УХВАЛА
08 лютого 2023 року
Київ
справа № 320/6766/20
адміністративне провадження № К/990/3478/23
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.08.2022 у справі № 320/6766/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КП Промпобутсервіс» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
30.01.2023 до суду вшосте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена до суду поштою 28.01.2023.
Вперше подану касаційну скаргу Верховний Суд повернув ухвалою від 04.10.2022 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень. Суд визнав незмістовними доводи ГУ ДПС із посиланням на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України про застосування судами норм права без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у наведених постановах, оскільки обґрунтування цієї підстави зводилося до незгоди із наданою судом правовою оцінкою встановленим обставинам у взаємозв`язку із наявними в матеріалах справи доказами, що не є тотожним застосуванню норм права без урахування висновків Верховного Суду. Суд роз`яснив скаржникові, вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на цій підставі та що саме слід розуміти під подібністю правовідносин.
Вдруге подану касаційну скаргу Верховний Суд повернув ухвалою від 24.10.2022 на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 332 КАС України, оскільки така була підписана особою, яка не підтвердила свої повноваження щодо підписання такої скарги.
Повертаючи втретє подану касаційну скаргу, Верховний Суд в ухвалі від 16.11.2022 зазначив, що підстава касаційного оскарження, встановлена пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, передбачає, що особа, яка звертається з касаційною скаргою, вказує, яку саме норму права судами було застосовано неправильно, зазначає постанову Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. Суд звернув увагу, що правовідносини у справі, судові рішення в якій оскаржуються, та у постановах Верховного Суд, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, мають бути подібними, тоді як правовідносини у справі № 320/6766/20 та у справах № 807/719/16, № 520/8489/19, № 807/68/18, № 808/3250/17 не є подібними. Тобто, висновки Верховного Суду, на які посилався у касаційній скарзі скаржник, наведені без обґрунтування їх взаємозв`язку з обставинами, які встановили суди першої та апеляційної інстанцій у справі №320/6766/20 та які суди попередніх інстанцій визнали підставою для задоволення позову. Також суд зазначив, що доводи відповідача фактично лежать у площині оспорювання висновків судів першої і апеляційної інстанцій щодо оцінки доказів у справі щодо реєстрації 22.04.2020 податкових накладних на операції з постачання на адресу ТОВ «Макро Сервіс» від імені ТОВ «КП Промбутсервіс». Такі доводи лежать у площині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328, частиною другою статті 353 КАС України, проте, таку підставу відповідач у касаційній скарзі не зазначає.
Вчетверте подану касаційну скаргу Верховний Суд повернув ухвалою від 21.12.2022 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень. Суд зазначив, що посилаючись на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, у зв`язку з наявністю підстав для скасування судових рішень, передбачених пунктом 4 частини другої статті 353 КАС України, скаржником не конкретизовано, які саме недопустимі докази, були прийняті судами попередніх інстанцій, та на підставі яких встановлено обставини, що мають істотне значення.
Вп`яте подану касаційну скаргу Верховний Суд повернув ухвалою від 11.01.2023 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень. Суд визнав недостатнім наведене у скарзі обґрунтування для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки скаржник не зазначав, в чому він вбачає подібність правовідносин у справі, у якій подає касаційну скаргу, зі справами, які він перелічує, і які були предметом розгляду касаційним судом. При цьому, суд повторно роз`яснив скаржникові вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі при викладенні підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що право на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для її повернення і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Перевіркою змісту вшосте поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній міститься посилання на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник зазначає про наявність підстави для скасування судових рішень, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 353 КАС України. При цьому безпосередній зміст касаційної скарги є ідентичним до вчетверо поданої.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
У касаційній скарзі не зазначено, які саме обставини суд встановив на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими. При цьому, надання неправильної оцінки наявним у матеріалах справах доказам не є тотожним встановленню судом обставин на підставі недопустимого доказу. Недопустимим доказом в розумінні статті 74 КАС України є доказ, одержаний з порушенням закону, або доказ, яким певна обставина не може бути підтверджена.
Крім того, вимогами касаційної скарги є не направлення справи на новий розгляд (як це передбачено статтею 353 КАС України), а скасування судових рішень і ухвалення нового про відмову в позові, що передбачено статтею 351 КАС України.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.
Однак, звертаючись з касаційною скаргою вшосте, скаржник так і не виправив недоліків, які стали підставою для повернення попередніх касаційних скарг, що свідчить про формальне ставлення скаржника до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним роз`яснень, наданих Верховним Судом.
Суд вчергове звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.08.2022.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.08.2022 у справі № 320/6766/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КП Промпобутсервіс» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Гімон
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 08.02.2023 |
Оприлюднено | 09.02.2023 |
Номер документу | 108857828 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гімон М.М.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Грибан Інна Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні