позивача є недобросовісною, неприпустимою та не відповідає добросовісності та чесній діловій практиці, тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,00 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6824285600:06:031:0027, яка розташована в АДРЕСА_1 , що підтверджується наявним в матеріалах справи копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХМ №043475 від 11 лютого 2004 року.

На підставі договору оренди землі від 26 грудня 2010 року ОСОБА_1 передав ТОВ «Енселко Агро» в строкове платне користування на 10 років, належну йому земельну ділянку площею 2,00 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6824285600:06:031:0027, яка розташована в АДРЕСА_1 .

За умовами додаткової угоди від 30 серпня 2015 року до договору оренди землі № від 01 січня 2011 року (зареєстрованого 06 грудня 2012 року за №682420004014979) ОСОБА_1 передав ТОВ «Енселко Агро» в строкове платне користування на строк до 06 грудня 2032 року, належну йому земельну ділянку площею 2,00 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6824285600:06:031:0027, яка розташована в АДРЕСА_1 .

Право оренди за даним договором зареєстровано 12 вересня 2015 року, номер запису про інше речове право 11146233, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 43736815 від 12 вересня 2015 року.

ОСОБА_1 16 грудня 2021 року надіслав ТОВ «Енселко Агро» повідомлення про повернення йому земельної ділянки у відповідності до договору оренди землі від 26 грудня 2010 року, у зв`язку закінченням 26 грудня 2020 року строку дії договору, однак ТОВ «Енселко Агро» листом від 24.01.2022 повідомило ОСОБА_1 , що договір оренди припиняє свою чинність у 2021 році після закінчення сільськогосподарських робіт та збору урожаю, крім того повідомлено, що у 2015 році була укладена додаткова угода про продовження строку дії договірних відносин на 10 років

Згідно з висновку судово-почеркознавчої експертизи №СЕ-19/123-22/9498-ПЧ від 14 грудня 2022 року, підпис в графі «Від орендодавця» на додатковій угоді від 30 серпня 2015 року до договору оренди землі № від 01 січня 2011 року укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Енселко Агро», виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Відповідно до ч.4 ст.124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Частиною 1 статті 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ч.1 ст.14 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Власник земельної ділянки може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.

В силу ч.1 ст.15 Закону України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з ч.2 ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Із положень ч.1 ст.391 ЦК України слідує, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України).

Право на звернення осіб до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів урегульовано ст. 4 ЦПК України.

Як передбачено ч.ч. 1, 2 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Правочином є вольова дія учасників цивільних відносин, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Указані цивільно-правові результати мають бути досягнути внаслідок правомірних дій суб`єктів цивільного права.

У двосторонньому правочині волевиявлення сторін повинно бути взаємним (зустрічним) і спрямованим на досягнення спільної мети. Такі правочини називаються договорами.

Цивільне законодавство встановлює презумпцію свободи договору, яка полягає насамперед у вільному волевиявленні особи на вступ у договірні відносини, а також у вільному визначенні особою умов договору, в яких фіксуються взаємні права та обов`язки його сторін.

Норми чинного законодавства також закріплюють презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

У разі не спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за цим правочином, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Підставами для визнання правочину недійсним є недодержання однією стороною чи всіма сторонами вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, в тому числі вимог щодо змісту правочину та волевиявлення його учасників.

Якщо правочин суперечить нормам чинного законодавства, то його може бути визнано судом недійсним відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України. Такий правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, тому кожна сторона зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, в порядку реституції.

Договір є укладеним, якщо сторони з дотриманням установленої законом форми досягли згоди (домовленості) щодо всіх істотних умов договору.

Статтею 207 ЦК України встановлено загальні вимоги до письмової форми правочину, зокрема зміст правочину має бути зафіксований у документі, підписаному сторонами.

Отже, підпис є невід`ємним елементом (реквізитом) письмової форми договору, наявність підпису підтверджує наміри та волевиявлення сторін, а також забезпечує їх ідентифікацію.

За змістом норм Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Недотримання письмової форми договору оренди землі свідчить про те, що сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору. Цей договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а зазначені в ньому умови не є такими, що регулюють договірні відносини.

Право власності є абсолютним правом, яке включає право володіння, користування та розпорядження майном. Таке право є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Закон визначає право власника майна вимагати усунення будь-яких порушень свого права від інших осіб у спосіб, який власник вважає прийнятним. Одним із таких способів захисту порушеного права є вимога про усунення перешкод у здійсненні права користування майном. Таке право власника забезпечується за допомогою негаторного позову.

Право на звернення до суду (право на захист у процесуальному розумінні) гарантується Конституцією України та законами України, у тому числі ст.ст.15, 16 ЦК України та ст.4 ЦПК України, і може бути реалізоване, зокрема, коли особа вважає, що її право порушується, не визнається або оспорюється.

За змістом ст. 5 ЦПК України застосовуваний судом спосіб захисту цивільного права має відповідати критерію ефективності, тобто цей спосіб має бути дієвим, а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів особи.

В справах, у яких позивачі звертаються до суду з вимогами про визнання договорів оренди недійсними, посилаючись на те, що вони не підписували ці договори та не погоджували їх умови, наразі, відповідачі фактично користуються належними їм земельними ділянками та відмовляються повернути їх власникам, ефективним способом захисту права, яке позивачі як власники земельних ділянок, вважають порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним їм майном, зокрема шляхом заявлення вимоги (негаторного позову) про повернення таких земельних ділянок.

Оскільки позивач не підписував договір оренди землі, то сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору. Такі договори є неукладеними, тобто такими, що не відбулися, а, наведені в них умови не є такими, що регулюють спірні відносини. Правочини, які не вчинено (договори, які не укладені), не можуть бути визнані недійсними. Наслідки недійсності правочину (реституція) не застосовуються до правочинів, які не вчинено.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 червня 2020 року (справа №145/2047/16-ц, провадження №14-499цс19), яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 вказав, що він не підписував додаткову угоду від 30 серпня 2015 року до договору оренди землі № від 01 січня 2011 року та не уповноважував сторонніх осіб на такі дії.

Такі доводи позивача підтверджуються висновком судово-почеркознавчої експертизи №СЕ-19/123-22/9498-ПЧ від 14 грудня 2022 року.

Отже, судом беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 оспорювану додаткову угоду до договору оренди землі не підписував, таку додаткову угоду підписано іншою невстановленою особою, отже сторони не досягли згоди щодо умов додаткової угоди, такий правочин у формі додаткової угоди до основного договору є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Враховуючи, що додаткову угоду від 30 серпня 2015 року до договору оренди землі № від 01 січня 2011 року ОСОБА_1 не підписував, а строк дії договору оренди землі від 26 грудня 2010 року закінчився, в зв`язку із чим спірна земельна ділянка знаходиться у фактичному користуванні ТОВ «Енселко Агро» без установлених законом підстав, тому в порядку усунення перешкод позивачу у здійсненні права власності на належну йому земельну ділянку ТОВ «Енселко Агро» має повернути позивачу належну йому земельну ділянку.

При розподілі судових витрат суд відповідно до положень ст.141 ЦПК України враховує пропорційність задоволених вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес (ч.3 ст.141 ЦПК України).

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 в зв`язку із розглядом даної справи поніс витрати по сплаті судового збору в сумі 992 грн. 40 коп., що підтверджується квитанцією від 17.02.2022 року, а також витрати по оплаті судово-почеркознавчої експертизи в сумі 2265 грн. 40 коп., що підтверджується квитанцією від 17.11.2022 року. Ці витрати є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, тому приймаються судом до уваги.

Оскільки позов задоволено у повному обсязі, тому з ТОВ «Енселко Агро» на користь ОСОБА_1 слід стягнути 992 грн. 40 коп. судового збору, сплаченого останнім при подачі позову, а також 2265 грн. 40 коп. витрат, понесених на проведення експертизи.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні належною йому земельною ділянкою площею 2,00 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6824285600:06:031:0027, яка розташована на території АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальність «Енселко Агро» повернути вказану земельну ділянку ОСОБА_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енселко Агро» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп., а також 2265 грн. 40 коп. витрат, понесених на проведення експертизи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Старокостянтинівським РВ УМВС України в Хмельницькій області від 12 березня 2003 року, РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Енселко Агро», місце знаходження: 31134, вул.Центральна, 59, с.Сахнівці, Хмельницького р-н., Хмельницька обл., код ЄДРПОУ - 37083810.

Повний текст рішення складено 07 лютого 2023 року.

Суддя: