Ухвала

від 31.05.2023 по справі 564/2777/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

31 травня 2023 року

м. Київ

справа № 564/2777/21

провадження № 61-3400 ск 23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 28 червня 2022 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дошкільного навчального закладу № 3 «Сонечко» Костопільської міської ради Рівненської області про визнання незаконним та скасування пунктів наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

1. ОСОБА_1 звернулася до суду із заначеним позовом, у якому просила визнати незаконним та скасувати пункт 1 Наказу № 31 від 31 серпня 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 », виданий Дошкільним навчальним закладом № 3 «Сонечко» Костопільської міської ради Рівненської області в редакції згідно Наказу № 35 від 14 вересня 2021 року «Про внесення змін до наказу № 31 від 31 серпня 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 », виданого Дошкільним навчальним закладом № 3 «Сонечко» Костопільської міської ради Рівненської області, визнати незаконним та скасувати пункт 1 Наказу № 35 від 14 вересня 2021 року «Про внесення змін до наказу № 31 від 31 серпня 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 », виданий Дошкільним навчальним закладом № 3 «Сонечко» Костопільської міської ради Рівненської області, яким внесено зміни до пункту 1 Наказу № 31 від 31 серпня 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 », виданого Дошкільним навчальним закладом № 3 «Сонечко» Костопільської міської ради Рівненської області, поновити ОСОБА_1 , на посаді інструктора з фізкультури Дошкільного навчального закладу № 3 «Сонечко» Костопільської міської ради Рівненської області з 15 вересня 2021 року, стягнути з Дошкільного навчального закладу № 3 «Сонечко» Костопільської міської ради Рівненської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу без виключення сум на податки, збори та обов`язкові платежі, справляння і сплата яких є обов`язком роботодавця, рішення в частині поновлення ОСОБА_1 та стягнення середньої заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.

2. Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 28 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

3. У березні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 28 червня 2022 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

4. Як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, в частині невідповідності висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 522/5656/16-ц (провадження № 61-1871 св 18), та пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, посилання на який належним чином не обґрунтовує.

5. Обґрунтовуючи касаційну скаргу заявниця вказує на те, що відповідно до наказу № 21-а від 01 вересня 2020 року «Про прийняття ОСОБА_1 » відповідачем прийнято її на роботу інструктором з фізкультури на період відсутності основного працівника ОСОБА_2 на 0,5 ставки, а з 14 вересня 2021 року її було звільнено у зв'язку із виходом на роботу ОСОБА_3 , тобто зовсім іншого працівника. При цьому жодних змін до наказу № 21-а від 01 вересня 2020 року не вносилося.

6. Також заявниця вказує на те, що відповідач не ознайомив її зі змістом наказу про прийняття її на роботу та записами в особовій картці, що позбавило її можливості бути обізнаною про юридично значимі факти під час трудової діяльності. Дані обставини підтверджуються в приписі інспектора органу державного нагляду № 1094п/04-10/1094а та у постанові суду від 04 березня 2022 року у справі № 564/251/22.

7. Зазначає, що за обставин коли працівник з вини роботодавця був позбавлений можливості бути проінформованим про юридично значимі факти під час трудової діяльності його звільнення не може вважатися законним.

8. Проте суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов помилкового висновку про те, що закінчення строку трудового договору є безумовною підставою для його припинення незалежно від дотримання роботодавцем трудових прав працівника, тобто умовою правильного застосування пункту 2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) є наявність не тільки підстави для звільнення працівника, а й дотримання при цьому роботодавцем встановленого законом порядку звільнення особи.

9. Заявниця вказує на те, що судами попередніх інстанцій не було застосовано висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 522/5656/16-ц, відповідно до якого працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, установленого законом.

10. Заявниця вказує на те, що її було звільнено з порушенням порядку, встановленого законом, оскільки через відсутність у роботодавця особової картки заявниці, її було позбавлено можливості бути поінформованою про юридично значимі факти під час трудової діяльності, у тому числі щодо внесення змін до наказів, рішення щодо її звільнення.

11. Перевіривши доводи касаційної скарги та оскаржувані судові рішення, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі з огляду на таке.

12. Згідно з частиною першою статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноваженим ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

13. Відповідно до статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк, на визначений строк, встановлений за погодженням сторін, таким, що укладається на час виконання певної роботи.

14. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

15. При укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події.

16. Строк, на який працівник приймається на роботу, обов`язково має бути вказаний у наказі про прийняття на роботу, інакше буде вважатися, що працівник прийнятий на роботу за безстроковим трудовим договором. У трудовій книжці робиться запис без посилання на строковий характер трудових відносин.

17. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення його строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення.

18. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що наказом Костопільського дошкільного навчального закладу № 3 «Сонечко» № 37 від 12 червня 2012 року «Про прийняття працівника на роботу» прийнято ОСОБА_2 на посаду вихователя дошкільного закладу №3 «Сонечко» з 12 червня 2012 року по строковій трудовій угоді на період декретної відпустки основного працівника ОСОБА_4 , з оплатою згідно чинного законодавства.

19. Відповідно до наказу № 63 Костопільського дошкільного навчального закладу № 3 «Сонечко» від 30 серпня 2012 року «Про перевід працівників» ОСОБА_3 переведено інструктором з фізкультури з 03 вересня 2012 року, звільнивши вихователя на період декретної відпустки ОСОБА_5 , з оплатою згідно чинного законодавства.

20. Відповідно до наказу відповідача за № 19 від 20 липня 2020 року «Про зміни у тарифікації» у зв`язку з відсутністю основного працівника, інструктора з фізкультури ОСОБА_3 , внесено зміни до тарифікації з 20 липня 2020 року наступним чином:

а) перевести ОСОБА_2 інструктором з фізкультури на 0,5 ставки з 20 липня 2020 року, на період відсутності основного працівника ОСОБА_3 , з оплатою праці згідно чинного законодавства;

б) перевести ОСОБА_6 , інструктором з фізкультури на 0,5 ставки з 20 липня 2020 року, на період відсутності основного працівника ОСОБА_3 , з оплатою згідно чинного законодавства.

21. Наказом Костопільського дошкільного навчального закладу № 3 «Сонечко» № 21-а від 01 вересня 2020 «Про прийняття ОСОБА_1 » ОСОБА_1 прийнято інструктором з фізкультури 01 вересня 2020 року на період відсутності основного працівника ОСОБА_2 на 0,5 ставки з оплатою згідно чинного законодавства.

22. Наказом Костопільського дошкільного навчального закладу №3 «Сонечко» № 26 від 02 вересня 2020 «Про внесення змін до наказу від 01 вересня 2020 року № 21-а» з метою відповідності запису в наказу № 21-а від 01 вересня 2020 року змінено в розпорядчій частині наказу «основного працівника ОСОБА_2 на «основного працівника ОСОБА_3 ».

23. Відповідно до наказу відповідача за № 30 від 30 серпня 2021 року «Про вихід ОСОБА_3 » перервано ОСОБА_3 , інструктору з фізкультури, соціальну відпустку для догляду за дитиною до трьохрічного віку з 01 вересня 2021 року, у зв`язку з виходом її на основне місце роботи, з оплатою згідно чинного законодавства.

24. Відповідно до пункту 1 наказу Костопільського дошкільного навчального закладу № 3 «Сонечко» № 31 від 31 серпня 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 , інструктора з фізкультури 31 серпня 2021 року у зв`язку з переривом соціальної відпустки до трьохрічного віку та виходом на роботу основного працівника ОСОБА_3 з 01 вересня 2021 року.

25. 31 серпня 2021 року ОСОБА_1 було надіслано повідомлення за № 89 «Про необхідність отримати трудову книжку».

26. Наказом Костопільського дошкільного навчального закладу № 3 «Сонечко» № 35 від 14 вересня 2021 року «Про внесення змін до наказу № 33 від 31 серпня 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 »» у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 у день звільнення 31 серпня 2021 року оформила лікарняний лист і перебувала лікарняному з 31 серпня 2021 року по 13 вересня 2021 року, внесено зміни до пункту 1 та викладено його в редакції: « ОСОБА_1 , інструктора з фізкультури, 14 вересня 2021 року у зв`язку з переривом соціальної відпустки до трьохрічного віку та виходом на роботу основного працівника ОСОБА_3 з 01 вересня 2021 року».

27. 15 вересня 2021 року позивачу було надіслано повідомлення № 94 про необхідність з`явитися та забрати трудову книжку.

28. Відповідно до Акту № 02 від 14 вересня 2021 року «Про відмову від підпису в наказі № 35 від 14 вересня 2021 року», інструктор з фізкультури ОСОБА_1 , у присутності завідувача ОСОБА_7 , діловода ОСОБА_8 , вихователя-методиста ОСОБА_9 , усно відмовилася від ознайомлення з наказом № 35 від 14 вересня 2021 року та підпису, нічим не мотивуючи свою відмову.

29. Верховний Суд у постанові від 25 жовтня 2021 року у справі № 607/3393/18 зазначив, що припинення трудового договору після закінчення строку не вимагає заяви або якогось волевиявлення працівника. Власник також не зобов`язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України. Закінчення строкового трудового договору (контракту) припиняє трудові відносини тоді, коли вимогу про звільнення заявила одна із сторін трудового договору - працівник чи власник або уповноважений ним орган. При такому волевиявленні однієї зі сторін друга сторона не може перешкодити припиненню трудових відносин.

30. Таким чином, судами попередніх інстанцій правомірно встановлено, що основним працівником на посаді інструктора з фізкультури є ОСОБА_3 , а відтак ОСОБА_1 була прийнята на посаду інструктора з фізкультури 01 вересня 2020 року на період відсутності основного працівника ОСОБА_3 на 0,5 ставки, з чого вбачається, що звільнення позивача з роботи за пунктом другим статті 36 КЗпП України з підстав виходу на роботу основного працівника, є законним та відповідає нормам КЗпП України.

31. Крім цього Верховний Суд критично ставиться до доводів касаційної скарги в частині допущення відповідачем порушень трудових прав заявниці, які потягнули за собою позбавлення позивачки можливості бути проінформованою про юридично значимі факти під час трудової діяльності.

32. Так, згідно Акту складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах праці № 1094а/04-10 від 29 грудня 2021 року Управлінням Держпраці у Рівненській області під час проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) встановлено, порушення першого пункту 2.5 глави 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок.

33. Постановою Костопільського районного суду від 04 березня 2022 року у справі № 564/251/22 ОСОБА_7 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 41 КУпАП та звільнено її від адміністративної відповідальності за частиною першою статті 41 КУпАП та винесено останній усне зауваження.

34. Згідно цієї постанови, 30 грудня 2021 року інспектором праці Управління Держпраці у Рівненській області було встановлено, що ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді завідувача Закладу дошкільної освіти №3 «Сонечко» Костопільської міської ради, допустила порушення законодавства про працю, зокрема, під час позапланового заходу державного нагляду контролю встановлено, що посадовими особами Закладу дошкільної освіти № 3 «Сонечко» Костопільської міської ради не вжито заходів щодо ознайомлення з наказом про прийняття на роботу та записами в особовій картці працівника ОСОБА_1 у зв`язку із відсутністю особової картки, що унеможливило ОСОБА_1 бути проінформованою про юридично значимі події під час трудової діяльності у ЗДО №3 «Сонечко» Костопільської міської ради за укладеним трудовим договором, чим ОСОБА_10 порушила законодавство України про працю, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 41 КУпАП.

35. Водночас судами попередніх інстанцій також було встановлено, що згідно Акту № 01 від 02 вересня 2020 року «Про відмову ознайомлення з посадовими обов`язками, наказами № 21-а від 01 вересня 2020 року, № 26 від 02 вересня 2020 року та відмову від підпису», інструктор з фізкультури ОСОБА_1 , у присутності завідувача ОСОБА_7 , діловода ОСОБА_8 , вихователя-методиста ОСОБА_9 , усно відмовилася від ознайомлень з посадовими обов`язками інструктора з фізкультури, наказами № 21-а від 01 вересня 2020 року та № 26 від 02 вересня 2020 року та підпису, нічим не мотивуючи свою відмову. Тобто ОСОБА_1 була повідомлена про наявність зазначених наказів про її прийняття на роботу проте свідомо уникала ознайомлення з ними.

36. Таким чином Верховний Суд погоджується і з доводами судів попередніх інстанцій про те, що предметом розгляду вказаного вище акту та постанови суду обставини порушення завідувачем Закладу дошкільної освіти № 3 «Сонечко» Костопільської міської ради Гергелюк Л. Б. першого пункту 2.5 глави 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, проте предмету правомірності винесення оскаржуваного у цьому спорі наказу він не стосується.

37. Судами також прийнято уваги те, що згідно Акту № 911а/04-10 від 03 листопада 2021 року, який складено за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах праці у Дошкільному навчальному закладі №3 «Сонечко» Костопільської міської ради Рівненської області, встановлено, що порушень з приводу звільнення ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням строкового трудового договору не встановлено, а матеріали касаційної скарги не містять жодних заперечень, щодо такого акту чи відомостей про його оскарження.

38. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

39. Таким чином, враховуючи, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, правильне застосування норм права судами першої та апеляційної інстанцій є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та відповідає висновкам Верховного Суду, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 28 червня 2022 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дошкільного навчального закладу № 3 «Сонечко» Костопільської міської ради Рівненської області про визнання незаконним та скасування пунктів наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді В. В. Пророк

А. І. Грушицький

Є. В. Петров