Постанова

від 02.02.2023 по справі 640/32031/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/32031/21 Суддя першої інстанції: Літвінова А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Кучми А.Ю. та Файдюка В.В.,

за участю секретаря - Ворони Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіеранс Глобал Мерчантс Україна» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2021 року ТОВ «Сіеранс Глобал Мерчантс Україна» звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 20 серпня 2021 року № 00005030402.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2022 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Скаржник вказує на те, що в ході перевірки встановлено обставини, що ставлять під сумнів фактичне здійснення господарських операцій ТОВ «Сіеранс Глобал Мерчантс Україна» з контрагентами-постачальниками ТОВ «УЗТК Трейд», ТОВ «Злата Трейд» та ТОВ «Перший український сільськогосподарський кооператив». Контролюючий орган наполягає на тому, що у позивача не виникло право на декларування податкового кредиту (а надалі від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на додану вартість) за операціями із зазначеними контрагентами, адже дані інформаційних систем не підтверджують походження товару по ланцюгу його постачання від сільськогосподарських товаровиробників.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що надав належні та достатні докази на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ «УЗТК Трейд», ТОВ «Злата Трейд» та ТОВ «Перший український сільськогосподарський кооператив». Позивач наголошує також на тому, що при виборі контрагентів діяв обачно та пересвідчився, що сільськогосподарську продукцію вироблено контрагентами, які мають необхідний обсяг ресурсів.

Під час судового засідання представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги і просив суд відмовити в її задоволенні, посилаючись на те, що суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення про задоволення адміністративного позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2022 року - без змін, виходячи з такого.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції встановив та сторони не заперечують, що ТОВ «Сіеранс Глобал Мерчантс Україна» (код ЄДРПОУ 30307207) перебуває на обліку Центральному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків, зокрема як платник податку на додану вартість.

Позивач подав податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2021 року, в якій задекларував суму від`ємного значення податку на додану вартість, що становить більше 100 тис грн.

Наказом Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 18 червня 2021 року № 438 на підставі пп. 191.1.6 п. 19-1 статті 191, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України було призначено перевірку ТОВ «Сіеранс Глобал Мерчантс Україна» з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість за квітень 2021 року.

За підсумками документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Сіеранс Глобал Мерчантс Україна» було складено акт від 19 липня 2021 року № 630/31-00-04-02-01/41649076, в якому зафіксовано порушення п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 та зроблено висновок про завищення податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за квітень 2021 року у сумі 23 396 547 грн 90 коп, завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації) у сумі 23 396 547 грн 90 коп, що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 23 396 547 грн 90 коп.

ТОВ «Сіеранс Глобал Мерчантс Україна» 03 серпня 2021 року подало заперечення на акт перевірки, за результатом розгляду яких Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків не прийнято позицію позивача та залишено висновки акту перевірки без змін.

На підставі висновків акту перевірки від 19 липня 2021 року № 630/31-00-04-02-01/41649076 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 20 серпня 2021 року № 00005030402, яким зменшив суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 23 396 548 грн 00 коп та нарахував штрафні санкцій в розмірі 5 849 137 грн 00 коп.

Не погоджуючись із вказаним рішенням контролюючого органу, ТОВ «Сіеранс Глобал Мерчантс Україна» 06 вересня 2021 року подало скаргу, у задоволенні якої було відмовлено рішенням ДПС України від 20 жовтня 2021 року № 23645/6/99-00-06-01-02-06.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 20 серпня 2021 року № 00005030402, ТОВ «Сіеранс Глобал Мерчантс Україна» звернулося до суду з адміністративним позовом про визначення його протиправним та скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Сіеранс Глобал Мерчантс Україна», суд першої інстанції виходив з того, що в акті перевірки вказано про відсутність необхідних ресурсів, зокрема земельних, у сільськогосподарських виробників (постачальників), натомість позивачем надано допустимі докази щодо підтвердження у сільськогосподарських виробників можливості виростити законтрактований обсяг товару, зокрема, надано копії звітів про посівні площі сільськогосподарських культур.

Також суд першої інстанції зазначив, що фактично відповідачем здійснено перевірку та аналіз господарської діяльності на підставі відомостей податкових баз про контрагентів, з якими контрагенти позивача передували у господарських правовідносинах, в той час як діяльність позивача не досліджувалася контролюючим органом під час перевірки, матеріали справи не свідчать про наявність умислу в ухиленні від оподаткування або вчиненні іншого порушення податкового законодавства, згадані доводи відповідача є лише відомостями про обставини, які без причинно-наслідкового зв`язку не мають значення для вирішення даного спору.

Суд першої інстанції наголосив на тому, що розрахунки податкового органу щодо площі земельних ділянок, необхідних для вирощування реалізованого зазначеними сільськогосподарськими виробниками, не можуть бути доказом нереальності господарських операцій позивача. Незважаючи на це позивач надав детальну інформацію щодо наявності у сільськогосподарських виробників достатнього обсягу земельних ресурсів для вирощення обсягу сільськогосподарської продукції, яка надалі була реалізована контрагентам TOB «Сіеранс Глобал Мерчантс Україна», що не було спростовано відповідачем в ході розгляду справи.

Водночас суд першої інстанції відхилив доводи позивача про порушення контролюючим органом пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, зазначивши, що документальну позапланову виїзну перевірку призначено щодо законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за квітень 2021 року, яке становить більше 100 тис грн, відповідає зазначеній нормі права.

Першочергово колегія суддів вважає необхідним визначити межі апеляційного перегляду рішення суду від 29 вересня 2022 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга містить вимогу про скасування рішення суду від 29 вересня 2022 року та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову ТОВ «Сіеранс Глобал Мерчантс Україна». Разом з тим апеляційна скарга фактично не містить доводів, які б вказували на те, які саме висновки суду першої інстанції, викладені в якості підстав для задоволення позову, на думку контролюючого органу, є неправильними чи необґрунтованими. В апеляційній скарзі відповідачем лише викладено фактичні обставини справи та зміст висновків, зроблених в ході перевірки та закріплених в акті від 19 липня 2021 року № 630/31-00-04-02-01/41649076.

У свою чергу позивач не оскаржував рішення суду від 29 вересня 2022 року в частині висновку про призначення та проведення документальної позапланової перевірки з дотриманням пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи, що наявність законних підстав для призначення та проведення податкової перевірки безпосередньо впливає на правомірність винесеного за наслідками її проведення податкового повідомлення рішення, колегія суддів, керуючись ч. 2 ст. 308 КАС України, вважає необхідним перевірити правильність застосування контролюючим органом пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Згідно з вказаною нормою права документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V (Податок на додану вартість) цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Таким чином документальна позапланова перевірка з підстави, передбаченої пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, може здійснюватися як щодо кожного з питань окремо: законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість; законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень, так і щодо цих питань у сукупності.

Як вже зазначалося, згідно з наказом Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 18 червня 2021 року № 438 було призначено перевірку ТОВ «Сіеранс Глобал Мерчантс Україна» з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість за квітень 2021 року. Натомість позапланова документальна перевірка позивача з питань законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість за квітень 2021 року - не призначалася.

Згідно з розділом ІІІ «Описова частина» акту перевірки від 19 липня 2021 року № 630/31-00-04-02-01/41649076 в податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2021 року ТОВ «Сіеранс Глобал Мерчантс Україна» зазначені, серед іншого, такі показники:

- рядок 19 «Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» - 62 538 089 грн 00 коп;

- рядок 20.2 «Сума від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню» - 58 331 157 грн 00 коп;

- рядок 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» - 4 206 932 грн 00 коп.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 19 березня 2020 року у справі № 460/2939/18, від 19 лютого 2021 року у справі № 821/1235/17, від 23 вересня 2021 року у справі № 814/3860/14, від 19 жовтня 2022 року у справі № 260/1644/19, тлумачення норми пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України свідчить про два окремі випадки проведення документальної позапланової перевірки: перша - подання декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість; друга - подання декларації з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. При цьому у першому випадку позапланова перевірка проводиться за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V Податкового кодексу України. Вживання в тексті норм пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 та п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України словосполучень «відшкодування з бюджету податку на додану вартість», «сума бюджетного відшкодування» наряду із «від`ємне значення з податку на додану вартість» свідчить про те, що встановлена пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України умова перевищення 100 тис. гривень як підстава для проведення позапланової документальної перевірки стосується від`ємного значення з податку на додану вартість як окремого від суми бюджетного відшкодування показника податкового обліку.

Відповідно, призначивши перевірку ТОВ «Сіеранс Глобал Мерчантс Україна» з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість за квітень 2021 року, контролюючий орган, згідно з абз. 2 пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України повинен був перевірити виключно законність декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке заявлене у рядку 21 відповідної декларації - 4 206 932 грн 00 коп.

Між тим контролюючим органом було фактично перевірено законність декларування суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, що зазначена у рядку 19 декларації - 62 538 089 грн 00 коп, яке включає в себе як суму від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню - 58 331 157 грн 00 коп, так і суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - 4 206 932 грн 00 коп.

За підсумками проведеної перевірки відповідач прийняв рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 23 396 548 грн 00 коп (рядок 20.2 декларації), однак не приймав рішення щодо зменшення від`ємного значення з податку на додану вартість (рядок 21 декларації).

Отже, здійснюючи перевірку також заявленої суми бюджетного відшкодування, контролюючий орган виходив з того, що вона є частиною суми від`ємного значення з податку на додану вартість. Разом з тим відповідач не врахував, що для цілей пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України сума бюджетного відшкодування та суми від`ємного значення з податку на додану вартість є окремими та самостійним показниками податкової декларації, для проведення перевірки кожного з яких встановлені різні підстави й передумови.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Сіеранс Глобал Мерчантс Україна», результати якої оформлені актом від 19 липня 2021 року № 630/31-00-04-02-01/41649076, контролюючий орган вийшов за межі предмету перевірки, визначеного в наказі від 18 червня 2021 року № 438 та абз. 2 пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції інших норм матеріального права під час ухвалення рішення суду від 29 вересня 2022 року, колегія суддів враховує, що відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 200.1, 200.2, 200.4, 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від`ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва / майбутнього об`єкта житлової нерухомості. Суми такого від`ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов`язаннями,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

За змістом акту перевірки від 19 липня 2021 року № 630/31-00-04-02-01/41649076 підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість став висновок контролюючого органу про неправомірне декларування ТОВ «Сіеранс Глобал Мерчантс Україна» податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених контрагентами-постачальниками ТОВ «УЗТК Трейд», ТОВ «Злата Трейд» та ТОВ «Перший український сільськогосподарський кооператив».

Так, в ході позапланової документальної перевірки контролюючим органом було поставлено під сумнів фактичне здійснення господарських операцій з поставки сільськогосподарської продукції - кукурудзи врожаю 2020 року зазначеними контрагентами позивача. Такий сумнів обумовлений неможливістю встановлення достовірного джерела походження товару, що був поставлений від ТОВ «УЗТК Трейд», ТОВ «Злата Трейд» та ТОВ «Перший український сільськогосподарський кооператив» для ТОВ «Сіеранс Глобал Мерчантс Україна».

Згідно з матеріалами справи між ТОВ «Сіеранс Глобал Мерчантс Україна» та TOB «УЗТК Трейд» укладено договори поставки від 20 листопада 2020 року № P-1016-SGU2020, від 26 листопада 2020 року № P-1025-SGU2020, від 02 грудня 2020 року № P-1033-SGU2020, від 11 грудня 2020 року № P-1049-SGU2020, від 17 грудня 2020 року № P-1061-SGU2020, від 24 грудня 2020 року № SGU-20-Р-83, від 28 грудня 2020 року № SGU-20-Р-86, від 30 грудня 2020 року № SGU-20-Р-92, від 02 грудня 2020 року № P-1034-SGU2020, від 05 січня 2021 року № SGU-21-Р-96, від 13 січня 2021 року № SGU-21-Р-105, від 26 січня 2021 року № SGU-21-Р-136, від 29 січня 2021 року № SGU-21-Р-148, від 02 лютого 2021 року № SGU-21-Р-167, від 03 лютого 2021 року № SGU-21-Р-173, від 10 лютого 2021 року № SGU-21-Р-186, від 22 лютого 2021 року № SGU-21-Р-197, згідно з якими позивач придбав кукурудзу урожаю 2020 року.

Господарські операції в рамках зазначених договорів здійснювалися на умовах DAP (Інкотермс-2020), а саме - товар поставлявся продавцем на припортовий зерноперевантажувальний термінал ТОВ «TIC-Зерно».

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій між ТОВ «Сіеранс Глобал Мерчантс Україна та TOB «УЗТК Трейд» до суду надано належним чином оформлені первинні документи, а саме - видаткові накладні, податкові накладні, посвідчення про якість зерна, залізничні (товарно-транспортні) накладні, платіжні доручення.

Заперечень щодо повноти та належного оформлення первинних документів по правовідносинах з TOB «УЗТК Трейд», наданих до перевірки, акт від 19 липня 2021 року № 630/31-00-04-02-01/41649076 не містить.

Сумніви контролюючого органу щодо фактичного здійснення поставок товару ґрунтуються на тому, що згідно з додатками до договорів товар, який поставлявся позивачу, був придбаний TOB «УЗТК Трейд» безпосередньо у сільськогосподарських товаровиробників - СВК «Андріївський», ФГ «Логвиненка М.М.», ТОВ «Мрія», ТОВ «Перше Травня», ТОВ «Контракт Плюс», СТОВ «Бакирівське», ТОВ «Жасмін», ПСП «Комишанське», ПП «Павлівське», ТОВ «Племзавод «Михайлівка», ФГФ «Білики», ТОВ «Михайловка-АФК», ПрАТ «Тадяцьке Бурякогосподарство», СТОВ «Благовість», ТОВ «Лебединське Комплекс», ТОВ «Лебедюк». Однак провівши аналіз інформації, що міститься в інформаційних системах, контролюючий орган прийшов до висновку, що в окремих суб`єктів господарювання, а саме - ТОВ «Контракт Плюс», ФГ «Логвиненка М.М.», ТОВ «Мрія», СВК «Андріївський» відсутні земельні ділянки та трудові ресурси для вирощування зернових культур в обсязі, в якому вони були реалізовані позивачу та іншим контрагентам-покупцям.

Між ТОВ «Сіеранс Глобал Мерчантс Україна» та ТОВ «Злата Трейд» укладено договори поставки від 24 березня 2021 року № GSU-21-P-243, від 31 березня 2021 року № GSU-21-P-252, від 07 квітня 2021 року № GSU-21-P-268, від 13 квітня 2021 року № GSU-21-P-278, від 15 квітня 2021 року № GSU-21-P-282, згідно з якими позивач придбав кукурудзу урожаю 2020 року.

Господарські операції в рамках зазначених договорів також здійснювалися на умовах DAP (Інкотермс-2020), а саме - товар поставлявся продавцем на припортовий зерноперевантажувальний термінал ТОВ «TIC-Зерно».

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій між ТОВ «Сіеранс Глобал Мерчантс Україна та TOB «Злата Трейд» до суду надано належним чином оформлені первинні документи, а саме - видаткові накладні, податкові накладні, посвідчення про якість зерна, залізничні (товарно-транспортні) накладні, платіжні доручення.

Заперечень щодо повноти та належного оформлення первинних документів по правовідносинах з TOB «Злата Трейд», наданих до перевірки, акт від 19 липня 2021 року № 630/31-00-04-02-01/41649076 не містить.

Сумніви контролюючого органу щодо фактичного здійснення поставок товару ґрунтуються на тому, що згідно з додатками до договорів товар, який поставлявся позивачу, був придбаний TOB «Злата Трейд» безпосередньо у сільськогосподарських товаровиробників - СФГ «Едельвейс», ТОВ «Агрофірма «Маяк», ПСП «Поділля-Агро», ПП «Метагро», ТОВ «Агросоюз», ФГ «Агросвіт М», ПА «Обрій», ФГ «Велес-Агро М», ТОВ «Щедра Нива», ФГ «Агролан», ФГ «Стартагро», СФГ «Ранок», ТОВ «Елітне», ПП «Плутагро-Ритм». Однак провівши аналіз інформації, що міститься в інформаційних системах, контролюючий орган прийшов до висновку, що в окремих суб`єктів господарювання, а саме - ТОВ «Агрофірма «Маяк» та ФГ «Агролан» відсутні земельні ділянки та трудові ресурси для вирощування зернових культур в обсязі, в якому вони були реалізовані позивачу та іншим контрагентам-покупцям.

Між ТОВ «Сіеранс Глобал Мерчантс Україна» та ТОВ «Перший український сільськогосподарський кооператив» укладено договори поставки від 29 грудня 2020 року № SGU-20-P-91, від 22 січня 2020 року № SGU-20-P-133, згідно з якими позивач придбав кукурудзу урожаю 2020 року.

Господарські операції в рамках зазначених договорів також здійснювалися на умовах DAP (Інкотермс-2020), а саме - товар поставлявся продавцем на припортовий зерноперевантажувальний термінал ТОВ «TIC-Зерно».

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій між ТОВ «Сіеранс Глобал Мерчантс Україна та TOB «Перший український сільськогосподарський кооператив» до суду надано належним чином оформлені первинні документи, а саме - видаткові накладні, податкові накладні, посвідчення про якість зерна, залізничні (товарно-транспортні) накладні, платіжні доручення.

Заперечень щодо повноти та належного оформлення первинних документів по правовідносинах з TOB «Перший український сільськогосподарський кооператив», наданих до перевірки, акт від 19 липня 2021 року № 630/31-00-04-02-01/41649076 не містить.

Сумніви контролюючого органу щодо фактичного здійснення поставок товару ґрунтуються на тому, що згідно з додатками до договорів товар, який поставлявся позивачу, був придбаний TOB «Перший український сільськогосподарський кооператив» безпосередньо у сільськогосподарського товаровиробника - ПСП «Перемога». Провівши аналіз інформації, що міститься в інформаційних системах, контролюючий орган прийшов до висновку, що в зазначеного суб`єкта господарювання відсутні земельні ділянки та трудові ресурси для вирощування зернових культур в обсязі, в якому вони були реалізовані позивачу та іншим контрагентам-покупцям.

Аналізуючи обґрунтованість висновків контролюючого органу щодо неправомірності дій ТОВ «Сіеранс Глобал Мерчантс Україна» з декларування податкового кредиту, а в подальшому - від`ємного значення податку на додану вартість по правовідносинах з ТОВ «УЗТК Трейд», ТОВ «Злата Трейд» та ТОВ «Перший український сільськогосподарський кооператив», суд першої інстанції виходив з того, що процес аналізу інформаційних баз даних ДПС України та Єдиного реєстру податкових накладних є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов`язань й податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці. Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджується податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Будь-яке автоматизоване співставлення чи дані, отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального закону, оскільки автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким, чином докази не можуть визнаватись належними.

Такі висновки суду першої інстанції ґрунтуються, зокрема, на правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 27 лютого 2018 року у справі № 811/2154/13-а, від 04 червня 2020 року у справі № 340/422/19, від 16 вересня 2020 року у справі № 520/4150/19, від 18 червня 2020 року у справі № 826/10624/18.

Під час розгляду і вирішення справи, зокрема визначення предмету доказування, колегія суддів враховує, що особливості виникнення права на податковий кредит та його реалізації визначені у розділі V Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Положеннями пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до абз. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на додану вартість на віднесення сум податку до податкового кредиту, відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів / послуг; дата отримання платником податку товарів / послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відтак обов`язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту є сплата податку на додану вартість у ціні придбаних товару і послуг та понесення витрат на оплату товару і послуг, які фактично надані або підлягають наданню, а також призначені для використання у власній господарській діяльності підприємства.

Таким чином під час здійснення контролю за правомірністю формування ТОВ «Сіеранс Глобал Мерчантс Україна» податкового кредиту, а у подальшому - декларування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, підлягає перевірці фактичне придбання та отримання товару від ТОВ «УЗТК Трейд», ТОВ «Злата Трейд» та ТОВ «Перший український сільськогосподарський кооператив». Така перевірка проводиться, зокрема, шляхом аналізу доводів контролюючого органу щодо неможливості контрагентами платника здійснити поставку товару, обумовленого відповідними договорам, а також шляхом дослідження первинних документів, складенням яких супроводжувалося здійснення відповідних операцій.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За правилами п. 5 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року № 727 (далі - Порядок), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Зазначені норми права вказують на те, що висновки контролюючого органу мають ґрунтуватися на результатах проведеної перевірки безпосередньо на підставі дослідження наданих первинних документів, які є підставою для належного формування податкового кредиту.

Колегія суддів наголошує на тому, що ТОВ «Сіеранс Глобал Мерчантс Україна» задекларувало податковий кредит, а у подальшому - суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, за підсумками господарських операцій з ТОВ «УЗТК Трейд», ТОВ «Злата Трейд» та ТОВ «Перший український сільськогосподарський кооператив» та на підставі податкових накладних, складених зазначеними контрагентами.

Як вже зазначалося, під час перевірки контролюючому органу були надані договори поставки, укладені між позивачем та контрагентами-постачальниками ТОВ «УЗТК Трейд», ТОВ «Злата Трейд» та ТОВ «Перший український сільськогосподарський кооператив», видаткові накладні, податкові накладні, посвідчення про якість зерна, залізничні (товарно-транспортні) накладні, платіжні доручення. У свою чергу недоліків у оформленні таких документів, розбіжностей у відомостях, що внесені до них, контролюючим органом не виявлено та в акті перевірки не зазначено.

Натомість висновки акту перевірки фактично ґрунтуються на аналізі господарської діяльності контрагентів, у яких ТОВ «УЗТК Трейд», ТОВ «Злата Трейд» та ТОВ «Перший український сільськогосподарський кооператив» придбало кукурудзу, що надалі була поставлена ТОВ «Сіеранс Глобал Мерчантс Україна». Такий аналіз зроблено за наслідками дослідження податкової інформації, що міститься в автоматизованих інформаційних системах, а також Єдиному реєстрі податкових накладних.

Першочергово колегія суддів наголошує на неможливості встановлення податкового правопорушення на основі перевірки виключно даних, що містяться в інформаційних системах контролюючого органу, на що неодноразово звертав увагу Верховний Суд при вирішенні подібних спорів.

Так, під час розгляду справи № 826/14004/17 Верховний Суд сформулював та виклав у постанові від 03 лютого 2021 року правову позицію, згідно з якою не можуть бути єдиним та безумовним свідченням правомірності висновків податкового органу результати актів перевірок контрагента позивача та їх контрагентів по ланцюгу постачання або результати автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС України.

У постанові від 16 червня 2020 року у справі № 815/2988/15 Верховний Суд зазначає, що будь-яке автоматизоване співставлення чи дані, отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального закону, оскільки автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань.

Між тим колегія суддів враховує, що згідно з пп. 83.1.2 п. 83.1 ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є, зокрема, податкова інформація.

За правилами п.п. 74.1, 74.3 ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Незважаючи на те, що сама по собі податкова інформація не є належними доказами в розумінні процесуального закону, вона підлягає обов`язковому врахуванню в ході проведення перевірки згідно з п. 83.1.2 п. 83.1 ст. 83 Податкового кодексу України та, відповідно, під час розгляду справи в суді.

Отримана контролюючим органом податкова інформація, яка поставила під сумнів фактичне здійснення господарських операцій між ТОВ «Сіеранс Глобал Мерчантс Україна» та ТОВ «УЗТК Трейд», ТОВ «Злата Трейд», ПСП «Перемога», полягає в тому, що аналізом інформації, яка міститься в АІС «ПОДАТКОВИЙ БЛОК» встановлено укладених угод:

- ТОВ «УЗТК Трейд», зокрема з такими контрагентами-постачальниками: по контрагенту,ТОВ «Контракт Плюс», ФГ «Логвиненка М.М.», ТОВ «Мрія», СВК «Андріївський»;

- ТОВ «Злата Трейд», зокрема з такими контрагентами-постачальниками: ТОВ Агрофірма «Маяк», ФГ «Агролан»;

- ТОВ «Перший український сільськогосподарський кооператив», зокрема з контрагентом-постачальником ПСП «Перемога».

Контролюючий орган встановив, що зазначені особи декларують наявність земельних ділянок сільськогосподарського призначення в більших обсягах, ніж зареєстровані у встановленому законом порядку згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження.

Також контролюючий орган на основі даних Єдиного реєстру податкових накладних встановив види та кількість сільськогосподарської продукції врожаю 2020 року, що була фактично реалізована ТОВ «Контракт Плюс», ФГ «Логвиненка М.М.», ТОВ «Мрія», СВК «Андріївський», ТОВ Агрофірма «Маяк», ФГ «Агролан», ПСП «Перемога» контрагентам-покупцям, а на основі даних з офіційного сайту Державної служби статистики України - середню врожайність зернових і зернобобових культур у 2020 році.

Відповідач самостійно здійснив розрахунок площі сільськогосподарських угідь, що є необхідними для вирощення сільськогосподарської продукції в обсязі, що був реалізований згідно із зареєстрованими податковими накладними. За підсумками проведених розрахунків контролюючий орган прийшов до висновку про відсутність у ТОВ «Контракт Плюс», ФГ «Логвиненка М.М.», ТОВ «Мрія», СВК «Андріївський», ТОВ Агрофірма «Маяк», ФГ «Агролан», ПСП «Перемога» необхідних земельних ресурсів.

Водночас проведені контролюючим органом розрахунки необхідної площі земельних ділянок не є об`єктивними, адже зроблені виходячи з показників про середню врожайність зернових і зернобобових культур у 2020 році по Україні без врахування показників врожайності у відповідному регіоні та індивідуальних показників врожайності кожного окремого суб`єкта господарювання.

Крім того контролюючий орган вказує на недостатність у ФГ «Логвиненка М.М.» та ФГ «Агролан» трудових ресурсів для провадження господарської діяльності з вирощення сільськогосподарських культур, адже фермерські господарства використовувало працю лише 2 найманих працівників.

Разом з тим в ході проведення перевірки відповідач використав відомості про кількість найманих правників ФГ «Логвиненка М.М.» та ФГ «Агролан» станом на березень 2021 року, про що чітко зазначено в акті перевірки, в той час як предметом поставки для ТОВ «УЗТК Трейд» та ТОВ «Злата Трейд» була кукурудза 2020 року врожаю. Відповідно, відомості про кількість найманих працівників у березні 2021 року не належить до тих, що можуть характеризувати достатність чи недостатність трудових ресурсів для вирощення кукурудзи впродовж 2020 року.

За даними акту перевірки кількість працівників в інших контрагентів станом на березень 2021 року становила: у ТОВ «Контракт Плюс» 114 осіб, у ТОВ «Мрія» 90 осіб, у СВК «Андріївський» 49 осіб, у ТОВ Агрофірма «Маяк» 75 осіб, у ПСП «Перемога» 27 осіб.

Перевіряючи обґрунтованість сумнівів контролюючого органу щодо наявності в ТОВ «Контракт Плюс», ФГ «Логвиненка М.М.», ТОВ «Мрія», СВК «Андріївський», ТОВ Агрофірма «Маяк», ФГ «Агролан», ПСП «Перемога» земельних ділянок, необхідних для вирощення сільськогосподарських культур в обсягах, що були реалізовані контрагентам-покупцям, суд першої інстанції правильно зазначив, що будь-яке право користування земельною ділянкою, на якій розташовані сільськогосподарські угіддя, хоч би з яких підстав не виникало таке право, є належним для підтвердження частки сільськогосподарського товаровиробництва. Недотримання норм земельного законодавства щодо реєстрації права оренди земельних ділянок не може бути перешкодою для кваліфікації податковим органом сільськогосподарських угідь як таких, що знаходяться у користуванні товаровиробника для цілей справляння фіксованого сільськогосподарського податку. Відповідно, зареєстрований належним чином договір оренди не може вважатися єдиним обов`язковим документом, що підтверджує правомірність перебування особи у статусі платника фіксованого сільськогосподарського податку.

Крім того під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач на підтвердження наявності у відповідних осіб земельних ресурсів надав:

- щодо ТОВ «Контракт Плюс»: звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020 року (ф. № 4- СГ), відповідно до якого товариство користується ріллею загальною площею 4 287,49 га, з них під посів кукурудзи на зерно використано 776,49 га; витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права; розпорядження голови Шосткинської районної державної адміністрації Сумської області та договори оренди землі;

- щодо ФГ «Логвиненка М.М.»: звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020 року (ф. № 4- СГ), відповідно до якого господарство користується ріллею загальною площею 226,66 га, яка у повному обсязі використана під посів кукурудзи на зерно; звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур станом на 01 листопада 2020 року (форма № 37-сг), відповідно до якого ФГ «Логвиненка М.М.» у жовтні 2020 року було зібрано 3011,923 т кукурудзи на зерно; звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду за 2020 рік (форма № 29-сг), відповідно до якого господарством у 2020 році було зібрано 2859,445 т кукурудзи на зерно; інформацію та витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний акт про право власності на земельну ділянку; довідку виконкому Української сільської ради Талалаївського району Чернігівської області від 16 жовтня 2020 року № 220/02-14 про те, що ФГ «Логвиненка М.М.» станом на 01 жовтня 2020 року обробляло 218,28 га землі;

- щодо ТОВ «Мрія»: звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020 року (ф. № 4- СГ), відповідно до якого товариство користується ріллею загальною площею 3 452,12 га, з них 1 537,22 га використано під посів кукурудзи на зерно; звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2020 році (ф. № 29-СГ), відповідно до якого ТОВ «Мрія» з посівної площі 1 537,22 га зібрало 14 820,2 т кукурудзи на зерно; довідку Відділу у Липоводолинському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 19 лютого 2020 року № 220/167-20, відповідно до якої в користуванні товариства станом на 01 січня 2020 року на території Липоводолинської селищної ради перебуває 3974,7548 га сільськогосподарських угідь; довідку Відділу у Липоводолинському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 19 лютого 2020 року № 220/167-20, відповідно до якої в користуванні товариства станом на 01 січня 2020 року на території селищної ради перебуває 141,3185 га сільськогосподарських угідь;

