Постанова

від 26.06.2006 по справі 33/120а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/120а

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

26.06.06 р.                                                                             Справа № 33/120а

Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Новикової Р.Г., при секретарі судового засідання Казеці О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали:

за позовом Колективного підприємства “Металопластік” м. Краматорськ

до Донецької митниці м. Донецьк

про визнання нечинним податкового повідомлення №4/19 від 28.03.2006р.

за участю представників:

від позивача: Булгаков І.Є. –за дов. від 03.05.2006р.

                       Мартиненко С.М. - директор

від відповідача: Давиденко О.О. –за дов. №23/189 від 10.05.2006р.

у судовому засіданні було оголошено перерву з 30.05.2006р. по 14.06.2006р., з 14.06.2006р. по 22.06.2006р., з 22.06.2006р. по 26.06.2006р. на підставі статі 150 КАСУ

СУТЬ СПОРУ: Колективне підприємство „Металопластік” м. Краматорськ звернулось з адміністративним позовом до Донецької митниці Державної митної служби України м. Донецьк з позовом про визнання нечинним Податкового повідомлення Донецької митниці №4/19 від 28.03.2006р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що декларування товару за вантажно-митною декларацією №700020009/6/000276 від 02.02.2006р. здійснювалось без сплати податку на додану вартість з урахуванням норм Постанови Кабінету Міністрів України №1303 від 30.12.2005р. „Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України №1949 від 17 грудня 2003р.” На думку позивача, вищенаведена постанова не є нормативно-правовим актом з митних справ, тому вона підпадає під дію Указу Президента України „Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності”.

Крім того, позивач наполягає на тому, що спірний документ прийнятий із порушенням вимог пункту 6.1 статті 6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000р., оскільки не містить посилання на акт перевірки. Відсутні також підстави для самостійного визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання, зазначені у п.4.2.2 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ  від 21.12.2000р. Адже вантажна митна декларація, на підставі якої було постановлене податкове повідомлення №4/19 від 28.03.2006р. у розумінні пп.1.11 статті 1 та п.4.1 статті 4 вищенаведеного закону не є податковою декларацією.

З урахуванням того, що товар правомірно було ввезено на митну територію України та пропущено митними органами, подальший контроль за повнотою нарахування податків платниками податків має здійснюватись Державною податковою адміністрацією України. Тому прийняття податкового повідомлення №4/19 від 28.03.2006р. є перевищенням Донецькою митницею своїх повноважень.

У запереченнях №11-23/3245 від 12.05.2006р. відповідач не визнав заявлені вимоги, посилаючись на винесення оспорюваного документу з урахуванням та на підставі норм чинного законодавства, зокрема, Митного кодексу України, Закону України “Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

З точки зору відповідача, вантажна митна декларація є різновидом податкової декларації на підставі норм ст.ст. 45, 46 Митного кодексу України та п.2 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №574 від 09.06.1997р.

Тому податкове повідомлення №4/19 від 28.03.2006р. прийнято на підставі п.3.1.2 ст. 3 Закону України „Про податок на додану вартість” та пп. 2.1.1, 2.2.1 ст. 2, пп. 4.2.2 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000р.

За роз'ясненням Міністерства юстиції Постанова Кабінету міністрів України №1303 від 30.12.2005р. належить до нормативно-правових актів з питань митної справи і підпадає під дію статті 9 Митного кодексу України.

Тому на момент здійснення митного оформлення виробів медичного призначення за ВМД №700020009/6/000276 від 02.02.2006р. положення вказаної постанови Кабінету Міністрів України щодо звільнення від сплати податку на додану вартість певних виробів медичного призначення не набрало чинності.

Ухвалою від 18.04.2006р. адміністративний позов був залишений без руху та наданий час до 11.05.2006р. для виправлення виявлених недоліків.

Ухвалою від 27.04.2006р. було відкрито провадження в адміністративній справі№33/120а та призначене попереднє судове засідання на 16.05.2006р.

У засіданні від 16.05.2006р. представникам сторін були роз'яснені їх права та обов'язки. Позивач наполягав на заявлених вимогах, а відповідач - заперечував проти їх задоволення.

Судом роз'яснена сторонам можливість щодо примирення згідно статті 113 Кодексу адміністративного судочинства України.

За наслідками засіданні від 16.05.2006р. була постановлена ухвала про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду на 30.05.2006р.

В засіданні 30.05.2006р. головуючим були роз'яснені процесуальні права та обов'язки сторонам, передбачені статтями 49, 51, 54, 65-68 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України судом було оголошено перерву до 14.06.2006р., з 14.06.2006р. по 22.06.2006р., з 22.06.2006р. по 26.06.2006р.

Під час судового розгляду були досліджені: лист №11-19/2050 від 28.03.2006р.; податкове повідомлення №4/19 від 28.03.2006р.; вантажно-митна декларація №700020009/6/000276 від 02.02.2006р.; контракт №24/04 від 01.06.2004р.; лист №580/10/31-122 від 23.02.2006р.; заперечення ;11-23/3245 від 12.05.2006р.; наказ №144 від 24.02.2006р. (із додатком); витяг з акту від 24.03.2006р. комплексної перевірки службової діяльності Донецької митниці за період з 01.04.2002р. по 01.03.2006р.; свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №309300; Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №606699; Статут Колективного підприємства “Металопластік”; пояснення від 22.05.2006р.; доповнення до пояснення №39 від 29.05.2006р.; наказ №37/1 від 09.12.2004р.; договір №06 від 25.01.2005р.; лист міністерства юстиції України №20-36-18 від 03.02.2006р.; заперечення на клопотання №23/264 від 21.06.2006р.; наказ №142 від 02.03.2006р.; лист №23/27-юр від 26.03.2006р.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив:

Між Колективним підприємством “Металопластік” м. Краматорськ та Акціонерним товариством “Комтез” м. Єлець Липецька обл. Російська Федерація був укладений контракт №24/04 від 01.06.2004р., згідно якого КП “Металопластік” отримало вироби медичного призначення, а саме - оправи до окулярів, що коригують зір, з недорогоцінних металів (металеві) кількістю 1542шт.

Після фактичного надходження на митну територію України вказаних виробів 02.02.2006р. було проведено оформлення вантажної митної декларації №700020009/6/000276. Митна вартість цього товару була задекларована без урахування податку на додану вартість. Товар пропущений митним органом на митну територію України без будь-яких обмежень та приписів.

З 28.02.2006р. по 24.03.2006р. на підставі наказу Держмитслужби України №144 від 24.02.2006р. комісією Держмитслужби України проведено комплексну перевірку Донецької митниці за період з 01.04.2002р. по 01.03.2006р.

За результатами перевірки Комісією Держмитслужби України був складений акт перевірки від 24.03.2006р. службової діяльності Донецької митниці за період з 01.04.2002р. по 01.03.2006р.

Як зазначено в акті, під час вибіркової перевірки дотримання були виявлені певні порушення вимог Постанови Кабінету Міністрів України „Про перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість” №1949 від 17.12.2003р., щодо митного оформлення виробів медичного призначення закуплених за кошти державного та місцевого бюджетів, у тому числі ввезених позивачем.

За вантажною митною декларацією від 02.02.2006р. №700020009/6/000276 („оправи до окулярів, що коригують зір, з недорогоцінних металів” за кодом УКТЗЕД 9003193000) проведено митне оформлення виробів медичного призначення зі звільненням по сплаті податку на додану вартість на умовах, визначених постановою Кабінету Міністрів України „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2003р. №1949” №1303 від 30.12.2005р.

28.03.2006р. Донецькою митницею згідно ст.3 п.п.3.1.2 Закону України „Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997р., ст.2 п.п.2.1.1, 2.2.1, ст.4 п.4.2 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000р. прийнято та направлено на адресу позивача податкове повідомлення від 28 березня 2006р. №4/19.

Податковим повідомленням №4/19 від 28.03.2006р. позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податку на додану вартість у розмірі 8157грн.01коп., в тому числі основного податкового зобов'язання 7768грн.58коп, штрафних санкцій 388грн.43коп.

Оскільки позивач не погодився у повному обсязі із змістом спірного документу, він звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання нечинним податкового повідомлення №4/19 від 28.03.2006р.

Відповідно пп. 2.1.1. п. 2.1. ст. 2 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000р. митні органи віднесені до числа контролюючих органів - стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні  (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.

Контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків, у тому числі, якщо внаслідок проведення камеральної перевірки він виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

При цьому, камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших  видів перевірок платника податків.

Відповідно п. 6.1. ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000р., у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), залежного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Відповідно пп. 4.2.1. п. 4.2. ст.4; п.5.2.2., 5.2.5 п. 5.2. ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000р., платник податків має право на оскарження податкового повідомлення, у порядку, встановленому цим Законом.

Матеріали справи свідчать, що факт несплати з боку позивача суми податку на додану вартість за вантажною митною декларацією №700020009/6/000276 в сумі 8157грн.01коп. Донецькою митницею не встановлювався. Зазначена обставина виявлена комісією Держмитслужби України та зафіксована в акті перевірки від 24.03.2006р. службової діяльності Донецької митниці за період з 01.04.2002р. по 01.03.2006р.

Вказана перевірка, об'єктом якої була службова діяльність Донецької митниці, не може ототожнюватися з камеральною перевіркою позивача, яка має проводитися виключно на підставі даних, зазначених суб'єктом господарювання у податкових деклараціях.

До того ж, до змісту податкового повідомлення №4/19 від 28.03.2006р. відповідачем не включено в якості підстави для нарахування податку на додану вартість та складання податкового повідомлення №4/19 від 28.03.2006р., акт камеральної перевірки.

Акт камеральної перевірки позивача, складений відповідачем, до матеріалів справи в якості доказу по справі відповідачем також не доданий.

Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Як зазначалось раніше, на адресу позивача було направлене податкове повідомлення про необхідність сплати донарахованого податку на додану вартість.

За приписами  п. 3.1.2. ст. 3. Закону України „Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997р., об'єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту).

Згідно із підпунктом 7.3.6. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997р.датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті товарів є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті.

Згідно зі статтею 7 Митного Кодексу України законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, виданих на основі та на виконання Конституції України, цього Кодексу та законів України.

Порядок контролю з боку митних органів за сплатою платниками податків податку на додану вартість та акцизного збору встановлюється спільним рішенням центрального податкового органу та центрального митного органу.

Спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державної митної служби України №109/188 від 16.03.2001р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 березня 2001р. за №261/5452 затверджено Порядок здійснення митними органами контролю за сплатою платниками податків податку на додану вартість та акцизного збору, які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів та інших предметів на митну територію України.

Згідно пп. 2.1 п.2 вищенаведеного Порядку контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою визначення податкових зобов'язань та за сплатою платниками податків, які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України, здійснюється митними органами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997р. №574 затверджено Положення про вантажну митну декларацію, яке визначає форму вантажної митної декларації та встановлює порядок її подання, оформлення, використання.

Відповідно до п.2 цього Положення вантажна митна декларація - це письмова заява встановленої форми, що подається  митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 1998р. №417 був затверджений Порядок внесення податку на додану вартість до бюджету під час ввезення  (пересилання)товарів на митну територію України.

Відповідно п.1. Порядку, податок на додану вартість під час ввезення (пересилання) товарів на митну територію України сплачується його платниками відповідно до Закону України "Про  податок  на додану вартість" за ставками, що діють на день оформлення вантажної митної декларації, одночасно із сплатою мита та митних зборів (до або на день подання вантажної  митної декларації для митного оформлення).

Згідно п.7 вказаного Порядку не сплачені у визначені терміни суми податку на додану вартість з товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, а також суми цього податку, не сплачені внаслідок інших дій, що спричинили їх недоїмку, стягуються в установленому законодавством порядку.

Як вбачається з матеріалів справи та наданих сторонами пояснень, несплата визначеної законодаством суми податку на додану вартість в розмірі 7768грн.58коп при оформленні вантажної митної декларації, сталася внаслідок прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови №1303 від 30.12.2005р. „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2003р. №1949” (далі - Постанова КМУ №1303)

Відповідно Постанови КМУ №1303, до Переліку лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладання податком на додану вартість, включений товар („оправи до окулярів, що коригують зір, з недорогоцінних металів” за кодом УКТЗЕД 9003193000), який поставлявся позивачем по ВМД №№700020009/6/000276 .

Чинне законодавство не передбачає особливого порядку стягнення несплачених внаслідок вказаних дій сум ПДВ.

Обгрунтовуючи можливість застосування до цих правовідносин норм Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000р. та правомірність видачі спірного податкового повідомлення, відповідач посилається на підпункт “в” п.4.2.2. статті 4 вищенаведеного закону. Відповідно до цієї норми контролюючий орган, внаслідок проведення камеральної перевірки та виявлення арифметичної або методологічної помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання, повинен самостійно визначити цю суму.

В податковому повідомленні №4/19 від 28.03.2006р. в якості підстави для складання повідомлення п. 4.2.2. не зазначений.

Обов'язковою умовою правомірності застосування підпункта “в” п.4.2.2. Закону є подання контролюючому органу платником податків податкової декларації, яку не можна ототожнювати з вантажно-митною декларацією.

Суд також зазначає, що зміст податкового повідомлення не в повній мірі відповідає приписам п. 6.1. ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000р.

Відповідно до підпункту 5.1.7 пункту 5.1 статті 5 Закону України „Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997р. від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з поставки (у тому числі аптечними закладами) зареєстрованих та допущених до застосування в Україні лікарських засобів та  виробів медичного призначення за переліком, що щорічно  визначається Кабінетом  Міністрів  України до 1 вересня року, попереднього звітному. Якщо у такий строк перелік не встановлено, діє перелік минулого року.

Згідно положень п.5.5. ст.5 того ж Закону, звільнення від оподаткування розповсюджується в тому числі і на операції з імпорту товарів.

Постанова Кабінету Міністрів України №1303 від 30.12.2005р. „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2003р. №1949” опублікована в газеті „Урядовий кур'єр” від 14 січня 2006р. №17.

Статтею 5 Указу Президента України „Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності” №503/97 від 10 червня 1997 року встановлено, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах. Акти Кабінету Міністрів України, які  визначають права і обов'язки громадян, набирають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях. Офіційним виданням є, зокрема, газета „Урядовий кур'єр”.

Згідно ст. 10 Митного кодексу України при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно нормативно-правові акти, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України. Закони, які пом'якшують або скасовують  відповідальність  за порушення митних правил, передбачені цим Кодексом, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення,  вчинені до  видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної сили не мають.

Статтею 9 Митного кодексу України передбачено, що закони України з питань митної справи набирають чинності через десять днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня їх офіційного опублікування.

Інші нормативно-правові акти з питань митної справи набирають чинності через 45 днів з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самим актом, але не раніше дня їх офіційного опублікування. У разі якщо такі нормативно-правові акти не будуть офіційно опубліковані, вони не набирають чинності.

Офіційним опублікуванням закону та іншого нормативно-правового акту з питань митної справи вважається його опублікування в одному з періодичних видань, визначених законодавством України як офіційні. Датою офіційного опублікування нормативно-правового акта вважається дата виходу в світ відповідного  номера  того офіційного видання, в якому зазначений акт було опубліковано раніше, ніж в інших офіційних виданнях.

Постанова Кабінету Міністрів України №1949 від 17.12.2003р. «Про перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість» (далі – Постанова КМУ №1949) прийнята відповідно до п.49 ст. 80 Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік» та підпункту 5.1.7. ст.5 Закону України "Про податок на додану вартість" (в результаті внесених змін – в останній редакції залишився лише підпункт 5.1.7. ст. 5 Закону України „Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997р.).

Закон України „Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997р., визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування  та  внесення  податку до бюджету.

Зауваження про те, що Постанова КМУ №1949 та Постанова КМУ №1303 є нормативно-правовим актом з питань митної справи, в текстах цих Постанов відсутнє.

Постанови КМУ №1303 та Постанови КМУ №1949 не містять в собі жодних застережень стосовно застосування приписів лише при імпорті та митному оформленні лікарських засобів та товарів медичного призначення.

Застережень про набрання чинності Постановою КМУ №1303 окремо: для операцій з постачання лікарських засобів та товарів медичного призначення  по імпорту, та тих що постачаються в межах України - також не вказано.

Відповідно п. 5.1.7. п. 5.1. п.5.5. ст.5 Закону України „Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997р. від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з поставки зареєстрованих та допущених до застосування в Україні лікарських засобів та виробів медичного призначення, в тому числі і тих які  здійснюються в межах України.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на роз'яснення №20-36-18 від 03.02.06р. Міністерства юстиції України, яким Міністерство відносить Постанову КМУ №1303 до актів з питань митної справи, які набирають чинності через 45 днів після опублікування в офіційному печатному органі, оскільки згідно із ч.3, ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України зазначений лист не є нормативно-правовим актом і не може вважатися нормою права.

З урахуванням положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що застосовуючи положення Постанови Кабінету Міністрів України №1303 із 45-денним запізненням щодо суб'єктів господарювання, які ввозять на територію України вироби медичного призначення (на відміну від суб'єктів господарювання які реалізують ті самі товари в межах території України, та вже користуються пільгами з ПДВ, наданими Постановою №1303 (на протязі 45 днів), Донецька митниця порушує принцип рівності суб'єктів перед законом.

Відповідач не довів суду, що спірне повідомлення було прийняте ним обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття зазначеного акту, та з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано.

Враховуючи те, що завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог позивача про визнання нечинним податкового повідомлення №4/19 від 28.03.2006р. Донецької митниці Державної митної служби України

Керуючись нормами Митного кодексу України, Закону України „Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997р., Закону України „Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997р., Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000р., статтями 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 12, 14, 15, 23, 48, 50, 69-71, 79, 81, 82, 86, 87, 89, 92, 94, 98, 107, 110, 111, 114, 121, 122-170, 254, Прикінцевими та Перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд  -

                                                      ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Колективного підприємства “Металопластік” м. Краматорськ до Донецької митниці м. Донецьк про визнання нечинним податкового повідомлення №4/19 від 28.03.2006р. Донецької митниці Державної митної служби України - задовольнити.

Визнати нечинним податкове повідомлення №4/19 від 28.03.2006р. Донецької митниці Державної митної служби України.

Стягнути з Державного бюджету на користь Колективного підприємства “Металопластік” м. Краматорськ (84323, м. Краматорськ, вул. Н. Курченко, 26, ЄДРПОУ 19385250, МФО 334141) судовий збір у розмірі 3грн.40коп.

В судовому засіданні 26.06.2006 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст виготовлено 30.06.2006р.

Суддя                                                                                              Новікова Р.Г.           

Надруковано: 3 примірника: 1 – позивачу; 1 – відповідачу; 1 – до справи