Постанова

від 13.11.2024 по справі 640/32031/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 640/32031/21

касаційне провадження № К/990/8288/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2022 року (головуючий суддя - Літвінова А.В.)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2023 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Горяйнов А.М.; судді - Кучма А.Ю., Файдюк В.В.)

у справі № 640/32031/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіеранс Глобал Мерчантс Україна»

до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіеранс Глобал Мерчантс Україна» (далі - ТОВ «Сіеранс Глобал Мерчантс Україна»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Центральне МУ ДПС по роботі з ВПП; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20 серпня 2021 року № 00005030402.

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 29 вересня 2022 року позов задовольнив.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 02 лютого 2023 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Центральне МУ ДПС по роботі з ВПП звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2022 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2023 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на фіктивному характері оспорюваних господарських операцій.

Верховний Суд ухвалою від 15 травня 2023 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Центрального МУ ДПС по роботі з ВПП.

08 червня 2023 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами з`ясовано, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Сіеранс Глобал Мерчантс Україна» щодо питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн, у декларації з податку на додану вартість за квітень 2021 року з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, за результатами якої складено акт від 19 липня 2021 року № 630/31000402-01/41649076.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв`язку з неправомірним формуванням податкового кредиту з податку на додану вартість при придбанні сільськогосподарської продукції - кукурудзи, врожаю 2020 року, в Товариства з обмеженою відповідальністю «УЗТК Трейд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Злата Трейд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український сільськогосподарський кооператив» з огляду на удаваний (фіктивний) характер проведених господарських операцій.

Обґрунтовуючи свою позицію, Центральне МУ ДПС по роботі з ВПП посилалося на проведений аналіз господарської діяльності контрагентів, в яких Товариством з обмеженою відповідальністю «УЗТК Трейд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Злата Трейд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Перший український сільськогосподарський кооператив» придбано кукурудзу, яку надалі поставлено платнику. Такий аналіз здійснено за наслідками дослідження податкової інформації, що міститься в автоматизованих інформаційних системах, а також Єдиному реєстрі податкових накладних і встановлено, що деякі контрагенти-постачальники Товариства з обмеженою відповідальністю «УЗТК Трейд» (Товариство з обмеженою відповідальністю «Контракт Плюс», Фермерське господарство «Логвиненка М.М.», Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія», Сільськогосподарський виробничий кооператив «Андріївський»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Злата Трейд» (Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Маяк», Фермерське господарство «Агролан»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український сільськогосподарський кооператив» (Приватне сільськогосподарське підприємство «Перемога») декларували наявність земельних ділянок сільськогосподарського призначення в більших обсягах, ніж зареєстровано у встановленому законом порядку згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20 серпня 2021 року № 00005030402, згідно з яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника в банку, в розмірі 23396548,00 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 5849137,00 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названого акта індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.

За правилами пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, і спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що вони є реальними та підтверджуються долученими платником до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а також господарський характер понесених за ними витрат, а саме: видаткових накладних; податкових накладних; посвідчень про якість зерна; залізничних (товарно-транспортних) накладних; платіжних доручень.

Придбану в Товариства з обмеженою відповідальністю «УЗТК Трейд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Злата Трейд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український сільськогосподарський кооператив» сільськогосподарську продукцію використано позивачем у власній господарській діяльності, а саме - реалізовано на експорт, що підтверджується експортними контрактами та вантажними митними деклараціями, наявними в матеріалах справи.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, а також не зазначено про здійснення ТОВ «Сіеранс Глобал Мерчантс Україна» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Доводи відповідача про відсутність у деяких контрагентів платника по ланцюгам постачання достатньої кількості земельних ділянок сільськогосподарського призначення цілком об`єктивно відхилено судами, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, ґрунтуються виключно на припущеннях, які, в свою чергу, базуються на узагальненій податковій інформації без проведення контрольних заходів щодо відповідних осіб та дослідження первинних документів, а також спростовані платником шляхом долучення до матеріалів справи звітів про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020 року, звітів про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2020 році, інформації та витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, довідок органів місцевого самоврядування тощо.

Таким чином, висновок судових інстанцій про необ`єктивність твердження контролюючого органу щодо неправомірності формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за оспорюваними господарськими операціями ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Більш того, згідно з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, коли платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн.

Таким чином, документальна позапланова перевірка з підстави, передбаченої підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України, може здійснюватися як щодо кожного з питань окремо: законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість; законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень, так і щодо цих питань у сукупності.

Судами з`ясовано, що згідно з наказом від 18 червня 2021 року № 438 призначено перевірку позивача з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість за квітень 2021 року. Натомість позапланова документальна перевірка платника з питань законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість за квітень 2021 року не призначалася.

Відповідно до розділу ІІІ «Описова частина» акта перевірки від 19 липня 2021 року № 630/31000402-01/41649076 в податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2021 року ТОВ «Сіеранс Глобал Мерчантс Україна» зазначено, серед іншого, такі показники: рядок 19 «Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» - 62538089,00 грн; рядок 20.2 «Сума від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню» - 58331157,00 грн; рядок 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» - 4206932,00 грн.

За правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постановах від 19 лютого 2021 року у справі № 821/1235/17, від 19 березня 2020 року у справі № 460/2939/18, від 19 жовтня 2022 року у справі № 260/1644/19, тлумачення норми підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України свідчить про два окремі випадки проведення документальної позапланової перевірки: перша - подання декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість; друга - подання декларації з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. При цьому в першому випадку позапланова перевірка проводиться за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V ПК України. Вживання в тексті норм підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 та пункту 200.11 статті 200 ПК України словосполучень «відшкодування з бюджету податку на додану вартість», «сума бюджетного відшкодування» наряду з «від`ємне значення з податку на додану вартість» свідчить про те, що встановлена підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України умова перевищення 100 тис. грн як підстава для проведення позапланової документальної перевірки стосується від`ємного значення з податку на додану вартість як окремого від суми бюджетного відшкодування показника податкового обліку.

Відтак, призначивши перевірку ТОВ «Сіеранс Глобал Мерчантс Україна» з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість за квітень 2021 року, відповідач згідно з абзацом другим підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України повинен був перевірити виключно законність декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке заявлене в рядку 21 відповідної декларації, - 4206932,00 грн.

Проте, контролюючий орган фактично перевірив законність декларування суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, що зазначена у рядку 19 декларації, - 62538089,00 грн, яке включає в себе як суму від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню - 5833157,00 грн, так і суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, - 4206932,00 грн.

За підсумками проведеної перевірки відповідач прийняв рішення про зменшення ТОВ «Сіеранс Глобал Мерчантс Україна» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 23396548,00 грн (рядок 20.2 декларації), однак не приймав рішення щодо зменшення від`ємного значення з податку на додану вартість (рядок 21 декларації).

Тобто, Центральним МУ ДПС по роботі з ВПП не врахувало, що для цілей підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України сума бюджетного відшкодування та сума від`ємного значення з податку на додану вартість є окремими та самостійним показниками податкової декларації, для проведення перевірки кожного з яких встановлено різні підстави й передумови.

Відтак, є цілком об`єктивним висновок судових інстанцій про те, що під час проведення розглядуваної документальної позапланової виїзної перевірки позивача контролюючий орган вийшов за межі її предмета, визначеного в наказі від 18 червня 2021 року № 438, та абзацу другого підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Центрального МУ ДПС по роботі з ВПП без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова