Постанова

від 05.09.2006 по справі 33/120а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33/120а

донецький апеляційний господарський суд

вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40

УХВАЛА

Іменем України

31.08.2006 р.                                                                                   справа №33/120а

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Волкова Р.В.

суддівМоскальової  І.В., Старовойтової  Г.Я.,

при секретареві судового засідання

Малко Л.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача:Мартиненко С.М. - директор, довір. б/н від 19.08.2006р.Булгаков І.Є. - довір. б/н від 03.05.2006р.,

від відповідача:Пермінов О.О. - головний спеціалист юрисконсульт, довір. № 23/347 від14.08.2006р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Донецької митниці Державної митної служби Украни, м. Донецьк

на постанову  господарського суду

Донецької області

від26.06.2006 року

по справі№33/120а

за позовомколективного підприємства "Металопластік", м. Краматорськ Донецької області

доДонецької митниці Державної митної служби України, м. Донецьк

провизнання нечинним податкового повідомлення Донецької мтниці Державноїмитної служби України від 28.03.2006р. № 4/19

В С Т А Н О В И В:

Постановою господарського суду Донецької області від 26.06.2006р. по справі № 33/120а задоволено позов Колективного підприємства "Металопластік" м. Краматорськ до Донецької митниці м. Донецьк про визнання нечинним податкового повідомлення  № 4/19 від 28.03.2006р. Донецької митниці Державної митної служби України.

Визнано нечинним податкове повідомлення № 4/19 від 28.03.2006р. Донецької митниці Державної митної служби України.

Відповідач не погодився з постановою господарського суду та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у позові. В обгрунтування вимог посилається на Закон України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Закон України „Про податок на додану вартість", Митний кодекс України, Постанову Кабінету Міністрів України № 1303 від 30.12.2005р.

Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представника позивача, суд  встанов наступне:

Між Колективним підприємством "Металопластік" м. Краматорськ та  Акціонерним товариством "Комтез" м. Єлець Росія укладено контракт № 24/04 від 01.06.2004р., згідно якого КП "Металопластік" отримало  вироби медичного призначення: оправи для окулярів, що коригують зір з недорогоцінних металів (металеві) кількістю 1542 шт.

З метою  фактичного  надходження товару на митну територію України позивачем проведено оформлення вантажної митної декларації № 700020009/6/000276, в якій митна вартість цього товару була задекларована без урахування податку на додану вартість. При цьому товар митним органом пропущений на митну територію України без будь-яких обмежень та приписів.

На підставі наказу Держмитної служби України № 144 від 24.02.2006р. комісією Держмитної служби України проведено комплексну перевірку Донецької митниці за період з 01.04.2002р. по 01.03.2006р. в ході якої було виявлено порушення вимог Постанови Кабінету Міністрів України „Про перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість  № 1949 від 17.12.2003р., щодо митного оформлення виробів медичного призначення закуплених за кошти державного та місцевого бюджетів, у тому числі ввезених позивачем.  За результатами перевірки  24.03.2006р складено акт службової діяльності Донецької митниці за період з 01.04.2002р. по 01.03.2006р.

Митне оформлення виробів медичного призначення згідно вантажної митної декларації від 02.02.2006р. № 700020009/6/000276 проведено зі звільненням від сплати  податку на додану вартість на умовах,  визначених постановою Кабінету Міністрів України „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2003р. № 1949 " № 1303 від 30.12.2005р.

28.03.2006р. Донецькою митницею прийнято та направлено на адресу позивача податкове повідомлення від 28 березня 2006р. № 4/19 з посиланням на  ст.З п.п.3.1.2 Закону України „Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997р., ст.2 п.п.2.1.1, 2.2.1, ст.4 п.4.2 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-111 від 21.12.2000р. Вказаним  документом позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податку на додану вартість у розмірі 8157грн.01коп., в тому числі основного податкового зобов'язання 7768грн.58коп, штрафних санкцій 388грн.43коп.

Не погодившись з прийнятитм рішенням, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом визнати нечинним податкове повідомлення № 4/19 від 28.03.2006р.

Постановою господарського суду Донецької області від 26.06.2006р. задоволено позов Колективного підприємства "Металопластік" до Донецької митниді та визнано нечинним податкове повідомлення № 4/19 від 28.03.2006р. Донецької митниці Державної митної служби України.

Відповідно до ст. 7 Митного Кодексу України законодавство України з питань  митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, виданих на основі та на виконання Конституції України, цього Кодексу та законів України.

Згідно  пп. 2.1.1. п. 2.1. ст. 2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-111 від 21.12.2000р. митні органи віднесені до числа контролюючих органів - стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при  ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні   (пересиланні) товарів і предметів з митної території  України.

Контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності,  достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податково зобов'язання платника податків, у тому числі, якщо внаслідок проведення камеральної перевірки він виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Як правильно зазначив місцевий господарський суд, камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючи органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Згідно вимог ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 -III від 21.12.2000р., у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилав платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок    податкових зобов'язань, сума податку чи збор (обов'язкового платежу), залежного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для   оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Цим же законом визначено і право платників податків на оскарження податкового повідомлення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем по справі не проводилась камеральна перевірка, а факт несплати з боку позивача суми податку на додану вартість в сумі 8157грн.01коп  виявлено комісією Держмитної служби України та відображено в акті перевірки від 24.03.2006р., що не може вважатись камеральною перевіркою.

Акт камеральної перевірки позивача, складений саме відповідачем,  в матеріалах справи відсутній.

Як зазначалось раніше, на адресу позивача було направлене податкове повідомлення про необхідність сплати донарахованого податку на додану вартість.

За приписами п. 3.1.2. ст. 3. Закону України „Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997р., об'єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі -імпорту).

Згідно із підпунктом 7.3.6. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997р. датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті товарів є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що і підлягає сплаті.

Порядок здійснення митними органами контролю за сплатою платниками податків податку на додану вартість та акцизного збору, які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів та інших предметів на митну територію України затверджено спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державної митної служби України № 109/188 від 16.03.2001р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 березня 2001р. № 261/5452

Відповідно до Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997р. № 574 - вантажна митна декларація - це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Згідно Порядку внесення податку на додану вартість до бюджету під час ввезення (пересилання) товарів на митну територію України, затвердженого  Постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 1998р. № 417, податок на додану вартість під час ввезення (пересилання) товарів на митну територію України сплачується його платниками відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" за ставками, що діють на день оформлення вантажної митної декларації, одночасно із сплатою мита та митних зборів (до або на день подання вантажної митної декларації для митного оформлення).  Не сплачені у визначений термін суми податку на додану вартість з товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, а також суми цього податку, не сплачені внаслідок інших дій, що спричинили їх недоїмку, згідно цього ж порядку стягуються в установленому законодавством порядку.

Несплата визначеної законодаством суми податку на додану вартість в розмірі 7768,58 грн. при оформленні вантажної митної декларації позивачем сталася внаслідок прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови № 1303 від 30.12.2005р. „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2003р. № 1949" (далі - Постанова КМУ № 1303), згідно якої  Переліку лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладання податком на додану  вартість,  включений товар позивача.

Чинне законодавство не передбачає особливого порядку стягнення несплачених внаслідок вказаних дій сум ПДВ.

Застосування Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-111 від 21.12.2000р., на який посилається заявник скарги можливе у разі проведення камеральної перевірки та виявлення арифметичної або методологічної помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання, повинен самостійно визначити цю суму.

Обов'язковою умовою правомірності застосування підпункта "в" п.4.2.2. Закону є подання контролюючому органу платником податків податкової декларації, яку не можна отожнювати з вантажно-митною декларацією.

Відповідно до  п.п. 5.1.7  п. 5.1 статті 5 Закону України „Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997р. від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з поставки (у тому числі аптечними закладами) зареєстрованих та допущених до застосування в Україні лікарських засобів та виробів медичного призначення за переліком, що щорічно визначається Кабінетом Міністрів України до 1 вересня року, попереднього звітному. Якщо у такий строк перелік не встановлено, діє перелік минулого року.

Згідно положень п.5.5. ст.5 того ж Закону, звільнення від оподаткування розповсюджується в тому числі і на операції з імпорту товарів.

Постанова Кабінету Міністрів України № 1303 від 30.12.2005р. „Про внесення змін до Постанови  Кабінету Міністрів України  від 17.12.2003 року № 1949” опублікована в газеті „Урядовий кур'єр” № 17 від 14.01.2006 року.

Згідно ст. 10 Митного кодексу України при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно нормативно-правові акти, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за порушення митних правил, передбачені цим Кодексом, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної сили не мають.

Статтею 9 Митного кодексу України передбачено, що закони України з питань митної справи набирають чинності через десять днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня їх офіційного опублікування.

Інші нормативно-правові акти з питань митної справи набирають чинності через 45 днів з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самим актом, але не раніше дня їх офіційного опублікування. У разі якщо такі нормативно-правові акти не будуть  офіційно опубліковані, вони не набирають чинності.

Постанова Кабінету Міністрів України № 1949 від 17.12.2003р. «Про перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких  звільняються від обкладення податком на додану вартість»(далі - Постанова КМУ № 1949) прийнята відповідно до п.49 ст. 80 Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік»та підпункту 5.1.7. ст. 5 Закону України "Про податок на додану і вартість" (в результаті внесених змін - в останній редакції залишився лише підпункт 5.1.7. ст. 5 Закону України „Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997р.).

Закон України „Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997р. визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Зауваження про те, що Постанова КМУ № 1949 та Постанова КМУ № 1303 є нормативно-правовим актом з питань митної справи, в текстах цих Постанов відсутнє.

Постанови КМУ № 1303 та Постанови КМУ № 1949 не містять в собі жодних застережень стосовно застосування приписів лише при імпорті та митному оформленні лікарських засобів та товарів медичного призначення.

Застережень про набрання чинності Постановою КМУ № 1303 окремо: для операцій з постачання лікарських засобів та товарів медичного призначення по імпорту, та тих що постачаються в межах України - також не вказано.

Як було зазначено вище,  відповідно до п. 5.1.7. п. 5.1. п.5.5. ст. 5 Закону України „Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997р. від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з поставки зареєстрованих та допущених до застосування в Україні лікарських засобів та виробів медичного призначення, в тому числі і тих які здійснюються в межах України.

Посилання завника скарги на роз'яснення № 20-36-18 від 03.02.2006р. Міністерства юстиції України, яким Міністерство відносить Постанову КМУ № 1303 до актів з питань митної справи, які набирають чинності через 45 днів після опублікування в офіційному печатному органі суд до уваги  не приймає та погоджується з висновком суду перщої інстанції про те, що вказаний документ не є нормативно-правовим актом і не може вважатися нормою права в розумінні ч.З, ч.4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

Виходячи з викаденого судова колегія дійшла висновку про те, що відповідач не довів суду обгрунтованість прийнятого ним спірного рішення-повідомлення та не вбачає підстав для скасування постанови місцевого господарського суду.

Керуючись п. 1-3 ст. 160, п.2ч.2 ст. 162, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 та п.7 розділу VІІ “Прикінцевих та перехідних положень” Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України" № 2953-ІУ від 6 жовтня 2005 року, суд, -

У Х В А Л И В:

          Апеляційну скаргу Донецької митниці Державної митної служби України, м. Донецьк на постанову господарського суду Донецької області від 26.06.2006р. по справі № 33/120а  –залишити без задоволення.

          Постанову господарського суду Донецької області від 26.06.2006р. по справі № 33/120а за позовом колективного підприємства "Металопластік", м. Краматорськ до Донецької митниці Державної митної служби України, м. Донецьк про визнання нечинним податкового повідомлення Донецької мтниці Державної митної служби України від 28.03.2006р. № 4/19  –залишити без змін.

         Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

          Ухвала  складена в повному обсязі 05.09.2006 року.

Головуючий:          Р.В.  Волков

Судді:           І.В.  Москальова

          Г.Я.  Старовойтова

          Надруковано:  4 примір.

          1 –позивачу

          1 –відповідачу

          1 –до справи

          1 –ДАГС