- щодо СВК «Андріївський»: звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020 року (ф. № 4- СГ), відповідно до якого товариство користується ріллею загальною площею 3 382,02 га, з них під посів кукурудзи використано 1 021,55 га; звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2020 році (ф. № 29-СГ), відповідно до якого СВК «Андріївський» з уточненої посівної площі 901,55 га зібрано 10 646,167 т кукурудзи на зерно;

- щодо ТОВ Агрофірма «Маяк»: звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020 року (ф. № 4- СГ), відповідно до якого товариство користується ріллею загальною площею 3 970 га, з них під посів кукурудзи використано 1 200 га; звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2020 році (ф. № 29-СГ), відповідно до якого ТОВ Агрофірма «Маяк» зібрано 12 858,34 т кукурудзи на зерно; довідку виконавчого комітету Полонської міської ради від 25 серпня 2020 року № 2346, якою підтверджено використання товариством земельної ділянки загальною площею 3926,2393 га; довідку виконавчого комітету Грицівської селищної ради від 20 липня 2020 року № 156, згідно з якою товариство орендує 231,9383 га землі, яка засіяна кукурудзою;

- щодо ФГ «Агролан»: звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020 року (ф. № 4- СГ), відповідно до якого товариство користується ріллею загальною площею 168,49 га, з них під посів кукурудзи використано 83,49; звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2020 році (ф. № 29-СГ), відповідно до якого ФГ «Агролан» зібрано 918,3 т кукурудзи на зерно;

- щодо ПСП «Перемога»: звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020 року (ф. № 4- СГ), відповідно до якого товариство користується ріллею загальною площею 846 га; звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2020 році (ф. № 29-СГ), відповідно до якого ПСП «Перемога» зібрано 4073,737 т кукурудзи на зерно; звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур станом на 01 грудня 2020 року (ф. № 37-сг), відповідно до якого підприємством у листопаді 2020 року було зібрано 4154,4 т кукурудзи на зерно; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон.

Колегія суддів звертає увагу також на іншу податкову інформацію стосовно ТОВ «Контракт Плюс», ФГ «Логвиненка М.М.», ТОВ «Мрія», СВК «Андріївський», ТОВ Агрофірма «Маяк», ФГ «Агролан», ПСП «Перемога», а саме - кожен суб`єкт господарювання перебуває на податковому обліку, стан платника: перебуває за основним місцем обліку.

Видами діяльності у ТОВ «Контракт Плюс», ФГ «Логвиненка М.М.», ТОВ «Мрія», ТОВ Агрофірма «Маяк», ФГ «Агролан» є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, в СВК «Андріївський» - змішане сільське господарство, у ПСП «Перемога» - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Не менш важливою податковою інформацією, що зазначена в акті перевірки стосовно ТОВ «Контракт Плюс», ФГ «Логвиненка М.М.», ТОВ «Мрія», СВК «Андріївський», ТОВ Агрофірма «Маяк», ФГ «Агролан», ПСП «Перемога» є те, що виписані ними податкові накладні, зокрема й складені на ім`я покупців ТОВ «УЗТК Трейд», ТОВ «Злата Трейд» та ТОВ «Перший український сільськогосподарський кооператив», були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, за змістом акту перевірки, відзиву на апеляційну скаргу та пояснень представника відповідача в судовому засіданні сумніви контролюючого органу щодо фактичного здійснення господарських операцій між ТОВ «Сіеранс Глобал Мерчантс Україна» та ТОВ «УЗТК Трейд», ТОВ «Злата Трейд», ТОВ «Перший український сільськогосподарський кооператив» полягають в тому, що обсяг поставленої ТОВ «Контракт Плюс», ФГ «Логвиненка М.М.», ТОВ «Мрія», СВК «Андріївський», ТОВ Агрофірма «Маяк», ФГ «Агролан», ПСП «Перемога» для ТОВ «УЗТК Трейд», ТОВ «Злата Трейд», ТОВ «Перший український сільськогосподарський кооператив» кукурудзи перевищує обсяг врожаю, вирощеного такими суб`єктами господарювання у 2020 році.

Відповідно до п. 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема: реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Згідно з абз. 2 п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі - Порядок № 1165), податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У свою чергу додаток 3 до Порядку № 1165 визначає, зокрема такий критерій ризиковості здійснення операцій як відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Таким чином факт реєстрації податкових накладних ТОВ «Контракт Плюс», ФГ «Логвиненка М.М.», ТОВ «Мрія», СВК «Андріївський», ТОВ Агрофірма «Маяк», ФГ «Агролан», ПСП «Перемога», складених на ім`я ТОВ «УЗТК Трейд», ТОВ «Злата Трейд», ТОВ «Перший український сільськогосподарський кооператив», є однією з ознак того, що контролюючим органом за місцем податкового обліку таких суб`єктів господарювання перевірено та підтверджено наявність кукурудзи в обсягах, що були відображені у відповідних податкових накладних.

Також колегія суддів вважає, що контролюючим органом не було у повній мірі використано податкову інформацію, що міститься в інформаційних системах ДПС України з метою всебічного встановлення обставин здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «УЗТК Трейд», ТОВ «Злата Трейд», ТОВ «Перший український сільськогосподарський кооператив», зокрема перевірки фактів перевезення і зберігання кукурудзи.

Згідно з наданими ТОВ «Сіеранс Глобал Мерчантс Україна» первинними документами перевезення кукурудзи здійснювалося безпосередньо від сільськогосподарських товаровиробників до припортового зерноперевантажувального терміналу ТОВ «TIC-Зерно». Перевезення здійснювалося переважно залізничним транспортом, а в окремих випадках також із залучення автомобільних перевізників. Замовниками послуг з перевезення були ТОВ «УЗТК Трейд», ТОВ «Злата Трейд», ТОВ «Перший український сільськогосподарський кооператив», в окремих випадках - безпосередньо сільськогосподарські товаровиробники.

До перевезення товару було залучено залізничних перевізників ТОВ «Грін Трейн», ТОВ «Промвагонтранс», ТОВ «Компанія «Рейл Агро», ТОВ «МВК Транс» та автомобільного перевізника ТОВ «Ван Транс», на підтвердження чого до матеріалів долучено копії договорів на транспортно-експедиційне обслуговування, актів наданих послуг, податкових накладних залізничних накладних, товарно-транспортних накладних.

Разом з тим в акті перевірки відсутні відомості щодо проведення перевірки відображення в інформаційних системах ДПС України відомостей про господарські операції ТОВ «УЗТК Трейд» та ТОВ «Злата Трейд» з ТОВ «Грін Трейн», ТОВ «Промвагонтранс», ТОВ «Компанія «Рейл Агро», ТОВ «МВК Транс» та ТОВ «Ван Транс».

Також відсутні відомості й щодо проведення перевірки відображення в інформаційних системах ДПС України відомостей про господарські операції ТОВ «Сіеранс Глобал Мерчантс Україна» та ТОВ «TIC-Зерно», яке забезпечувало прийняття від імені позивача товару, що надходив від ТОВ «УЗТК Трейд», ТОВ «Злата Трейд», ТОВ «Перший український сільськогосподарський кооператив» і забезпечувало його зберігання на припортовому зерноперевантажувальному терміналі.

У свою чергу позивач надав до суду копії листів ТОВ «TIC-Зерно» від 26 липня 2021 року № 2607/7, яким товариство підтверджує факт прийняття та вивантаження сільськогосподарської продукції - кукурудзи третього класу врожаю 2020 року загальним обсягом 9 735,39 т, що була поставлена ТОВ «УЗТК Трейд» для ТОВ «Сіеранс Глобал Мерчантс Україна»; від 26 липня 2021 року № 2607/6, яким товариство підтверджує факт прийняття та вивантаження сільськогосподарської продукції - кукурудзи третього класу врожаю 2020 року загальним обсягом 7 477,2 т, що була поставлена ТОВ «Злата Трейд» для ТОВ «Сіеранс Глобал Мерчантс Україна»; від 26 липня 2021 року № 2607/5, яким товариство підтверджує факт прийняття та вивантаження сільськогосподарської продукції - кукурудзи третього класу врожаю 2020 року загальним обсягом 202,645 т, що була поставлена ТОВ «УЗТК Трейд» для ТОВ «Сіеранс Глобал Мерчантс Україна».

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що доводи контролюючого органу щодо неможливості здійснення ТОВ «УЗТК Трейд», ТОВ «Злата Трейд», ТОВ «Перший український сільськогосподарський кооператив» господарських операцій з постачання сільськогосподарської продукції для ТОВ «Сіеранс Глобал Мерчантс Україна» не є у достатній мірі обґрунтованими та спростовуються первинними та іншими документами, що були надані позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Дослідивши приєднані до матеріалів справи письмові доказами за правилами ч. 1 ст. 90 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку про те, що зміст та обсяг наданих позивачем документів, підхід до їх оформлення та повноти викладення інформації дають підстав вважати, що вони були складені у зв`язку з господарськими операціями, виконання яких фактично відбулося.

У зв`язку з цим, а також враховуючи, що контролюючий орган вийшов за межі призначеної перевірки, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що у контролюючого органу не було підстав для зменшення ТОВ «Сіеранс Глобал Мерчантс Україна» суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, а також для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Зазначені обставини у своїй сукупності вказують на те, що суд першої інстанції ухвалив у цілому правильне рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Сіеранс Глобал Мерчантс Україна».

Доводи апеляційної скарги Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні та не можуть бути підставою для його скасування.

З огляду на викладене колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2022 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді А.Ю. Кучма

В.В. Файдюк

Постанова складена у повному обсязі 07 лютого 2023 року.