Ухвала

від 06.02.2023 по справі 759/1996/23

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/706/23

ун. № 759/1996/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2023 року Слідчий суддя Святошинського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , та прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №12022111050000298 від 01.02.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, про накладення арешту на майно,-

встановив:

До суду надійшло клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №12022111050000298від 01.02.2022 року, про арешт майна.

Вказане клопотанняобґрунтовується тим,що Обухівською окружною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12022111050000298 від 01.02.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що службові особи місцевих рад та об`єднаних територіальних громад Київської області за попередньою змовою із службовими особами Головного управління Держгеокадастру у Київській області, шляхом зловживання службовим становищем всупереч інтересам служби, виділили близько 5000 земельних ділянок лісового фонду, які перебувають у постійному користуванні ДП «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс», що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам держави.

Відповідно до даних публічної кадастрової карти стало відомо про те, що частина земельних ділянок лісогосподарського призначення передані у приватну власність, які накладаються на землі лісового фонду, а саме: 3221082002:03:001:0161; 3221082002:03:001:0062; 3221082002:03:001:0019; 3221082002:03:001:0109; 3221082002:03:001:0108; 3221082002:03:001:0046; 3221082002:03:001:0047; 3221082002:03:001:0029; 3221082002:03:001:0028; 3221082002:03:001:0024; 3221082000:07:008:0457; 3221082000:07:008:0421; 3221082000:07:008:0328; 3221082000:07:008:0327; 3221082000:07:008:0250; 3221082000:07:008:0318; 3221082000:07:008:0317; 3221082000:07:008:0245 загальною площею 6,4729 га.

За наданою інформацією ДП «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс» земельні ділянки з кадастровими номерами 3221082002:03:001:0161; 3221082002:03:001:0062; 3221082002:03:001:0019; 3221082002:03:001:0109; 3221082002:03:001:0108; 3221082002:03:001:0046; 3221082002:03:001:0047; 3221082002:03:001:0029; 3221082002:03:001:0028; 3221082002:03:001:0024; 3221082000:07:008:0457; 3221082000:07:008:0421; 3221082000:07:008:0328; 3221082000:07:008:0327; 3221082000:07:008:0250; 3221082000:07:008:0318; 3221082000:07:008:0317; 3221082000:07:008:0245 накладаються на землі лісового фонду Кварталу 14 Бородянського агролісництва ДП «СЛП «Київоблагроліс» (с. Загальці) 6,4729 га.

Однак, зазначені земельні ділянки відносяться до земель лісогосподарського призначення, рішення про припинення право користування на вказані земельні ділянки, в порядку передбаченого ст. ст. 83, 84, 150 Земельного кодексу України, не приймалися.

Згідно ст. 55 Земельного кодексу України, до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Пунктом 4 статті 84 Земельного кодексу Українипередбачено, що до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, в тому числі, землі лісогосподарського призначення.

Згідно з ст.7 Лісового Кодексу ліси, розташовані в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу.

Відповідно до ст.8 Лісового Кодексу у державній власності перебувають усі ліси, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається й реалізується державою в особі Кабінету Міністрів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій згідно із законом.

Використанню лісогосподарськихземель заїх цільовимпризначенням законодавствонадає пріоритет:складовою охорониземель єзахист лісовихземель тачагарників віднеобгрунтованого їхвилучення дляінших потреб,що передбаченоп.«б»ч.1ст.164Земельного Кодексу.

Згідно з п.5 «Прикінцевих положень» Лісового Кодексу доодержання вустановленому порядкудержавними лісогосподарськимипідприємствами державнихактів направо постійногокористування земельнимилісовими ділянками,документами,що підтверджуютьце правона ранішенадані землі,є планово-картографічніматеріали лісовпорядкування.

Згідно із ч.2 ст.149 Земельного Кодексу вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Ст. 55 Закону України «Про землеустрій», передбачено, що встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.

Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка.

У разі, якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо), межові знаки можуть не встановлюватися.

Власники землі та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов`язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка.

Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам, у тому числі орендарям.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником земельної ділянки з кадастровим номером 3221082002:03:001:0019 являється ОСОБА_4 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником земельної ділянки з кадастровим номером 3221082002:03:001:0062 являється ОСОБА_5 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником земельної ділянки з кадастровим номером 3221082002:03:001:0109 являється ОСОБА_6 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником земельної ділянки з кадастровим номером 3221082000:07:008:0457 являється ОСОБА_7 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником земельної ділянки з кадастровим номером 3221082002:03:001:0108 являється ОСОБА_8 .

Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо власника земельної ділянки з кадастровим номером 3221082000:07:008:0421 в реєстрі відсутня.

Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо власника земельної ділянки з кадастровим номером 3221082000:07:008:0328 в реєстрі відсутня.

Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо власника земельної ділянки з кадастровим номером 3221082000:07:008:0327 в реєстрі відсутня.

Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо власника земельної ділянки з кадастровим номером 3221082000:07:008:0318 в реєстрі відсутня.

Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо власника земельної ділянки з кадастровим номером 3221082000:07:008:0317 в реєстрі відсутня.

Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо власника земельної ділянки з кадастровим номером 3221082000:07:008:0250 в реєстрі відсутня.

Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо власника земельної ділянки з кадастровим номером 3221082000:07:008:0245 в реєстрі відсутня.

Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо власника земельної ділянки з кадастровим номером 3221082002:03:001:0161 в реєстрі відсутня.

Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо власника земельної ділянки з кадастровим номером 3221082002:03:001:0047 в реєстрі відсутня.

Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо власника земельної ділянки з кадастровим номером 3221082002:03:001:0046 в реєстрі відсутня.

Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо власника земельної ділянки з кадастровим номером 3221082002:03:001:0029 в реєстрі відсутня.

Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо власника земельної ділянки з кадастровим номером 3221082002:03:001:0028 в реєстрі відсутня.

Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо власника земельної ділянки з кадастровим номером 3221082002:03:001:0024 в реєстрі відсутня.

Таким чином, вказані вище земельні ділянки, з наступними кадастровими номерами: 3221082002:03:001:0161; 3221082002:03:001:0062; 3221082002:03:001:0019; 3221082002:03:001:0109; 3221082002:03:001:0108; 3221082002:03:001:0046; 3221082002:03:001:0047; 3221082002:03:001:0029; 3221082002:03:001:0028; 3221082002:03:001:0024; 3221082000:07:008:0457; 3221082000:07:008:0421; 3221082000:07:008:0328; 3221082000:07:008:0327; 3221082000:07:008:0250; 3221082000:07:008:0318; 3221082000:07:008:0317; 3221082000:07:008:0245 є предметом правопорушення в кримінальному провадженні, а також можуть бути використані для забезпечення можливого цивільного позову та зберігатися до набрання законної сили судовим рішенням по вказаним речовим доказам у кримінальному провадженні.

17.01.2023 винесено постанову про визнання речовими доказами земельні ділянки з кадастровими номерами 3221082002:03:001:0161; 3221082002:03:001:0062; 3221082002:03:001:0019; 3221082002:03:001:0109; 3221082002:03:001:0108; 3221082002:03:001:0046; 3221082002:03:001:0047; 3221082002:03:001:0029; 3221082002:03:001:0028; 3221082002:03:001:0024; 3221082000:07:008:0457; 3221082000:07:008:0421; 3221082000:07:008:0328; 3221082000:07:008:0327; 3221082000:07:008:0250; 3221082000:07:008:0318; 3221082000:07:008:0317; 3221082000:07:008:0245.

З метою всебічного, повного й неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також з метою припинення злочинної діяльності, попередження збитків, що можуть бути заподіяні Державі діями щодо перереєстрації земельних ділянок, виникла необхідність у накладенні арешту на це майно.

Прокурор у судовому засіданні вимоги клопотання підтримав.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши доводи прокурора, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення, виходячи із наступного.

Згідно з ч.1ст.131 КПК України- заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Статтею 170 КПК Українипередбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.2ст.170 КПК України,арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п.1 ч.2ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 КПК України.

Згідно ч.10ст.170 КПК України,арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ч.2ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для накладення арешту на вищевказане майно, оскільки прокурором доведено, що, у разі незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, існують ризики приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, пересування, передачі, відчуження цього майна.

Керуючись ст.ст.170-173,175,309,372,392,532 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №12022111050000298від 01.02.2022,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.364 КК України, про накладення арешту на майно, задовольнити.

Накласти арештна земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221082002:03:001:0161; 3221082002:03:001:0062; 3221082002:03:001:0019; 3221082002:03:001:0109; 3221082002:03:001:0108; 3221082002:03:001:0046; 3221082002:03:001:0047; 3221082002:03:001:0029; 3221082002:03:001:0028; 3221082002:03:001:0024; 3221082000:07:008:0457; 3221082000:07:008:0421; 3221082000:07:008:0328; 3221082000:07:008:0327; 3221082000:07:008:0250; 3221082000:07:008:0318; 3221082000:07:008:0317; 3221082000:07:008:0245,

із забороною державним органам та органам нотаріату здійснювати будь-які реєстраційні дії в тому числі і реєстрацію (перереєстрацію), пов`язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників, будівництва на них об`єктів нерухомості, а також забороною здійснення вирубки зелених насаджень (лісових насаджень), із забороною відділу містобудування та архітектури місцевих рад вчиняти дії по видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, із забороною Державним органам вчиняти дії по реєстрації дозвільних документів на забудову земельної ділянки.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, без виклику якої було постановлено ухвалу, - строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії даної ухвали.

Повний текст ухвали складено та оголошено 09.02.2023 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1