Рішення

від 06.02.2023 по справі 903/940/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 лютого 2023 року справа № 903/940/22

Господарський суд Волинської області у складі судді Войціховського Віталія Антоновича, за участі секретаря судового засідання Ведмедюка Михайла Петровича

та за присутності (згідно ухвали від 11.01.2023р. в режимі відеоконференції) представника позивача Котлубовської І.В. (довіреність від 16.07.2021р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Фрунзе Віталія Михайловича , м. Львів

до відповідача: Юридичного департаменту Одеської міської ради, м. Одеса

про визнання протиправним і скасування рішення державного реєстратора,

встановив: 07 грудня 2022 року Фрунзе Віталій Михайлович (позовні матеріали сформовані в ЄСІТС "Електронний суд" та підписані електронним підписом представником Котлубовською І.В. відповідно до довіреності від 16.07.2021р.) із засвідченням понесення витрат по сплаті судового збору на суму 2 481 грн., витрат по оплаті почеркознавчої експертизи на суму 5 000 грн. та на орієнтовних витратах на суму 20 000 грн. по оплаті наданої правової допомоги адвокатом, звернувся до Господарського суду Волинської області з позовною заявою до Юридичного департаменту Одеської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення державного реєстратора, зокрема, реєстраційних дій/записів в Єдиному державному реєстрі відносно Приватного підприємства "Агромет-2005" (код ЄДРПОУ 33658844): внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані із змінами в установчих документах; 18.04.2012 15561070008009306; Мєшкан Антон Едвардович ; Виконавчий комітет Одеської міської ради; зміна місцезнаходження, зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів.

В обґрунтування підстав позову позивач засвідчував, що означені реєстраційні дії суперечать законодавству, порушують права Фрунзе В.М. , оскільки державну реєстрацію змін про юридичну особу - ПП "Агромет-2005", які пов`язані з призначенням позивача на посаду директора підприємства, було проведено за відсутності належних повноважень представника підприємства.

Обґрунтовуючи пред`явлення вимог до Юридичного департаменту Одеської міської ради, позивач посилався на обставини, встановлені Господарським судом Волинської області під час розгляду справи №916/2096/22 та відображені у рішенні суду від 16.11.2022р. у даній справі.

При цьому, з урахуванням територіальної віддаленості, ініціювалось питання щодо забезпечення участі представника в судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 09.12.2022р. за позовом було відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, розгляд справи в підготовчому судовому засіданні призначено на 11.01.2023р., запропоновано сторонам вчинити певні дії та надати суду відповідні додаткові матеріали, зобов`язано виконавчий комітет Луцької міської ради надати для огляду судом матеріали реєстраційної справи ПП "Агромет-2005", задоволено клопотання представника Фрунзе В.М . Котлубовської І.В. та забезпечено її участь в підготовчому судовому засіданні 11.01.2023р. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Матеріали реєстраційної справи ПП "Агромет-2005" із листом Відділу реєстрації бізнесу Департаменту "Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку" Луцької міської ради від 19.12.2022р. №6.5-4/296/2022 в розпорядження судді поступили 22 грудня 2022 року.

03 січня 2023 року від Юридичного департаменту Одеської міської ради до суду надійшов відзив від 27.12.2022р. №787-22 на позовну заяву. Засвідчуючи на необґрунтованості та безпідставності позовних вимог, відповідач зауважує, що згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачень Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.04.2016р. №304-р "Про припинення надання адміністративних послуг з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців деякими органами державної реєстрації, утвореними Міністерством юстиції" припинено надання утвореним Міністерством юстиції України Одеським міським управлінням юстиції адміністративних послуг з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, положення про Юридичний департамент Одеської міської ради від 03.02.2016р. №248-VII, з 2016 року функції з реалізації державної реєстрації юридичних осіб та фізичних виконуються нотаріусами та акредитованими суб`єктами.

Рішенням Одеської міської ради від 03.02.2016р. №248-VII було створено новий структурний підрозділ Юридичного департаменту Одеської міської ради - Управління державної реєстрації, на який покладено діяльність з вказаної державної реєстрації. З 25.04.2016р. Управлінням розпочато державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Спірні правовідносини виникли 18.04.2012р., тобто, до моменту створення Управління, як органу державної реєстрації у структурі Юридичного департаменту Одеської міської ради. Оскаржуване рішення приймалось державним реєстратором Відділу державних реєстраторів виконавчого комітету Одеської міської ради, а не відповідачем - Департаментом, останній не є правонаступником Відділу державних реєстраторів виконавчого комітету Одеської міської ради та не має жодних правовідносин з позивачем, а тому не може надавати будь-яких тверджень або заперечень щодо правомірності прийняття цього рішення.

Щодо вимоги про скасування рішення державного реєстратора, зокрема, реєстраційних записів в Єдиному державному реєстрі відносно ПП "Агромет-2005" відповідачем зауважується, що державний реєстратор, реалізуючи свої функції, керується Конституцією України, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", іншими нормативно-правовими актами. Внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно з п. 7 ч. 1 ст. 4 Закону, здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону. Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону, державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, на підставі документів, поданих у паперовій формі, проводиться в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням юридичної особи чи громадського формування, що не має статусу юридичної особи. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону, державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі: судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав; зобов`язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі; виділу юридичної особи; провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; припинення юридичної особи, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення юридичної особи; припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця; відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження судового рішення, на підставі якого вчинено реєстраційну дію.

З метою подальшого виконання рішення суду та забезпечення реалізації своїх прав та законних інтересів, сторони повинні діяти на підставі та в порядку визначеному чинним законодавством України, зокрема Законом.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, реєстраційна справа юридичної особи ПП "Агромет-2005" (код ЄДРПОУ 33658844) з 18.04.2012р. перебуває на зберіганні у виконавчому комітеті Луцької міської ради. Таким чином, на думку відповідача, Юридичний департамент Одеської міської ради є неналежним відповідачем у даній справі (неналежним суб`єктом державної реєстрації), оскільки не може забезпечити в подальшому виконання рішення суду з вищевказаними позовними вимогами.

Стороною відповідача також зауважується, що згідно ч. 2 ст. 48 ГПК України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Отже, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. Визначення відповідача, предмета та підстав спору є правом позивача. Суд має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження замінити первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Однак за власною ініціативою суд не може залучити до участі у справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем. Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

За означених обставин відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову Фрунзе В.М. до Юридичного департаменту Одеської міської ради, а також зауважував на можливості здійснювати судом розгляд справи за відсутності представника сторони.

В судовому засіданні, проведеному 11.01.2023р. за участю представника позивача, було постановлено відображену в протоколі засідання суду ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та її призначення до судового розгляду по суті на 06.02.2023р., задоволення клопотання та забезпечення участі представника позивача в засіданні 06.02.2023р. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Про зазначену процесуальну дію відповідача було повідомлено ухвалою від 11.01.2023р.

У визначений день та час в судове засідання з`явилась представник позивача, відповідач своїм правом на участь представника в засіданні суду не скористався.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, справи мають бути розглянуті впродовж розумного строку. В поняття "розумний строк" розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Право на справедливий судовий розгляд включає в себе право на доступ до суду та право на доступ до правосуддя в широкому розумінні.

Відповідно до ст. 2 ГПК України, одним із основних завдань господарського судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За таких обставин, беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду спору впродовж розумного строку та норми ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи обставину за котрої стороною відповідача зауважено на можливості здійснення судового розгляду справи за відсутності представника, суд вважає, що спір належить вирішити по суті в даному судовому засіданні за матеріалами справи, запобігаючи одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права, а також з огляду на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи.

Присутня в засіданні суду представник позивача щодо проведення судового засідання за відсутності представника відповідача не заперечила, з посиланнями на обставини, викладені у позові, з огляду на долучені до справи докази, пред`явлений позов підтримала. При цьому було заявлене усне клопотання про вирішення питання про розподіл судових витрат (оплата проведеної експертизи та витрати на професійну правничу допомогу) після ухвалення рішення по суті позову.

Підтримуючи позов представник позивача зауважила, що виконавчим комітетом Одеської міської ради було зареєстровано ПП "Агромет-2005" (код ЄДРПОУ 33658844, запис про державну реєстрацію 15561020000009306 від 04.05.2005р.), відносно якого 18.04.2012р. були проведені державні реєстрації дії:

державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; 18.04.2012 15561050007009306; Мєшкан Антон Едвардович ; Виконавчий комітет Одеської міської ради; інші зміни, зміна складу або інформації про засновників;

внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 18.04.2012 15561070008009306; Мєшкан Антон Едвардович ; Виконавчий комітет Одеської міської ради; зміна місцезнаходження, зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником вказаної юридичної особи з 2012 року є Фрунзе Віталій Михайлович .

Вказаний запис був внесений на підставі рішення, оформленого Протоколом Загальних зборів учасника ПП "Агромет-2005" від 18.04.2012р., згідно з п. 2 якого на посаду директора підприємства було призначено Фрунзе Віталія Михайловича .

З тих підстав, що позивача було призначено на посаду директора без його відома та згоди, з метою захисту своїх прав, Фрунзе В.М. звернувся до господарського суду з позовними вимогами до ПП "Агромет-2005" про визнання недійсним в судовому порядку рішення Загальних зборів учасника, оформленого протоколом від 18.04.2012р. в частині призначення позивача на посаду директора підприємства.

