Постанова

від 02.02.2023 по справі 707/1884/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/62/23Головуючий по 1 інстанціїСправа №707/1884/21 Категорія: 301010100 Морозов В.В. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2023 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:

Новікова О.М., Вініченка Б.Б., Гончар Н.І., за участю секретаря Чуйко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 03 листопада 2022 року (повний текст судового рішення виготовлено 11 листопада 2022 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Міністерства фінансів України, товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», третя особа: Міністерство енергетики України, про скасування рішення про державну реєстрацію прав і припинення права власності на майно та припинення права користування, визнання права власності на майно,

в с т а н о в и в :

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що між сторонами існує спір з приводу права власності та права користування житловим будинком з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування підстав позову зазначено про таке.

Згідно з погосподарськими книгами Мошнівської сільської ради за 1986-1990 роки, за 1991-1995 роки, за 1996-2001 роки житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 обліковувався як колгоспний Позивач проживає у вказаному будинку і зареєстрований за цією ж адресою з 1987 року. Будинок наданий йому як голові колгоспного двору та членам його сім`ї для проживання.

Згідно з погосподарськими книгами Мошнівської сільської ради за 2001-2005 роки, 2006-2010 роки, 2016-2020 роки, вказаний житловий будинок з надвірними спорудами наданий позивачу як голові господарства та членам його сім`ї для проживання. Позивач проживає в цьому будинку разом із сім`єю.

Вищевказані документи свідчать, що цей будинок ніколи небув службовим і ніколи не належав Публічному акціонерному товариству «Укртрансгаз». Спочатку дане домоволодіння було колгоспним двором, а потім перейшло до об`єктів комунальної власності Мошнівської сільської ради.

Відповідно до погосподарського та земельно-кадастрового обліку земельна ділянка по АДРЕСА_1 з 1987 року обліковувалась за позивачем. Даний факт підтверджується довідкою виконкому Мошнівської сільської ради №512/02- 09 від 13.11.2019 року.

Рішенням Мошнівської сільської ради № 5-5 від 19.12.2006 року ця земельна ділянка площею 0,2120 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства надана позивачеві у власність. На підставі цього рішення йому виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №128280 від 20.04.2007 року. Кадастровий номер земельної ділянки №7124985000:03:004:0043.

23 квітня 2015 року позивач звернувся до Мошнівської сільської ради з заявою про передачу йому вказаного житлового будинку в приватну власність.

Рішенням Мошнівської сільської ради № 46-10/VI від 21 травня 2015 року житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , передані з комунальної власності йому безкоштовно у приватну власність. Вказане рішення є чинним і ніким не оскаржено.

В березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до уповноважених осіб з метою виготовлення нового технічного паспорту на спірний житловий будинок, у результаті чого дізнався, що право власності на цю нерухомість зареєстровано за іншою особою.

02.07.2019 року він звертався до суду з позовом про визнання за ним права власності на житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 за набувальною давністю. У позові було відмовлено в зв`язку із невірно обраним способом захисту його порушеного права.

В ході розгляду цієї справи позивачеві стало відомо, що власником спірного будинку є Держава Україна в особі Міністерства фінансів України.

З`ясувалось, що технічний паспорт на належний йому житловий будинок виготовлений 05 липня 2013 року на замовлення ПАТ «Укртрансгаз». В технічному паспорті зазначено, що житловий будинок з прибудовами, гараж, літня кухня та погріб збудовані до 1985 року. Всі інші будівлі в 1987 році та 1996-1998 роки були збудовані особисто позивачем. Даний факт підтверджує актом опитування сусідів від 03.12.2019 року.

Тобто, відповідач у справі до даних будівель не має ніякого відношення, так як будівництво проводилось особисто позивачем.

Крім того, право власності на вказаний житловий будинок первісно було зареєстроване за Міністерством енергетики та вугільної промисловості України 01.11.2016.

Реєстрація права власності Міністерства енергетики та вугільної промисловості України на спірний житловий будинок проведена 09.11.2016.

Право власності Міністерства енергетики та вугільної промисловості України на спірний житловий будинок зареєстроване виключно на підставі: довідки виконавчого комітету Мошнівської сільської ради №189/02-09 від 14.05.2013 року та технічного паспорта на житловий будинок.

Довідку виконавчого комітету Мошнівської сільської ради №189/02-09 від 14.05.2013 року видано з порушенням вимог ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції чинній на той момент), оскільки вона завірена не головою Мошнівської сільської ради (очолює виконавчий комітет та представляє інтереси територіальної громади), а підписом секретаря Мошнівської сільської ради - Хижняк С.Є., що є порушенням пунктів 7, 14 ч. 4 ст. 42 зазначеного Закону.

Позивач вважає, що реєстрація права власності на житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 за Міністерством енергетики та вугільної промисловості України відбулась незаконно.

Цей будинок ніколи не обліковувався за Міністерством енергетики та вугільної промисловості України. Довідка, на підставі якої здійснено державну реєстрацію права власності, не може підміняти правовстановлюючий документ на майно, як і слугувати підставою його виникнення. Довідка суперечить даним погосподарських книг на вказане домоволодіння і видана з порушенням вимог ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції чинній на той момент).

Тим більше,що земельнаділянка підзазначеним житловимбудинком перебувалана той момент у його приватній власності.

Таким чином, державний реєстратор порушив вимоги ст.18 та ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що є підставою для скасування даного рішення та припинення права власності на дане майно.

В подальшомуна підставірозпорядження КабінетуМіністрів України№1087-рвід 15.11.2019 року право власності на вказане майно було зареєстроване за Міністерством фінансів України.

При цьому,рішення продержавну реєстраціюзалишилось теж самеі номерзапису в Державному реєстріречових правна нерухомемайно - тойже самий,що такожсуперечить вимогам чинного законодавства.

Так як останнім власником згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №217868081 від 27.07.2020 року є Держава Україна в особі Міністерства фінансів України, то вказане право необхідно припинити.

В теперішній час користувачем даного майна є Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України».

Право користування є похідним від права власності. В разі припинення права власності Держави Україна в особі Міністерства фінансів України припиняється і право користування даним майном у ТОВ «Оператор газотранспортної системи України».

Так як рішенням Мошнівської сільської ради № 46-10/VI від 21 травня 2015 року житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 передано позивачеві безкоштовно у приватну власність, то за ним можливо визнати право власності на дане майно.

На підставі таких доводів позивач просив суд:

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 32293094 від 09.11.2016 року о 14 год. 35 хв. 28 сек., прийняте державним реєстратором Золотоніської районної державної адміністрації Мусієнко Альоною Володимирівною про реєстрацію права власності на житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 ;

- припинити право власності Держави Україна в особі Міністерства фінансів України на житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №17358342, дата та час державної реєстрації 01.11.2016 року о 18 год. 29 хв. 28 сек. здійснені державним реєстратором Золотоніської районної державної адміністрації Мусієнко Альоною Володимирівною;

- припинити право користування Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №37565636, дата та час державної реєстрації 28.07.2020 року о 15 год. 40 хв. 51 сек. Здійснено державним реєстратором виконавчого комітету Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області Грязоном Романом Миколайовичем;

- визнати за позивачем право власності на житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 .

Судові витрати просив стягнути з відповідачів на свою користь.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 03 листопада 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи таке рішення, суд встановив, що ОСОБА_1 набув право на приватизацію спірного будинку на підставі рішення Мошнівської сільської ради № 46-10/VI від 21.05.2015. Це право позивач вчасно не реалізував.

Вимогу про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень № 32293094 від 09.11.2016 року суд визнав необґрунтованою та передчасною, оскільки згідно з рішенням Мошнівської сільської ради № 46-10/VI від 21.05.2015 року позивач набув право на приватизацію спірного будинку, а не набув його у власність, а тому рішення про реєстрацію права власності за відповідачем, на думку суду, не може порушувати права позивача до завершення відповідної процедури приватизації, тому до задоволення не підлягає.

Позовні вимоги про припинення права власності Держави Україна в особі Міністерства фінансів України та припинення права користування ТОВ Оператор газотранспортної системи України є похідними від вимоги про скасування державної реєстрації права власності, тому за рішенням суду також не підлягають до задоволення.

У задоволенні вимоги про визнання права власності за позивачем на спірний будинок суд відмовив у зв`язку з обранням невірного способу захисту, оскільки позивач, набувши право на приватизацію житлового будинку, цим право не скористався, жодних доказів спроб здійснити приватизацію спірного будинку позивач суду не надав.

Не погоджуючись з цим рішенням, вважаючи його незаконним та необґрунтованим, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішенням Мошнівської сільської ради № 46-10/VI від 21.05.2015 позивачеві надано право на приватизацію спірного житлового будинку. Таке право не обмежене у строках його реалізації. А реєстрація права власності на інших осіб перешкоджає провести приватизацію.

Досліджуючи реєстраційну справу, суд залишив поза увагою, що реєстрація права власності на спірне домоволодіння відбулась незаконно, на підставі виключно заяви невідомої особи, яка діяла на підставі довіреності. Однак копія довіреності відсутня в реєстраційній справі.

Крім того, в реєстраційній справі відсутні й інші документи (рішення про державну реєстрацію від 09.11.2016 спірного житлового будинку за Міністерством енергетики та вугільної промисловості України).

На балансі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України вказаний будинок ніколи не обліковувався.

Спірне житло не було відомчим. Визнаючи його відомчим, суд не з`ясував правовий статус цього будинку на момент заселення позивача та під час проживання.

Довідка сільської ради, на підставі якої право власності на спірне домоволодіння зареєстровано за відповідачем, не входить до переліку вичерпних для реєстрації документів, визначених у ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в ред., чинній на момент проведення реєстрації).

Отже, спірний житловий будинок за Міністерством фінансів України зареєстровано незаконно. Тому користування ним Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» також є незаконним.

Наявність чинної реєстрації права власності за юридичними особами перешкоджає позивачеві реалізувати право на приватизацію даного житлового будинку.

Суд першої інстанції не звернув уваги на доводи позивача про незаконність реєстрації права власності та права користування за відповідачами, що є підставою для скасування рішення суду.

Суд помилково не застосував ст. 381 ЦК України, згідно з якою садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями. У разі відчуження житлового будинку вважається, що відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд першої інстанції не надав оцінки доводам позовної заяви про те, що фактично відповідачі незаконно отримали у власність будинок, який знаходиться на належній позивачеві на праві власності земельній ділянці. Будинок не може бути без землі.

Апелянт не погоджується з висновком суду про преюдиційність обставин, встановлених рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 23.02.2021 року у справі № 707/1642/19, оскільки предмет позову був інший, а рішення ухвалено за іншим складом учасників справи.

На підставі таких аргументів апелянт просить скасувати оскаржуване рішення, а його позов задовольнити, понесені витрати стягнути з відповідачів.

На апеляційну скаргу надійшли відзиви від Міністерства фінансів України та ТОВ «Оператор газотранспортної системи України».

У своєму відзиві Міністерство фінансів України заперечує проти апеляційної скарги позивача. Стверджує, що спірний житловий будинок обліковується набалансі ТОВ «Оператор ГТСУкраїни». Право власності за держава Україна в особі Міністерства фінансів України зареєстровано 28.07.2020. Зазначений будинок був переданий ТОВ «Оператор ГТС України» на праві господарського відання. В своїй позовній заяві позивач зазначає, що житловий будинок, в якому він проживає зі своєю родиною ніколи не був службовим і ніколи не належав ПАТ «Укртрансгаз». Проте, позивач до своєї позовної заяви додає в якості доказу копію листа виконавчого комітету Мошнівської сільської ради № 189/02-09 від 14.05.2013 року, де зазначено: «Виконком Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області повідомляє, що службовий житловий будинок операторів ГРС Мошни Золотоніського ЛВУМГ УМГ «Черкаситрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз» обліковується за адресою: АДРЕСА_1 .». Також позивач, вважаючи себе власником спірного майна, не надає жодного правовстановлюючого документу на майно, який би підтверджував набуття ним права власності на цей будинок.

Рішення суду вважає законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

У відзиві ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» звертається увага на те, що первинна реєстрація в державному реєстрі речових прав спірного будинку як державного майна проведена 01.11.2016, а в 2020 році перереєстровано на Міністерство фінансів України та на праві господарського відання передано ТОВ «Оператор газотранспортної системи України». Земельна ділянка під будинком перебуває у постійному користуванні АТ «Укртрансгаз» на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії І-ЧР №000191, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №191 від 04.07.2002, виданого ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» для розміщення та обслуговування господарських будівель і споруд в адмінтериторії Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області. Державний акт є дійсним.

Погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

З матеріалів справи встановлено такі обставини.

ОСОБА_1 з 1987 року проживає у житловому будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями з погосподарських книг Мошнівської сільської ради за 1986-1990 роки, за 1991-1995 роки, 1996-2000 роки, 2001-2005 роки, 2006-2010 роки, 2016-2020 роки. У них зазначено, що ОСОБА_1 є головою господарства за цією адресою і проживав в цьому будинку разом з членами своєї родини. Місце роботи ОСОБА_1 Золотоніське лінійне управління газопроводу (а.с. 18-24, т. 1).

На підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 20.04.2007 року серії ЯЕ № 128280 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,2120га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 7124985000:03:004:0043 по АДРЕСА_1 на підставі рішення Мошнівської сільської ради від 19.12.2006 р. № 5-5 (а.с. 12, т. 1).

Право власності на вказану земельну ділянку ОСОБА_1 зареєстровано 23.12.2019, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-7113177502019 (а.с. 13, т. 1).

З 1987 року і по даний час земельний податок сплачувався в повному обсязі. З 1987 року, згідно погосподарського та земельно-кадастрового обліку земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 обліковується за ОСОБА_1 , згідно довідки від 13.11.2019 року №512/02-09, виданої виконкомом Мошнівської сільської ради (а.с. 11 т. 1).

Відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії I-ЧР № 000191 від 04.07.2002 року дочірній компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» Черкаською районною державною адміністрацією надано у постійне користування 0,1006га землі в межах згідно з планом користування в адмінтериторії Мошнівської сільської ради для розміщення та обслуговування існуючих будівель та споруд відповідно до розпорядження Черкаської райдержадміністрації від 13.06.2002 р. № 221 (а.с. 32, т. 1).

Відповідно до довідки виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області від 14.05.2013 року № 189/02-09, яку видано Золотоніському лінійному виробничому управлінню магістральних газопроводів Філії Управління магістральних газопроводів Черкаситрансгаз ПАТ Укртрансгаз, службовий житловий будинок операторів ГРС Мошни Золотоніського ЛВУМГ УМГ Черкаситрансгаз ПАТ Укртрансгаз обліковується за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 34, т. 1).

05.07.2013 виготовлено технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 на замовлення Держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України у повному господарському віданні ПАТ Укртрансгаз. У характеристиці будинку, господарських будівель та споруд: житловий будинок А-1 (рік побудови 1985), прибудова (рік побудови 1985), гараж-літня кухня (рік побудови до 1984 р.), погріб (рік побудови 1985), вбиральня (рік побудови 1998), сарай (рік побудови 1998), 2 теплиці (тимчасові будівлі -1987 р.), навіс (тимчасова будівля -2000 р.) (а.с. 15-17, 71-76, т. 1).

23.04.2015 ОСОБА_1 звернувся до Мошнівської сільської ради із заявою, в якій просив розглянути питання приватизації будинку за адресою АДРЕСА_1 , в якому він і його сім`я проживають з 1987 року (а.с. 26, т. 1).

Рішенням № 46-10/VI від 21.05.2015 (а.с. 27, т. 1) Мошнівська сільська рада вирішила передати безкоштовно з комунальної власності Мошнівської сільської ради Черкаського району у приватну власність житловий будинок з надвірними спорудами (будинок оператора ГРС) ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 . Надано дозвіл ОСОБА_1 на приватизацію житлового будинку з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_1 .

03.12.2019 року сусідами ОСОБА_1 складено акт, який посвідчено секретарем сільської ради, на підтвердження факту, що реконструкцію будинку та добудову до нього, за адресою: АДРЕСА_1 , здійснено виключно за власні кошти та сили ОСОБА_1 (а.с. 25 т. 1).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 13.03.2019 року № 159321947 житловий будинок по АДРЕСА_1 перебуває у державній власності Міністерства енергетики та вугільної промисловості України. Дата та час державної реєстрації 01.11.2016 р., № запису 17358342. Підстава внесення запису рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 32293094 від 09.11.2016 р., державний реєстратор Золотоніської РДА Черкаської області Мусієнко А.В. Підстава виникнення права власності витяг з єдиного реєстру об`єктів державної власності, серія та № 10-15-13273, виданий 12.07.2016, видавник: Фонд Державного майна України, технічний паспорт, виданий 05.07.2013 р. КП ЧООБТІ (а.с. 28, т. 1).

Листом від 26.11.2020 р. № 116 Центр надання адміністративних послуг Золотоніської РДА Черкаської області повідомило, що державна реєстрація житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 проводилася відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Реєстраційна дія проводилася на підставі поданих оригіналів документів, а саме: витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності серія та номер 10-15-13273, виданого Фондом державного майна України від 12.07.2016 р., технічного паспорту від 05.07.2013 р., виданого Черкаським обласним об`єднаним бюро технічної інвентаризації, довідки № 189/02-09 від 14.05.2013 р., виданої Мошнівською сільською радою (а.с. 29 т. 1).

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованим 27.07.2020 року № 217868081, житловий будинок по АДРЕСА_1 перебуває у державній власності Держави Україна в особі Міністерства фінансів України. Дата та час державної реєстрації 01.11.2016 р., № запису 17358342. Підстава внесення запису рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 32293094 від 09.11.2016 р., державний реєстратор Золотоніської РДА Черкаської області Мусієнко А.В. Підстава виникнення права власності розпорядження 1087-р від 15.11.2019 р. КМУ, постанова від 15.11.2019 року КМУ, постанова № 840 від 18.09.2019 р. КМУ, Закону України Про управління об`єктами державної власності (а.с. 36, 69, 233-234 т. 1).

Відповідно витягу від 31.07.2020 року № 218556470 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна житловий будинок по АДРЕСА_1 перебуває у державній власності Держави Україна в особі Міністерства фінансів України. Користувач ТОВ Оператор газотранспортної системи України, якому передано майно на праві господарського відання на 15 років згідно з Постановою КМУ від 18.09.2019 р. № 840. Підстава державної реєстрації договір про передачу на праві господарського відання державного майна, що перебуває у державній власності та використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубами, серія та номер: 13010-05/197, виданий 21.11.2019 року Міністерством фінансів України, ТОВ Оператор газотранспортної системи України, акт приймання-передачі від 01.01.2020 р. АТ Укртнансгаз та ТОВ Оператор газотранспортної системи України. Підстава внесення запису рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 53396592 від 31.07.2020 державного реєстратора Грязон Р.М. виконавчого комітету Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (а.с. 70, 266-267).

21 листопада 2019 року між Міністерством фінансів України, визначеним розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про визначення уповноваженого органу управління державним майном газотранспортної системи, що використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами» від 15.11.2019 №1087-р, уповноваженим органом управління державним майном, що використовується в процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами (уповноважений орган), з однієї сторони, а також Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» з іншої сторони укладено договір № 13010-05/197 про передачу на праві господарського відання державного майна, що перебуває у державній власності та використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами (а.с. 236-249 т.1).

01.01.2020 року між АТ «Укртрансгаз» та ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» підписано акт приймання-передачі державного майна, що використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, перелік якого додається.

Відповідно до відомостей про державне майно, що не увійшло до статутного фонду господарської організації станом на 01.01.2020 р. АТ «Укртрансгаз», які є додатком до акту приймання-передачі від 01.01.2020, житловий будинок по АДРЕСА_1 входить до вказаного переліку (а.с. 77-81, 250-254 т. 1).

Відповідно до п. 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.07.2021 № 833-р «Деякі питання управління об`єктами державної власності» Міністерство енергетики України визначено уповноваженим органом управління державним майном газотранспортної системи та корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі АТ «Магістральні газопроводи України» (код ЄДРПОУ 41089111), яке в свою чергу є засновником ТОВ «Оператор газотранспортної системи України».

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 23.02.2021 року (набрало законної сили 03.03.2021) у справі № 707/1642/19 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укртрансгаз», Міністерства енергетики та захисту довкілля України як правонаступника Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, треті особи: Мошнівська сільська рада, Міністерство фінансів України та Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про визнання права власності на нерухоме майно.

Підставою для звернення з цим позовом вказується незаконність реєстрації спірного житлового будинку за відповідачами. Позивач вважає, що державна реєстрація права власності та права користування унеможливлює завершення ним процедури приватизації, яка не обмежена у часі.

Переглядаючи рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної інстанції, колегія суддів керується наступним.

Щодо преюдиційності обставин, встановлених рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 23.02.2021 року у справі № 707/1642/19.

Відповідно до пункту 72 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року (рішення чинне з 6 листопада 2002 року, заява № 48553/99) в справі «Совтрансавто-Холдінг» проти України», у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (аналогічний висновок мається також і в рішенні Суду по справі «Брумареску проти Румунії», пункт 61).

Відповідно до п. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Предмет позову та однаковий склад учасників, на що наголошує апелянт, не є обов`язковим для визнання рішення преюдиційним. Так, сторонами у справі мають бути ті ж особи/особа, стосовно яких встановлено обставини, однак суб`єктний склад сторін у справі не обов`язково має бути повністю тотожним (постанова Верховного Суду України від 16.08.2017 у справі №6-490цс17).

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 23.02.2021 року у справі № 707/1642/19 ухвалено щодо ОСОБА_1 щодо одного і того самого спірного майна. У рішенні встановлено факти, які мають значення при вирішенні цієї справи.

У справі № 707/1642/19 рішенням суду від 23.02.2021 встановлено, що відповідно до трудової книжки, виданої 27.01.1978 року на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останній 08.10.1984 року прийнятий на посаду оператора магістральних газопроводів 4 розряду служби ЛЕС Золотоніського ЛПУМ. 20.09.1987 року його переведено оператором 4 розряду ГРС лінійно-експлуатаційної служби. 22.09.2017 року, ОСОБА_1 звільнено за власним бажанням, у зв`язку з виходом на пенсію.

Крім того, цим судовим рішенням встановлено, що ОСОБА_1 з 14.11.1988 зареєстрований у домоволодінні по АДРЕСА_1 , разом з сією. Саме з цього часу і по день винесення судового рішення, позивач вільно користується домоволодінням, яке належить на праві державної власності державі Україна, і перебуває у господарському віданні ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», як майно, що використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами. Сторонами не заперечується той факт, що спірне домоволодіння отримане позивачем як відомче житло. У зв`язку з тим, що домоволодіння по АДРЕСА_1 більше 30 років перебувало у користуванні ОСОБА_1 .. Останній вирішив набути можливість розпорядження даним майном, і звернувся до органів місцевого самоврядування та балансоутримувача домоволодіння, з заявами щодо набуття права власності, шляхом приватизації. Під час оформлення документів, позивач не дочекавшись закінчення процедури приватизації державного майна, звернувся з позовом до суду, в якому обрав невірний спосіб захисту свого права.

Також рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 23.02.2021 року встановлено, що наразі ж спірне домоволодіння віднесено об`єктів нерухомого майна, які не підлягають приватизації, оскільки використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами.

Відтак, вищезазначеним рішенням встановлено належність спірного майна до державної власності. Також встановлено, що спірне домоволодіння є службовим та було надано позивачеві як співробітнику служби ЛЕС Золотоніського ЛПУМ (згодом переведено на посаду оператора 4 розряду ГРС лінійно-експлуатаційної служби).

Цим спростовуються доводи апелянта у цій частині.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 326 ЦК України передбачено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Відповідно до частини третьої статті 136 ГК України у випадках, визначених Законом України «Про трубопровідний транспорт», з метою створення оператора газотранспортної системи держава через уповноважених суб`єктів управління об`єктами державної власності на підставі договору може передавати суб`єкту господарювання об`єкти державної власності на праві господарського відання без права їх відчуження.

Органом управління державним майном газотранспортної системи, що використовується в процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, визначено Міністерство фінансів України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2019 року № 1087-р «Про визначення уповноваженого органу управління державним майном газотранспортної системи, що використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами»).

З 01 січня 2020 року спірне майно закріплено за ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» на праві повного господарського відання, який не наділений правами щодо його відчуження чи передачі третім особам.

Так, згідно з договором від 21 листопада 2019 року № 13010-05/197 про передачу на праві господарського відання державного майна, що перебуває в державній власності та використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, та акта приймання-передачі від 01 січня 2020 року Міністерство фінансів України (колишній балансоутримувач «Укртрансгаз») передало ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» майно, в тому числі житловий будинок на АДРЕСА_1 .

Пунктом 5.9 договору від 21 листопада 2019 року № 13010-05/197 про передачу на праві господарського відання державного майна, що перебуває в державній власності та використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, користувач не має права відчужувати майно і не має права передавати всі або частину своїх прав чи право вимоги за цим договором будь-якій третій особі.

Отже спірний будинок є частиною об`єкта трубопровідного транспорту та входить до складу об`єктів магістральних газопроводів, розташованих в межах охоронної зони, належить ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» на праві господарського відання, і державі в особі Міністерства фінансів України.

Згідно з вимогами частини другої статті 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» та статті 7 Закону України «Про трубопровідний транспорт» передача житлових будинків, які передані на баланс ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», у комунальну власність місцевої територіальної громади з метою їх подальшої приватизації забороняється.

Не зважаючи на те, що Мошнівська сільська рада рішенням № 46-10/VI від 21.05.2015 надала ОСОБА_1 дозвіл на приватизацію, згідно з чинним законодавством будинок оператора ГРС, який переданий на баланс ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» приватизації не підлягає.

З моменту отримання такого дозволу позивач не вчинив достатніх дій для завершення приватизації, а тому доводи апелянта про те, що право на приватизацію не обмежене у часі, не може бути підставою для скасування права власності (та права користування) на спірне майно за відповідачами.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена законом.

Посилання апелянта на те, що він вважає спірне майно своєю власністю, оскільки з 1987 року дбав про нього, а наразі його протиправно позбавили даного домоволодіння, суд не бере до уваги, оскільки право власності на будинок виникає з моменту державної реєстрації (стаття 334 ЦК України).

Правовстановлюючих документів на спірне майно за собою позивач не надав.

У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 стверджує, що спірний житловий будинок знаходиться на земельній ділянці, яка належить позивачеві. Суд помилково не застосував ст. 381 ЦК України, згідно з якою садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями. У разі відчуження житлового будинку вважається, що відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено договором або законом.

Такі доводи є непереконливими, оскільки на підставі державного акту на право постійного користування землею від 04.07.2002 року, Серії І-СР №000191, дочірній компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» в адмінтериторії Мошнівської сільської ради Черкаською РДА надано у постійне користування 0,1006 га землі в межах згідно з планом землекористування. Землю надано у постійне користування для розміщення та обслуговування існуючих будівель та споруд, відповідно до розпорядження ЧРДА від 13.06.2002 року №221. Натомість право власності на земельну ділянку набуто ОСОБА_1 20.04.2007 року на підставі державного акту, Серії ЯЕ 128280, незважаючи на наявність постійного землекористувача.

Порушення процедури державної реєстрації права власності та права користування за відповідачами апелянт обґрунтовує тим, що в реєстраційній справі містяться не всі документи, реєстрація відбулась незаконно, виключно на підставі заяви невідомої особи, яка діяла згідно з довіреністю.

В матеріалах цієї цивільної справи відсутні копії матеріалів реєстраційної справи щодо рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 32293094 від 09.11.2016, а тому у суду відсутня можливість перевірити такі доводи.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. А відповідно до статті 11 зазначеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Суд першої інстанції правильно визначився з правовідносинами, які виникли в даному випадку, застосувавши відповідне законодавство щодо цих правовідносин. Аргументи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки порушень при реєстрації права власності за відповідачем не встановлено.

Звернення з цим позовом направлено на отримання у власність майна, яке відповідно до чинного законодавства не може бути приватизоване.

Підстав для скасування або зміни законного рішення суду першої інстанції не встановлено.

Керуючись ст. ст. 35, 258, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 03 листопада 2022 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з часу складення повного тексту постанови.

Повний текстпостанови складено 07лютого2023 року.

Судді