Рішення

від 02.02.2023 по справі 759/12027/21

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/12027/21

пр. № 2/759/131/23

02 лютого 2023 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Бабич Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Стеблецького В.В.

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Темпус» про встановлення факту перебування в трудових відносинах та відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває зазначена цивільна справа. Справа перебувала в провадженні судді Коваль О.А.

Позивач звернулася до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення вчиненого ОСОБА_4 , який є винним в ДТП, що сталося ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Києві, що потягнула смерть її сина ОСОБА_5 , який також був учасником даної дорожньої пригоди. Так, згідно уточнених позовних вимог від 08.06.2022 р. позивач просила стягнути з ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 227662,00 грн. та Товариства з обмеженою відповідальністю «Темпус», який є роботодавцем ОСОБА_4 , моральної шкоди в розмірі 227 662,00 грн. та встановити факт, що ОСОБА_4 перебував в трудових відносинах з ТОВ "Темпус".

Ухвалою суду під головуванням судді Коваль О.В., від 27.10.2021 р. закрито провадження по справі в частині позовних вимог ОСОБА_6 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про відшкодування шкоди, завданої злочином. (а.с. а.с. 178, том №1).

У зв`язку з перебуванням судді Коваль О.А. на лікарняному, 23.08.2022 року на підставі розпорядження №448 керівника апарату Святошинського районного суду м. Києва, здійснено повторний авторозподіл справи та згідно протоколу повторного автоматичного розподілу судових справ між суддями вказану справу передано в провадження судді Бабич Н.Д. (а.с. 224,225-226, том № 1)

Ухвалою судді від 05.09.2022 року справу прийнято до провадження та призначено підготовче засідання (а.с. 227, том №1)

Ухвалою суду від 07.12.2022 р. у справі закрито підготовче провадженя та призначено до судового розгляду(а.с. 11, том 2).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 , позовні вимоги з врахування їх уточнень від 08.06.2022 (а.с.208-213, том 1), підтримав та просив задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача ТОВ "Темпус" - Бондюк Б.В. позовні вимоги відносно ТОВ "Темпус", з врахуванням їх уточнень, не визнав, з підстав наданих у відзиві на позов (а.с.93-97, том №1), просив в задоволенні позову відмовити.

В судове засіданя відповідач ОСОБА_4 та/або його представник не з`явились повторно, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв та клопотань про відкладення до суду не надходило, причини неявки не відомі. 30.09.2021 р. до суду було надано відзив на позов, в якому проти вимог позивача, представник відповідача заперечував, просив в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 , відмовити (а.с. 45-48, том № 1).

Заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши у їх сукупності та співставленні надані суду докази, дійшов висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог з огяду на таке.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , 03 травня 2018 року, близько 22 год. 56 хв., керуючи вантажним сідловим тягачем "MAN TGA" державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом "Scmitz" державний номерний знак НОМЕР_2 , рухався в другій смузі для руху з чотирьох наявних по проїзній частину пр. Перемоги у напрямку вул. Чорнобильської у м. Києві. В цей час, позаду вантажного сідлового тягача "MAN TGA державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом "Scmitz" державний номерний знак НОМЕР_2 , в попутному з ним напрямку в четвертій смузі для руху рухався мотоцикл "Yamaha XV900A" державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_5 .

Під час руху ОСОБА_4 , допустив порушення вимог п.п. 1.5, 2.3Б, 10.1 та 10.3 ПДР України: п. 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 10.1: перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п. 10.3: у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.

Порушення вказаних вимог ПДР України з боку водія ОСОБА_4 виявилось в тому, що він, керуючи вантажним сідловим тягачем "MAN TGA державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом "Scmitz" державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись в другій смузі для руху з чотирьох наявних по вищезазначеній ділянці проїзної частини, перед зміною напрямку руху, пов`язаною з виконанням маневру перестроювання в четверту смугу для руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки і її змінами, не переконався, що цей його маневр буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам руху, не надав дорогу мотоциклу "Yamaha XV900A" державний номерний знак НОМЕР_3 , що рухався в попутному з ним напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтися, продовжував рух далі створивши водію мотоцикла "Yamaha XV900A" державний номерний знак НОМЕР_3 небезпеку для руху, внаслідок чого, навпроти будинку № 142 по пр. Перемоги в м. Києві відбулося падіння мотоцикла "Yamaha XV900A" державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_5 .

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди водій мотоцикла "Yamaha XV900A" державний номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_5 , від отриманих тілесних ушкоджень, помер на місці пригоди.

Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 04.10.2019 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки. Цивільний позов ОСОБА_7 - задоволено частково. Зокрема, з ПрАТ "СК "Провідна" на користь ОСОБА_7 у відшкодування матеріальної шкоди стягнуто 100000 (сто тисяч) грн. З ОСОБА_4 та ТОВ «Темпус» стягнуто солідарно на користь ОСОБА_7 у відшкодування матеріальної шкоди - 37292 грн. У відшкодування моральної шкоди, стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ТОВ "Темпус" на користь ОСОБА_7 - 100000 (сто тисяч) грн. У відшкодування моральної шкоди, стягнуто з ПрАТ "СК "Провідна" на користь ОСОБА_7 - 44676 грн. Цивільні позови ОСОБА_8 , ОСОБА_3 - задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ТОВ "Темпус" на їх користь по 100000 (сто тисяч) грн. кожному у відшкодування моральної шкоди. У відшкодування моральної шкоди, стягнути з ПрАТ "СК "Провідна" на користь ОСОБА_8 - 44676 грн. У відшкодування моральної шкоди, стягнуто з ПрАТ "СК "Провідна" на користь ОСОБА_3 - 44676 грн. (а.с. 7-9, том №1).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 22.01.2020 року вирок Святошинського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2019 року щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України в частині цивільних позовів потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ТОВ «Темпус» ПрАТ «СК» Провідна» скасовано та направлено справу в цій частині на новий розгляд в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. В іншій частині вирок залишено без змін. (а.с. 10-12, том №1).

Постановою Верховного суду від 10.06.2020 р. вирок Святошинського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 22 січня 2020 року залишено без зміни, а касаційну скаргу захисників Федчишина Анатолія Савелійовичата Зейкана Ярослава Павловича в інтересах засудженого ОСОБА_4 - без задоволення.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 2 ст. 1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до ч.5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ст. 24 КЗпП України).

Згідно ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом встановлено, що рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 14.05.2021 р., яке набрало законної сили 15.06.2021 року, встановлено, що ОСОБА_4 в день дорожньо-транспортної пригоди 03 травня 2018 року керував транспортним засобом вантажним сідловим тягачем "MAN TGA" державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом "Scmitz" державний номерний знак НОМЕР_2 , на правовій підставі, зокрема згідно цивільно-правового договору № 23/04-18 від 23.04.2018 року, у зв"язку з чим є відповідальною особою (а.с. 2-8, том №2).

Відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Таким чином, обставини, які встановлені в рішенні Святошинського районного суду м. Києва від 14.05.2021 р., а саме те, що ОСОБА_4 на момент дорожньо-транспортної пригоди 03 травня 2018 року, не перебував в трудових відносинах з ТОВ "Темпус". доказуванню в силу ч. 4, ч. 5 ст. 82 ЦПК України не підлягають.

В зв`язку з чим суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_3 до ТОВ "Темпус" про відшкодування моральної шкоди в розмірі 227 662,00 грн. та встановлення факту, що ОСОБА_4 перебував в трудових відносинах з ТОВ "Темпус".

Щодо позовних вимог ОСОБА_3 до відповідача ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 227662,00 грн., суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині в повному обсязі.

Так, згідно ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Як встановлено судом, та не оспорювалось учасниками процесу ОСОБА_3 , є матір`ю ОСОБА_5 , який загинув в ДТП, що сталося ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Києві з вини ОСОБА_4 .

За змістом статей 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Тобто, ч. 1 ст. 1167 ЦК України визначає: по-перше, відповідальну за моральну шкоду особу, а саме, особу, яка її завдала; та по-друге, загальні умови відшкодування моральної шкоди - і серед інших, - наявність вини заподіювача, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Згідно ч.2, ч.5 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Виходячи з вищезазначених приписів законодавства суд зазначає, що позиває має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, а цивільно-правова відповідальність за завдану позивачу шкоду лежить на відповідачеві по справі - ОСОБА_4 , як володільця джерела підвищеної небезпеки, внаслідок дій якого було завдано шкоду позивачам, незалежно від наявності його вини у скоєні ДТП.

Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням суті позовних вимог, характеру дій особи, яка спричинила шкоду, фізичних та моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Як зазначено у пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до пункту 9 вказаної Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Керуючись вимогами розумності та справедливості, суд визначає розмір грошового відшкодування моральної шкоди в сумі 227 662,00 грн., які слід стягнути з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 23, 203, 204, 215, 525, 526, 610, 627, 629, 631, 979, 982, 998, 1167, 1187 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 81, 82, 89, 130, 133, 141, 223, 263-266 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Темпус» про встановлення факту перебування в трудових відносинах та відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду, заподіяну злочином в розмірі 227 662,00 грн. (двісті двадцять сім тисяч шістсот шістдесят дві гривні нуль копійок).

В задоволенні інших позовних вимог,- відмовити

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 09.02.2023 року.

Зазначити дані позивача: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

Зазначити дані відповідача: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - відсутній в матеріалах справи, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;

Зазначити дані відповідача: Товариство з обмеженою відповідальні стю "Темпус", код ЄДРПОУ: 38261367, юридична адреса: м.Київ, вул. Січових Стрільців, 37-41.

Суддя: Бабич Н.Д.