Постанова

від 17.01.2023 по справі 754/13568/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

єдиний унікальний номер справи: №754/13568/18

номер провадження №22-ц/824/97/2023

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача Білич І.М.

суддів: Коцюрби О.П., Слюсар Т.А.

при секретарі Рагушіній І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 22 червня 2022 року, постановлену під головуванням судді Деснянського районного суду м. Києва Бабко В.В.,

у цивільній справі №754/13568/18 за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Проц Віктора Степановича, стягувач: ОСОБА_2 ,-

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Проц Віктора Степановича, в якій просила:

- визнати дії головного державного виконавця Голосіївського районного відділу ДВС М. Києва ГТУЮ у м. Києві Проца В.С. пов`язані з накладенням арешту на пенсійних рахунок боржника НОМЕР_1 в ПАТ КБ «ПриватБанк» неправомірними;

- зобов'язати головного державного виконавця Голосіївського районного відділу ДВС м. Києва ГТУ у м. Києві Проца В.С. винести постанову про зняття арешту накладеного на пенсійний рахунок НОМЕР_1 в ПАТ КБ «ПриватБанк» боржника по виконавчому провадженню №63502424;

В обґрунтування скарги ОСОБА_1 посилалася на те, що державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Проц В.С. в межах виконавчого провадження №63502424 винесено постанову про арешт коштів боржника від 05 серпня 2020 року. ОСОБА_1 вважала, що зазначена постанова винесена державним виконавцем з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», оскільки арешт накладено на рахунок в ПАТ КБ «ПриватБанк», що є пенсійним рахунком та на який заборонено накладати арешт.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 22 червня 2022 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні скарги .

Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу за результатами розгляду якої просила скасувати ухвалу та постановити нову, за якою задовольнити подану скаргу на дії державного виконавця.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що скаржником оскаржуються дії державного виконавця не щодо накладення арешту на кошти боржника, а факт накладення арешту на пенсійний рахунок, оскільки це спеціальний рахунок на який не може бути накладено жодних арештів. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника державний виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання. Така постанова була винесена державним виконавцем та відповідно до неї перераховується 20% на погашення заборгованості, однак решта коштів заблокована банком, що позбавляє права на отримання пенсії. Банк в свою чергу посилається на те, що не може не виконати постанову державного виконавця, однак в ній не вказано, що накласти арешт необхідно не на всі кошти, а окрім цільових.

Відзив на апеляційну скаргу подано не було.

Учасники справи про день і час розгляду справи повідомлялися належним чином у встановленому законом порядку.

До початку розгляду справи ОСОБА_1 подала заяву щодо можливого розгляду справи за її відсутності.

Інші учасники справи будучи повідомленими про розгляд справи в судове засідання не з`явилися, поважність причин своєї неявки суду не повідомили.

Колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у відсутність осіб, що не з`явилися в силу вимог передбачених положеннями ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 09 жовтня 2019 року старшим державним виконавцем Голосіївського районну відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Проц В.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60247979, на підставі виконавчого листа 754/13568/18, виданого 27 вересня 2019 року Деснянським районним судом міста Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 коштів в розмірі 18000грн.

09 жовтня 2019 року старшим державним виконавцем Голосіївського районну відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Проц В.С. винесено постанову про стягнення виконавчого збору.

09 жовтня 2019 року старшим державним виконавцем Голосіївського районну відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Проц В.С. винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження.

09 жовтня 2019 року старшим державним виконавцем Голосіївського районну відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Проц В.С. винесено постанову про арешт майна боржника.

29 листопада 2019 року старшим державним виконавцем Голосіївського районну відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Проц В.С. винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 14 травня 2020 року у задоволені скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Голосіївського районну відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Проц В.С. відмовлено.

27 липня 2020 року головним державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Проц В. С. винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій.

27 липня 2020 року головним державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Проц В.С. винесено постанову про розшук майна боржника.

05 серпня 2020 року головним державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м .Київ) Проц В. С. винесено постанову про арешт коштів боржника.

Відмовляючи у задоволенні скарги суд першої інстанції виходив з того, що постанову про арешт коштів боржника винесено у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» для забезпечення реального виконання боржником рішення, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника.

Проте погодитися з такими висновками суду не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до положень ст. 265 ЦПК України законодавчо визначено зміст постановленого судового рішення, за яким рішення суду складається із вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин. Відповідно до п.п.1-6 ч.4 даної статті у мотивувальній частині рішення зазначається:

1) фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини;

2) докази, відхилені судом та мотиви їх відхилення;

3) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку якщо аргумент очевидно не відноситься до предмету спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику;

4) чи були і кім порушені, не визнані, ос порені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду;

5) норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування;

6) норми права на які посилаються сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

За матеріалами скарги вбачається, що звертаючись до суду, скаржник вказувала на те, що 05 серпня 2020 року головним державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Проц В. С. винесено постанову про арешт коштів боржника.

29 вересня 2020 року головним державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Проц В.С. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

18 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ в м. Києві з клопотанням про зняття арешту з частини коштів боржника, а саме з рахунку НОМЕР_1 в ПАТ КБ «ПриватБанк», оскільки даний рахунок є пенсійним та на нього заборонено накладати арешт.

12 листопада 2021 року Голосіївським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомлено ОСОБА_1 про відмову у знятті арешту з рахунків боржника у зв`зку з забезпеченням виконання рішення.

Відповідно до довідки ПАТ КБ «ПриватБанк» від 06 жовтня 2021 року, ОСОБА_1 станом на 06 жовтня 2021 року має в АТ КБ «ПриватБанк» картку НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 ), на яку отримує пенсійні виплати.

В той же час, як вбачається із тексту оскаржуваного судового рішення, воно в своїй як вступній, описовій так і мотивувальній частині не містить зазначених доводів та підстав звернення скаржника зі скаргою. А саме правомірності (неправомірності) дій головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Проц В.С. під час винесення постанови про накладення арешту на пенсійний рахунок боржника.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не взято до уваги посилання скаржника на те, що нею не оскаржується постанова про накладення арешту на кошти боржника, а лише ставиться питання про зняття арешту з рахунку відкритому в ПАТ КБ «ПриватБанк» на її ім`я ( ОСОБА_1 ) на підставі постанови виконавця від 05 серпня 2020 року, так як це пенсійний рахунок, на підтвердження чого нею були подані належні докази.

Так як, відповідно до ст.52 ЗУ «Про виконавче провадження», не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Зазначене вище на думку колегії суддів свідчить про те, що судом першої інстанції не вирішено заявлені скаргою питання щодо оскарження дій виконавця по суті, не наведено обґрунтування відмови у задоволенні скарги з заявлених підстав, а відтак суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку що постановлена з порушенням норм процесуального права, справу у відповідності до положень ст. 379 ЦПК України повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст.368, 372, 374, 379, 381-384, 387 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 22 червня 2022 рокускасувати, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту складення повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складено 01 лютого 2023 року.

Суддя-доповідач:

Судді: