Рішення

від 27.05.2011 по справі 2-487/11

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-487/2011

РІШЕННЯ

Іменем України

13 квітня 2011 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі:

головуючого-судді Циганка М.О.,

при секретарі Чміль С.І.,

за участю представників сторін ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ПАТ "Прилуцький завод "Білкозин" про зміну формулювання причин звільнення та стягнення вихідної допомоги,-

встановив:

Позивачка звернулася до суду з позовом до ПАТ "Прилуцький завод "Білкозин" про зміну формулювання причин звільнення та стягнення вихідної допомоги.

Свої змінені позовні вимоги мотивує тим, що 15 березня 1993 року вона була прийнята на роботу контролером до ПАТ "Прилуцький завод "Білкозин".

18 лютого 2011 року позивачка звернулась з заявою про розірвання трудового договору за її бажанням з 21 лютого 2011 року відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпПУ, тобто у зв`язку з невиконанням відповідачем законодавства про працю, а саме систематичною невиплатою заробітної плати відповідно до вимог ст. 115 КЗпП України з 01 листопада 2010 року. Також в заяві позивачка просила провести з нею повний розрахунок при звільненні відповідно до ст. ст. 47, 116 КЗпП України та згідно з ст.44 КЗпП України виплатити вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку.

21 лютого 2011 року позивачка була звільнена з роботи. Проте в наказі про звільнення № 20-К від 21 лютого 2011 року та в записі № 7 в трудовій книжці відповідачем зазначено причину звільнення "за власним бажанням по ст. 38 КЗпП України". Також відповідач не провів з позивачкою повного розрахунку при звільненні з урахуванням заборгованості по заробітній платі з листопада 2010 року та не виплатив вихідну допомогу. На даний момент заборгованість по заробітній платі відповідачем частково погашена. Тому позивачка і просить суд зобов`язати ПАТ "Прилуцький завод "Білкозин" змінити формулювання причини її звільнення з роботи в наказі № 20-К від 21 лютого 2011 року, зазначивши "Звільнити ОСОБА_3 контролера якості служби якості 21 лютого 2011 року за власним бажанням відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України"; зобов`язати ПАТ "Прилуцький завод "Білкозин" внести зміни в запис №7 в трудовій книжці позивачки, зазначивши "Звільнена за власним бажанням за ч.3 ст.38 КЗпП України", а також стягнути з ПАТ "Прилуцький завод "Білкозин" на її користь вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку, що становить 5314,29 грн.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Представник позивачки в судовому засіданні змінені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав змінені позовні вимоги.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до наступного висновку:

З копії заяви ОСОБА_3 , адресованої 18.02.2011 р. в. о. директора ПАТ "Прилуцький завод "Білковин" ОСОБА_4 вбачається, що позивачка просить розірвати трудовий договір за її бажанням з 21 лютого 2011 року у відповідності до ч. 3 ст. 38 КЗпП України у зв`язку з невиконанням законодавства про працю, а саме: систематичною невиплатою заробітної плати у відповідності до ст. 115 КЗпП України з 01 листопада 2010 року, а також провести повний розрахунок при звільненні у відповідності ст. ст. 47, 116 КЗпП України та виплатити вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку згідно ст. 44 КЗпП України (а. с. 9).

З копії трудової книжки НОМЕР_1 , виданої на ім`я ОСОБА_3 , вбачається, що остання наказом № 20-К від 21 лютого 2011 року була звільнена з роботи і в записі № 7 причина звільнення сформульована: "Звільнена за власним бажанням по ст. 38 КЗпП України" (а. с. 3).

Згідно з копією витягу з наказу № 20-к від 21 лютого 2011 р. по ПАТ "Прилуцький завод "Білкозин" вбачається, що в розділі V пункті 5.2 записано: "Звільнити ОСОБА_3 контролера якості служби якості 21 лютого 2011 року за власним бажанням ст. 38 КЗпП України. Виплатити компенсацію за невикористану щорічну відпустку в кількості 37 календарних днів (а. с. 4).

Згідно з копією довідки від 17.02.2011 р., виданої ПАТ "Прилуцький завод "Білкозин" ОСОБА_3 вбачається, що остання дійсно працювала в ПАТ "Прилуцький завод "Білкозин" на посаді контролера та її заробіток за період з січня 2010 р. по січень 2011 р. складав 26098 грн. 44 коп., а середній заробіток - 2007 грн. 57 коп. (а. с. 5).

Згідно з довідкою № 308, виданою ПАТ "Прилуцький завод "Білкозин" від 12.04.2011 р. вбачається, що станом на 11.04.2011 року борг підприємства по заробітній платі перед ОСОБА_3 відсутній. Згідно розрахункових документів та табелю обліку робочого часу ОСОБА_3 , яка звільнилась 21.02.2011 року, останній нарахована заробітна плата за листопад 2010 р. - була виплачена 28.02.2011 р., за грудень 2010 року - була виплачена 04.03.2011 р., за січень 2011 року - була виплачена 16.03.2011 р., та за лютий 2011 р. - була виплачена в березні 2011 р. (а. с. 57)

Згідно довідки ПАТ "Прилуцький завод "Білкозин" від 17.02.2011 р. заробіток позивачки перед звільненням складав : за грудень 2010 р. - 1964 грн.94 коп., за січень 2011 р. - 1577 грн. 88 коп. (а.с.5)

Згідно з п. 15.29 колективного договору між власником та профспілковим комітетом ВАТ "Прилуцький завод "Білкозин" на 2007-2010 роки, зареєстрованого в управлінні праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради за реєстровим номером 38 від 27 грудня 2006 року, встановлено заробітну плату виплачувати щомісячно два рази на місяць: аванс - 22 числа, остаточну виплату - 7 числа у грошових знаках, що мають законний обіг на території України (а. с. 63).

Частиною 1 ст. 21 Закону України "Про оплату праці" визначено право працівника на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно з ч. 3 ст. 38 КЗпП України працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Судом встановлено, що позивачці за її працю у відповідача, остатнній не виплачував заробітну плату регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, і на її письмову заяву про розірвання трудового договору за її бажанням з 21 лютого 2001 року відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпПУ, тобто у зв`язку з невиконанням відповідачем законодавства про працю, а саме -систематичною невиплатою заробітної плати відповідно до вимог ст. 115 КЗпП України з 01 листопада 2010 року, відповідач причиною звільнення в наказі та трудовій книжці зазначив: "Звільнити ОСОБА_3 контролера якості служби якості 21 лютого 2011 року за власним бажанням ст. 38 КЗпП України".

Таким чином, відповідач не правильно сформулював причину звільнення позивачки, оскільки її волевиявлення заключалось не в безпричинному звільненні за власним бажанням, а - у зв`язку із грубим порушенням відповідачем законодавства про працю.

Крім того, відповідно до ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (ст.38) працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку, що становить 5314,29 грн.

Середній заробіток визначається відповідно до п. п. 2, 8 Постанови КМУ від 08.02.1995 р. № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати".

Так, відповідно до п. 2 Постанови КМУ № 100 від 08.02.1995 року зі змінами, якою був затверджений Порядок обчислення середньої заробітної плати, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Відповідно до п. 8 Постанови нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні, а випадках, передбачених чинним законодавством,- на число календарних днів за цей період.

Середня місячна заробітна плата визначається шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні 2 календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства, а так :

Нарахована заробітна плата: за грудень 2010 року - 1964,94грн. та січень 2011 року - 1577,88грн.

Робочі дні: за грудень 2010 року - 24 р. дн. за січень 2011 року - 23 р. дн.

Середньоденна заробітна плата:(1964,94грн.+1577,88грн.) / 47р.дн. = 75,38грн./дн.

Середньомісячне число робочих днів:(24р.дн. + 23р.дн.) / 2 = 23,5р.дн.

Середній заробіток: 75,38 грн./дн. * 23,5р.дн. = 1771,43грн.

Тримісячний середній заробіток:1771,43грн. * 3 = 5314,29 грн.

Таким чином, оскільки відповідач не виплачував заробітну плату позивачці регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, тобто істотно порушував вимоги ст. 115 КЗпП України та п. 15.29 колективного договору, та на її вимогу розірвати трудовий договір за власним бажанням, внаслідок невиконання відповідачем законодавства про працю, та умов колективного договору, не правильно сформулював причину її звільнення зазначивши: "Звільнити ОСОБА_3 контролера якості служби якості 21 лютого 2011 року за власним бажанням ст. 38 КЗпП України" замість: "Звільнити ОСОБА_3 контролера якості служби якості 21 лютого 2011 року за власним бажанням відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України", а також не виплатив, передбачену ст. 44 КЗпП України вихідну допомогу в розмірі тримісячного середнього заробітку, а тому є всі правові підстави для задоволення даного позову.

Відповідно до ст. 88 ч. 3 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі ст.ст. 38,44, 47,116 Кодексу Законів про працю України, керуючись ст.ст.10,11,60, 88, 208, 209, 212 - 215, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до ПАТ "Прилуцький завод "Білкозин" про зміну формулювання причин звільнення та стягнення вихідної допомоги - задовольнити .

Зобов`язати ПАТ "Прилуцький завод "Білкозин" змінити формулювання причин звільнення ОСОБА_3 в наказі № 20-К від 21 лютого 2011 року та вказати в ньому "Звільнити ОСОБА_3 контролера якості служби якості 21 лютого 2011 року за власним бажанням відповідно до ч.3 ст. 38 КЗпП України".

Зобов`язати ПАТ "Прилуцький завод "Білкозин" внести зміни в запис №7 трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_3 та вказати в ній "Звільнена за власним бажанням за ч.3 ст. 38 КЗпП України".

Стягнути з ПАТ "Прилуцький завод "Білкозин" на користь ОСОБА_3 5314 грн. 29 коп. вихідної допомоги .

Стягнути з з ПАТ "Прилуцький завод "Білкозин" в дохід держави 53 грн. 14 коп. судового збору, та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в користь державного бюджету м. Прилуки.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .

Суддя М.Циганко