Рішення
від 08.02.2023 по справі 280/6725/22
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2023 року Справа № 280/6725/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Деревянко А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбау» (69037, м. Запоріжжя, Незалежної України б. 40, код ЄДРПОУ 38415761)

до Львівської митниці Державної митної служби України (79000, м. Львів, вул. Костюшка, б. 1 ; код ЄДРПОУ ВП 43971343)

про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбау» (далі - позивач, ТОВ «Інбау») до Львівської митниці Державної митної служби України (далі відповідач, Митниця), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UА209000/2022/210188/2 від 16.09.2022 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА209140/2022/001553 від 16.09.2022;

- визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UА209000/2022/000196/1 від 22.09.2022 та картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА209140/2022/001599 від 22.09.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UА209000/2022/210194/2 від 20.09.2022 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА209140/2022/001580 від 20.09.2022.

Крім того, просить стягнути на користь позивача судові витрати, які складаються із судового збору та витрат на правову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачем до митного оформлення надано всі передбачені чинним законодавством документи на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. Також посилається на те, що при застосуванні другорядного методу Митницею використана інформація щодо раніше визнаної митної вартості щодо ідентичних товарів, однак, окрім визначення джерела інформації, яке взято за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган не навів пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 05.12.2022 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач не погодився із заявленими позовними вимогами, 20.12.2022 подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що документи, які були подані до митного оформлення, містили розбіжності, а також відсутні складові митної вартості, у зв`язку з чим у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у правильності визначеної декларантом митної вартості, про що зазначено безпосередньо і в рішеннях про коригування митної вартості. На вимогу митного органу належних додаткових документів не надано, а отже сумніву митного органу не спростовано. Зазначене зумовило прийняття Митницею оскаржуваних рішень. Крім того, митний орган зазначає про відсутність підстави для відображення в рішенні про коригування митної вартості товару додаткових відомостей щодо товару, інформація щодо митної вартості якого була використана для коригування заявленої позивачем митної вартості. Просить в задоволенні позову відмовити.

27.12.2022 позивачем подано відповідь на відзив, у якій зазначає, що за текстом відзиву відповідач здійснює аналіз процедури митного оформлення та винесення спірних рішень, виходячи тільки з документів, які визначально були надані до митного оформлення. Разом із тим, додатково наданими документами позивачем підтверджено вартість транспортних витрат та розрахунок з іноземним контрагентом - постачальником, що в свою чергу додатково підтверджує заявлену митну вартість товару. Окрім того, після подання додаткових документів та пояснень такі питання із спірних рішень як відсутність заявок на перевезення та печатки продавця на контракті відповідачем вже не ставилися, однак спірні рішення скасовані не були.

На підставі матеріалів справи суд встановив такі обставини.

Між ТОВ «Інбау» та HVL GmbH (Німеччина) укладений зовнішньоекономічний договір (контракт) № 270667-47661.000 від 23.08.2022, за умовами якого сторони домовились про постачання у вересні 2022 року товару «діетиленгліколь» в кількості 100 000 тон на загальну суму 77 000,00 євро за ціною 770,00 євро/тн; умови поставки FCA Антверпен (Інкотермс 2020); адреса завантаження - Noord Natie Terminals N.V., Антверпен; умови оплати передплата.

Позивачем здійснено повну попередню оплату товару, що підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті №20497 від 05.09.2022 на суму 19250,00 євро; №20498 від 06.09.2022 на суму 19250,00 євро та №20502 від 08.09.2022 на суму 38500,00 євро, а також відповідними квитанціями про здійснення свіфт платежу.

Для здійснення митного оформлення окремих партій товару, який постачався на підставі договору (контракту) №270667-47661.000 від 23.08.2022, ТОВ «Інбау» подано до митного органу електронні митні декларації (далі також МД):

1) МД № UA209140/2022/095588 від 13.09.2022 на поставку товару «діетиленгліколь», вага брутто 23760 кг.

Митна вартість товару визначена декларантом позивача за першим методом (за ціною контракту), виходячи з ціни товару 770,00 євро/тн на загальну суму 18295,20 євро, а також витрат на транспортування товару до кордону України в розмірі 113202,00 грн.

Разом із митною декларацією позивачем надано документи на підтвердження заявленої митної вартості товару: сертифікат якості SHT 13 від 19.08.2022; рахунок - фактуру (інвойс) №40345-47661.003 від 09.09.2022; CMR №В0194425 від 09.09.2022; декларацію про походження товару № 40345-47661.003 від 09.09.2022; платіжне доручення в іноземній валюті №20497 від 05.09.2022; рахунок-фактуру на оплату транспортних послуг №070922-1 від 09.09.2022; довідку про вартість послуг транспортування вих. № 09-09-1 від 09.09.2022; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 19.08.2022; висновок цінової експертизи Запорізької Торгово-промислової палати вих. № ОИ-1193 від 13.09.2022; контракт №270667-47661.000 від 23.08.2022; договір на надання брокерських послуг та декларування товарів №13-2022 від 04.04.2022.

13.09.2022 Митниця направила повідомлення від митниці декларанту, в якому з посиланням на частини 3-4 статті 53 Митного кодексу України (далі МК України) запропоновано надати документи для підтвердження митної вартості товарів: 1) рахунок - фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі - продажу); 2) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять обов`язкові реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів: 5) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається: 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення: 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Також в повідомленні зазначено, що декларант або уповноважена особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження ними митної вартості товару.

На вимогу митного органу позивачем надано: прайс-лист б/н від 19.08.2022; банківський платіжний документ (попередня оплата) №20497 від 05.09.2022; копія митної декларації країни відправлення № 22ВЕІ0100070157845 від 09.09.2022; висновок ТПП про вартісні характеристики ОИ-1193 від 13.09.2022; джерела інформації для висновку ТПП; скрини переписки з продавцем про погодження ціни; договір транспортного перевезення №20220906-1 від 06.09.2022; митна декларація країни відправлення № 22ВЕІ0100070157845 від 09.09.2022.

За результатами розгляду поданих позивачем документів Митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UА209000/2022/210188/2 від 16.09.2022, в обґрунтування якого зазначено, що в рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 МК України, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МК України, не містять усіх відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена за товар. Під час розгляду документів було виявлено наступне:

- відсутні підписи у гр. 14, 15CMR;

- у наданому платіжному дорученні сума платежу не відповідає сумі фактури, документ містить загальне посилання на контракт;

- у гр .44 внесено реквізити документів за кодами «4301» та «9610» до ЕМД документи не надіслані;

- у рахунку на оплату транспортних послуг не зазначено конкретні маршрути транспортування, що не дає можливості здійснити перевірку числових значень складових митної вартості, рахунок містить посилання на договір та заявку на перевезення; заявку до митного оформлення не надано.

Також в рішенні зазначано, що таким чином, відомості щодо складових митної вартості (транспортування та страхування) не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень ч.21 ст.58 МК України. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. На вимогу декларантом додаткові документи надано: Договір на транспортування; Листування щодо погодження ціни; Документ СВІФТ банку, на оплату поставок за 2021 рік (не ідентифікуються з даною поставкою); Експортна мд форми т1; прайс-лист (має адресний характер); звіт про оцінку майна (у заключній частині зазначено, що під час проведення оцінки експертом зроблено низку припущень); Рахунок на перевезення виправлений; Інші документи декларантом не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п.2. ч. 6 ст. 54 МК України, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МК України, або відсутності у цих документах відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою, та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст.53 МК України Митниця не визнає заявлену митну вартість.

Також вказано, що проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МК України. Застосовано метод 2а (ст. 59 МК України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД: UA209140/2022/93702, де митна вартість такого товару становить 0,9227 дол. США за кг.

Крім того, Митницею видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА209140/2022/001553 від 16.09.2022.

TOB «Інбау» було оформлено МД № UA209140/2022/097473 від 18.09.2022 з урахуванням рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/210188/2 від 16.09.2022 та випущено товар у вільний обіг.

У відповідності до ч.8 ст.55 МК України, листом вих. № 22/01/0283 від 26.10.2022 позивач подав пояснення стосовно недоліків, вказаних у спірному рішенні, та додаткові документи, а саме: 1. Копію заявки на перевезення № 070922-1 від 07.09.2022 до договору №20220906-1 від 06.09.2022; 2. Копію акту здачі - прийняття робіт № 070922-1 від 20.09.2022; 3. Картку рахунку 631 по взаємовідносинам з контрагентом - перевізником TOB «Аксепт Продукт»; 4. Копію банківської виписки щодо сплати за рахунком - фактурою №070922-1 від 09.09.2022 за транспортні послуги; 5. Картку рахунку 632 по взаємовідносинам з контрагентом HVL Gmbh.

Листом вих. № 7.4-2-15/13/21344 від 02.11.2022 Митниця відмовила у скасуванні та залишила без змін рішення про визначення митної вартості від 16.09.2022 №UA209000/2022/210188/2 з посиланням на те, що відповідно до пункту «Terms of Delivery» контракту № 270667-47661.000 від 23.08.2022, умови поставки визначено FCA Antwerp (Incoterms 2020). Як відомо з наданих документів, відповідно до CMR товар перебував не у продавця, а на складі третьої особи - Noord Natie Terminals NV, таким чином, вартість навантаження товару відповідно до умов договору не включена до фактурної вартості товару. Відомості щодо оплати витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів відсутні в поданих документах, а відповідні суми до митної вартості не включено, що є порушенням ч. 10 ст. 58 МК України. Крім того, зазначено, що на момент складання CMR №В0194425 від 09.09.2022 містила відомості щодо місця призначення, що суперечить відомостям, внесеним до заявки.

2) МД № UА209140/2022/098643 від 21.09.2022, на поставку товару «діетиленгліколь», вага брутто 23840 кг.

Митна вартість товару визначена декларантом позивача за першим основним методом (за ціною контракту), виходячи з ціни товару 770,00 євро/тн на загальну суму 18 356,80 євро, а також витрат на транспортування товару до кордону України в розмірі 112 169,00 грн.

Разом із митною декларацією позивачем надано документи на підтвердження заявленої митної вартості товару: сертифікат якості SHT 13 від 19.08.2022; рахунок - фактуру (інвойс) №40326-47661.002 від 08.09.2022; автотранспорту накладну CMR №В0194253 від 08.09.2022; декларацію про походження товару № 40326-47661.002 від 08.09.2022; платіжне доручення в іноземній валюті № 20502 від 08.09.2022; рахунок-фактуру на оплату транспортних послуг № ВМ-0000052 від 08.09.2022; лист перевізника щодо вартості послуг транспортування вих. № 08/09-1 від 08.09.2022; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 19.08.2022; висновок цінової експертизи Запорізької Торгово-промислової палати вих. № ОИ-1200 від 16.09.2022; контракт № 270667-47661.000 від 23.08.2022; договір на надання брокерських послуг та декларування товарів №13-2022 від 04.04.2022; договір транспортного перевезення № 20210115-1 від 15.01.2021; електронну переписку з виробником товару щодо його ціни від 19.09.2022; копію митної декларації країни відправлення №22ВЕ10100070091637 від 08.09.2022.

21.09.2022 Митниця направила повідомлення від митниці декларанту, в якому з посиланням на частини 3-4 ст.53 МК України запропоновано надати документи для підтвердження митної вартості товарів: 1) рахунок - фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі - продажу); 2) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять обов`язкові реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів: 5) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається: 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення: 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Також в повідомленні зазначено, що декларант або уповноважена особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження ними митної вартості товару.

На вимогу митного органу позивачем додаткові документи не надавались.

За результатами розгляду поданих позивачем документів Митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UА209000/2022/000196/1 від 22.09.2022, яке обґрунтовано тим, що в рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 МК України, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МК України, не містять усіх відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена за товар. Під час розгляду документів було виявлено наступне:

- контракт між суб`єктами зовнішньоекономічної операції не відповідає вимогам наказу Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України №201 від 06.09.2001;

- відповідно до вимог ЗУ «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 №57-V та ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956) у гр.14. CMR-зазначається ім`я, адреса та штамп перевізника - відсутня печатка; В даній графі зазначені реквізити іноземного суб`єкта, якого немає в жодному ТСД;

- в гр. 4 CMR-зазначено місце розвантаження в Запоріжжі, проте рахунок на транспорт виставлений до Мала Павлівка (Сумська область);

- в гр.10 CMR - зазначена вага брутто-39380;

- у наданому платіжному дорученні сума платежу не відповідає сумі фактури, документ містить загальне посилання на контракт; в даному платіжному доручені відсутня печатка банку;

- у договорі на перевезення п. 1,2 зазначено, що всі істотні умови перевезення зазначаються у Заявках. Заявки до митного оформлення не надано;

- надана експортна декларація,яка не містить числових значень вартості товару;

- прайс-лист (іменний, за суттю комерційна пропозиція);

- висновок експерта щодо вартісних характеристик товару, в якому є посилання на рівень цін в період з 01.06 по 15.06.2022.

Також в рішенні зазначано, що таким чином, відомості щодо складових митної вартості (транспортування та страхування) не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень ч.21 ст.58 МК України. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п.2. ч. 6 ст. 54 МК України, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МК України, або відсутності у цих документах відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою, та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст.53 МК України Митниця не визнає заявлену митну вартість.

Також вказано, що проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МК України. Застосовано метод 2а (ст. 59 МК України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД: UA209140/2022/93702, де митна вартість такого товару становить 0,9227 дол. США за кг.

Крім того, Митницею видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА209140/2022/001599 від 22.09.2022.

TOB «Інбау» було оформлено МД № UA209140/2022/099533 від 23.09.2022 з урахуванням рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/000196/1 від 22.09.2022 та випущено товар у вільний обіг.

У відповідності до ч.8 ст.55 МК України, листом вих. № 22/01/0278 від 25.10.2022 позивач подав пояснення стосовно розбіжностей, вказаних у спірному рішенні, та додаткові документи, а саме: 1. Копію заявки на перевезення № 070922-3 від 07.09.2022 до договору №20210115-1 від 15.01.2021; 2. Копію акту здачі-прийняття робіт № ВМ-000058 від 26.09.2022; 3. Копію банківської виписки щодо сплати за рахунком-фактурою № ВМ-0000052 вщ 08.09.2022 за транспортні послуги; 4. Картку рахунку 632 по взаємовідносинам з контрагентом HVL Gmbh; 5. Картку рахунку 631 по взаємовідносинам з контрагентом - перевізником ФОП ОСОБА_1 .

