Постанова

від 07.02.2023 по справі 2-487/11

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1582/23 Справа № 2-487/11 Суддя у 1-й інстанції - Корнєєва В.В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2023 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Бондар Я.М.,

суддів Зубакової В.П., Остапенко В.О.

секретар судового засідання Гладиш К.І.

сторони справи:

заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Траст Фінанс»

стягувач - Акціонерне товариство «Універсал Банк»

боржник - ОСОБА_1

заінтересована особа - Добропільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків),

розглянувши увідкритому судовомузасіданні,відповіднодо ч.2ст.247ЦПК України,без фіксаціїсудового засіданняза допомогоюзвукозаписувального технічногозасобу,без участіучасників справи, впорядку спрощеногопозовного провадження цивільнусправу за апеляційною скаргою боржника ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 на ухвалу Добропільського міськрайонногосуду Донецькоїобласті від17січня 2022року прозаміну стягувачау виконавчомупровадженні,винесену суддею Корнєєвою В.В. у м.Добропілля Донецької області, (відомості про дату складення повного тексту судового рішення відсутні),

ВСТАНОВИВ

Представник ТОВ «ФК «Траст Фінанс» звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

В обґрунтування заяви вказав, що в Добропільському МВ ДВС СМУМЮ (м.Харків) знаходиться виконавче провадження №32258184 з примусового виконання виконавчого листа №2-487, виданого 10.03.2011 року Добропільським міськрайонниим судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором №CL 25125 від 17.03.2008 року в сумі 54055,66 грн.

30.04.2021 року АТ «Універсал Банк» та ТОВ «ФК «Траст Фінанс» укладено Договір факторингу №04/21/2-ФК, відповідно до умов якого право грошової вимоги до ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «Траст Фінанс».

На підставі вищевикладеного, представник заявника просив замінити вибулого стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором з ПАТ «Універсал Банк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Траст Фінанс».

Ухвалою Добропільськогоміськрайонного судуДонецької області від17січня 2022року заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Траст Фінанс», стягувач Акціонерне товариство «Універсал Банк», боржник ОСОБА_1 , заінтересована особа Добропільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), про заміну сторони виконавчого провадження задоволена.

Замінено стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №2-487, виданого 10.03.2011 року Добропільським міськрайонниим судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», заборгованості за кредитним договором №CL25125 від 17.03.2008 року в сумі 54055,66 грн., з ПАТ «Універсал Банк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Траст Фінанс».

Представник боржника ОСОБА_1 адвокат Очеретько Є.О., будучи незгодним з ухвалою суду подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність і необґрунтованість судового рішення, просить скасувати ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17 січня 2022 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ «Фінансова Компанія «Траст Фінанс» у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження по виконавчому листу №2-487.

При цьому, адвокат Очеретько Є.О. зазначає, що згідно договору факторингу №04/21/2-ФК, жодна зі сторін вказаного договору не містить прізвища боржника ОСОБА_1 .

Вказує, що у судовому засіданні ОСОБА_1 пояснювала, що не отримувала повідомлення про переуступлення права вимоги до ТОВ «Фінансова Компанія «Траст Фінанс», що на думку ОСОБА_1 є грубим порушенням її прав, окрім того, будь-якого повідомлення про заборгованість саме перед заявником ОСОБА_1 також не отримувала, тому вважає, що вказана компанія діє з порушенням Закону.

Адвокат звертає увагу на те, що заявнику про зобов`язання ОСОБА_1 стало відомо з виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа щодо ОСОБА_1 , а не з Переліку Позичальників, підстав виникнення права вимоги та іншого, передбаченого при укладенні договору факторингу №04/21/2-ФК, вважає, що є підстави вважати, що такого Переліку Позичальників з прізвищем ОСОБА_1 у заявника не існує.

Окрім того представник ОСОБА_2 зазначає, що договір факторингу №04/21/2-ФК від 30.04.2021 викликає сумніви у його дійсності, оскільки сума за яку були продані зобов`язання становить 275000,00 грн., а загальна сума заборгованості складає 163922096,94 грн., тобто сума заборгованості не співрозмірна з сумою продажу таких зобов`язань, що дає підстави вважати, що Перелік Позичальників не складався, ОСОБА_1 про такий договір ніхто не сповіщав, будь-яких інших даних щодо зобов`язань ОСОБА_1 у договорі факторингу не існує та він не завірений належним чином, як того вимагають норми ЦПК України.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

02.02.2023 на електронну адресу суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справу, призначеного на 07 лютого 2023 року на 09.40 годин до закінчення воєнного стану на території України, оскільки остання евакуювалась з постійного місця проживання, яке знаходиться на першій лінії проведення бойових дій, що загрожувало її життю, і на даний час перебуває за межами України.

02.02.2023 на електронну адресу Дніпровського апеляційного суду від начальника Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Анастасії Красновид надійшло клопотання про проведення апеляційного розгляду справи за відсутності представника відділу, рішення прийняти на розсуд суду.

06.02.2023 на електронну пошту апеляційного суду від представника ОСОБА_1 адвоката Очеретька Є.О. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 07.02.2023 року на іншу дату, в якому представник посилається на те, що ОСОБА_1 на теперішній час перебуває у Республіці Польща, що пов`язано з воєнним станом в Україні та постійними обстрілами її місця проживання, наголошує на тому, що повістку отримала сусідка ОСОБА_1 , яку остання не уповноважувала отримувати поштову кореспонденцію, що свідчить про порушення норм ЦПК України про вручення повістки. Також адвокат зазначив, що ОСОБА_1 не уповноважувала його брати участь в апеляційному розгляді її скарги без її участі, тому і просить перенести розгляд справи на іншу дату.

Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктами 10, 11 частини 2 цієї статті визначено, що одними із основних принципів цивільного судочинства є розумність строківрозгляду справисудом та неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно ч.1 ст.371 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Згідно статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

Статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з нормами ст.17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст.17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Вищенаведені положення закону направлені на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які беруть участь у справі.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, №11681/85, §35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).

Оскільки, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, колегія суддів вважає за можливе провести апеляційний розгляд за відсутності сторони боржника та звертає увагу на те, що позиція ОСОБА_1 викладена апеляційній скарзі, почута судом апеляційної інстанції, тому в задоволенні клопотання ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 про відкладення судового розгляду слід відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що заочним рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10.03.2011 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором №CL 25125 від 17.03.2008 року в сумі 54055,66 грн.

Рішення набрало законної сили 12.04.2011 року та звернуте до виконання, що підтверджується долученою інформацією про виконавче провадження №32258184.

Про наявність судового рішення та проведення стягнення по ньому з 2012 року було відомо боржнику, про що остання повідомила суд в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 квітня 2021 року між АТ «Універсал Банк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Траст Фінанс» укладено договір факторингу №04/21/2-ФК, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями, боржником у якому є ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «Траст Фінанс».

За умовами вищезазначеного договору, а також згідно з платіжним дорученням №275 від 30.04.2021 року та Витягом з реєстру прав вимоги згідно Додатку №1 до Договору факторингу №04/21/2 ФК від 30.04.2021 року, до ТОВ «ФК «Траст Фінанс», перейшло в тому числі право вимоги за кредитним договором №CL 25125, укладеним ПАТ «Універсал Банк» з ОСОБА_1 від 17.03.2008 року.

В судовому засіданні боржник ОСОБА_1 зазначила, що у неї дійсно станом на сьогодняшній день існує заборгованість за вищевказаним кредитним договором, але не в тому розмірі, як зазначено в рішенні суду, з яким вона не погоджується( рішення суду в встановленому законом порядку боржник не оскаржувала).

Суд першої інстанції задовольняючи заяву ТОВ «ФК «Траст Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження, виходив з того, що виконавчий лист перебуває на примусовому виконанні в Добропільському МРВ ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), заборгованість в повному обсязі боржником не погашена, з боку первісного стягувача не надійшло будь-яких заперечень на заяву нового стягувача про заміну сторони виконавчого провадження, наявні підстави для заміни вибулого стягувача у виконавчому листі, який виданий на виконання рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10.03.2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» суми заборгованості за кредитним договором.

Колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції та не може погодитись з доводами представника ОСОБА_2 викладеними в апеляційній скарзі, з огляду на таке.

Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництвоу матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язківу матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особиу зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Водночас відповідно до статті 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 442 ЦПК Україниу разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредиторав матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особуі в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема,у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вониє триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.

Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі №910/2954/17.

У постанові від 03 листопада 2020 року у справі №916/617/17 (провадження№12-48гс20) Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, виснувала про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження.

У постанові від 18 січня 2022 року у справі №34/425 (провадження №12-69гс21) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 15 вересня 2021 рокуу справі №727/9430/13-ц щодо порядку здійснення заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, згідно з яким за відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є можливою. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що указаний висновок не відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду викладеній у постановах від 03 листопада 2020 року у справі №916/617/17 (провадження №12-48гс20, пункти 74-75) та від 16 лютого 2021 року у справі№ 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20, пункт 6.18).

Так, під час судового розгляду, судом першої інстанції встановлено, що виконавчий лист №2-487, виданий 10.03.2011 року Добропільським міськрайонниим судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», заборгованості за кредитним договором №CL25125 від 17.03.2008 року в сумі 54055,66 грн., перебуває на примусовому виконанні в Добропільському МРВ ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), заборгованість в повному обсязі боржником не погашена.

Окрім того, судом встановлено, що 30 квітня 2021 року між АТ «Універсал Банк» первісним стягувачем та ТОВ «Фінансова Компанія «Траст Фінанс» укладено договір факторингу №04/21/2-ФК, за умовами якого право вимоги до позичальників зокрема і боржника ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «Траст Фінанс».

За умовами вищезазначеного договору, а також згідно з платіжним дорученням №275 від 30.04.2021 року та Витягом з реєстру прав вимоги згідно Додатку №1 до Договору факторингу №04/21/2 ФК від 30.04.2021 року, до ТОВ «ФК «Траст Фінанс», перейшло в тому числі право вимоги за кредитним договором №CL 25125, укладеним ПАТ «Універсал Банк» з ОСОБА_1 від 17.03.2008 року (а.с.7-13).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження,а суд має оцінювати ці питання в комплексі.

За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва».

Отже, враховуючи встановлені судом першої інстанції обставини, а саме, що виконавчий лист №2-487 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», заборгованості за кредитним договором №CL25125 від 17.03.2008 року, перебуває на примусовому виконанні в Добропільському МРВ ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), заборгованість в повному обсязі боржником не погашена, новий стягувач ТОВ «Фінансова Компанія «Траст Фінанс» 30 квітня 2021 року за договором факторингу №04/21/2-ФК набуло право вимоги за кредитним договором №CL 25125, укладеним ПАТ «Універсал Банк» з ОСОБА_1 від 17.03.2008 року, тому наявні підстави для задоволення заяви та заміни стягувача у виконавчому листі.

Таким чином, доводи скаржника про незаконність ухвали, колегія суддів з наведених вище підстав вважає необґрунтованими, такими, що не заслуговують на увагу.

Згідност.375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, ухвалу Добропільського міськрайонногосуду Донецькоїобласті від17січня 2022про заміну сторони виконавчого провадження в даній справі належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючисьст.ст.367, 374, 375, 381,382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу боржника ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Добропільського міськрайонногосуду Донецькоїобласті від17січня 2022року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 07 лютого 2023 року.

Головуючий:

Судді: