Постанова

від 08.02.2023 по справі 905/2225/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2023 року м. Харків Справа № 905/2225/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Чернота Л.Ф., суддя Медуниця О.Є., суддя Радіонова О.О.

За участю секретаря судового засідання: За участю представників сторін: від позивача: від відповідача:Яковенко В.С. (в режимі відеоконференції) - Адвокат Дем`яненко О.І.-довіреність №101/2022 від 01.04.2022 не з`явилисьрозглянувши апеляційну скаргу (вх. №1082 Д/3) Товариства з обмеженою відповідальністю Крамелітбуд, м. Краматорськ, Донецька область

на рішення господарського суду Донецької області від 01.09.2022 року (повний текст складено та підписано 14.09.202)у справі за позовом до про№905/2225/21 (суддя Устимова А.М.) Акціонерного товариства ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІм. Краматорськ, Донецька область Товариства з обмеженою відповідальністю Крамелітбуд, м. Краматорськ, Донецька область стягнення 881354,07 грн, з яких заборгованість з поверненням залишку авансу в сумі 627478,82 грн, пеня у розмірі 136016,72 грн, штраф у розмірі 87847,03 грн, 3% річних у розмірі 7736,03 грн, інфляційні збитки у розмірі 22275,47 грн.ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Крамелітбуд про стягнення 881 354,07 грн, з яких заборгованість з поверненням залишку авансу в сумі 627 478, 82 грн, пеня у розмірі 136 016,72 грн, штраф у розмірі 87 847,03 грн, 3% річних у розмірі 7 736,03 грн, інфляційні збитки 22 275,47 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, яка прийнята ухвалою суду від 22.02.2022).

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором підряду №6296-ДОЭ від 22.03.2021 щодо виконання погоджених договором робіт, що стало підставою для нарахування пені, штрафу та зобов`язань за додатковою угодою про розірвання договору підряду №6296-ДОЭ від 22.03.2021 щодо повернення сплаченого позивачем авансового платежу, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість в розмірі 627 478,82 грн, на яку нараховано позивачем 3% річних, інфляційні збитки, пеня та штраф.

Зокрема, на виконання умов договору, позивачем платіжним дорученням №1993756 від 08.04.2021 сплачена попередня оплата в сумі 627 478,82 грн, однак, роботи за договором підрядником розпочаті не були.

Сторонами підписано додаткову угоду №6296-ДОЭ/1 від 13.08.2021, згідно умов якої відповідач зобов`язується повернути на поточний рахунок замовника перерахований йому авансовий платіж в сумі 627478,82 грн в строк до 27.08.2021.

При цьому, сторони розірвали договір з 13.08.2021.

Відповідачем роботи, визначені в договорі підряду №6296-ДОЭ від 22.03.2021 розпочаті не бути, сума авансового платежу, яка сплачена позивачем також, повернута не була, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом щодо стягнення зазначеної суми та нарахованих штрафних санкцій. Також позивач просить суд відшкодувати за рахунок відповідача понесені при зверненні з позовом до суду витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою суду від 07.12.2021 позовну заяву Акціонерного товариства ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №905/2225/21; справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження.

Рішенням господарського суду Донецької області від 01.09.2022, позовні вимоги Акціонерного товариства ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ до Товариства з обмеженою відповідальністю Крамелітбуд про стягнення 881 354,07 грн, з яких заборгованість з поверненням залишку авансу в сумі 627 478,82 грн, пеня у розмірі 136 016,72 грн, штраф у розмірі 87 847,03 грн, 3% річних у розмірі 7 736,03 грн, інфляційні збитки 22 275,47 грн. задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Крамелітбуд на користь Акціонерного товариства ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ заборгованість з поверненням залишку авансу в сумі 627 478,82 грн, інфляційні нарахування в сумі 22 245,71 грн, 3% річних в сумі 7 736,03 грн, пеню в сумі 44 404,81 грн, пеню в сумі 91 611,91 грн, штраф в сумі 87 847,04 грн, витрати по оплаті судового збору в сумі 13 219,86 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з ухваленим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю КРАМЕЛІТБУД, м. Краматорськ, Донецька область звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 30.09.2022 (зареєстрованою канцелярією суду 13.10.2022 за вх.№1085 Д/3) з додатками, за змістом якої відповідач просить:

- прийняти до розгляду апеляційну скаргу;

-скасувати рішення господарського суду Донецької області по справі №905/2225/21 від 01.09.2022 року;

- стягнути з позивача на користь відповідача судовий збір.

