Рішення

від 08.02.2023 по справі 342/330/22

ГОРОДЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 342/330/22

Провадження № 2/342/41/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2023 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Андріюк І.Г.,

з участю секретаря судового засідання Малик Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Городенка у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діють представники - адвокати: Візінський Василь Васильович, Візінська Галина Василівна, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на житловий будинок та за зустрічними позовами: ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/6 частку житлового будинку; ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про визнання права власності на 1/6 частку житлового будинку; ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на 1/6 частку житлового будинку; ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на 1/6 частку житлового будинку,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діють представники - адвокати: Візінський В.В., Візінська Г.В., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 в цілому.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_6 була головою колгоспного двору, у приватній власності якого перебував жилий будинок по АДРЕСА_1 . Колгоспний двір припинений 15.04.1991 із введенням у дію Закону України «Про власність». На момент припинення колгоспного двору у господарстві були зареєстровані: голова сім`ї ОСОБА_6 ; зять ОСОБА_2 ; дочка ОСОБА_1 ; онук ОСОБА_3 ; онука ОСОБА_4 ; онука ОСОБА_5 . Отже, право власності на житловий будинок, як майно колгоспного двору, після припинення колгоспних дворів в Україні, належить на праві спільної часткової власності всім членам колишнього колгоспного двору у рівних частинах по 1/6 кожному.

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишивши заповіт, яким належне їй майно заповіла дочці - позивачці. Після смерті матері позивачка прийняла спадщину, успадкувавши земельну ділянку, та отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на дане майно. Однак, нотаріус відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадковий житловий будинок у зв`язку з відсутністю доказів родинних відносин між спадкоємцем і спадкодавицею, а також у зв`язку з тим, що частка померлої у спадковому житловому будинку конкретно не визначена. Рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 27.04.2014 у справі № 342/277/17 встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , як дочкою та матір`ю.

Позивачці належить право власності на 1/6 частку у майні колишнього колгоспного двору, як його члену, та на 1/6 частку як спадкоємцю після смерті ОСОБА_6 . Відповідачі від своїх часток у майні колишнього колгоспного двору відмовляються на користь позивачки. Ринкова вартість житлового будинку, що по АДРЕСА_1 становить 150 000 грн.

Ухвалою Городенківського районного суду від 18.05.2022 відкрито провадження у даній справі, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , скориставшись правом, передбаченим ч.1 ст.193 ЦПК України, 09.11.2022 подали до суду зустрічні позовні заяви та просять визнати за кожним із них право власності на 1/6 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Зустрічні позовні заяви мотивовані тим, що житлове господарство по АДРЕСА_1 належало колгоспному двору, головою якого була ОСОБА_6 . Станом на 15.04.1991 (час припинення колгоспних дворів) у даному господарстві були зареєстровані: голова сім`ї ОСОБА_6 ; зять ОСОБА_2 ; дочка ОСОБА_1 ; онук ОСОБА_3 ; онука ОСОБА_4 . Виходячи з вимог ч.1 ст.120, ч.2 ст.123 ЦК УРСР 1963 року, кожен з позивачів за зустрічними позовами має право на 1/6 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Ухвалами суду від 09 листопада 2022 р зустрічні позови прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, вимоги за зустрічними позовами об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

Ухвалою суду від 23.11.2022 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судове засідання учасники справи не з`явилися.

Представник позивачки-відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Візінська Г.В. 08.02.2023 подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та за відсутності позивачки-відповідачки, зазначивши, що заявлені вимоги підтримують, позовну заяву просять задовольнити.

Відповідачі-позивачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 09.11.2022 подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, зустрічні позовні вимоги підтримують та просять задовольнити.

Дії учасників справи не суперечать вимогам ст.211 ЦПК України, відповідно до якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Передбачених ч.2 ст.223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи. Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата його складання.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, вважає необхідним зазначити таке.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 3 ст.5 Цивільного кодексу України (у редакції 2003 року) визначено, що якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Із копії свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 15 серпня 1987 р., виданого виконкомом Городенківської районної Ради народних депутатів на підставі рішення цього ж виконкому № 173 від 12 серпня 1987 р., вбачається, що в цілому жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований у АДРЕСА_1 , дійсно належить на праві особистої власності колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_6 .

Копія довідки про об`єкт нерухомого майна № 111, видана 26.10.2021 ФОП ОСОБА_10 згідно архівних даних Коломийського ОКП «МБТІ» станом на 31.12.2012, свідчить, що право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 зареєстроване за головою колгоспного двору ОСОБА_6 згідно свідоцтва про право власності, виданого 15 серпня 1987 р. на підставі рішення виконкому Городенківської районної ради № 17 від 12.08.1987; самочинно зведених будівель немає.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди у період видачі згаданого вище свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок (з 31.01.1966 по 19.01.1996) регулювалась підзаконними нормативними актами, зокрема Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, яка затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 р. і втратила чинність від 19.01.1996 на підставі наказу Держитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 р. № 56.

Зазначена інструкція передбачала державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання ЦК України та Законом України від 1 липня 2004 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За змістом ч.1 ст.120, ст.121, ч.1, ч.2 ст.123 ЦК УРСР 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності; володіння, користування і розпорядження майном колгоспного двору здійснюється за згодою всіх членів двору; частка члена колгоспного двору в майні двору визначається, зокрема, при виході його з складу двору без утворення нового двору (виділ); розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22 грудня 1995 року № 20, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Копіями витягів з погосподарських книг Ясенево-Пільнівської сільської ради за 1983-1985, 1991-1995 роки, виданими Ясенево-Пільнівським старостинським округом Городенківської міської ради, стверджується, що суспільна група господарства, розташованого по АДРЕСА_1 , - «колгоспний двір».

Оскільки право власності на майно колишнього колгоспного двору, а саме житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 набуте до 15 квітня 1991 року, тому спір щодо даного майна вирішується за нормами, що регулювали власність цього двору.

Станом на 15.04.1991 в господарстві по АДРЕСА_1 були зареєстровані: голова сім`ї ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зять ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , онук ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , онука ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , онука ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що стверджується копією довідки № М-466, виданої 20.10.2021 Городенківською міською радою Івано-Франківської області.

З наведеного слідує, що даний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами належить ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_4 на праві сумісної власності в рівних частках по 1/6 кожному.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у зв`язку з одруженням змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_4 », запис за № 6 від 02 вересня 2001 р. в книзі реєстрації актів про одруження, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , виданого 01 вересня 2001 р. Ясеневопільнівською сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області.

Із копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 17 червня 2006 р. Ясеневопільнівською сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області, вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , у зв`язку із реєстрацією шлюбу змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_4 », актовий запис за № 6 від 17 червня 2006 р. в Книзі реєстрації шлюбів.

За заповітом, посвідченим 18.11.2008 секретарем Ясеневопільнівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, зареєстрованим в журналі реєстрації нотаріальних дій за № 473, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , яка проживає по АДРЕСА_1 , житловий будинок, який належить їй на правах особистої власності і все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і усю спадщину, права, які їй належать на момент складання заповіту, а також ті права, які можуть їй належати у майбутньому, а також земельний пай відповідно сертифіката серії РН № 223736 площею 70,27 ум. кад. га заповіла дочці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, яка проживає по АДРЕСА_1 .

Копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 01.02.2016 виконавчим комітетом Ясеневопільнівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, свідчить, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Ясенів-Пільний Городенківського району Івано-Франківської області померла ОСОБА_6 , актовий запис № 7 від 01 лютого 2016 р. Внаслідок її смерті відкрилася спадщина.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1222 ЦК України). Згідно з ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Відповідно до ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

За ст.ст. 1268-1269 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийняття спадщини це: постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подання спадкоємцем, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, нотаріусу заяви про прийняття спадщини. Ч.1 ст.1270 згаданого кодексу визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи, визначено ч.2 ст.1220 ЦК України.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; разом з нею були зареєстровані: дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зять ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , онука ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , чоловік онуки ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , правнук ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , правнука ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , що стверджується довідкою № 113, виданою 04.04.2022 Ясенево-Пільнівським старостинським округом Городенківської міської ради.

Факт родинних відносин між позивачкою-відповідачкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , як дочкою і матір`ю, встановлено рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 27 квітня 2017 р. у справі № 342/277/17 (провадження № 2-о/342/29/2017), що набрало законної сили 05 травня 2017 р. Даним рішенням також встановлено, що по батькові спадкодавиця ОСОБА_6 у різних документах значиться по-різному, зокрема: « ОСОБА_6 » згідно даних по господарських книг Ясеневопільнівської сільської ради, « ОСОБА_6 » згідно заповіту № 473 від 18.11.2008 та « ОСОБА_6 » згідно свідоцтва про смерть.

Крім того, рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 30 серпня 2022 р. у справі № 342/593/22 (провадження № 2-о/342/72/2022), що набрало законної сили 30.09.2022, встановлено факт належності ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, виданого 15 серпня 1987 року виконавчим комітетом Городенківської районної ради народних депутатів Івано-Франківської області на підставі рішення Городенківської районної ради народних депутатів № 173 від 12.08.1987 року на ім`я ОСОБА_6 .

