Рішення

від 07.02.2023 по справі 460/30944/22

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 лютого 2023 року м. Рівне №460/30944/22

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Ф» від 27.06.2014 №4671-45 та від 30.06.2019 №179052-5013-1716.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що була співорендарем земельної ділянки що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 площею 1436 м.кв., кадастровий номер 5610100000:01:005:0087, відповідно до договору оренди землі від 22.12.2005 №040558300424, укладеного з Рівненською міською радою. Вказує, що рішенням Рівненської міської ради №4954 від 26.02.2015 припинено право оренди вказаної земельної ділянки, на підставі п. «а» ст.141 Земельного кодексу України, договір розірвано у відповідності до угоди про розірвання договору оренди землі від 22.12.2005 №040558300424, підписано акт прийому-передачі земельної ділянки. Листом від 06.07.2022 №5950/6/17-00-24-05-06 ГУ ДПС у Рівненській області надіслано позивачці податкові повідомлення-рішення №4671-15 від 27.06.2014 за формою «Ф» по терміну сплати 26.08.2014 за податковий період - 2014 рік на суму 7245,53 грн. по платежу - орендна плата з фізичних осіб 13050500, та №179052-5013-1716 від 30.06.2019 за формою «Ф» по терміну сплати 29.08.2019 за податковий період - 2019 рік на суму 18147,09 грн. по платежу - орендна плата з фізичних осіб 18010900. Вважає, що податковим органом порушено терміни надсилання вказаних податкових повідомлень-рішень. Наголошує на протиправності податкових повідомлень-рішень в зв`язку з припиненням права користування платником податку земельною ділянкою в 2015 році.

Ухвалою від 26.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №460/30944/22, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням учасників справи за наявними у справі матеріалами. Розгляд справи по суті призначено 18.10.2022.

Відповідач позовні вимоги не визнав подавши відзив на позовну заяву. Відзив обґрунтований тим, що обов`язок сплачувати оренду плату за землю покладений на землекористувача. Позивачем укладено договір оренди на строкове платне користування земельною ділянкою, а відтак, плата за землю сплачується за весь період користування такою земельною ділянкою. Стверджує, що припинення права користування земельною ділянкою позивачем відбулось 07.12.2019, оскільки інформаційною довідкою №314288782 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право оренди на земельну ділянку що розташована за адресою АДРЕСА_1 з кадастровим номером 5610100000:01:005:0087 за ОСОБА_1 припинене саме 07.12.2019. З таких підстав оспорювані податкові повідомлення-рішення є законними.

Ухвалою від 18.10.2022 розгляд справи відкладено до 08.11.2022.

08.11.2022 розгляд справи відкладено до 29.11.2022.

29.11.2022 розгляд справи відкладено до 13.12.2022.

12.12.2022 від позивача надійшла заява про залишення позовних вимог без розгляду в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №467115 від 27.06.2014 форми «Ф» з терміном сплати 26.08.2014 за податковий період 2014 на суму 7245,53 грн. по платежу «орендна плата з фізичних осіб 13050500».

Ухвалою від 13.12.2022 суд перейшов до розгляд справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою від 06.02.2023 позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №467115 від 27.06.2014 форми «Ф» з терміном сплати 26.08.2014 за податковий період 2014 на суму 7245,53 грн. залишено без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

22.12.2005 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (орендарі) та Рівненською міською радою (орендодавець) укладено договір оренди землі №040558300424, у відповідності до п.1 якого орендодавець надає, а орендарі приймають в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 1436 (одна тисяча чотириста тридцять шість) кв. метрів, яка знаходиться в АДРЕСА_2 .

П.5 договору визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка становить 52504,48 грн.

П.8 даного договору визначено строк на який земельна ділянка надається в користування - 49 років.

П.9 договору встановлено розмір орендної плати за оренду земельної ділянки - 15,75 грн.

13.08.2008 сторонами договору оренди землі №40558300424 укладено додатковий договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, яким внесено зміни в частині визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки (стало 200170,741 грн.) та розміру орендної плати за земельну ділянку (стало 180,15 грн.).

15.05.2014 орендодавцем запропоновано орендарям укласти додатковий договір про внесення змін до договору оренди землі від 22.12.2005 №040558300424, яким вносились зміни в частині збільшення нормативної грошової оцінки земельної ділянки до 318838,78 грн. та зміни розміру оплати за оренду земельної ділянки до 9565,16 грн.

Позивач вказаний додатковий договір від 15.05.2014 укладати відмовилась, та прийняла рішення добровільно відмовитись від права користування земельною ділянкою що була їй передана у відповідності до договору оренди землі №040558300424 від 22.12.2005.

Листом від 06.08.2014 Рівненська міська рада повідомила орендаря, що для розгляду питання про припинення права оренди позивачу слід звільнити орендовану земельну ділянку, привести її у стан придатний для подальшого використання і в місячний термін надати в управління земельних відносин підтверджуючі матеріали (фотофіксацію місця розташування земельної ділянки), а також довідку ДПІ у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про відсутність заборгованості по орендній платі за землю.

26.02.2015 Рівненською міською радою прийнято рішення №4954 «Про припинення права оренди земельної ділянки на АДРЕСА_2 та розірвання договору оренди», у відповідності до якого згідно статтей 12, 141 Земельного кодексу України, статті 32 Закону України «Про оренду землі», статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», та враховуючи заяву громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вирішено припинити право оренди земельної ділянки площею 1436 м. кв. на АДРЕСА_2 (кадастровий номер земельної ділянки - 5610100000:01:005:0087), яка згідно з рішенням Рівненської міської ради від 07 липня 2004 року №951 була надана громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в оренду для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, без права спорудження на ній капітальних будівель і споруд, посадки багаторічних насаджень та з правом її дострокового вилучення для потреб міста, та розірвати договір оренди землі від 22 грудня 2005 року №040558300424.

В подальшому, між Рівненською міською радою та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 укладено угоду про розірвання договору оренди землі від 22.12.2005 №040558300424, та підписано акт приймання-передачі земельної ділянки, у відповідності до якого ОСОБА_2 та ОСОБА_1 передали, а Рівненська міська рада прийняла земельну ділянку площею 1436 м.кв. на АДРЕСА_2 .

09.06.2022 ГУ ДПС у Рівненській області прийнято рішення про опис майна в податкову заставу №139, яким вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності ОСОБА_1

10.06.2022 відповідачем складено акт опису майна в податкову заставу №144 платника податків ОСОБА_1 .

Як вбачається з витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №78967294 від 14.06.2022, до реєстру внесено реєстраційний запис на підставі ст.89 Податкового кодексу України про реєстрацію податкової застави згідно акту опису майна від 10.06.2022 №144. При цьому, розмір основного зобов`язання становить 25323,62 грн.

23.06.2022 позивачем до ГУ ДПС у Рівненській області подано заяву, якою платник просить списати податковий борг по орендній платі за земельну ділянку в зв`язку з достроковим розірванням договору оренди землі №040558300424 від 22.12.2005.

29.06.2022 відповідач листом №5663/б/17-00-24-05-06 повідомив позивача, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно припинення речового права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5610100000:01:005:0087 зареєстровано 07.12.2019, номер запису 34634630. Відповідно до інформації, яка міститься в підсистемі АІС «Податковий блок» за податковий період 2014 рік та 2019 рік на праві користування (оренди) обліковувалася земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5610100000:01:005:0087, загальною площею 0,1436 га. Враховуючи вищевикладене, керуючись підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України та відповідно до пункту 286.5 статті 286 розділу XII ПК України контролюючим органом ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб 18010900. Згідно статей 19-1, 20 ПК України з метою забезпечення контролю за своєчасністю сплати податків, зборів, платежів, підвищення рівня добровільної сплати податків, повідомляємо про наявність податкового зобов`язання, що обліковується в АІС «Податковий блок» ІКП ОСОБА_1 за платежем - 18010900 орендна плата з фізичних осіб в розмірі 25323,62 грн.

Листом від 06.07.2022 №5950/б/17-00-24-05-05 відповідач надіслав для ОСОБА_1 податкові повідомлення-рішення, а саме: ППР №4671-15 від 27.06.2014 термін сплати 26.08.2014 за податковий період 2014 рік, ППР №179052-5013-1716 від 30.06.2019 термін сплати 29.08.2019 за податковий період 2019 рік.

Податковим повідомленням-рішенням №179052-5013-1716 від 30.06.2019 платнику податків контролюючим органом нараховано податкові зобов`язання по орендній платі з фізичних осіб18010900 в загальній сумі 18147,09 грн.

У листі від 14.07.2022 №6341/б/17-00-24-07 відповідач навів розрахунок податкового зобов`язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб 18010900, в т.ч. за 2019 рік в сумі 18147,09 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів статті 206 Земельного кодексу України (далі ЗК України) використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

В свою чергу, статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків і зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податковою контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються нормами Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі ПК України).

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

За змістом підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельний податок обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до підпунктів 269.1.1 та 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України, об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Пунктом 288.1 статті 288 ПК України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Пунктом 288.2 статті 288 ПК України встановлено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (пункт 288.3 статті 288 ПК України).

За змістом приписів пунктів 288.4, 288.5 статті 288 ПК України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

1) не може бути меншою за розмір земельного податку:

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

2) не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

3) може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

4) для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку.

5) для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки.

При цьому, пунктом 288.7 статті 288 ПК України передбачено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Так, відповідно до пункту 285.1 статті 285 ПК України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Згідно з пунктом 286.1 статті 286 ПК України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу (абзац перший пункту 286.5 статті 268 ПК України).

Абзацами другим-четвертим пункту 286.5 статті 286 ПК України передбачено, що у разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувається після 1 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Згідно пункту 287.1статті 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про оренду землі», орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Статтею 125 Земельного кодексу України регламентовано, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно статті 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Зазначені вище норми права дають можливість визначити, хто саме є платником земельного податку, що є об`єктом оподаткування, з якого моменту виникає (набувається, переходить) обов`язок сплати цього податку, подію (явище), з якою припиняється його сплата, умови та підстави сплати цього платежу у разі вчинення правочинів із земельною ділянкою.

У розумінні положень підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1, пункту 269.2 статті 269, підпунктів 270.1.1, 270.1.2 пункту 270.1 статті 270, пунктів 287.1, 287.7 статті 287 Податкового кодексу України платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.

Отже, суб`єкт господарювання (орендар) у разі припинення або розірвання договору оренди земельної ділянки державної і комунальної власності сплачує орендну плату за фактичний період у поточному році перебування землі у користуванні, тобто до вчинення відповідних дій щодо припинення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, якщо інше не передбачено істотними умовами такого договору та повернення земельної ділянки орендодавцю (відповідному органу виконавчої влади чи відповідній сільській, селищній, міській раді) на умовах, визначених договором.

Статтею 141 Земельного кодексу встановлено підстави припинення права користування земельною ділянкою, серед яких є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Пунктами 3, 4 статті 142 Земельного кодексу України встановлено, що припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Вказане доводить, що саме власник земельної ділянки зобов`язаний був внести відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо припинення права оренди земельної ділянки позивачем.

Судом встановлено, що розірвання договору оренди землі від 22.12.2005 №040558300424 відбулось 26.02.2015, про що прийнято відповідне рішення Рівненської міської ради №4954.

Як слідує з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №314288782 від 04.11.2022, державна реєстрація припинення права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5610100000:01:005:0087 за адресою АДРЕСА_2 , на підставі рішення органу місцевого самоврядування Рівненської міської ради №4954 від 26.02.2015 здійснена 07.12.2019.

Відповідач стверджує, що моментом припинення договору оренди земельної ділянки є дата внесення відповідних змін до Державного реєстру речових прав - 07.12.2019. Відтак, позивач мав би бути платником орендної плати з фізичних осіб протягом періоду 2014 - 2019 роки.

Натомість, ГУ ДПС у Рівненській області нараховано податкові зобов`язання лише за 2014 та 2019 роки. Відповідачем не обґрунтовано вибірковість податкових звітних періодів за які контролюючим органом нараховано податкові зобов`язання для ОСОБА_1 по орендній платі з фізичних осіб.

Хоча, відповідачу достоменно було відомо про наявність договору оренди землі №040558300424 від 22.12.2005.

Суд звертає увагу, що відповідачем вчинено всі передбачені законом та договором оренди землі №040558300424 від 22.12.2005 дії, які належало вчинити з метою розірвання вказаного договору оренди з ініціативи орендаря. Власником земельної ділянки - Рівненською міською радою державну реєстрацію припинення такого договору вчинено із запізненням майже у 5 років.

Суд наголошує, що за таких обставин платник податків не може нести відповідальність у вигляді додаткового податкового навантаження через бездіяльність органів місцевого самоврядування.

Крім того, у відповідності до пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України, платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо: розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

Бездіяльність контролюючого органу, що полягала в неприйнятті відповідних рішень про нарахування позивачу податкових зобов`язань по орендній платі з фізичних осіб та їх ненадіслання платнику протягом періоду 2014 - 2019 років позбавила ОСОБА_1 права бути своєчасно обізнаною щодо відсутності державної реєстрації припинення права користування земельною ділянкою. Що, в свою чергу, могло мати наслідком своєчасне звернення такої особи до колишнього орендодавця з вимогою здійснити таку державну реєстрацію.

За наведених обставин, податкове повідомлення-рішення (форма «Ф») від 29.08.2019 №179052-5013-1716 в частині визначення позивачу податкового зобов`язання за платежем «орендна плата з фізичних осіб 18010900» за 2019 рік в сумі 18147,09 грн, суперечить вимогам частини другої статті 2 КАС України щодо прийняття суб`єктом владних повноважень рішення з дотриманням принципів обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а відтак таке рішення податкового органу є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході судового розгляду справи суб`єкт владних повноважень відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування. Натомість, позовні вимоги обґрунтовані, відповідають матеріальному закону, підтверджені належними й допустимими доказами.

Судові витрати суд присуджує на користь позивача відповідно до ч.1 ст.139 КАС України.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню повністю.

Повний текст рішення складений з урахуванням перебування головуючої судді у відпустці з 26.12.2022 по 20.01.2023 (наказ №345 від 30.11.2022, наказ №346 від 30.11.2022, наказ №347 від 30.11.2022).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №179052-5013-1716 від 30.06.2019.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати у сумі 711 (сімсот одинадцять) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул.Відінська,12,м.Рівне,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Повний текст рішення складений 07 лютого 2023 року

Суддя У.М. Нор