Підставами скасування рішення господарського суду Донецької області від 01.09.2022 відповідач вважає наступні обставини.

На виконання умов договору, позивачем платіжним дорученням №1993756 від 08.04.2021 сплачена попередня оплатат в сумі 627 478,82 грн., однак роботи за договором підрядником розпочаті не були. Сторонами підписано Додаткову угоду №6296-ДОЄ/1 від 13.08.2021, згідно умов якої відповідач зоюов`язується повернути на поточний рахунок Замовника перерахований йому авансовий платіж в сумі 627 478,82 грн.в строк до 27.08.2021. При цьому, сторони розірвали договір з 13.08.2021 р.

При розгляді справи судом першої інстанції не було взято до уваги, що відповідно до частини 2 статті 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатнбої правової підстави. Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було надубуте згодом відпала.

Відповідач вважає, що зазначена норма застосовується за навності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої, відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала.

На думку скаржника, випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін вдповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.

Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі 1212 ЦК України зазначила також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.

Апелянт відзначає, що до спірних правовідносин, які склалися між позивачем та відповідачем судом повинно було застосоване положення частини 4 статті 849 ЦК України в сукупності з приписами статті 1212 ЦК України. Аналогічних правових висновків щодо застосування положень частини 4 статті 849 ЦК України та можливість стягнення з відповідача на користь позивача коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду дійшов Верховний Суд у постановах від 10.05.2018 у справі №916/1591/17, від 11.11.2018 у справі №910/13332/17 та від 14.06.2018 у справі №912/2709/17.

Таким чином, відповідач вважає, що судом при ухваленні рішення неправильно застосовано норми матеріального права.

Також, на переконання скаржника, судом першої інстанції не прийнято до уваги, що позивачем не надано доказів виконання п. 3.1.1 договору та не з`ясовано чи взагалі виконав позивач свої зобов`язання перед підрядником згідно надання будівельного майданчика (фронту робіт), передачі необхідної проєктної документації, копій дозвільної документації за актами приймання передачі.

Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 13.10.2022 р. в порядку ст.32 Господарського процесуального кодексу України головуючим (суддею-доповідачем) з розгляду цієї апеляційної скарги визначено суддю Чернота Л.Ф., тоді як іншими членами колегії є Медуниця О.Є., Радіонова О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 р. у справі №905/2225/21, зокрема, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю КРАМЕЛІТБУД, м. Краматорськ, Донецька область на рішення Господарського суду Харківської області від 01.09.2022 року у справі №905/2225/21 залишено без руху. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю КРАМЕЛІТБУД, м. Краматорськ, Донецька, усунути впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: сплатити судовий збір у розмірі 19830,47 грн. та надати до Східного апеляційного господарського суду оригінал платіжного доручення про сплату судового збору та конкретизувати апеляційні вимоги щодо бажаних наслідків скасування переглядуваної ухвали господарського суду Донецької області від 01.09.20225 року в контексті визначених ст. 275 Господарського процесуального кодексу України повноважень апеляційного суду шляхом надання суду відповідної заяви з доказами її надсилання іншим учасникам справи.

Вказана ухвала відправлена 19.10.2022 року на адресу господарського суду Донецької області та на адресу апелянта.

02.11.2022 на виконання вимог ухвали суду від 18.10.2022 з господарського суду Донецької області надійшла справа №905/2225/21.

26.10.2022 від апелянта (в межах строку, встановленого ухвалою від 18.10.2022) надійшла заява (з додатками) про усунення недоліків (з додатками), за змістом якого останній просить:

- прийняти до розгляду дану апеляційну скаргу;

- скасувати рішення господарського суду Донецької області по справі №905/2225/21 від 01.09.2022 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Крамелітбуд, м. Краматорськ, Донецька область. Встановлено строк до 07.12.2022 (включно) для учасників справи для подання відзиву на апеляційну скаргу до канцелярії суду разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 Господарського процесуального кодексу України. Запропоновано учасникам справи до 07.12.2022 (включно) надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів інших учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 Господарського процесуального кодексу України. Призначено справу до розгляду на "08" лютого 2023 р. о 10:00 годині. Явку представників учасників справи визнано необов`язковою.

В межах строку, встановленого ухвалою від 21.11.2022 через «Електронний суд» від Акціонерного товариства "ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" надійшов відзив на апеляційну скаргу б/н від 07.12.2022 за змістом якого позивач просить суд:

- прийняти відзив на апеляційну скаргу із додатками та долучити його до матеріалів справи;

- відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Крамелітбуд» на рішення Господарського суду Донецької області від 01.09.2022 р по справі 905/2225/21 в повному обсязі;

-залишити рішення Господарського суду від 01.09.2022 без змін.

В обґрунтування своєї правової позиції, позивач зазначає наступне.

АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» вважає, що грошові кошти у вигляді авансу не є безпідставно набутими грошовими коштами, а є грошовим зобов`язанням за договором у відповідності до п.13.1.5 договору та ст. 2.2.2 договору, які прямо передбачають його оплату та умови повернення.

Окремо, у додатковій угоді зазначена сума з певним строком виконання такого грошового зобов`язання до 27.08.2021, яке не виконано відповідачем в повному обсязі.

Платежі та зобов`язання розміри та строки виплати яких прямо передбачені чиним договором є договірними зобов`язаннями, про що зроблений висновок у Постанові Верховного Суду від 20.12.2018 у справі №920/169/18.

Оскільки підстава набуття таких грошових коштів не відпала у розумінні ст.1212 ЦК України (договір не був визнаний недійсним, а також, розірвання договору було здійснено не в односторонньому порядку, а за згодою сторін), оплата авансового платежу була здійснена на підставі умов договору, а його повернення також передбачене умовами договору, то й застосування ст.1212 до конкретних правовідносин, що склались у даній справі, є неможливим.

Отже, АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» вважає рішення суду першої інстанції від 01.09.2022 обґрунтованим, законним та постановленим у відповідності до чинних матеріальних та процесуальних норм.

08.12.2022 від представника Акціонерного товариства ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ, м. Краматорськ, Донецька область адвоката Дем`яненко О.І. на електронну адресу суду надійшла заява з вимогою про слухання справи в режимі відеоконференції за допомогою системи EasyCon (з додатками, а саме докази направлення даного клопотання учасникам справи), за змістом якої останній просить заяву про проведення судового засідання у справі №905/2225/21 в режимі відеоконференції з власних засобів відео зв`язку - задовольнити. Справу №905/2225/21 - слухати "08" лютого 2022 р. о 10 годині 00 хвилин в режимі відеоконференції з власних засобів зв`язку.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 задоволено заяву представника Акціонерного товариства ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ, м. Краматорськ, Донецька область адвоката Дем`яненко О.І. про участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №905/2225/21, яке відбудеться "08" лютого 2022 р. о 10:00 год. в режимі відеоконференції.

Представник позивача присутній в судовому засіданні 08.02.2023 року в режимі відеоконференції надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу. Просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Крамелітбуд» на рішення Господарського суду Донецької області від 01.09.2022 р по справі 905/2225/21 в повному обсязі. Залишити рішення Господарського суду від 01.09.2022 без змін.

Відповідач у судове засідання 08.02.2023 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать відомості картки обліку вихідних документів, а також повідомлення про вручення поштових відправлень.

06.02.2023 від відповідача (директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Крамелітбуд» - А.Є. Кліменко) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В обґрунтування клопотання відповідач зазначив, що в зв`язку з запровадженням воєнного стану та враховуючи, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю ТОВ "Крамелітбуд" немає можливості направити представника підприємтсва до суду для участі у розгляді справи, а також в зв"язку з відсутністю технічної можливості, що дозволяє приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, не зможе прийняти участь у судовому засіданні призначеному на 08.02.2023 р.

Судова колегія, розглянувши зазначене клопотання, відмовила у його задоволенні виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Крім того, явка сторін у судове засідання по даній справі не була визнана судом обов`язковою.

Статтею 120 частинами 3, 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено наступне:

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвала Східного апеляційного господарського суду від 21.11.2022, якою було призначено розгляд справи на 08.02.2023 о 10:00 год., було оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 23.12.2022. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Сторони не були позбавлені можливості дізнатися в суді апеляційної інстанції про подальший перебіг питання щодо зазначеної апеляційної скарги та заяви про відмову від неї та своєчасно ознайомлюватися з відповідними судовими рішеннями в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Також, сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України.)

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, а також з огляду на те, що явка сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а наявних матеріалів справи на думку суду достатньо для прийняття законного і обґрунтованого судового рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась у протоколі судового засідання у відповідності до вимог статей 222, 223 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо розумності строку розгляду справи судова колегія зазначає наступне.

За змістом ч. 1 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом щістедесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Враховуючи приписи статті 3 Конституції України, зважаючи на наявність активних військових дій та загрози небезпеки на території України, у тому числі в м. Харкові та Харківській області, а також особливого (дистанційного) режиму роботи Східного апеляційного господарського суду, обмеження доступу та відвідування працівниками та суддями будівлі Східного апеляційного господарського суду з міркувань безпеки, розгляд даної апеляційної скарги здійснений судом апеляційної інстанції у межах розумного строку в розумінні положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У відповідності до вимог частини 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши представника позивача, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.03.2021 року між АТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (замовник-позивач) та ТОВ Крамелітбуд (виконавець-відповідач) укладено договір підряду №6296-ДОЭ, згідно п.1.1. якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується відповідно до умов договору виконати роботи з будівництва/реконструкції «Реконструкція ПЛ-6 кВ приєдн. Новоекономічне м.г.т.Новоекономічне (ПЛ-6 кВ приєдн. Новоекономічне, інв. №010000007135/0000 (КЭС-10306615026/000) Селидівський РЕМ» (надалі іменований- «Об`єкт»), а замовник приймає та оплачує належним чином виконані роботи.

Місцезнаходження Об`єкта: Україна, Донецька обл., смт. Новоекономічне.

Згідно п.1.6.1, 1.6.2, 1.6.3, 1.6.4 договору, підрядник зобов`язується виконувати роботи, визначені у п.1.1 договору у суворій відповідності з: умовами передбаченими цим договором; Проектною документацією; Кошторисною документацією; Технічним завданням Замовника.

Цей договір може бути скріплений печатками сторін, набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками обох сторін і діє до 31.12.2021, а в частині виконання зобов`язань до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором, що виникли під час дії договору (п.17.1 договору).

Відповідно до п.2.1 договору, договірна ціна робіт визначається в основі кошторису, що є невід`ємною частиною договору (додаток №2 до договору), і становить 1 254 957,64 грн., в тому числі ПДВ 2 091 59,61 грн.

За приписами п.2.2 договору розрахунки за цим договором будуть здійснюватися шляхом перерахуванням авансового платежу, сплати проміжних платежів та остаточного розрахунку.

Пунктами 2.2.1, 2.2.2 договору замовник перераховує підряднику аванс для придбання ним необхідних матеріалів та обладнання згідно з додатком 4.

Авансовий платіж здійснюється після підписання цього договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника у розмірі 50% від суми договору, що складає 627 478,82 грн. у тому числі ПДВ 104 579,80 грн.

Підрядник зобов`язаний розпочати виконання робіт протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту: надання йому будівельного майданчика (фронту робіт), передачі необхідної проектної документації, копій дозвільної документації за актами приймання-передачі, а також отримання письмової заявки (підтвердження) замовником про початок робіт на об`єкті.(п.3.1 договору).

Як зазначено у п.3.2 договору строки виконання робіт, початок та закінчення робіт/етапів робіт визначаються Календарним графіком виконання робіт, який є невід`ємною частиною договору (Додаток №3 до договору).

За порушення строків виконання робіт підрядник сплачує неустойку (пеню) в розмірі 0,1% від договірної ціни за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від договірної ціни (згідно з п.13.1.1 договору).

Відповідно до п. 13.1.5 договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання підрядником прийнятих зобов`язань за договором у разі здійснення замовником попередньої оплати/авансового платежу, підрядник зобов`язується впродовж 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання письмової вимоги від замовника, повернути на поточний рахунок замовника суму грошових коштів, попередньо перерахованих в рахунок оплати робіт за цим договором. За прострочення повернення грошових коштів понад 10 (десять) банківських днів, підрядник зобов`язаний повернути замовнику суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити пеню у розмірі 2% від несвоєчасно поверненої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент нарахування пені.

Пунктом 15.1 договору сторони погодили, що зміна договору здійснюється шляхом зміни або доповнення його умов за ініціативою будь-якої сторони на підставі додаткової угоди. Додаткова угода є невід`ємною частиною договору.

Договір підряду №6296-ДОЭ від 22.03.2021 підписаний сторонами та скріплений печатками сторін без зауважень чи застережень.

В якості додатку до договору сторонами підписано та скріплено відтисками печаток Календарний графік виконання робіт від 22.03.2021.

Строк виконання робіт за Календарним графіком з 01.06.2021 по другу декаду серпня 2021.

Відповідачем був виставлений рахунок на оплату №6 від 18.03.2021, який позивачем сплачено платіжним дорученням №1993756 від 08.04.2021 на суму 627 478,82грн.

Оскільки в порушення п.3.2 договору та календарного графіку виконання робіт роботи підрядником розпочаті не були, внаслідок чого замовником на адресу підрядника направлений лист №03964 - вих від 15.06.2021 з вимогою про початок робіт та повідомлення про можливі наслідки зривів строків виконання робіт, який отриманий відповідачем 15.06.2021, про що відмітка на листі.

Також, 19.06.2021 підряднику замовником направлений лист №033240-вих з аналогічним текстом та запропоновано з`явитися на нараду відносно порушення строків виконання робіт та умов договору. Вручення відповідачу даного листа підтверджується поштовим повідомленням «Укрпошти» - 22.06.2021.

З метою досудового врегулювання спору 03.08.2021 листом з повідомленням позивач направив претензію №03/12157-вих, в якій зазначив, що у порушення Додатка 3 до договору станом на 02.08.2021 роботи на об`єкті не розпочато, що призводить до зриву термінів реалізації понад 60 к.д.

Крім того, позивач зазначив, що відповідно до п.13.1.1 договору нараховані штрафні санкції на загальну суму 139 091,14 грн.

13.08.2021 сторони уклали Додаткову угода №6296-ДОЭ/1 до договору підряду №6296-ДОЭ від 22.03.2021, за умовами якої сторони за договором прийшли до взаємної згоди розірвати договір з 13.08.2021.

Пунктом 13.1.5 договору сторони визначили, що виконавець зобов`язується повернути на поточний рахунок замовника перерахований йому авансовий платіж згідно п.2.2.2 договору в сумі 627 478,82 грн з ПДВ в строк до 27.08.2021.

При цьому 12.08.2021 вважається останнім днем дії договору.

З моменту розірвання договору, зобов`язання сторін за договором припиняються, і сторони не вважають себе зв`язаними будь-якими правами та обов`язками, які виникли за договором після його розірвання. Розірвання договору не звільняє сторін від відповідальності за не виконання/неналежне виконання зобов`язань, які виникли до дати розірвання договору.

Додаткова угода підписана сторонами та скріплена печатками підприємств.

ТОВ Крамелітбуд направлений на адресу позивача гарантійний лист №22/09.21 від 09.09.2021р. за змістом якого підрядник гарантує повернення на поточний рахунок АТ ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ перерахованого авансового платіжу згідно з п.2.2.2 договору підряду №6296-ДОЭ від 22.03.2021 у сумі 627 478,82 грн. з ПДВ, в термін до 17.09.2021.

Станом на 23.11.2021 авансовий платіж повернутий не був, що стало підставою для звернення до суду з позовом щодо стягнення вказаної суми, а також підставою для нарахування позивачем 3% річних, інфляційних збитків та штрафних санкцій як за порушення строків виконання робіт, так і за порушення строків повернення авансового платежу.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення грошових коштів, сплачених у вигляді авансового платежу, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань щодо виконання робіт за договором підряду №6296-ДОЭ від 22.03.2021 та її повернення, 3%річних, інфляційних та штрафних санкцій.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За приписами вимог статті 173 ГК України та статті 509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Укладений між сторонами договір №6296-ДОЭ від 22.03.2021 за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.

Приписами частини першої статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Підряд передбачає виконання певної роботи підрядником на свій ризик з переданням її результату замовнику (створеної, відремонтованої речі), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу, що оформляється актом прийняття передачі виконаних робіт, на підставі яких здійснюється виплата винагороди.

Тобто, за договорами підряду оплачується не процес праці, а його конкретний (кінцевий) результат, що визначається після закінчення роботи й оформляється актом прийняття-передачі виконаних робіт, на підставі яких і здійснюється виплата винагороди.

Предмет укладеного між сторонами договору №6296-ДОЭ від 22.03.2021 - ремонтні роботи- передбачає отримання конкретного результату, що не споживається в процесі його виконання.

Зі змісту договору вбачається, що сторони досягли згоди і визначилися між собою за всіма його істотними умовами щодо: предмету договірного зобов`язання, об`єму робіт, а також їх вартості та строку виконання.

Зазначений правочин укладений у письмовій формі, підписаний уповноваженими представниками юридичних осіб, які мають необхідний обсяг дієздатності, без зауважень і складання протоколу розбіжностей, скріплений відтисками печаток підприємств. Його зміст не суперечить актам цивільного законодавства, він сторонами не оспорений та у судовому порядку недійсним не визнавався.

Отже, у відповідності до вимог статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Стаття 846 ЦК України передбачає, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Календарний графік виконання робіт від 22.03.2021 договору підряду №6296-ДОЭ передбачає строк виконання робіт з 01.06.2021 по другу декаду серпня 2021.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов`язання з перерахування попередньої оплати, зокрема у порядку п.п. 2.2.1, 2.2.2 договору платіжним дорученням №1993756 від 08.04.2021 сплатив суму 627 478,82грн, яку підрядник повинен був використати для придбання ним необхідних матеріалів та обладнання,що необхідні для виконання робіт.

Доказів, які б підтверджували, що замовником у порушення п.3.1 договору не надано підряднику Будівельного майданчика (фронту робіт), не передана необхідна проектна документація, копій дозвільної документації за актами приймання-передачі, а також не отримана письмова заявка (підтвердження) замовника про початок робіт на об`єкті матеріали справи не містять.

Крім того, позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами розпочати роботи та наполягав на їх виконанні.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду, що роботи за договором підряду №6296-ДОЭ від 22.03.2021 з 01.06.2021 розпочаті не були.

Зазначений факт відповідачем не заперечується, за укладеною додатковою угодою від 13.08.2021 відповідач взяв на себе зобов`язання з повернення позивачу суми попередньої оплати в строк до 27.08.2021.

Доказів на підтвердження факту повернення грошових коштів в сумі 627 478,82 грн відповідачем суду не надано.

В матеріалах справи міститься гарантійний лист №22/09.21 від 09.09.2021, з якого вбачається, що підрядник гарантує повернення на поточний рахунок АТ ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ перерахованого авансового платіжу згідно у сумі 627 478,82грн з ПДВ, в термін до 17.09.2021, що свідчить про те, що у встановлений додатковою угодою строк зобов`язання виконано не було.

Будь-яких змін до додаткової угоди в частині встановлення іншого строку виконання зобов`язання з повернення суми попередньої оплати сторонами не вносилось.

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції, сторонами вирішувалось питання щодо укладення мирової угоди, яка у подальшому, укладена не була.

Строк дії договору визначений у п. 17.1 та змінено у редакції додаткової угоди, де зазначено, що 12.08.2021 вважається останнім днем дії договору, розірвання має місце з 13.08.2021. Однак, сторони визначили, що розірвання договору не звільняє від відповідальності за не виконання/неналежне виконання зобов`язань, які виникли до дати розірвання договору.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду, що за даною справою є доведеним факт порушення відповідачем умов правочину в частині виконання взятого на себе зобов`язання щодо виконання робіт з будівництва/реконструкції «Реконструкція ПЛ-6 кВ приєдн.Новоекономічне м.г.т.Новоекономічне (ПЛ-6 кВ приєдн.Новоекономічне, інв. №010000007135/0000 (КЭС-10306615026/000) Селидівський РЕМ» у встановлений строк, а також факт того, що сума сплаченого позивачем авансового платежу у розмірі 627 478,82 грн у встановлений додатковою угодою строк повернута не була.

Однак, за змістом апеляційної скарги, відповідач зазначає, що аванс, який не повернутий ТОВ «Крамелітбуд» після розірвання договору вже стане не авансом, а грошовими коштами, безпідставно набутими відповідачем. А тому, стягнення таких грошових коштів повинно відбуватись у порядку статті 1212 ЦК України.

Стосовно обов`язку повернути аванс, судова колегія апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

У відповідності до ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Однак, застосувати це положення до правовідносин, що склались між сторонами неможливо, оскільки зобов`язання повернути невикористану суму авансу випливає з договору та додаткової угоди, що були погоджені та підписані обома сторонами.

Додаткова угода підписана сторонами та скріплена печатками підприємств.

Крім того, як вищезазначено ТОВ "Крамелітбуд" направило на адресу позивача гарантійний лист №22/09.21 від 09.09.2021р. за змістом якого підрядник гарантує повернення на поточний рахунок АТ "ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" перерахованого авансового платіжу згідно з п.2.2.2 договору підряду №6296-ДОЭ від 22.03.2021 у сумі 627 478,82 грн. з ПДВ, в термін до 17.09.2021.

Двостороннє розірвання договору не робить його недійсним, а вказує на припинення договірних відносин з певної дати. Аванс був отриманий відповідачем саме на підставі договору, на підставі цього ж договору він має обов`язок його повернути.

Окрім того такий обов`язок додатково був закріплений додатковою угодою від 13.08.2021 та гарантійним листом №22/09.21 від 09.09.2021р.

Тобто, скаржник підтверджував суму та строки повернення авансу, не заперечував

проти його повернення та гарантував виконання взятих на себе зобов`язань.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 627 478,82 грн та наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

Як вищезазначено, предметом спору в даній справі також є матеріально-правова вимога позивача про стягнення нарахованих ним інфляційних втрат та 3% річних у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань з повернення суми попередньої оплати.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).

Відтак, у разі порушення боржником виконання грошового зобов`язання у нього в силу закону за вимогою кредитора виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому, грошовим є зобов`язання, за яким боржник зобов`язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів.

Враховуючи положення частини другої вищенаведеної статті ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику «дефляція», то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.

Наведені висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 у справі №910/5625/18, від 13.02.2019 у справі №924/312/18, 26.06.2020 у справі № 905/21/19, від 24.09.2020 у справі №915/2095/19.

Як вбачається з п. 13.1.5 договору за прострочення повернення грошових коштів понад 10 (десять) банківських днів, підрядник зобов`язаний повернути замовнику суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити пеню у розмірі 2% від несвоєчасно поверненої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент нарахування пені.

Позивачем сума інфляційних втрат нарахована на заборгованість в сумі 627 478,82грн за вересень - грудень 2021 сукупний індекс інфляції 103,55 в сумі 22 275,27грн.

Перевіривши період, правові підстави нарахування інфляційних втрат за визначений період судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що сума інфляційних нарахувань, яка підлягає стягненню складає 22 245,71 грн, в іншій частині у задоволенні вказаних позовних вимог обґрунтовано відмовлено.

Щодо суми 3 % річних, яка нарахована за період з 28.08.2021 по 24.01.2022 на суму 627 478,82грн, що складає 7 736,03 грн., судова колегія апеляційної інстанції зазначає таке.

Перевіривши період, правові підстави нарахування визначено, що сума 3% річних за вказаний період складає 7 736,04 грн. Однак, враховуючи, що згідно зі статею 237 ГПК України суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних нарахованих на заборгованість 627 478,82грн підлягають задоволенню в заявленому позивачем розмірі, а саме в сумі 7 736,03 грн.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 44 404,81 грн, що нарахована внаслідок порушення грошового зобов`язання з повернення попередньої оплати в сумі 627 478,82 грн за період з 28.08.2021 по 24.01.2022 на підставі умов п. 13.1.5 договору, за яким за прострочення повернення грошових коштів понад 10 (десять) банківських днів, підрядник зобов`язаний повернути замовнику суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити пеню у розмірі 2% від несвоєчасно поверненої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент нарахування пені.

У даному випадку, прострочення має місце більш ніж на 10 банківських днів, відповідно підстави для нарахування пені згідно п. 13.5 договору наявні. Період нарахування пені позивачем визначено вірно.

При здійсненні нарахування позивачем правомірно застосована подвійна облікова ставка НБУ, що діяла на момент нарахування пені, оскільки сума 2% від несвоєчасно поверненої суми за кожен день прострочення. Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню в заявленому позивачем розмірі в сумі 44 404,81 грн.

Згідно з п.13.1.1 договору за порушення строків виконання робіт підрядник сплачує неустойку (пеню) в розмірі 0,1% від договірної ціни за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від договірної ціни.

Позивачем внаслідок порушення строків виконання робіт заявлені до стягнення пеня в сумі 91 611,91 грн за період з 01.06.2021 по 12.08.2021 та штраф в сумі 87 847,04 грн.

Із матеріалів даної справи вбачається, що відповідач повинен був розпочати виконання робіт 01.06.2021. Однак, мало місце порушення виконання зобов`язання щодо факту виконання робіт у встановлені договором строки.

Договір діяв до 12.08.2021. Прострочка виконання зобов`язання становить 73 дні. Відповідно, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем вірно встановлений період нарахування пені та вірно встановлена база нарахування 125 4957,64грн (Договірна ціна робіт згідно п.2.1 договору).

Також, обгрунтованих висновків дійшов суд першої інстанції щодо наявності підстав для нарахування штрафу в розмірі 7% від договірної ціни, оскільки прострочення мало місце понад 30 (тридцять) днів.

Перевіривши підстави нарахування, період, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені в сумі 91 611,91 грн та штрафу в сумі 87 847,04 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно посилання відповідача на судову практику, судова колегія апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Частиною 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як обгрунтовано зазначив суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, предметом спору за даною справою є матеріально-правова вимога позивача про стягнення грошових коштів, сплачених у вигляді авансового платежу, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань щодо виконання робіт за договором підряду №6296-ДОЭ від 22.03.2021 та її повернення, 3%річних, інфляційних та штрафних санкцій.

В той же час, в постанові від 10.05.2018 у справі №916/1597/17, як вірно зазначив Верховний Суд «предметом судового дослідження у справі мало бути: чи мала місце одностороння відмова замовника від договору, чи був повідомлений підрядник про цю відмову, чи оплачена замовником виконана підрядником частина робіт, які правові підстави існують для неповернення підрядником замовнику частини авансу, що перевищує вартість виконаних ним за договором робіт.».

Предметом спору у справі №910/10156/17 є повернення грошових коштів, сплачених на підставі договору купівлі-продажу пакета акцій товариства з обмеженою відповідальністю, який згодом був визнаний недійсним.

В сою чергу, предметом спору у справі №910/13332/17 було встановлення факту припинення договору в порядку ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України (односторонньої

відмови від договору підряду) та стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів: сплаченого авансу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період користування, 3 % річних від суми авансу.)

Предметом спору у справі №912/2709/17 було розірвання договору підряду №01/16 від 06.01.2016, укладеного між позивачем та відповідачем. Підстави для розірвання договору обґрунтовані, зокрема, ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України (односторонньої відмови від договору підряду).

Подібність правовідносин означає, зокрема тотожність об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування`правових норм (часу, місця підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду визначається обставинами кожної конкретної справи.

Також, посилання скаржника на вищенаведені постанови Верховного Суду не можє бути підставою для скасування оскарженого у справі судового рішення, оскільки саме лише посилання на нормативно-правовий акт, з огляду на одночасне мотивування іншими чинними станом на час виникнення спірних правовідносин нормами матеріального права, які їх регулюють, не зумовило в цьому випадку ухвалення незаконного судового рішення та не може мати безумовним наслідком його скасування.

Крім того, у справах на які посилається відповідач, позови та рішення суду були обґрунтовані застосуванням ст.849 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої замовник має право в односторонньому порядку відмовитись від виконання договору підряду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

За результатами апеляційного провадження колегією суддів також не було встановлено зазначених у ч. 4 ст.269 ГПК України обставин, а саме, наявності неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права в розумінні ч.2 ст.277 ГПК України або порушення норм процесуального права, які згідно з ч.3 цієї ж норми є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства та фактичним обставинам справи, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення господарського суду Донецької області від 01.09.2022 у справі №905/2225/21 без змін.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 280 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Крамелітбуд, м. Краматорськ, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 01.09.2022 у справі №905/2225/21 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Донцької області від 01.09.2021 у справі №905/2225/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 08.02.2023 р.

Головуючий суддя Л.Ф. Чернота

Суддя О.Є. Медуниця

Суддя О.О. Радіонова