Листом вих. № 7.4-2-15/13/21342 від 02.11.2022 Митниця відмовила у скасуванні та залишила без змін рішення про визначення митної вартості №UА209000/2022/000196/1 від 22.09.2022 з посиланням на такі підстави:

- відповідно до п.3.1. Договору перевезення вантажу «Замовник зобов`язаний повідомити Виконавця про необхідність перевезення Вантажу за дві доби до бажаної дати здійснення перевезення». Однак заявка №070922 датована 07.09.2022, а вказана в ній дата завантаження 07.09.2022, що суперечить вимогам Договору;

- відповідно до п.3.1 Договору перевезення «вартість послуг по перевезенню визначається у заявці, яка є невід`ємною частиною Договору». Вартість у заявці визначена 210 євро за тонну. Таким чином, Договором визначено, що заявка є єдиним зобов`язуючим документом, що встановлює ціну товару та терміни оплати. Відповідно до пункту «Умови та строки оплати» заявки, курс євро визначається за курсом НБУ на день завантаження авто (08.09.2022 відповідно до CMR) або «митного очищення» (08.09.2022 відповідно до митної декларації Бельгії). Вартість у акті здачі - прийняття робіт № ВМ-0000058 від 26.09.2022 менша за вартість визначеною заявкою, що суперечить вимогам Договору;

- відповідно до пункту «Terms of Delivery» контракту № 270667-47661.000 від 23.08.2022, умови поставки визначено FCA Antwerp (Incoterms 2020). Як відомо з наданих документів, відповідно до CMR товар перебував не у продавця, а на складі третьої особи - Noord Natie Terminals NV, таким чином, вартість навантаження товару відповідно до умов договору не включена до фактурної вартості товару. Відомості щодо оплати витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів відсутні в поданих документах, а відповідні суми до митної вартості не включено, що є порушенням ч. 10 ст. 58 МК України.

- на момент складання CMR №В0194253 від 08.09.2022 містила відомості щодо місця призначення, що суперечать відомостям, внесеним до заявки.

3) МД № UА209140/2022/098089 від 20.09.2022, на поставку товару «діетиленгліколь», вага брутто 23380 кг.

Митна вартість товару визначена декларантом позивача за першим основним методом (за ціною контракту), виходячи з ціни товару 770,00 євро/тн на загальну суму 18002,60 євро, а також витрат на транспортування товару до кордону України в розмірі 110 004,00 грн.

Разом із митною декларацією позивачем надано документи на підтвердження заявленої митної вартості товару: сертифікат якості SHT 13 від 19.08.2022; рахунок - фактуру (інвойс) № 40321-47661.001 від 08.09.2022; автотранспорту накладну CMR №В0194192 від 08.09.2022; декларацію про походження товару № 40321-47661.001 від 08.09.2022; платіжне доручення в іноземній валюті № 20502 від 08.09.2022; рахунок-фактуру на оплату транспортних послуг № СФ-0000063 від 08.09.2022; довідка про вартість послуг транспортування вих. № 08/09-1 від 08.09.2022; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 19.08.2022; висновок цінової експертизи Запорізької Торгово-промислової палати вих. № ОИ-1200 від 16.09.2022; контракт № 270667-47661.000 від 23.08.2022; договір на надання брокерських послуг та декларування товарів №13-2022 від 04.04.2022, договір транспортно експедиторського перевезення № 20220810-1 від 10.08.2022. електронна переписка щодо вартості товару від 19.09.2022.

20.09.2022 Митниця направила повідомлення від митниці декларанту, в якому з посиланням на частини 3-4 ст.53 МК України запропоновано надати документи для підтвердження митної вартості товарів: 1) рахунок - фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі - продажу); 2) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять обов`язкові реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів: 5) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається: 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення: 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Також в повідомленні зазначено, що декларант або уповноважена особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження ними митної вартості товару.

На вимогу митного органу позивачем додатково надано експортну митну декларацію країни відправлення № 22ВЕ10100070069864 від 08.09.2022.

За результатами розгляду поданих позивачем документів Митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UА209000/2022/210194/2 від 20.09.2022, яке обґрунтовано тим, що в рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 МК України, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МК України, не містять усіх відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена за товар. Під час розгляду документів було виявлено наступне:

- у ЦМР гр.14 відсутня печатка;

- у наданому платіжному дорученні сума платежу не відповідає сумі фактури, документ містить загальне посилання на контракт;

- у договорі перевезення зазначено, що всі істотні умови перевезення повинні зазначатися у заявках. Заявки до митного оформлення не надано;

- у гр.44 внесено реквізити документу за кодом «9610» до ЕМД документ не доєднано.

Також зазначено, що декларантом за власним бажанням додатково надано: прайс-лист (іменний, за суттю комерційна пропозиція) та висновок експерта щодо вартісних характеристик товару. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості (транспортування та страхування) не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень ч.21 ст.58 МК України. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. На вимогу декларантом додаткові документи надано: експортна мд форми т.1. Інші документи декларантом не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п.2. ч. 6 ст. 54 МК України, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МК України, або відсутності у цих документах відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою, та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст.53 МК України Митниця не визнає заявлену митну вартість.

Також вказано, що проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МК України. Застосовано метод 2а (ст. 59 МК України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД: UA209140/2022/93702, де митна вартість такого товару становить 0,9227 дол. США за кг.

Крім того, Митницею видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА209140/2022/001580 від 20.09.2022.

TOB «Інбау» було оформлено МД № UA209140/2022/0990933 від 22.09.2022 з урахуванням рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/2101946/2 від 20.09.2022 та випущено товар у вільний обіг.