Частиною 4 статті 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Із копії спадкової справи № 10/2016, наданої суду приватним нотаріусом Городенківського РНО Стефурак Н.Я., вбачається, що позивачка-відповідачка, як спадкоємець за заповітом, прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та у строк, визначений ч.1 ст.1270 ЦК України, подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини (10.02.2016). Спадкоємців, які відповідно до ч.1 ст. 1241 ЦК України, мають обов`язкову частку в спадщин ОСОБА_6 та прийняли спадщину, - судом не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Згідно з вимогами ч.1 ст.1297 згаданого Кодексу спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Позивачка-відповідачка, прийнявши спадщину після смерті матері ОСОБА_6 , як спадкоємець за заповітом, 17.02.2017 подала нотаріусу заяву про видачу свідоцтв про право на спадщину на спадкове майно матері. Їй 26.09.2017 приватним нотаріусом Городенківського районного нотаріального округу Стефурак Н.Я. видано два свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстровані в реєстрі за № 1741 та № 1742, на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Ясеневопільнівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, площами: 0,1700 га, кадастровий номер 2621688600:03:001:0123; 1,0046 га, кадастровий номер 2621688600:05:002:0098, що належали померлій на підставі Державних актів на право власності на земельні ділянки серії: ЯЖ № 573825, ЯЖ № 573824.

До складу спадщини спадкодавця ОСОБА_6 входить також 1/6 частка житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - Городенківського) району Івано-Франківської області, що належала їй як члену колишнього колгоспного двору.

Підставою звернення позивачки-відповідачки до суду стало те, що постановою приватного нотаріуса Горорденківського районного нотаріального округу Стефурак Н.Я. від 17 лютого 2017 р. про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_6 , яка помела ІНФОРМАЦІЯ_1 , з посиланням на те, що частка померлої в даному житловому будинку конкретно не визначена.

З копії технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , виготовленого 20.10.2021, вбачається, що житловий будинок споруджено в 1985 р., господарські будівлі та споруди - в 1978, 1980, 1990 роках. Ринкова вартість даного житлового будинку з надвірними спорудами станом на 21.10.2021 становить 150000 грн., що стверджується копією звіту про вартість майна, складеного ЕТ-ВО «Придністров`я».

За вищезгаданим господарством закріплені земельні ділянки площами: 0,3000 га для будівництва і обслуговування житлового будинку; 0,8900 га для ведення особистого селянського господарства; 0,3402 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, про що свідчить довідка № 338, видана 22.11.2022 Ясенево-Пільнівським старостинським округом Городенківської міської ради.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 314407010, сформованої 07.11.2022, вбачається, що відомості про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 відсутні.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Таким чином, ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, чи в який передбачений законом спосіб позивач набув права власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту у порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.

Тобто, за вказаною нормою права вимога про визнання права власності може бути пред`явлена лише власником спірного майна, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Досліджені судом докази підтверджують, що позивачка-відповідачка ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом після смерті матері ОСОБА_6 успадкувала 1/6 частки у житловому будинку АДРЕСА_1 , яка належала померлій, як члену колишнього колгоспного двору, однак через те, що спадковий житловий будинок відносився до колгоспного двору і частка померлої в ньому не визначена, немає можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на дану частку нерухомого майна. Крім того, ОСОБА_1 належить 1/6 частки у даному житловому будинку, як члену колишнього колгоспного двору, що разом становить 2/6 (1/3) частки.

Також судом встановлено, що відповідачі-позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 правомірно набули право власності кожен на 1/6 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , як члени колишнього колгоспного двору, оскільки не вчиняли дій, що можуть свідчити про їх відмову від права власності у порядку ст. 347 ЦК України.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінивши зібрані у справі докази, суд не знаходить підстав для визнання за позивачкою-відповідачкою ОСОБА_1 права власності на спадковий житловий будинок в цілому та приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 за первісним позовом та повного задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за зустрічними позовами з підстав та в обсязі, наведеному в мотивувальній частині рішення.

На підставі ст.ст. 120, 121, 123, 563 ЦК УРСР (1963 р.), ст.ст. 316, 317, 325, 328, 347, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1233, 1241, 1268-1270, 1296-1297 ЦК України (2003 р.), керуючись ст. ст. 76, 81, 82, 193, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Первісний позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діють представники - адвокати: Візінський Василь Васильович, Візінська Галина Василівна, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на житловий будинокзадовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/3 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/6 частку житлового будинкузадовольнити.

Визнати за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , право власності на 1/6 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про визнання права власності на 1/6 частку житлового будинкузадовольнити.

Визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , право власності на 1/6 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на 1/6 частку житлового будинкузадовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на 1/6 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на 1/6 частку житлового будинкузадовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на 1/6 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Учасники справи:

- позивачка-відповідачка ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ;

- відповідачка-позивачка ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ;

- відповідачка-позивачка ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ;

- відповідач-позивач ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ;

- відповідач-позивач ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 .

Повний текст судового рішення складено 08.02.2023.

Суддя: Андріюк І.Г.