Рішення

від 07.02.2023 по справі 539/2986/22

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/2986/22

Провадження № 2/539/86/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2023 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

в складі: головуючого судді Коваленко О.А.,

при секретарі Ануфрієвій Н.М.,

з участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Півнюк К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_2 , представник позивачки адвокат Антіхович Володимир Володимирович, до Лубенської міської ради Лубенської об`єднаної територіальної громади Лубенського району Полтавської області, третя особа: приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Карпець Оксана Михайлівна, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2022 р. позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду до відповідача - Лубенської міської ради Лубенської об`єднаної територіальної громади Лубенського району Полтавської області, третя особа: приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Карпець Оксана Михайлівна, з позовом про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначила наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Останнім місцем реєстрації та проживання померлої було с. Піски Лубенського району Полтавської області.

Після її смерті відкрилась спадщина. З поміж іншого майна до складу спадщини входить земельна ділянка з кадастровим номером 5322881200:08:002:0319, загальною площею 2,860 га, розташована на території Лубенської об`єднаної територіальної громади (колишня Войнихівська сільська рада Лубенського району Полтавської області), з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала спадкодавцю га підставі державного акту.

За життя ОСОБА_3 15.07.2005 р. склала заповіт, відповідно до якого вищевказану земельну заповіла позивачці ОСОБА_2 .

Позивачка у визначений законом строк звернулася до нотаріуса з приводу оформлення спадкових прав на вищевказане майно, проте постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.08.2022 р., виданою приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Карпець Оксаною Михайлівною, у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом відмовлено у зв`язку з тим, що в Дублікаті заповіту, виданому старостою виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області 26 листопада 2021 року, зареєстрованому в реєстрі за №11-75, наявні закреслення.

Під час складання померлою заповіту, в сільській раді, де відбувалося його посвідчення, було використано надрукований бланк, куди вписано необхідну інформацію щодо заповідача, заповіданого майна та особи, котрій це майно заповідається. Під час внесення інформації (доповнення друкованого тексту) було здійснено виправлення слова «сертифікат» на «Державний акт», слова «секретар» на «голова» та надруковані прізвище і ініціали секретаря Войнихівської сільської ради виправлено на прізвище та ініціали голови виконкому Войнихівської сільської ради, адже посвідчення заповіту відбувалось саме головою виконкому Войнихівської сільської ради Холодняк Н.І.

Сам заповіт прочитаний, погоджений і власноручно підписаний ОСОБА_3 , в ньому зазначені всі інші необхідні складові заповіту.

На даний час вказаний заповіт ніким не оспорений, його дійсність не заперечена, з формальної точки зору він не містить навіть виправлень, адже всі без виключення відомості, що вносились до бланку під час складання, не піддавалися закресленням. Модифікація стандартного бланку, що здійснена власноруч посадовою особою, котра складала заповіт, не є дією щодо внесення змін в первинний документ, а відтак не може впливати на дійсність одностороннього правочину (заповіту), та ставити під сумнів волю спадкодавця.

У зв`язку з тим, що нотаріус відповідно до норм закону позбавлена можливості видати свідоцтво про право власності на спадкове майно, ОСОБА_2 не може реалізувати своє право на набуття права власності в порядку спадкування за заповітом, тому вона вимушена звернутися до суду із зазначеним позовом до Лубенської міської ради Лубенської об`єднаної територіальної громади Лубенського району Полтавської області, так як у відповідності із ст. 1277 Цивільного кодексу України у випадку відсутності спадкоємців чи неприйняття ними спадщини, спадщина переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

У судове засідання позивачка не з`явилась. Її представник, адвокат Антіхович В.В., позовні вимоги підтримав повністю та просить їх задовольнити.

Представник відповідача Лубенської міської ради, Півнюк К.М. позов не визнав, посилаючись на те, що вищевказаний заповіт є нікчемним, так як складений з порушенням вимог щодо його посвідчення та форми, а саме: містить незастережені дописки та виправлення. Нікчемність заповіту та відсутність документів, які підтверджують право позивача на спадкування, позбавляє визнання за нею права власності.

3-я особа: приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Карпець О.М. у судове засідання не з`явилась, надавши заяву про розгляд справи без її участі, при ухваленні рішення покладається на розсуд суду.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Так, судом встановлено, що 15.07.2005 р. ОСОБА_3 склала заповіт, згідно з яким вона заповіла ОСОБА_2 належну їй на підставі Державного акту № 007613 земельну ділянку. Даний заповіт був посвідчений головою виконкому Войнихівської сільської ради Лубенського району Полтавської області Холодняк Н.І. та зареєстрований в реєстрі за № 64 (а.с.7).

В тексті цього заповіту, оригінал якого був оглянутий судом, маються незастережні виправлення, а саме: «сертифікат» виправлено на «Державний акт», а посадову особу, яка посвідчила заповіт, «секретар Охріменко С.С.» - на «Голова ОСОБА_4 ».

Відповідно до Державного акту № 007613, який зареєстровано 26.11.2004 р. в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 1175, ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка площею 2,860 га, що розташована на території Войнихівської сільської ради, з цільовим призначенням: ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки: 5322881200-08-002-0319 (а.с.6).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, про що Лубенським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) 17.02.2021 р. складено відповідний актовий запис № 218 (а.с.5).

Постановою приватного нотаріуса Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Карпець О.М. 17.08.2022 р. було відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на підставі Дублікату заповіту, виданого 26.11.2021 р. ОСОБА_5 , старостою виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, зареєстрованого в реєстрі за № 11-75, з тих підстав, що у ньому наявні закреслені слова та незастережні виправлення тексту (а.с.9).

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

У статті 1233 ЦК України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Загальні підстави недійсності правочину визначені статтею 215 ЦК України.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі статтею 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251, 1252 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування(частина перша статті 1251 ЦК України).

Вказане також закріплено положеннями статті 37 Закону України "Про нотаріат", підпунктом 5 пункту "б" частини першої статті 38 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Згідно з Інструкцією «Про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України», в редакції на час вчинення вищевказаного правочину, розділ 1, ч. 2 п.1, п.п.1) передбачалось, що в населених пунктах, де немає нотаріусів, посадові особи виконавчих комітетів окрім дій, передбачених у частині першій цієї статті, вчиняють також такі нотаріальні дії: посвідчують заповіти.

У статті 1257 ЦК України передбачено вичерпний перелік підстав для визнання заповіту недійсним та зазначено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Таке ж положення міститься і у частині 3 статті 203 ЦК України.

Зі змісту наведених норм вбачається, що дійсним, тобто таким, що відповідає вимогам закону є заповіт, який посвідчений уповноваженою особою, яка мала на це право в силу закону, відсутні порушення його форми та посвідчення, волевиявлення заповідача було вільним і відповідало його волі.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що особу ОСОБА_3 та її дієздатність під час складення заповіту перевірено уповноваженою на те особою головою виконавчого комітету Войнихівської сільської ради Лубенського району, в його присутності заповіт був підписаний власноручно ОСОБА_3 , з`ясована дійсна воля щодо розпорядження майном на випадок смерті. Крім того, зазначено місце складення заповіту, вказано дату й місце його посвідчення, реєстраційний номер в реєстрі (а.с.7).

Таким чином, суд вважає, що положення Порядку та відповідні норми ЦК України, зокрема, статті 1247 ЦК України, при посвідченні заповіту були дотримані.

Особистий підпис заповідача у заповіті свідчить про вільне волевиявлення заповідача, а обставини, які вплинули на волевиявлення заповідача, в ході судового розгляду не встановлені.

Технічні помилки (описки) у заповіті не впливають на його дійсність, не свідчать про порушення його форми та порядку посвідчення. Зазначене не є тими порушеннями, які впливають на форму та посвідчення заповіту, що було б підставою для визнання заповіту недійсним.

Така правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 12.01.2021 р. у справі № 397/1396/19, від 18.08.2021 р. (справа № 551/335/18).

Враховуючи те, що нотаріус в силу закону позбавлена можливості видати позивачці ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за заповітом, то за захистом своїх прав остання вимушена звернутися до суду.

Право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, яку вона заповіла позивачці, підтверджується відповідним Державним актом (а.с.6).

Із інформації, наданої 25.01.2023 р. Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області, також вбачається, що за даними Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) ЕКСП «Сула» Лубенського району Полтавської області гр. ОСОБА_3 (с. Піски) отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ПЛ № 0262808 на підставі розпорядження Лубенської райдержадміністрації від 03.03.1997 р. № 103 розміром3,89 в умовних кадастрових гектарах, зареєстрований за № 808.

Згідно з реєстром других примірників державних актів на право приватної власності на землю та договоріворенди,книг записівреєстрації державнихактів направо власностіна землюта направо постійногокористування землею,договорів орендиземлі станомна 31.12.2012взамін вищевказаногосертифікату ОСОБА_3 отримала Державнийакт направо власностіна земельнуділянку серіяПЛ №007613 на підставі розпорядження голови Лубенської районної державної адміністрації № 443 від 26.11.2002 р. площею 2,860 га, розташовану на території Войнихівської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрований за № 1175 від 26.11.2006 р., кадастровий № 5322881200-08-002-0319(а.с.21).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У ч.1 ст.1218ЦК України визначено,щодо складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За ч.1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до ст.1223ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ст.1222ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Як визначено ч.1,2 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

За ч.1 ст.1269ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Частиною 5 ст.1268ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1296ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Таким чином, з урахуванням наданих та досліджених доказів, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2 , а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст.4, 5, 12, 13, 81, 141, 142, 200, 206, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Лубенської об`єднаної територіальної громади Лубенського району Полтавської області (юридична адреса: 37500, м. Лубни, вул. Я. Мудрого, 33), третя особа приватний нотаріусЛубенського районногонотаріального округуПолтавської областіКарпець ОксанаМихайлівна(юридична адреса: 37500, м. Лубни, майдан Володимирський, 6, приміщення 36), про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку з кадастровим номером 5322881200:08:002:0319, загальною площею 2,860 га, розташовану на території Лубенської об`єднаної територіальної громади (колишня Войнихівська сільська рада Лубенського району Полтавської області), з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, безпосередньо до Полтавського апеляційного суду .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 09.02.2023 р.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду О.А. Коваленко