У відповідності до ч.8 ст.55 МК України, листом вих. № 22/01/0282 від 26.10.2022 позивач подав пояснення стосовно кожної з причин, вказаних у спірному рішенні та додаткові документи, а саме: 1. Копію заявки на перевезення № 070922-5 від 07.09.2022 до договору №20220810-1 від 10.08.2022; 2. Копію додаткової угоди № 1 від 22.09.2022 до заявки №070922-5 від 07.09.2022 до договору на перевезення № 20220810-1 від 10.08.2022, укладеного з ФО-П ОСОБА_2 ; 3. Копію акту здачі - прийняття робіт № ОУ-000063 від 27.09.2022; 4. Картку рахунку 631 по взаємовідносинам з контрагентом - перевізником ФОП ОСОБА_2 ; 5. Копію банківської виписки щодо сплати за рахунком-фактурою №СФ-0000063 від 08.09.2022 за транспортні послуги; 6. Картку рахунку 632 по взаємовідносинам з контрагентом HVL Gmbh.

Листом вих. № 7.4-2-15/13/21349 від 02.11.2022 Митниця відмовила у скасуванні та залишила без змін рішення про визначення митної вартості від 20.09.2022 №UA209000/2022/210194/2 з посиланням на такі підстави:

- відповідно до п.2.1.1 договору перевезення вантажу № 20220810-1 від 10.08.2022 «Замовник зобов`язаний повідомити Виконавця про необхідність перевезення вантажу за дві доби до бажаної дати здійснення перевезення». Однак, заявка №070922-5 датована 07.09.2022, а вказана в ній дата завантаження - 07.09.2022, що суперечить вимогам Договору;

- відповідно до додаткової угоди від 22.09.2022 № 1 було змінено вартість перевезення товару по всьому маршруту транспортування. Разом з тим, у наданому акті виконаних робіт №ОУ-0000063 від 27.09.2022, якщо порівняти з поданим рахунком на оплату перевезення, збільшено лише вартість перевезення товару по території України, що не може відповідати фактичному розподілу витрат перевізника;

- відповідно до пункту «Terms of Delivery» контракту № 270667-47661.000 від 23.08.2022, умови поставки визначено FCA Antwerp (Incoterms 2020). Як відомо з наданих документів, товар перебував не у продавця, а на складі третьої особи - Noord Natie Terminals NV. Таким чином, вартість навантаження товару відповідно до умов договору, не включена до фактурної вартості товару. Відомості щодо оплати витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів відсутні в поданих документах, а відповідні суми до митної вартості не включено, що є порушенням вимог ч. 10 ст. 58 МК України.

Не погодившись з рішеннями про коригування митної вартості товару та картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються МК України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 МК України).

Згідно з ч.1 ст.246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст.52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 МК України).

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст.53 МК України).

За правилами ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Частиною 1 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За положеннями ч.1 ст. 55 МК України рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (частина 2 статті 55 Митного кодексу України).

За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 256 МК України, відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.12 ст. 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

При цьому митний орган перевіряє правильність визначення саме числового значення і складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, достовірність та точність заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутність обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у вищезазначених нормах.

Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

З огляду на наведені норми, суд також зазначає, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору, а обов`язок доведення митної вартості товару покладається саме на декларанта.

При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості лише у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про митну вартість товару.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом у подібних правовідносинах, зокрема, але не виключно, у постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 02.07.2019 (справа №804/1416/16), від 30.07.2018 (справа №804/16582/14), від 05.06.2018 (справа №804/475/16) тощо.

Необхідно також зауважити, що Законом України №227-V від 05.10.2006 "Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком I до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур" Верховна Рада України постановила: Приєднатися до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26 червня 1999 року в м.Брюсселі, в тому числі Додатку I та Додатку II до нього, прийнявши Спеціальні додатки (додаток III до Протоколу).

Відповідно до Стандартного правила 8 Розділу 1 Спеціального додатку А "Додатку III до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Спеціальні додатки)" у випадках, коли митна служба вимагає документи в зв`язку з представленням їй товарів, інформація, що міститься у цих документах, обмежується лише даними, необхідними для ідентифікації товарів та транспортного засобу.

Рекомендації Європейської економічної комісії ООН №18 "Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі" 26-29 березня 2001 року вимагають, щоб документарні вимоги були зведені до мінімуму.

Відповідно до Стандартного правила 3.16. Розділу 3 Загального додатку Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція) від 18.05.1973: "На підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства".

Отже, митний орган може додатково вимагати лише ті документи, які можуть усунути обґрунтовані сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару.

Вирішуючи даний спір, суд зазначає, що відповідно до встановлених обставин справи, за результатами розгляду поданих позивачем документів щодо кожної з митних декларацій Митниця направляла декларанту повідомлення про необхідність подання додаткових документів.

Разом із тим, вказані повідомлення не містять жодного посилання на виявлені розбіжності в поданих до митного оформлення документах.

Отже, вимагаючи від позивача надання додаткових документів, митний орган не зазначив конкретні обставини, які викликали сумніви в достовірності задекларованих позивачем відомостей, не зазначив причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також не обґрунтував необхідність надання тих документів, які були витребувані, та надання яких може усунути сумніви у достовірності задекларованої митної вартості.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Митницею не доведено наявність підстав для витребування у позивача додаткових документів.

Крім того, слід зазначити, що розбіжності в поданих документах, наведені в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару, не могли бути підставою для коригування заявленої позивачем митної вартості товару, оскільки подані позивачем для митного оформлення товару документи, у тому числі додатково, були достатніми для підтвердження задекларованої митної вартості і у своїй сукупності не викликали сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про ціну товару та інші складові митної вартості.

Так, зауваження Митниці щодо відсутності підписів у гр. 14, 15 CMR В0194425 від 09.09.2022 спростовуються змістом наданої (у тому числі відповідачем) до матеріалів справи копії відповідного документа, у якому підписи наявні.

Щодо посилання митного органу на невідповідність СMR №В0194253 від 08.09.2022 та СMR №В0194192 від 08.09.2022 вимогам ст. Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956) у зв`язку з відсутністю печатки у гр.14, слід зазначити таке.

Відповідно до ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956) (набрала чинності для України з 17.05.2007 відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 1 серпня 2006 року № 57-V), вантажна накладна містить такі дані: a) дата і місце складання вантажної накладної; b) ім`я та адреса відправника; c) ім`я та адреса перевізника; d) місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки; e) ім`я та адреса одержувача; f) прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його упакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальновизнане позначення; g) кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць; h) вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу; i) платежі, пов`язані з перевезенням (провізна плата, додаткові платежі, митні збори, а також інші платежі, що стягуються з моменту укладання договору до доставки вантажу); j) інструкції, необхідні для виконання митних та інших формальностей; к) заява про те, що перевезення здійснюється, незалежно від будь-яких умов, згідно положень дійсної Конвенції.

У випадку потреби, вантажна накладна повинна також містити наступні дані: a) заява про те, що перевантаження забороняється; b) платежі, які відправник зобов`язується сплатити; c) сума платежу, що підлягає сплаті при доставці; d) декларована вартість вантажу і сума додаткової цінності його для відправника; e) інструкції відправника перевізнику відносно страхування вантажу; f) погоджений термін, протягом якого повинно бути виконано перевезення; g) перелік документів, переданих перевізнику.

Сторони можуть внести у вантажну накладну будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають корисною.

Аналіз наведеної норми права свідчить про те, що ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956) не встановлює таких обов`язкових вимог до вантажної накладної (СMR) як наявність печатки відправника.

При цьому, відповідно до ст. 5 вказаної Конвенції, вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ци підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна.

Таким чином, Конвенція містить вимоги щодо наявності саме підпису відправника, який може бути замінений печаткою.

СMR №В0194253 від 08.09.2022 та СMR №В0194192 від 08.09.2022 у гр.14 містять підпис відправника, що спростовує твердження митного органу про наявність недоліків в їх оформленні.

Крім того, вказані недоліки не стосуються числових значень складових митної вартості товарів та не впливають на можливість перевірки правильності визначення митної вартості, а тому не могли бути підставою для коригування заявленої митної вартості.

Щодо невідповідності ваги брутто в гр.10 CMR №В0194253 від 08.09.2022, слід зазначити, що позивач надавав відповідні пояснення про допущення технічної помилки, оскільки, як підтверджено іншими документами, а саме експортною декларацією 22ВЕ10100070091637 від 08.09.2022, яка додавался до митного оформлення та даними, вказаним в митній декларації №UA209140/2022/098643 від 21.09.2022, вага брутто співпадає з вагою нетто - 23840 кг, що зумовлено спеціфікою вантажу.

Щодо доводів митного органу про невідповідність суми платежу в наданих платіжних дорученнях, та сумах, зазначених в інвойсах, слід зазначити таке.

Як встановлено судом, за умовами контракту № 270667-47661.000 від 23.08.2022 сторони узгодили попередню передплату товару, яка здійснена позивачем у повному обсязі згідно з платіжними дорученнями в іноземній валюті №20497 від 05.09.2022 на суму 19250,00 євро; №20498 від 06.09.2022 на суму 19250,00 євро та №20502 від 08.09.2022 на суму 38500,00 євро.

Тобто, оплата товару була здійснена до моменту поставки першої з партій товару та виставлення відповідних інвойсів №40326-47661.002 від 08.09.2022, №40321-47661.001 від 08.09.2022, №40345-47661.003 від 09.09.2022, що залишилось поза увагою митного органу та не знайшло оцінки в оскаржуваних рішеннях.

При цьому, інформація щодо ціни договору як у контракті, так і в інвойсах визначена на рівні 770,00 євро/тн, а вказаний в інвойсах обсяг поставки відповідав обсягам, вказаним у МД, отже надані позивачем документи та відповідні письмові пояснення в повній мірі дозволяли митному органу впевнитись у відповідності заявленої позивачем митної вартості ціні договору.

Отже, враховуючи умови контракту, той факт, що сума сплачених позивачем коштів в якості передплати товару відрізняється від суми коштів, зазначеної в кожному окремому рахунку, виписаному постачальником на кожну одиницю автотранспорту, не становить суперечностей з умовами контракту та не є тією обставиною, яка викликає сумніви щодо заявленої митної вартості товару.

Щодо твердження відповідача про те, що позивачем подано документ СВІФТ банку на оплату поставок за 2021 рік, який не ідентифікується з поставкою, суд зазначає, що таке твердження не підтверджено належними та допустимими доказами. Крім того, інші надані платіжні документи містять посилання на контракт та підтверджують витрати на оплату позивачем поставленого товару за ціною договору.

Щодо не надання документів за кодами «4301» (Договір транспортно - експедиторського перевезення) та «9610» (Експортна декларація країни відправлення), судом встановлено, що такі документи позивачем подавались додатково та були в наявності у митного органу на момент винесення спірних рішень.

Щодо відсутності в рахунку на оплату транспортних послуг № 070922-1 від 09.09.2022 конкретних маршрутів транспортування, ненадання заявок на перевезення, суд звертає увагу, що позивачем додатково надавався рахунок-фактура № 070922-1 від 09.09.2022 із зазначенням конкретних маршрутів транспортування.

Крім того, до митного оформлення позивачем надана довідка про транспортні витрати № 09-09-1 від 09.09.2022, в якій також виокремлено вартість маршруту перевезення до митної території України, вказано, що страхування вантажу не проводилося.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.53 МК України для підтвердження транспортної складової митної вартості товару подаються: б) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Отже, чинне законодавство України не визначає конкретного документу, яким повинна підтверджуватись транспортна складова митної вартості товару.

На підтвердження понесених транспортних витрат позивачем додатково були надані до митного органу та до суду:

- заявка № 070922-1 від 07.09.2022 до договору перевезення №20220906-1 від 06.09.2022, укладеного з TOB «Аксепт Продукт», акт здачі-прийняття робіт №070922-1 від 20.09.2022, картка рахунку 631 щодо розрахунку по взаємовідносинам з контрагентом TOB «Аксепт Продукт», а також виписка з банківського рахунку, які у сукупності підтверджують оплату за надані послуги з перевезення товару за маршрутом Антверпен-Шегині в розмірі 113 202,00 грн за МД №UA209140/2022/095588 від 13.09.2022;

- заявка на перевезення від 07.09.2022 №070922-3 до договору транспортного перевезення № 20210115-1 від 15.01.2021, лист про транспортні витрати №08/09-1 від 08.09.2022, рахунок-фактура № ВМ-0000052 від 08.09.2022, акт здачі-прийняття робіт № ВМ-000058 від 26.09.2022, банківська виписка щодо сплати за рахунком-фактурою № ВМ-0000052 від 08.09.2022 за транспортні послуги, картка рахунку 631 по взаємовідносинам з контрагентом - перевізником ФОП ОСОБА_1 , які у сукупності підтверджують вартість послуг транспортування по маршруту Антверпен-Краківець в розмірі 112 169,00 грн за МД №UА209140/2022/098643 від 21.09.2022;

- заявка на перевезення від 07.09.2022 № 070922-5, додаткова угода № 1 від 22.09.2022 до заявки № 070922-5 від 07.09.2022, акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000063 від 27.09.2022, картка рахунку 631 щодо взаємовідносин з контрагентом ФОП ОСОБА_2 , виписка з банківського рахунку, які у сукупності підтверджують оплату за надані послуги з транспортування по маршруту Антверпен-Краківець в розмірі 110 004,00 грн за МД №UА209140/2022/098089 від 20.09.2022.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем належним чином підтверджено розмір понесених витрат у зв`язку із транспортуванням товару.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частин 10 та 11 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню: витрати на транспортування після ввезення.

Отже, оскільки вартість послуг на транспортування товару після ввезення на митну територію України не підлягає включенню до митної вартості, то розбіжності щодо кінцевого пункту розвантаження на території України не можут вплинути на рівень митної вартості оцінюваного товару та не могли бути підствою для коригування митної вартості.

Крім іншого, слід звернути увагу, що митний орган не наділений повноваженнями перевіряти дотримання сторонами умов договору перевезення, а тому відповідні посилання є безпідставними.

Отже, надані позивачем до митного оформлення документи у сукупності надають можливість визначити розмір транспортних витрат та не мають суперечностей в цих даних.

Щодо недоліку: «Відповідно до пункту «Terms of Delivery» контракту № 270667-47661.000 від 23.08.2022, умови поставки визначено FCA Antwerp (Incoterms 2020). Як відомо з наданих документів, відповідно до CMR товар перебував не у продавця, а на складі третьої особи - Noord Natie Terminals NV, таким чином, вартість навантаження товару відповідно до умов договору не включена до фактурної вартості товару. Відомості щодо оплати витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів відсутні в поданих документах, а відповідні суми до митної вартості не включено, що є порушенням ч.10 ст. 58 МК України», слід зазначити, що жодне з оскаржуваних рішень не містить посилання на не включення позивачем до митної вартості витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів. Отже, відповідач виявив вказані недоліки вже після винесення оскаржуваних рішень, при цьому, виключно на підставі аналізу документів, які надавались позивачем до митного оформлення первинно разом із митними деклараціями - контракту №270667-47661.000 від 23.08.2022 та відповідних CMR, однак, до винесення оскаржуваних рішень Митниця про такі недоліки не повідомляла. Наведені обставини прямо суперечать положенням МК України щодо порядку здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, відтак такі посилання Митниці є безпідставними.

Також безпідставними є посилання відповідача на невідповідність контракту №270667-47661.000 від 23.08.2022 вимогам наказу Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України №201 від 06.09.2001, оскільки даний наказ втратив чинність на підставі наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України №1275 від 06.07.2020.

Щодо виявлених недоліків в митних деклараціях країни відправлення, прайс-листах, експертних висновках, суд зазначає, що доводи відповідача щодо впливу вказаних розбіжностей на можливість визначення митної вартості товарів є неспроможними, оскільки відповідно до ч.2 ст.53 МК України вказані документи не відноситься до документів, що підтверджують числові значення митної вартості, а лише можуть вимагатись та досліджуватись (за наявності) митним органом додатково у разі, якщо документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України мають розбіжності, ознаки підробки або не містять всієї інформації. При цьому, посилаючись на виявлені недоліки у вказаних документах, відповідач не наводить жодних розбіжностей у документах, передбачених ч.2 ст.53 МК України, які могли бути усунені після дослідження митних декларацій країни відправлення, прайс-листів, експертних висновків.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару, проте, митним органом необґрунтовано витребувано додаткові документи, а вказані в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості недоліки у поданих позивачем документах спростовані в ході судового розгляду справи.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Як зазначалось вище, за змістом ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до сталої правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17, від 19.08.2020 у справі № 140/754/19, від 26.05.2022 у справі № 560/355/19 тощо, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Суд звертає увагу, що за обставинами даної справи, приймаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару, окрім номера митної декларацій, яка була взята за основу для визначення митної вартості імпортованого товару, відповідачем не надано будь-яких пояснень щодо зроблених коригувань та обсягів партії подібних товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначена докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості товару із застосуванням другорядного методу.

Отже спірні рішення про коригування митної вартості не відповідають вимогам обґрунтованості та вмотивованості.

Разом з тим суд встановив, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, вартість витрат на транспортування, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Натомість контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і правових підстав для застосування другорядного методу.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені чинним законодавством документи на підтвердження митної вартості товару за ціною договору, а митним органом безпідставно витребувано у позивача додаткові документи та необґрунтовано застосовано другорядний метод визначення митної вартості товару, а тому оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару є протиправними та підлягають скасуванню.

Оскільки причини відмови, викладені в оскаржуваних картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, є аналогічними причинам, викладеним в рішеннях про коригування митної вартості товарів, вони також мають протиправний характер та підлягають скасуванню.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).

У контексті встановлених обставин справи, інші аргументи учасників справи не мають вирішального впливу на вищенаведені висновки суду.

Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин та досліджених письмових доказів суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 7443,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №23162 від 25.11.2022 на суму 4962,00 грн та №23159 від 24.11.2022 на суму 2481,00 грн, які долучені до матеріалів справи.

Отже, у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 7443,00 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Крім того, в позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача також витрати на правову допомогу.

Слід зазначити, що відповідно до положень ч.3 ст.132 КАС України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною 3 ст.143 КАС України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

До матеріалів справи не надано доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, заяву про подання відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду не подано.

Відтак, підстави для стягнення витрат на професійну правничу допомогу відсутні.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UА209000/2022/210188/2 від 16.09.2022 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА209140/2022/001553 від 16.09.2022.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UА209000/2022/000196/1 від 22.09.2022 та картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209140/2022/001599 від 22.09.2022.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UА209000/2022/210194/2 від 20.09.2022 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА209140/2022/001580 від 20.09.2022.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбау» за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці Державної митної служби України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 7443,00 грн (сім тисяч чотириста сорок три гривні 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Інбау», місцезнаходження: 69037, м. Запоріжжя, Незалежної України б. 40, код ЄДРПОУ 38415761.

Відповідач - Львівська митниця Державної митної служби України, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, б. 1 ; код ЄДРПОУ ВП 43971343.

Повне судове рішення складено 08.02.2023.

Суддя М.О. Семененко

СудЗапорізький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення08.02.2023
Оприлюднено10.02.2023
Номер документу108852662
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Судовий реєстр по справі —280/6725/22

Ухвала від 24.04.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Шальєва В.А.

Ухвала від 05.03.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желтобрюх І.Л.

Ухвала від 06.02.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Шальєва В.А.

Ухвала від 30.01.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Шальєва В.А.

Ухвала від 09.01.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Шальєва В.А.

Ухвала від 20.04.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Семененко Я.В.

Ухвала від 03.04.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Семененко Я.В.

Ухвала від 10.03.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Семененко Я.В.

Рішення від 08.02.2023

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Семененко Марина Олександрівна

Ухвала від 05.12.2022

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Семененко Марина Олександрівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні