Постанова

від 07.02.2023 по справі 564/2777/21

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2023 року

м. Рівне

Справа № 564/2777/21

Провадження № 22-ц/4815/57/23

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчук Н. М.,

суддів: Гордійчук С. О., Шимківа С. С.

секретар судового засідання Крижов В. С.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Дошкільний навчальний закладу №3 «Сонечко»

Костопільської міської ради Рівненської області

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 28 червня 2022 року у складі судді Грипіч Л. А., ухвалене в м. Костопіль Рівненської області, повний текст рішення складено 01 липня 2022 року,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Дошкільного навчального закладу №3 «Сонечко» Костопільської міської ради Рівненської області про визнання незаконним та скасування пунктів наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що у відповідності до наказу № 21-а від 01.09.2020 року «Про прийняття ОСОБА_1 » відповідачем прийнято позивачку на роботу інструктором з фізкультури на період відсутності основного працівника ОСОБА_2 на 0,5 ставки. В подальшому, у відповідності до пункту 1 наказу № 31 від 31 серпня 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 » відповідачем її звільнено з посади інструктора з фізкультури у зв`язку з переривом соціальної відпустки до трьохрічного віку та виходом на роботу основного працівника ОСОБА_3 з 01 вересня 2021 року згідно пункту 2 статті 36 КзпП України. Надалі у відповідності до п. 1 наказу № 35 від 14 вересня 2021 року «Про внесення змін до наказу № 31 від 31.08.2021 р. «Про звільнення ОСОБА_1 »» відповідачем внесено зміни до наказу № 31 та звільнено позивача з посади інструктора з фізкультури у зв`язку з переривом соціальної відпустки до трьохрічного віку та виходом на роботу основного працівника ОСОБА_3 з 14 вересня 2021 року, згідно п. 2 ст. 36 КЗпП України. Однак, із наказами відповідача № 31 від 31 серпня 2021 року та № 35 від 14 вересня 2021 року, вона, позивач, не згідна, вважає їх незаконними, оскільки, її було прийнято на посаду інструктора з фізкультури на період відсутності основного працівника ОСОБА_2 , а 14 вересня 2021 року її звільнено не у зв`язку з виходом на роботу основного працівника ОСОБА_2 , посаду якої вона обіймала на період відпустки, а у зв`язку з виходом на роботу основного працівника ОСОБА_3 , посаду якої вона, проте, тимчасово не обіймала і на роботу у зв`язку із її тимчасовою відпусткою не приймалася. Просила суд визнати незаконним та скасувати пункт 1 Наказу № 31 від 31 серпня 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 », виданий Дошкільним навчальним закладом № 3 «Сонечко» Костопільської міської ради Рівненської області в редакції згідно Наказу № 35 від 14 вересня 2021 року «Про внесення змін до наказу № 31 від 31.08.2021р. «Про звільнення ОСОБА_1 », виданого Дошкільним навчальним закладом № 3 «Сонечко» Костопільської міської ради Рівненської області; визнати незаконним та скасувати пункт 1 Наказу № 35 від 14 вересня 2021 року «Про внесення змін до наказу № 31 від 31.08.2021р. «Про звільнення ОСОБА_1 », виданий Дошкільним навчальним закладом № 3 «Сонечко» Костопільської міської ради Рівненської області, яким внесено зміни до пункту 1 Наказу № 31 від 31 серпня 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 », виданого Дошкільним навчальним закладом № 3 «Сонечко» Костопільської міської ради Рівненської області; поновити ОСОБА_1 , на посаді інструктора з фізкультури Дошкільного навчального закладу № 3 «Сонечко» Костопільської міської ради Рівненської області ідентифікаційний код юридичної особи 25674886 з 15 вересня 2021 року; стягнути з Дошкільного навчального закладу № 3 «Сонечко» Костопільської міської ради Рівненської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу без виключення сум на податки, збори та обов`язкові платежі, справляння і сплата яких є обов`язком роботодавця; рішення в частині поновлення ОСОБА_1 та стягнення середньої заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання; стягнути на її користь судові витрати.

Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 28 червня 2022 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Вважаючи рішення суду незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі вказує на неповне з`ясування судом першої інстанції фактичних обставин справи та доводить, що зі змістом наказу № 26 від 02 вересня 2020 року вона не ознайомлюватися, а роботодавець жодних дій щодо її ознайомлення за понад рік часу (з 02 вересня 2020 року по 14 вересня 2021 року) не вживав, що в свою чергу свідчить про його (наказу) відсутність та можливу підробку. Додає, що посадові особи відповідача не долучили і не надали суду жодного підтвердження факту її відмови від ознайомлення зі змістом оскарження наказу і такі обставини відповідачем не спростовані. Зазначає, що відповідачем було допущено порушення: визнання керівника роботодавця винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 41 КУпАП і такі порушення були визнані керівником ОСОБА_4 , однак суд помилково дійшов висновку, що ці порушення не мають відношення до звільнення позивачки. Стверджує, що такі порушення з боку керівника відповідача потягли за собою позбавлення позивачки можливості бути проінформованою про юридично значимі факти під час трудової діяльності. Вважає, що під час апеляційного розгляду суд повинен встановити нові обставини, зокрема ту, що порушення роботодавцем установленого законом порядку її звільнення та, як наслідок, незаконність такого звільнення, тягне за собою поновлення її порушених трудових прав. Заперечує факт ознайомлення із наказом № 26 від 02 вересня 2020 року і вважає такий доказ недостатнім. З наведених міркувань просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення її позовних вимог в повному обсязі.

У поданомуна апеляційнускаргу відзиві Дошкільний навчальний заклад №3 «Сонечко» Костопільської міської ради Рівненської області вважає рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, просить залишити його без зміни, а апеляційну скаргу відхилити.

Дослідивши матеріали та обставини справина предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що наказом Костопільського дошкільного навчального закладу №3 «Сонечко» № 21-а від 01.09.2020 «Про прийняття ОСОБА_1 » ОСОБА_1 прийнято інструктором з фізкультури 01 вересня 2020 року на період відсутності основного працівника ОСОБА_2 на 0,5 ставки з оплатою згідно чинного законодавства (а.с.11).

Наказом Костопільського дошкільного навчального закладу №3 «Сонечко» № 26 від 02.09.2020 «Про внесення змін до наказу від 01.09.2020 року № 21-а» з метою відповідності запису в наказу № 21-а від 01.09.2020 року змінено в розпорядчій частині наказу «основного працівника ОСОБА_2 » на «основного працівника ОСОБА_3 » (а.с.38).

Відповідно до наказу Костопільського дошкільного навчального закладу №3 «Сонечко» № 30 від 30.08.2021 року «Про вихід ОСОБА_3 » перервано ОСОБА_3 , інструктору з фізкультури, соціальну відпустку для догляду за дитиною до досягнення трирічного віку з 01 вересня 2021 року, у зв`язку з виходом її на основне місце роботи, з оплатою згідно чинного законодавства (а.с. 39).

Відповідно до п. 1 наказу Костопільського дошкільного навчального закладу №3 «Сонечко» № 31 від 31.08.2021 «Про звільнення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 , інструктора з фізкультури, 31 серпня 2021 року у зв`язку з переривом соціальної відпустки до трьохрічного віку та виходом на роботу основного працівника ОСОБА_3 з 01 вересня 2021 року (ст. 36 п. 2 КЗпП України).

Як встановлено судом, 31.08.2021 року ОСОБА_1 було надіслано повідомлення № 89 «Про необхідність отримати трудову книжку» (а.с.12).

Наказом Костопільського дошкільного навчального закладу №3 «Сонечко» № 35 від 14.09.2021 «Про внесення змін до наказу № 33 від 31.08.2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 »» у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 у день звільнення 31.08.2021 року оформила лікарняний лист і перебувала лікарняному з 31.08.2021 року по 13.09.2021 р., внесено зміни до пункту 1 та викладено його в редакції: « ОСОБА_1 , інструктора з фізкультури, 14 вересня 2021 року у зв`язку з переривом соціальної відпустки до трьохрічного віку та виходом на роботу основного працівника ОСОБА_3 з 01 вересня 2021 року (ст. 36 п. 2 КзпП України)».

15.09.2021 року позивачу було надіслано повідомлення № 94 про необхідність з`явитися та забрати трудову книжку.

Відповідно до Акту № 02 від 14.09.2021 року «Про відмову від підпису в наказі № 35 від 14.09.2021 року», інструктор з фізкультури ОСОБА_1 , у присутності завідувача ОСОБА_4 , діловода ОСОБА_5 , вихователя-методиста ОСОБА_6 , усно відмовилася від ознайомлення з наказом № 35 від 14.09.2021 року та підпису, нічим не мотивуючи свою відмову (а.с. 90).

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 вказувала про порушення своїх трудових прав та посилалася на те, що її було звільнено з роботи у зв`язку з виходом на роботу основного працівника ОСОБА_3 , посаду якої вона, проте, тимчасово не обіймала і на роботу у зв`язку із її тимчасовою відпусткою не приймалася, оскільки вона була прийнята на посаду інструктора з фізкультури на період відсутності основного працівника ОСОБА_2 ..

Відповідно до ч.1ст.21 КЗпП Українитрудовий договір це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Пунктом 2ст. 23 КЗпП Українипередбачено можливість укладення трудового договору на будь-який строк, що встановлюється за погодженням сторін.

Згідно з п.2 ч.1ст. 36 КЗпП Українипідставою припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

У вказаній нормі права передбачено підставу припинення трудового договору, що укладався на певний строк. А саме: у тих випадках, коли трудовий договір укладався до настання певного факту, наприклад на час відпустки працівниці по догляду за дитиною, такий договір вважається укладеним на певний строк. Тому настання обумовленого факту є підставою для припинення трудового договору у зв`язку з закінченням строку.

Отже, чинним законодавством передбачено, що власник, який бажає розірвати трудові відносини, повинен не пізніше, ніж в останній день роботи працівника за строковим договором, видати наказ про його звільнення на підставі п.2ст. 36 КЗпП України. Особливістю припинення трудових відносин у зв`язку із закінченням строку трудового договору є те, що працівник не повинен подавати відповідної заяви про звільнення, а роботодавець не зобов`язаний попереджати працівника про звільнення.

У своїй апеляційній скарзі позивачка доводить про те, що оскільки була прийнята на роботу на період тимчасової відсутності працівника ОСОБА_2 , то її не може бути звільнено у зв`язку з виходом на роботу основного працівника ОСОБА_3 , однак ці твердження апеляційний суд оцінює критично.

Судом встановлено, що відповідно до наказу № 63 Костопільського дошкільного навчального закладу №3 «Сонечко» від 30.08.2012 «Про перевід працівників» ОСОБА_3 переведено інструктором з фізкультури з 03 вересня 2012 року, звільнивши вихователя на період декретної відпустки ОСОБА_7 , з оплатою згідно чинного законодавства (а.с.34).

Наказом Костопільського дошкільного навчального закладу №3 «Сонечко» № 37 від 12.06.2012 року «Про прийняття працівника на роботу» прийнято ОСОБА_2 на посаду вихователя дошкільного закладу №3 «Сонечко» з 12 червня 2012 року по строковій трудовій угоді на період декретної відпустки основного працівника ОСОБА_8 , з оплатою згідно чинного законодавства (а.с. 35).

Відповідно до наказу Костопільського дошкільного навчального закладу №3 «Сонечко» № 19 від 20.07.2020 року «Про зміни у тарифікації» у зв`язку з відсутністю основного працівника, інструктора з фізкультури ОСОБА_3 , внесено зміни до тарифікації з 20.07.2020 року наступним чином:

а) перевести ОСОБА_2 інструктором з фізкультури на 0,5 ставки з 20 липня 2020 року, на період відсутності основного працівника ОСОБА_3 , з оплатою праці згідно чинного законодавства;

б) перевести ОСОБА_9 , інструктором з фізкультури на 0,5 ставки з 20 липня 2020 року, на період відсутності основного працівника ОСОБА_3 , з оплатою згідно чинного законодавства (а.с.36).

Наведені документальні докази безспірно вказують на те, що основним працівником на посаді інструктора з фізкультури є ОСОБА_3 , у зв`язку із виходом на роботу якої трудові відносини між позивачкою та відповідачем були припинені.

Викладені у апеляційній скарзі заперечення ОСОБА_1 факту ознайомлення із наказом № 26 від 02 вересня 2020го року спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та встановленими судом обставинами. Так, згідно Акту № 01 від 02.09.2020 року «Про відмову ознайомлення з посадовими обов`язками, наказами № 21-а від 01.09.2020 р., № 26 від 02.09.2020р. та відмову від підпису», інструктор з фізкультури ОСОБА_1 , у присутності завідувача ОСОБА_4 , діловода ОСОБА_5 , вихователя-методиста ОСОБА_6 , усно відмовилася від ознайомлень з посадовими обов`язками інструктора з фізкультури, наказами № 21-а від 01.09.2020 року та № 26 від 02.09.2020 року та підпису, нічим не мотивуючи свою відмову (а.с. 88). Тобто, роботодавцем вживалися заходи до ознайомлення працівника із наказом, як того вимагають положення трудового законодавства, однак працівник відмовився від ознайомлення під розписку, що і зафіксовано у відповідному акті.

Покликання апелянта на те, що відповідачем було допущено порушення, які потягнули за собою позбавлення позивачки можливості бути проінформованою про юридично значимі факти під час трудової діяльності, а саме: визнання керівника роботодавця винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 41 КУпАП , визнання цих порушень керівником ОСОБА_4 , апеляційним судом відхиляються.

Так, згідно Акту складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах праці № 1094а/04-10 від 29.12.2021 Управлянням Держпраці у Рівненській області під час проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) встановлено, порушення першого пункту 2.5 глави 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок.

Постановою Костопільського районного суду № 564/251/22 від 04.03.2022 року визнано винною ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП та звільнено її від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП та винесено останній усне зауваження.

Згідно цієї постанови, 30 грудня 2021 року інспектором праці Управління Держпраці у Рівненській області було встановлено, що ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді завідувача Закладу дошкільної освіти №3 «Сонечко» Костопільської міської ради, допустила порушення законодавства про працю, зокрема, під час позапланового заходу державного нагляду контролю встановлено, що посадовими особами Закладу дошкільної освіти №3 «Сонечко» Костопільської міської ради не вжито заходів щодо ознайомлення з наказом про прийняття на роботу та записами в особовій картці працівника ОСОБА_1 у зв`язку із відсутністю особової картки, що унеможливило ОСОБА_1 бути проінформованою про юридично значимі події під час трудової діяльності у ЗДО №3 «Сонечко» Костопільської міської ради за укладеним трудовим договором, чим ОСОБА_10 порушила законодавство України про працю, за що передбачена відповідальність за ч. 1ст. 41 КупАП.

Тобто, предметом розгляду вказаного вище акту та постанови суду обставини порушення завідувачем Закладу дошкільної освіти №3 «Сонечко» Костопільської міської ради Гергелюк Л. Б. першого пункту 2.5 глави 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, проте предмету правомірності винесення оскаржуваного у цьому спорі наказу він не стосується.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги в цій частині, апеляційний суд також враховує, що згідно Акту № 911а/04-10 від 03.11.2021 року, який складено за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах праці у Дошкільному навчальному закладі №3 «Сонечко» Костопільської міської ради Рівненської області, встановлено, що порушень з приводу звільнення ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням строкового трудового договору не встановлено (а.с. 43-47).

Наведені обставини справи в сукупності та взаємозв`язку із нормами закону, якими вони врегульовані, дозволяють суду зробити висновок про те, що позивач ОСОБА_1 була прийнята на посаду інструктора з фізкультури 01 вересня 2020 року на період відсутності основного працівника ОСОБА_3 на 0,5 ставки, а тому її звільнення з роботи за пунктом другимстатті 36 КЗпП Україниз підстав виходу на роботу основного працівника, є законним та відповідає нормам КЗпП України.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Таким чином,апеляційний судприходить довисновку,що судомпершої інстанції булиправильно,всебічно іповно встановлені обставинисправи,характер правовідносин,які виниклиміж сторонамита застосованоправові норми,які підлягализастосуванню привирішенні даногоспору,в зв`язкуіз чимрішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 28 червня 2022 року залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 07 лютого 2023 року.

Головуючий Ковальчук Н. М.

Судді: Гордійчук С. О.

Шимків С. С.