З матеріалів реєстраційної справи позивачу стало відомо, що оскаржувані реєстраційні дії були вчинені, зокрема, на підставі довіреності від 18.04.2021р. із зазначенням підписантом Фрунзе В.М. (як керівника підприємства), виданої на ім`я представника ОСОБА_3 , яку відповідно до довіреності, було уповноважено на внесення змін про дані юридичної особи.

За результатами проведеної почеркознавчої експертизи (висновок експерта №10/21 від 29.03.2021р.) встановлено, що підпис у довіреності від 18.04.2012р., якою було уповноважено представника ОСОБА_3. на внесення змін про юридичну особу, виконаний не Фрунзе В.М. , а іншою особою, що слугує підставою для вирішення питання правомірності/неправомірності проведених державних реєстрацій змін відомостей про юридичну особу. Тобто, державну реєстрацію змін про юридичну особу було вчинено за зверненням ОСОБА_3 за відсутності належно підтверджених повноважень на такі дії, з огляду на неналежність підпису Фрунзе В.М. директору підприємства.

В правове обгрунтування позову представником позивача засвідчено, що в силу п. 2 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (в редакції чинній на момент вчинення реєстраційних дій), якщо зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, пов`язані із зміною керівника або осіб, що обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, крім документів, передбачених частиною першою цієї статті, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), додатково подає примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміну зазначених осіб та/або примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) розпорядчого документа про їх призначення.

Якщо документи подаються представником юридичної особи, державному реєстратору додатково пред`являється паспорт та надається документ, що засвідчує повноваження представника (ч. 4 п. 15 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"). Державний реєстратор залишає без розгляду документи, подані для внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, якщо: документи подані особою, яка не має відповідних повноважень (п. 6 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до ЄДР недостовірних відомостей, може вимагати їх захисту через корегування відомостей ЄДР та відображенні в ЄДР відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення та захист її порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі (п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").

У такому випадку, якщо суд встановить, що суб`єкт державної реєстрації вчинив запис в ЄДР за зверненням належного заявника, на підставі всіх необхідних для реєстрації документів відповідно до закону та відсутності встановлених законом підстав для відмови в державній реєстрації, це не є перешкодою для скасування в судовому порядку недостовірного запису в ЄДР, наявність якого порушує права чи законні інтереси позивача.

Питання наявності правових підстав для скасування певного реєстраційного запису не ставиться у виключну залежність від дотримання державним реєстратором визначеного Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" порядку та способу його дій і у випадку встановлення судом у межах відповідного спору незаконності підстави для вчинення такого запису, яким порушуються права та інтереси позивача, існують правові підстави для його скасування.

За твердженнями представника позивача, в даному випадку, дії державного реєстратора суперечать положенням законодавства, зокрема, у зв`язку з тим, що державну реєстрацію змін про юридичну особу було здійснено за відсутності повноважень представника, з огляду на підроблення підписів в наданій довіреності (ч. 4 п. 15 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"), як наслідок, існують підстави для скасування оскаржуваних реєстраційних записів в Єдиному державному реєстрі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутньої в судовому засіданні представника позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення пред`явлених позовних вимог, зокрема, з огляду на наступне:

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч. 5 ст. 55 Конституції України).

Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.

За змістом п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, висловлювання "судом, встановленим законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" від 12.07.2001р. зазначено, що право на доступ до суду, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

У відповідності до ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Статтею 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини. У відповідності до ст. 12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Судом зауважується, що згідно зі статтею 3 Кодексу законів про працю України, до трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

За приписом ч. 4 ст. 13 Конституції України, держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. Корпоративні права учасників товариства є об`єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений ч. 3 ст. 99 ЦК України, згідно з якою, повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Оскільки припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (розірвання із ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України, можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу передбачена не приписами КЗпП України, а статтею 99 ЦК України, тобто, не є предметом регулювання норм трудового права.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

У зв`язку з цим, призначення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності.

В даному випадку, така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Ураховуючи положення ч. 10 ст. 11 ГПК України, оскільки спір у даній справі стосується управління приватним підприємством, суд вважає, що правовідносини, які виникли за участю Фрунзе В.М. , котрий призначався на посаду керівника ПП "Агромет-2005", за своїм матеріально-правовим змістом є наближеними до корпоративних.

Близький за змістом висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020р. у справі №915/540/16.

При цьому також враховано, що відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, спори, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними у розумінні п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України незалежно від того, чи є позивач акціонером (учасником) юридичної особи, і повинні розглядатися за правилами ГПК України (справа №510/456/1 постанова від 10.04.2019р., справа №921/36/18 постанова від 10.09.2019р., справа №753/17776/19 постанова від 23.02.2021р.)

Відповідно до ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, право на справедливий розгляд судом, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення у справах "Брумареску проти Румунії", "Желтяков проти України", "Христов проти України").

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

В провадженні Господарського суду Волинської області знаходилась справа №903/717/21 за позовом Фрунзе Віталія Михайловича до Приватного підприємства "Агромет-2005" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасника ПП "Агромет-2005", оформленого пунктом 2 протоколу №2/4, яким вирішено призначити на посаду директора підприємства Фрунзе В.М . Рішенням Господарського суду Волинської області від 23.11.2021р. у справі №903/717/21, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2022р., в позові було відмовлено.

Судами в аспекті розгляду зазначеної справи надавалась оцінка факту проведення 18.04.2012р. Загальних зборів учасника ПП "Агромет-2005", а також прийняття рішення, оформленого протоколом від 18.04.2012р., згідно з п. 2 якого на посаду директора підприємства було призначено Фрунзе В.М .

Рішеннями судів констатовано, що відповідно до ч. 1 ст. 63 ГК України, залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства, зокрема, приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб`єкта господарювання (юридичної особи).

Згідно ст. 65 ГК України, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.

Приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб`єкта господарювання - юридичної особи. Порядок організації та діяльності приватних підприємств визначається цим Кодексом та іншими законами (ст. 113 ГК України).

Призначення Фрунзе В.М. відбулось шляхом прийняття рішення згідно протоколу №2/4 засновника ПП "Агромет-2005" від 18.04.2012р.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23.10.2019р., у розділі Прізвище, ім`я, по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності , у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи зазначено, що такою особою є Фрунзе Віталій Михайлович .

Частина 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлює, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Таким чином позивач, як особа, що спростовує відомості, які за законом є достовірними, повинна довести недостовірність таких відомостей у порядку, встановленому ст. 74 ГПК України.

Надаючи оцінку доказам, які містяться у матеріалах справи, судами зазначено, що, як вбачається з протоколу засновника від 18.04.2012р., рішення про звільнення з посади попереднього директора та призначення на посаду директора Фрунзе В.М. , прийнято засновником ПП "Агромет-2005". Протокол підписано засновником підприємства ОСОБА_4 та представником засновника Компанії "Хіфлюкс Лтд" - Кравченком Д.М. Протокол засновника та Статут ПП "Агромет-2005" належним чином посвідчені приватним нотаріусом, проведено державну реєстрацію Статуту та відомостей щодо ПП "Агромет-2005".

В пункті 2.1. Статуту вказано, що учасником підприємства є юридична особа за законодавством Сейшельських островів Компанія "Хіфлюкс Лтд".

Відповідно до п. 11.1. Статуту, засновник є вищим органом управління Підприємством. Виконавчим органом Підприємства є Директор, який вирішує всі оперативні питання діяльності Підприємства. Директор Підприємства призначається на посаду та звільняється з посади Учасником.

Докази того, що реєстрація Статуту ПП "Агромет-2005" та внесення змін до установчих документів підприємства відбулись з порушенням встановленої законом процедури, без участі Фрунзе В.М. та з незаконним використанням відомостей про його особу, відсутні.

Посилання на відсутність у трудовій книжці запису про призначення Фрунзе В.М. на посаду директора ПП "Агромет-2005" не свідчить про неможливість обрання позивача на посаду директора ПП "Агромет-2005" та невиконання ним повноважень директора даного підприємства.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

За наслідками розгляду спору судами не встановлено порушення процедури проведення загальних зборів. Відтак, відсутні передбачені законодавством України підстави для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ПП "Агромет-2005".

На переконання суду, факти та обставини, встановлені рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій господарської юрисдикції за результатами розгляду справи №903/717/21, згідно ст. 75 ГПК України, мають приюдиційне значення для даної справи, відтак, не підлягають доказуванню.

В даному аспекті також зауважується, що на час розгляду даної справи в провадженні судів справи за участю Фрунзе В.М. та ПП "Агромет-2005" стосовно обставин проведення 18.04.2012р. Загальних зборів учасника ПП "Агромет-2005", прийняття рішення, оформленого протоколом №2/4 від 18.04.2012р., призначення на посаду Фрунзе В.М. директором ПП "Агромет-2005", проведення державної реєстрації змін до Статуту та відомостей щодо ПП "Агромет-2005", не перебували, що освідчує чинність визначених документів в їх редакціях на даний час.

При цьому судом зауважується, що вимога про скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення юридичної особи, пред`явлена до державного реєстратора з підстав порушення встановленого порядку, є належним способом захисту порушених прав та інтересів особи, і її розгляд не обмежується виключно перевіркою дій державного реєстратора, адже суду належить дослідити підстави для вчинення такого запису на предмет їх законності та його вплив на права і інтереси позивача.

Частиною 1 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" унормовано, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

Як встановлено, виконавчим комітетом Одеської міської ради було зареєстровано ПП "Агромет-2005" (код ЄДРПОУ 33658844, запис про державну реєстрацію 15561020000009306 від 04.05.2005р.) щодо якого 18.04.2012р. були проведені державні реєстрації дії:

державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; 18.04.2012 15561050007009306; Мєшкан Антон Едвардович ; Виконавчий комітет Одеської міської ради; інші зміни, зміна складу або інформації про засновників;

внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 18.04.2012 15561070008009306; Мєшкан Антон Едвардович ; Виконавчий комітет Одеської міської ради; зміна місцезнаходження, зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником вказаної юридичної особи з 18.04.2012р. є Фрунзе В.М .

Вказаний запис був внесений на підставі рішення, оформленого Протоколом Загальних зборів учасника ПП "Агромет-2005" від 18.04.2012р. №2/4, згідно з п. 2 якого на посаду директора підприємства було призначено Фрунзе В.М .

З матеріалів реєстраційної справи представнику позивача стало відомо, що оскаржувані в судовому порядку реєстраційні дії були вчинені державним реєстратором Відділу державних реєстраторів виконавчого комітету Одеської міської ради Мєшкан Антоном Едвардовичем, зокрема, на підставі довіреності від 18.04.2021р. із зазначенням підписантом Фрунзе В.М. (як керівника підприємства), виданої на ім`я представника ОСОБА_3 , яку відповідно до довіреності, було уповноважено на внесення відповідних змін про дані юридичні особи.

За результатами почеркознавчої експертизи (висновок №10/21 від 29.03.2021р.) встановлено, що підпис у довіреності від 18.04.2012р., якою було уповноважено представника ОСОБА_3. на внесення змін про юридичну особу, виконаний не Фрунзе В.М. , а іншою особою, що, на переконання позивача, освідчує, що державну реєстрацію змін про юридичну особу було вчинено за зверненням ОСОБА_3 за відсутності належно підтверджених повноважень на такі дії, з огляду на неналежність підпису Фрунзе В.М. директору підприємства, а також слугує підставою для вирішення питання правомірності/неправомірності проведених державних реєстрацій змін відомостей про ПП "Агромет-2005".

Інших підстав, окрім непідписання довіреності (невідповідність підпису) Фрунзе В.М. , в якості обґрунтування позову позивачем не наведено.

В аспекті надання оцінки протоколу Загальних зборів учасника ПП "Агромет-2005" від 18.04.2012р., судом зауважується, що Згідно протоколу №2/4 засновника ПП "Агромет-2005" від 18.04.2012р. було вирішено: звільнити з посади директора ОСОБА_5 ; призначити на посаду директора Фрунзе Віталія Михайловича ; включити до складу засновників ПП "Агромет-2005" Компанію "Хіфлюкс Лтд" (Hiflux Ltd); вивести зі складу засновників ОСОБА_4 на підставі заяви про вихід за власним бажанням; розподілити статутний капітал ПП "Агромет-2005" наступним чином - юридична особа за законодавством Сейшельських островів Компанія "Хіфлюкс Лтд" (Hiflux Ltd), зареєстрована в Белізі 03.10.2011 року, реєстраційний номер 110025 з місцезнаходженням зареєстрованого офісу за адресою: 11/2 ОСОБА_6 , Беліз, є власником частки вартістю 1500 грн, що складає 100 часток статутного капіталу Підприємства; змінити місцезнаходження ПП "Агромет-2005": АДРЕСА_1 ; затвердити нову редакцію статуту ПП "Агромет-2005"; провести державну реєстрацію вищезазначених дій у відповідних органах державної влади.

Згідно протоколу, присутніми були засновник ПП "Агромет-2005" ОСОБА_4 , запрошені: юридична особа за законодавством Сейшельських островів Компанія "Хіфлюкс Лтд" (Hiflux Ltd) та Фрунзе В.М . Протокол підписано ОСОБА_4 та представником Компанії "Хіфлюкс Лтд" (Hiflux Ltd) Кравченком Д.М., який, як зазначено, діяв на підставі довіреності від 03.10.2011р.

Як встановлено судом та вбачається із наданої із супровідним листом Відділу реєстрації бізнесу Департаменту "Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку" Луцької міської ради від 19.12.2022р. №6.5-4/296/2022 реєстраційної справи №11981430009006793 ПП "Агромет-2005" (оригінали оглянуто судом в судовому засіданні за участю представника позивача, копії усіх документів реєстраційної справи долучено до матеріалів судової справи), на підставі рішення Загальних зборів учасника ПП "Агромет-2005", оформленого протоколом №2/4 від 18.04.2012р., до державного реєстратора Відділу державних реєстраторів виконавчого комітету Одеської міської ради Мєшкана А.Е. представник за довіреністю ОСОБА_3. зверталась із двома заявками.

- у першому випадку на підставі довіреності від 18.04.2021р. із зазначенням підписантом ОСОБА_5 (як попереднього керівника підприємства), виданої на ім`я представника ОСОБА_3 , повірена особа звернулась до державного реєстратора із заявкою для проведення реєстраційної дії "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи".

Для проведення цієї дії реєстратору було надано: - реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи; - рішення про внесення змін до установчих документів (в даному випадку означеним документом виступила нотаріально засвідчена копія рішення Загальних зборів учасника ПП "Агромет-2005", оформленого протоколом №2/4 від 18.04.2012р.); - Статут ПП "Агромет-2005" (нова редакція), затверджений засновником підприємства рішенням №2/4 від 18.04.2012р. та зареєстрований 18.04.2012р. державним реєстратором Виконавчого комітету Одеської міської ради Мєшкан А.Е.; - два примірники нової редакції установчих документів; - платіжні квитанції; - нотаріально засвідчену копію заяви фізичної особи ( ОСОБА_4 ) від 18.04.2012р. про вихід із складу засновників (учасників) ПП "Агромет-2005"; - документ, що засвідчує повноваження уповноваженої особи (в даному випадку документом виступила довіреність на вчинення реєстраційних дій від 18.04.2012р. за підписом попереднього директора ПП "Агромет-2005" ОСОБА_5. на ім`я ОСОБА_3 ).

- у другому випадку, на підставі довіреності від 18.04.2021р. із зазначенням підписантом Фрунзе В.М. (як нового керівника підприємства з 18.04.2012р.), виданої на ім`я представника ОСОБА_3 , повірена особа звернулась до державного реєстратора із заявкою для проведення реєстраційної дії "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах".

Для проведення цієї дії реєстратору було надано: - реєстраційну картку на внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; - рішення уповноваженого органу управління про зміну керівника або осіб, що обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори (в даному випадку означеним документом виступила ксерокопія рішення Загальних зборів учасника ПП "Агромет-2005", оформленого протоколом №2/4 від 18.04.2012р.); - документ, що засвідчує повноваження уповноваженої особи (в даному випадку довіреність на вчинення реєстраційних дій від 18.04.2012р. за підписом нового директора ПП "Агромет-2005" Фрунзе В.М. на ім`я ОСОБА_3 )

Саме визначену у другому випадку довіреність від 18.04.2012р. за підписом нового директора ПП "Агромет-2005" на ім`я ОСОБА_3 ставиться під сумнів позивачем в якості обґрунтувань позовних вимог із посиланнями на непідписання довіреності та засвідченням на висновках експерта про неналежність виконаного на довіреності підпису Фрунзе В.М .

В аспекті наявності підписів Фрунзе В.М. на поданих державному реєстратору Мєшкан А.Е. в другому випадку документів судом встановлено та зауважується, що заповнена 18.04.2012р. повіреною особою ОСОБА_3 реєстраційна картка на внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на кожній із своїх сторінок містить прізвище та ініціали особи, котра її заповнила (в даному випадку, ОСОБА_3 ), підпис цієї особи, дату заповнення 18.04.2012р., а також відтиск печатки ПП "Агромет-2005". При цьому остання, сьома, сторінка реєстраційної картки, котра первинно надавалась заявником державному реєстратору, окрім визначених реквізитів містить також засвідчений печаткою ПП "Агромет-2005" та відповідним підписом напис наступного змісту: "Підписи підтверджую. Директор ПП "Агромет-2005" Фрунзе В.М."

При цьому, восьму сторінку реєстраційної картки, котра не надавалась первинно реєстратору (заявниками не подається), однак, була сформована державним реєстратором Мєшкан А.Е. за наслідками вчинення відповідних дій, містить підписи як державного реєстратора, так і повіреної особи ( ОСОБА_3 ), дати заповнення сторінки - 18.04.2012р.

На думку суду, означена обставина, котра не зауважувалась позивачем при поданні позову, залишилась без обґрунтованих пояснень представника Фрунзе В.М. в судовому засіданні, не спростовується та не заперечується представником в частині підпису на предмет його відповідності (належності) Фрунзе В.М. , засвідчує на усвідомленості Фрунзе В.М. із вчиненням 18.04.2012р. відповідно до рішення Загальних зборів учасників ПП "Агромет-2005", оформленого протоколом №2/4 від 18.04.2012р., реєстраційних дій державним реєстратором Мєшкан А.Е.

В судовому засіданні після з`ясування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, зокрема, на стадії дослідження доказів, представником позивача з огляду на встановлену та засвідчену судом обставину наявності у реєстраційній картці підпису з його розшифруванням, було заявлене усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості підготувати та в подальшому заявити клопотання про призначення у справі почеркознавчої експертизи наявного підпису особи та належності даного підпису директору ПП "Агромет-2005" Фрунзе В.М.

Означене клопотання, шляхом постановлення відображеної в протоколі засідання ухвали, було відхилене судом. При цьому враховано та засвідчено, що саме на стадії підготовчого провадження у справі суд вирішує питання про призначення експертизи, вирішує заяви та клопотання учасників справи, справа перебуває на стадії судового розгляду по суті, судом, до початку розгляду справи по суті (до оголошення судового засідання з розгляду справи по суті відкритим) встановлювалась наявність у представника позивача клопотань та заяв, котрі не були з тих чи інших поважних причин засвідчені (заявлені) на стадії підготовчого провадження у справі. Зауважено також, що з матеріалами реєстраційної справи представник позивача ознайомлювалась ще у 2021 році, відтак, сторона позивача тривалий час володіла відповідними документами, могла бути усвідомленою про наявність встановлених у судовому засіданні 06.02.2023р. обставин, та не була позбавлена можливості як самостійно здійснити експертизу наявного підпису особи із поданням відповідного висновку, так і заявити відповідне клопотання до суду на момент звернення з позовом та проведення підготовчого провадження у справі.

Надаючи оцінку твердженням позивача стосовно того, що підпис у довіреності від 18.04.2012р., якою було уповноважено представника ОСОБА_3. на внесення змін про юридичну особу, виконаний не Фрунзе В.М. , а іншою особою, як це було встановлено за результатами проведеної почеркознавчої експертизи (висновок експерта №10/21 від 29.03.2021р.), суд зауважує наступне:

Відповідно до п. 1.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. №53/5, почеркознавча експертиза є підвидом криміналістичної експертизи, яка згідно з положеннями ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" здійснюється виключно державними спеціалізованими установами.

До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України (ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судову експертизу").

Відповідно до п. 3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та п. 1.1. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. №53/5, для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Цим же пунктом Інструкції передбачено проведення експертизи за фотознімками та іншими копіями об`єкта, коли об`єкт дослідження не може бути представлений експертові, однак окрім об`єктів почеркознавчих досліджень.

Як вбачається із висновку експерта №10/21 за результатами проведення почеркознавчої експертизи за заявою адвоката Котлубовської Ірини Валеріївни, складений ТОВ "Центр судових експертиз "Норма" 29.03.2021р., 22.03.2021р. до ТОВ "Центр судових експертиз "Норма" від адвоката Котлубовської І.В. надійшла заява про проведення почеркознавчої експертизи від 22.03.2021р. Разом із заявою про проведення почеркознавчої експертизи надані: - електрофотокопія довіреності ПП "Агромет-2005" код ЄДРПОУ 33658844, складена від імені директора ПП "Агромет-2005" Фрунзе Віталія Михайловича на ім`я ОСОБА_3 від 18.04.2012р.; - вільні зразки підпису Фрунзе Віталія Михайловича .

На вирішення почеркознавчої експертизи поставлено питання: "Чи виконано підпис від імені Фрунзе В.М. , електрографічне зображення якого міститься у графі: "Директор ПП "Агромет-2005" в електрофотокопії довіреності ПП "Агромет-2005" код ЄДРПОУ 33658844, складеній від імені директора ПП "Агромет-2005" Фрунзе Віталія Михайловича на ім`я ОСОБА_3 від 18 квітня 2012 року - Фрунзе Віталієм Михайловичем або іншою особою?"

Для порівняльного дослідження надані вільні зразки підписів Фрунзе В.М. , виконані як на оригіналах документів, так і копіях документів.

Висновки експерта: підпис від імені Фрунзе В.М. , електрографічне зображення якого міститься у графі: "Директор ПП "Агромет-2005" в електрофотокопії довіреності ПП "Агромет-2005" код ЄДРПОУ 33658844 від імені директора ПП "Агромет-2005" Фрунзе Віталія Михайловича на ім`я ОСОБА_3 від 18 квітня 2012 року, виконано не Фрунзе Віталієм Михайловичем , а іншою особою, з наслідуванням якомусь справжньому підпису Фрунзе В.М .

На думку суду, означена експертиза була проведена та відповідні висновки здійснені всупереч положенням Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичним рекомендаціям з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. №53/5, відтак відхиляються судом.

При цьому враховано близьку за змістом правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду, зокрема, від 06.02.2018р. у справі №473/4699/15-ц, від 31.10.2018р. у справі №910/23176/16, від 21.01.2021р. у справі №824/62/20, від 21.01.2021р. у справі №824/62/20, від 02.07.2020р. у справі №362/3912/18, від 27.05.2020р. у справі №350/1594/16-ц, від 26.02.2020р. у справі №757/63756, від 07.11.2018р. у справі №183/381 1/16-ц.

За змістом ст. 236 ГПК України, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у ст.ст. 73, 74, 76, 77, 86, 236-238, 282 ГПК України, визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 3, 5 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Верховний Суд, в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував у своїх постановах щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі №910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі №917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі №902/761/18, від 04.12.2019р. у справі №917/2101/17.

Поряд з цим, суд вбачає за необхідне відзначити, що не відповідач повинен подавати докази на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обставин - викладених у заяві по суті позовній заяві, а в силу положень ст. 74 ГПК України такий обов`язок (тягар доказування) покладено саме на позивача.

Разом з цим докази, які подаються до господарського суду, підлягають оцінці відповідно до ст. 86 ГПК України, за якою суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Суд звертається до правової позиції, наведеної у постановах Верховного Суду від 05.02.2019р. у справі №914/1131/18, від 26.02.2019р. у справі №914/385/18, від 10.04.2019р. у справі №904/6455/17, від 05.11.2019р. у справі №915/641/18, від 13.01.2020р. у справі №908/510/19.

За вищевикладених підстав в сукупності суд дійшов висновку, що позивачем не підтверджено обставини позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве та вирішальне значення для правильного вирішення спору.

Стосовно заперечень, висловлених відповідачем у позовній заяві, судом зауважується, що реалізація повноважень у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців з 2016 року здійснюється юридичним департаментом Одеської міської ради. Станом на даний час державний реєстратор Відділу державних реєстраторів виконавчого комітету Одеської міської ради Мєшкан Антон Едвардович, як посадова особа та суб`єкт у сфері державної реєстрації, припинив свою діяльність. Відомості про місцезнаходження даної особи відсутні.

Згідно ст. 25 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Юридичний департамент Одеської міської ради є виконавчим органом Одеської міської ради (п. 1.1 Положення про юридичний департамент Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради №248-VII від 03.02.2016р.). Згідно п. 2.2.4. ч. 2 Положення, завданнями та функціями департаменту є, зокрема здійснення повноважень з державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону.

Згідно п. 8 ч. 2.3 Положення, для виконання функцій, визначених п. 2.2. цього Положення, департамент, зокрема забезпечує прийом документів, поданих для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, державну реєстрацію та проведення інших реєстраційних дій, ведення Єдиного державного реєстру та надання відомостей з нього, ведення реєстраційних справ, а також здійснення інших повноважень суб`єкта державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, передбачених нормативно-правовими актами України.

Згідно п. 4.1 Положення, департамент має всі права і обов`язки юридичної особи, передбачені чинним законодавством України.

Таким чином, саме на юридичний департамент Одеської міської ради покладено обов`язок на вчинення реєстраційних дій у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, юридичний департамент Одеської міської ради є окремою юридичною особою із присвоєним ідентифікаційним кодом.

При цьому, відповідно до Положення про управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради (наказ юридичного департаменту Одеської міської ради від 01.04.2016р. №4-С), управління є структурним підрозділом юридичного департаменту Одеської міської ради - п. 1.1. Управління підпорядковується безпосередньо директору Департаменту - п. 1.3. Основними завданнями (п. 2.1) управління є забезпечення реалізації повноважень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до діючого законодавства України.

Управління (п.п. 2.2.1 п. 2 Положення) відповідно до покладених на нього завдань забезпечує проведення реєстрації речових прав на нерухоме майно, ведення Державного реєстру прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, формування та ведення реєстраційних справ, а також здійснення інших повноважень суб`єкта державної реєстрації прав, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та іншими нормативно-правовими актами України.

З огляду на викладене, управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради є структурним підрозділом юридичного департаменту Одеської міської ради, а саме юридичний департамент, як виконавчий орган Одеської міської ради, завданнями та функціями котрого є, зокрема, здійснення повноважень з державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, на думку суду, повинен виступати відповідачем у справі щодо позовних вимог, котрі пов`язуються із діяльністю державного реєстратора Відділу державних реєстраторів виконавчого комітету Одеської міської ради Мєшкана А.Е.

При цьому також враховуються обставини, встановлені під час розгляду Господарським судом Волинської області справи №916/2096/22 та відображені у рішенні суду від 16.11.2022р.

Враховано судом та в аспекті спростування обставин відзиву засвідчується, що позивачем до відповідача пред`явлено вимогу про визнання протиправним і скасування рішення державного реєстратора Відділу державних реєстраторів виконавчого комітету Одеської міської ради, при цьому вимоги зобов`язального характеру щодо зобов`язання Юридичного департаменту Одеської міської ради вчинити ті чи інші реєстраційні дії/записи в Єдиному державному реєстрі відносно ПП "Агромет-2005" пред`явлено не було.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір та інші судові витрати в разі відмови в позові покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 73-80, 129, 236- 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З врахуванням положень ст.ст. 253, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення

складено 09.02.2023р.

Суддя В. А. Войціховський

рішення суду направити:

- представнику Фрунзе В.М. адвокату Котлубовській І.В. на електронну адресу ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 );

- Юридичному департаменту Одеської міської ради на електронну адресу (udr@omr.gov.ua).