Ухвала

від 08.02.2023 по справі 621/2153/20

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №621/2153/20

Провадження №1-в/621/9/23

УХВАЛА

іменем України

08 лютого 2023 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2

прокурора- ОСОБА_3

предаставника Чугуївського районного відділу № 2 філії Державної установи "Центр пробації" в Харківській області - ОСОБА_4 ,

засудженого - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання начальника Чугуївського районного відділу № 2 філії Державної установи "Центр пробації" в Харківській області ОСОБА_6 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення ОСОБА_5 для відбування покарання, призначеного вироком Зміївського районного суду Харківської області від 27 серпня 2020 року,

ВСТАНОВИВ:

Вироком Зміївського районногосуду Харківськоїобласті від27серпня 2020року ОСОБА_5 засудженоза ч. 1 ст. 310 КК України до обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців, в силу ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки.

23.01.2023 начальник Чугуївського районного відділу № 2 філії Державної установи "Центр пробації" в Харківській області ОСОБА_6 звернулася досуду ізклопотанням проскасування звільнення ОСОБА_5 від відбуванняпокарання звипробуванням танаправлення йогодля відбуванняпокарання,призначеного вирокомЗміївського районного суду Харківської області від 27.08.2020.

В обґрунтування клопотання зазначено, що копія вироку суду стосовно засудженого ОСОБА_5 надійшла на виконання 02 жовтня2020 року. Засуджений був викликаний до уповноваженого органу з питань пробації на 13 жовтня 2020 року для постановки на облік, де йому були роз`яснені умови та порядок відбування покарання з випробуванням, а також наслідки щодо їх невиконання, про що засуджений склав підписку від 15.10.2020 року. Була винесена постанова від 15.10.2020 року про встановлення дня явки на реєстрацію. Засудженому був встановлений день явки на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації перший та третій понеділок кожного місяця. Засуджений 01 березня 2021 року порушив порядок і умови відбування покарання, а саме: без поважної причини не з`явився для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації. За неявку на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації ОСОБА_5 було винесено застереження у виді письмового попередження від 02 березня 2021 року. З засудженим було проведено індивідуально-профілактичну бесіду та наголошено, що у разі подальшого порушення порядку і умов відбування покарання з випробуванням матеріали його особової справи будуть передані до суду для скасування звільнення від відбування покарання і направлення звільненого з випробуванням для відбування призначеного покарання. Незважаючи, на проведену роботу засуджений ОСОБА_5 знову порушив порядок і умови відбування покарання, а саме: 21.11.2022, 05.12.2022, 16.01.2023 без поважної причини не з`явився для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації. За цих обставин вбачається, що засуджений ухиляється від відбування покарання з випробуванням та про його небажання стати на шлях виправлення, що може призвести до скоєння ним у майбутньому кримінального правопорушення.

Прокурор ОСОБА_3 наполягав на задоволенні клопотання.

Представник Зміївського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" в Харківській області ОСОБА_4 просила клопотання задовольнити.

Засуджений ОСОБА_5 просив у задоволенні клопотання відмовити. Пояснив, що він повідомляв дільничному інспектору про те, що немає коштів на проїзд до органу пробації, та однією з причин неявки стала смерть близького родича, через що він запив.

У відповідності до ч. ч. 3, 5 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, розглядається протягом десяти днів з дня його надходження до суду суддею одноособово згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цього розділу. У судове засідання викликаються засуджений, його захисник, законний представник, прокурор. Про час та місце розгляду клопотання (подання) повідомляються орган або установа виконання покарань, що відає виконанням покарання або здійснює контроль за поведінкою засудженого; лікарська комісія, що дала висновок стосовно питань застосування до засудженого примусового лікування або його припинення, у випадку розгляду відповідних питань; спостережна комісія, служба у справах дітей, якщо розглядається погоджене з ними клопотання; цивільний позивач і цивільний відповідач, якщо питання стосується виконання вироку в частині цивільного позову, інші особи у разі необхідності. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

ЄСПЛ у справі «Лазаренко та інші проти України» постановив, що національними судами було порушено п. 1 ст. 6 конвенції, де визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Крім того, у цьому рішенні, ЄСПЛ виходив з того, що національне законодавство України містить спеціальні норми щодо забезпечення інформування сторін процесу про ключові процесуальні дії і дотримання таким чином принципу рівності сторін та зберігання відповідної інформації, оскільки загальна концепція справедливого судового розгляду охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу.

Практика Європейського суду з прав людини, у своїх рішеннях, вказує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у рішенні Європейського Суду з прав людини "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року зазначено, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження".

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду клопотання за відсутності засудженого.

Дослідивши матеріали особової справи стосовно ОСОБА_5 , суд дійшов наступного:

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджений, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених п. 8 ч. 1 ст. 537 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

Згідно вимог ч. 2 ст. 78 КК України та роз`яснень п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання у разі невиконання покладених на нього обов`язків, визначених ст. 76 КК, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.

Відповідно до підпунктів 5.3, 5.4 пункту 5 розділу IV Інструкції про порядок виконання покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань, затвердженої Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань, Міністерства внутрішніх справ України від 19.12.2003 за № 270/1560 (далі - Інструкція), якщо засуджена особа не виконує покладених на неї судом обов`язків після застереження у виді письмового попередження або три і більше разів вчинювала правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про її небажання стати на шлях виправлення, а також коли засуджена особа не з`являється до інспекції два і більше разів без поважних причин (що повинно бути підтверджено матеріалами), то інспекція вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженої особи для відбування призначеного судом покарання.

Невиконанням обов`язків вважається, коли засуджена особа не виконала хоча б одного з обов`язків, які було покладено на неї судом.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania). Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду.

З подання та матеріалів особової справи вбачається, що 02.10.2020 на виконання уповноваженого органу з питань пробації надійшла копія вироку стосовно ОСОБА_5 (а. 1-2 особової справи).

Постановою від 15.10.2020 засудженому ОСОБА_5 було встановлено дні явки на реєстрацію перший та третій понеділок кожного місяця (а. 10 особової справи)

З листа реєстрації вбачається, що ОСОБА_5 не з`явився до орагну пробації 01.03.2021, про що винесено попередження, та 09.03.2022, 21.03.2022 (а. 11, 34, 35 особової справи)

Із листа реєстрації вбачається, що ОСОБА_5 допустив неявку на реєстрацію 05.09.2022, 19.09.2022 (а. 88 особової справи)

Відповідно до оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, становить середній рівень (а. 19-25 особової справи)

З довідки Слобожанської селищної ради вбачається, що ОСОБА_5 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . На протязі всього часу проживання скарг не надходило (а.с. 32 особової справи)

23.09.2022 ОСОБА_5 надав пояснення про те, що не мав можливості з`явитися до органу пробації через скрутне матеріальне становище.

03.10.2022 ОСОБА_5 надав пояснення. в яких зобов`язався виконувати обов`язки, покладені на нього судо (а. о.с. 118)

Ухвалою Зміївського районного суду Хароківської області від 27.10.2022 у задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення ОСОБА_5 для відбування покарання, призначеного вироком Зміївського районного суду Харківської області від 27 серпня 2020 року відмовлено (а.о.с. 119-121)

11.11.2022, 22.11.2022 засудженого було викликано до органу пробації (а. о.с. 123, 124)

13.12.2022 ОСОБА_5 надав пояснення про те, що не мав можливості з`явитися до органу пробації у зв`язку з відсутністю коштів на проїзд (а. о.с. 127)

13.12.2022 ОСОБА_5 був письмово п опереджений про можливість скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення його для відбування призначеного покарання (а. о.с. 128)

23.01.2023 ОСОБА_5 повторно надав письмові пояснення про те, що не з`явився до органу пробації у зв`язку з відсутністю коштів на проїзд (а.о.с. 142)

Таким чином, ОСОБА_5 обізнаний про те, що в Чугуївському районномувідділі №2філії Державноїустанови "Центрпробації"в Харківськійобласті перебуваєна виконаннівирок Зміївського районногосуду Харківськоїобласті від27серпня 2020року, письмово попереджений про те, що у разі подальшого невиконання покладених на нього судом обов`язків, уповноважений орган з питань пробації може надіслати до суду матеріали про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення його для відбування призначеного судом покарання, однак не виконав обов`язків, покладених на нього судом та повторно не з`явився до уповноваженого орагну пробації без поважних причин 21.11.2022, 05.12.2022, 16.01.2023 (а. о.с. 88)

Згідно з положеннями ст. 166 КВК України, у разі ухилення засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, від виконання обов`язків, які покладені на нього судом, або порушення громадського порядку, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності, кримінально-виконавча інспекція застосовує до нього застереження у виді письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. Якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, кримінально-виконавча інспекція вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання. Невиконанням обов`язків вважається таке, коли засуджений не виконав хоч один з обов`язків, які було покладено на нього судом.

Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.

У разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов`язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.

Систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, є вчинення засудженим протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень.

Письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов`язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об`єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.

Пунктом 10 ППВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року № 7 встановлено, що згідно з ч. 2 ст. 78 КК України суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов`язків, визначених ст. 76 КК України, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.

Аналізуючи встановлені в судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що засуджений ОСОБА_5 не став на шлях виправлення, не проявив готовності до самокерованої, соціально-правомірної поведінки, що свідчить про неможливість засудженого стати на шлях виправлення без ізоляції від суспільства, що підтверджуються нехтуванням обов`язків, встановлених судом, отже є вагомою підставою для направлення засудженого для відбування покарання.

Керуючись ч. 2 ст. 78 КК України, п. 8 ч. 1 ст. 537, ст. 539 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання начальника Чугуївського районного відділу № 2 філії Державної установи "Центр пробації" в Харківській області ОСОБА_6 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення ОСОБА_5 для відбування покарання, призначеного вироком Зміївського районного суду Харківської області від 27 серпня 2020 року - задовольнити.

Скасувати звільнення від відбування покарання з випробуванням та направити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для відбування покарання, призначеного вироком Зміївського районного суду Харківської області від 27 серпня 2020 року за ч. 1 ст. 310 КК України, у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Початок відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту його прибуття до місця відбування покарання, відповідно до ч. 1 ст. 57 КВК України.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено о 14 год 30 хв 08.02.2023.

Суддя: